Лапа: Після призначення мене вітають наступним чином:

Глава Держпродспоживслужби: Моя мета - привчити бізнес поважати споживача

15:20, 04.03.2016
13 хв. Інтерв'ю

Новопризначений глава Державної служби з питань безпеки харчової продукції й захисту споживачів Володимир Лапа розповів в інтерв’ю УНІАН, коли служба розпочне роботу, навіщо Україні наділяти один орган мало не всіма функціями держконтролю і для чого інспектори проводитимуть відеозйомку перевірок. 

Початок роботи Держпродспоживслужби розтягнувся майже на півтора року. Наскільки було зрозуміло зі слів колишнього керівника відомства, це сталося через бюрократичну тяганину. Міністр аграрної політики і продовольства заявив, що служба розпочне свою діяльність 1 березня. Втім, цього не сталося. Чому?

Наразі ми чекаємо остаточного затвердження фінансування. В бюджеті на цей рік окремий рядок на службу не був передбачений, відповідно Кабмін повинен був прийняти розпорядження щодо перерозподілу бюджетних видатків. Зараз цей документ має схвалити бюджетний комітет Верховної Ради, який отримав його ще 12 лютого. З тих пір відбулося два засідання комітету, але на них, на жаль, не було кворуму, тому що вони припали на міжсесійні тижні. Ми розраховуємо, що 16 березня (це вже буде сесійний тиждень) бюджетний комітет збереться, і урядове розпорядження буде схвалено. Потім декілька днів ми відпрацюємо погодження штатного розпису та інших документів з Міністерством фінансів. Думаю, 20 березня зможемо приступити до виконання обов’язків. На жаль, поки що, не маючи гарантій фінансування, ми не можемо набирати кадри.

Що буде, якщо вирішення фінансових питань затягнеться?

Відео дня

Виникне критична проблема з фінансуванням тих органів, які реорганізуються й ліквідуються, тому що фінансування Споживінспекції, Цінової інспекції, Ветфітослужби передбачено лише не два місяці поточного року. Всі інші господарські видатки для Кабінету міністрів передбачені з розумінням того, що вони мають бути перекинуті на фінансування Держпродспоживслужби й низки інших напрямів. Тому, вважаю, у нас немає іншого виходу, крім як почати роботу служби в озвучені терміни.

Які функції тепер об’єднує Держпродспоживслужба?

Якість і безпечність харчових продуктів, епізоотичне благополуччя, фітосанітарна безпека, контроль у сферах санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, сертифікації насіння, охорони прав на сорти рослин, захисту прав споживачів, цінового регулювання, пробірного контролю, туризму тощо.

Поширена думка, що в особі Держпродспоживслужби Мінагропрод «підім’яв» під себе монстра. Ви згодні з таким твердженням?

Монстра чи ні, покаже час. З одного боку, мабуть, не дуже приємне прізвисько, і хотілося б його уникнути. З іншого боку, під час мораторію на перевірки значною мірою господарюючі суб’єкти почали зловживати безконтрольністю. На ринку зараз, за свідченням експертів, широко представлена продукція, яка вводить в оману споживача. Наприклад, масло, яке за вмістом рослинних жирів називається солодковершковим, хоча по суті це - спред.

Крім того, досить часто господарюючі суб’єкти стверджують, що ті чи інші штрафні санкції були застосовані неправомірно. Тому ми збираємося приділяти достатньо велику увагу налагодженню зворотного зв’язку з бізнесом і споживачами. Наша місія – зробити державний контроль розумним, а всі процедури – чіткими й зрозумілими. Я далекий від точки зору, що ми це зробимо за день чи тиждень, але усвідомлюю, що від нас будуть чекати швидких результатів. Будемо робити це настільки швидко, наскільки можливо.

Все ж таки, в чому сенс створювати такий потужний орган, наділяючи його ледь не всіма контролюючими функціями?

Я можу лише припускати, оскільки постанова про створення Держпродспоживслужбу приймалася у 2014 році, коли я ще не працював в державній  владі. Логіка, як на мене, в тому, що замість п’яти контролюючих інстанцій тепер буде приходити одна, і за рахунок планових перевірок відбудеться зменшення регуляторного навантаження на бізнес. Крім того, в Україні достатньо складно змінювати систему контролю еволюційним шляхом, тому вирішили через реорганізацію і ліквідацію закласти нові сучасні основи вже в діяльність новоствореного органу.

Чому саме ви очолили Держпродспоживслужбу?

