REUTERS

Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий запевняє, що українській стороні вдалося переконати представників Європейського Союзу в тому, що квоти на аграрну продукцію, яка поставляється на ринок ЄС, не є постійними цифрами та їх можна переглянути в бік збільшення.

Як передає власний кореспондент УНІАН, про це Кутовий сказав сьогодні у Брюсселі журналістам за результатами щорічного аграрного діалогу Україна-ЄС, який відбувся 22-23 червня.

"Я можу чітко сказати, що вчора до першої сьогоднішньої ранкової зустрічі чіткою відповіддю для нас було те, що це питання навіть не обговорюється. Сьогодні, через два дні, в результаті напружених дискусій він вже обговорюється, і я думаю, що нас зрозуміли. Я б дуже не хотів, щоб прописані в Угоді (про асоціацію - УНІАН) технічні параметри сприймалися нашими європейськими партнерами як заморожені незмінні позиції. Це один із результатів, яких я хотів досягти, і нам це вдалося. Європейські партнери тут, в Брюсселі, вже не вважають, що це незмінна позиція, і прислухаються до нашої позиції", - сказав міністр.

Відео дня

Читайте такожПоловина всього українського експорту пшениці припала на ЄС

При цьому Кутовий підкреслив, що питання квот не було метою зустрічі, але він ініціював її. "Якщо на самому початку наші аргументи просто чули, то наприкінці наших дискусій сьогодні на зустрічі з комісаром Хоганом (Філ Хоган - комісар ЄС з питань сільського господарства та розвитку сільських територій - УНІАН) нас не тільки почули, але й зрозуміли. Я буду дуже обережний у контексті тверджень, але крига скресла, і я думаю, що питання змін за встановленими квотами стає реальнішим", - підкреслив голова відомства.

За його прогнозами, на конкретні результати можна сподіватися вже в найближчі три місяці.

Відповідаючи на запитання УНІАН, за якими саме позиціями йдеться про збільшення квот, Кутовий сказав, що мова йшла про всі позиції, по яких Україна має експортний потенціал. При цьому міністр зазначив, що діалог з цього питання буде продовжено на рівні міністерства та генеральних директоратів Єврокомісії з питань сільського господарства та торгівлі в рамках робочих груп. "Це буде напружений, можливо, щоденний процес. Після цього, як я сподіваюся, ми прийдемо до компромісу", - підкреслив він.

Говорячи про аграрний діалог в цілому, Кутовий повідомив, що головною метою заходів було встановлення зв'язків між асоціаціями, "глибшого діалогу усіх генеральних директоратів в Брюсселі з міністерством".

Читайте такожУкраїна вже на 62% використала річну квоту на безмитний експорт цукру в ЄС

"Діалог буде продовжуватися - вони вже мають контакти, знають один одного. Також ми обговорювали всі складні питання, пов'язані з діяльністю Державної служби безпеки харчових продуктів, оскільки мова йде про прониканні наших товарів на європейський ринок. Ми провели досить успішну робочу сесію у форматі посадових осіб, щоб переконати, що реформи з безпеки харчових продуктів і взагалі реформи в галузі, в тому числі інституційні реформи міністерства, мають досить непогану динаміку", - сказав міністр.

Глава відомства також повідомив, що для нього основним завданням було підтвердження позицій, що Україна є надійним та перспективним партнером. "Для представників аграрного сектора ЄС українські аграрії є великими конкурентами, і тут потрібна виважена політика в контексті того, як ми можемо отримати додаткові преференції від ЄС і разом з тим розглядатися як потенційний і дуже привабливий партнер. Треба переконувати, а не тільки декларувати свої потреби і бажання", - підкреслив Кутовий.

Як повідомляв УНІАН, на початок червня українські експортери використовували