Мені надійшла така пропозиція від міністра аграрної політики, і я від неї не відмовився. Треба користуватися шансом проявити себе, інакше ти марнуєш якісь можливості в житті. Хоча я розумію, які виклики переді мною стоять. Після перепризначення з першого заступника на главу розумні люди навіть вітають мене наступним чином: «Вітаю і співчуваю».

Ви сказали, що штатний розклад ще остаточно не затверджений, але наскільки він буде скорочений порівняно зі штатом реорганізованих служб?

Загалом гранична чисельність в тих органах, які реорганізуються й ліквідуються, близько 13,5 тис. осіб. Скорочення  буде приблизно на 30%, оскільки гранична чисельність Держпродспоживслужби – трішки більше 10 тисяч. Із них 303 особи – центральний апарат, решта – територіальні органи, включаючи інспекторів, держслужбовців і недержслужбовців.

Яка очікувана середня заробітна платня співробітників служби?

Інспекторський рівень на даному етапі – близько 3 тис. грн, керівного складу – до 5-6 тис. грн. Хоча ми розуміємо, що і для інспекторів, і для керівного складу цей рівень оплати праці далекий від очікуваного.

Чи можна розраховувати, що з названим рівнем зарплати інспектор не буде брати хабарі?

Є дві сторони медалі. Суто по-людськи ми розуміємо, що, можливо, це не належний рівень оплати праці. Хоча, в районному центрі зарплата 3 тис. грн, мабуть, не найнижча. Однак, ми налаштовуємо керівників на те, щоб не набирати всю граничну чисельність служби. Це дасть можливість викроїти людям надбавки, щоб вони отримували більш пристойну мотивацію. Також ми будемо спілкуватися з донорами. Подивимося, наскільки у нас вийде забезпечити додаткове фінансування для служби. Один з найбільших викликів переді мною – це забезпечити інспекторам певну мотивацію, щоб не було навіть спокуси. Але спокуса, звісно, завжди є.

Для вас є така спокуса?

Для мене - немає. Втім, часто після призначення чиновника з’являються певні люди, які намагаються «вирішити питання», бігають по регіонах, кажуть, що ми з Лапою товаришуємо, все домовлено. На підсумковій нараді Ветфітослужби я вийшов перед усім залом і сказав, якщо хтось десь так ходить, то давайте контакти цих людей і з ними будуть розбиратися правоохоронні органи. У мене просто інша мотивація. Я хочу побудувати службу, за яку буде не соромно.

Як можна запобігти хабарництву, поки заходи з мотивації не запрацювали?

Ми збираємося серйозно попрацювати над внутрішньою оцінкою діяльності інспекторів, буде аналізуватися кожна перевірка, її результати, оскарження. Як одна з ідей, яка вже реалізована в Національній поліції, - ми будемо спілкуватися з донорами, щоб забезпечити відеозйомку дій перевіряючих, щоб потім можна було достатньо швидко зрозуміти були зловживання, чи ні.

Лапа: Наша мета – привчити бізнес поважати права споживача

Чи ватро українським виробникам і продавцям очікувати посилення контролю їхньої діяльності?

Зараз в Україні впроваджуються принципи, засновані на контролі й аналізі критичних точок виробництва - HACCP. Законодавство передбачає, що саме виробник несе відповідальність за те, що в нього не працює система HACCP. Ця відповідальність адміністративна, але в деяких випадках, якщо не можна  оперативно усунути ризик надходження на ринок небезпечної продукції, це тягне за собою призупинення роботи підприємства. Такі зобов’язання виникають, після перехідних періодів, в 2017-19 роках.

Служба повинна і буде контролювати запровадження таких систем, безпечність продукції і  відповідність маркування. Споживач, коли купує ту чи іншу продукцію, повинен розуміти, що те, що написано на етикетці, відповідає вмісту продукції. Ми налаштовані на те, щоб наводити лад на ринках, і будемо системно запобігати випадкам, коли конкуренція виграється за рахунок обману споживача.

Ви говорите про збільшення відповідальності виробника. А раніше на кому вона лежала? На продавцеві?

Раніше здійснювався в основному контроль готової продукції. Були навіть смішні випадки, коли європейські інспектори приїжджали на перевірку на переробні підприємства. Заходять на склад готової продукції сироробного підприємства, запитують в інспектора ветеринарної медицини, хто відповідає за безпечність цієї продукції для споживача. Інспектор відповідає: «Я, тому що це продукція тваринного походження». Потім те саме запитують у санітарного лікаря, який відповідає: «Я, тому що ця продукція призначена для харчування людей». Виглядало так, що контролювали всі. Інша справа, що дієвість цього контролю була достатньо низькою. Тепер акцент не на контролі, а на тому, щоб на підприємстві працювала система безпечності. Якщо ти контролюєш і фіксуєш вхідну сировину, на певних критичних точках відслідковуєш показники, то ти в принципі не допускаєш виходу небезпечної продукції. Завдання інспектора – подивитися, чи працює така система на підприємстві.

Чим Держпродспоживслужба буде якісно відрізнятися від Споживінспекції?

Ми хочемо зробити більш чітким законодавство. Коли закон передбачає вилку штрафу за недопуск інспекторів від 1% до 10% місячного обороту, це завжди - спокуса. Мовляв, я тобі можу виписати штраф 1%, а можу - 10%, давай поговоримо на цю тему. Все, що стосується законодавства в даному аспекті, ми будемо виправляти.

Інший приклад, коли по закону значок на етикетці повинен бути круглим. Інколи значок розтягується, що формально є порушенням закону, а значить можна накладати штраф. Ми розуміємо, що споживачеві, умовно кажучи, все одно овальний чи круглий значок. 90% споживачів можуть взагалі й не розуміти, що це позначення означає. Ми хочемо в консультаціях із бізнесом дозволити певні  відхилення в розумних межах. Є багато питань, коли дійсно порушуються права споживача, тому ці надумані приводи для санкцій треба знімати.

Крім того, хочемо впровадити європейську систему RAPEX – систему швидкого оповіщення про факти невідповідності вимогам законодавства. В Україні готовність аналогічної системи складає 90%, але вона не була запроваджена, оскільки відповідальні органи попали під реорганізацію. Ми збираємось одразу після початку роботи Держпродспоживслужби запустити нарешті цю систему. Далі ми можемо претендувати на визнання еквівалентності, далі – на покращення доступу промислових товарів на європейський ринок.

Інформація системи RAPEX призначена лише для контролюючих відомств, чи й для споживача?

Ця система, як і система RASFF по харчовій продукції, призначена для комунікацій між компетентними органами. Логіка в тому, що в якійсь країні виявлені випадки невідповідності, їх можуть побачити контролюючі органи всіх країн, які приєднані до системи, із тим, щоб враховувати це, наприклад при імпорті. Що стосується інформування суспільства, то ми також налаштовані робити результати перевірок максимально публічними.

Нещодавно ви оголосили проведення перевірок якості пального на АЗС за дорученням прем’єр-міністра. Дехто сприйняв затію скептично, натякаючи на «рекламний характер» перевірок. Як зробити так, щоб споживачі довіряли експертизам?

Інспектор не може просто так піти і перевіряти. Він робить заявку за скаргою споживача і чекає на погодження перевірки в центральному апараті Держпродспоживслужби. Там працюють спеціалісти, які бачать, де реальна скарга споживача, а де, можливо, надуманий привід. У інспектора немає можливості просто написати скаргу на сусіда й піти його перевіряти.

Друге - відбір й аналіз зразків проводить не один інспектор, а комісія.  Господарюючий суб’єкт підписує необхідні папери.

Третє - аналіз відбувається виключно в уповноважених лабораторіях. Аналіз зразків нафтопродуктів здійснювався в лабораторії Державної фіскальної служби, яка має акредитацію на проведення досліджень по паливу.

Зрештою, якщо якісь процедури не дотримані, то підприємство може звернутися до суду. У минулому році загалом було близько 30 тисяч скарг споживачів. Є велика кількість звернень, коли люди дякували, що Споживінспекція включилася й допомогла.

Чи реально для споживача в Україні виграти суд із захисту своїх прав?

Уявити, як у нас споживач зможе відстояти свої права в суді, мені особисто достатньо важко. Є купа новин, що в Європі чи Америці споживачі знайшли недозволений вміст, сфотографували, є свідки, а потім подали до суду. В більшості випадків компанії самі зацікавлені, щоб такі історії не набували розголосу, тому, як правило, відшкодовують і вартість продукції, й моральні збитки. В Україні держава повинна підставити плече споживачу. До речі, за тою статистикою, яку нам надає Дерспоживінспекція, в 90% випадків судових оскаржень рішень інспекції суд все-таки стає на її бік. Мова не йде про те, щоб як цербери стояти над кожним підприємством. У нас просто не достатньо інспекторів, ми можемо тільки реагувати на скарги. Але логіка в тому, щоб показати, що служба є, вона працює і кожна скарга буде розглянута. Наша мета – привчити бізнес поважати права споживача, а не в тому, щоб штрафувати.

Аліна Зименко (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся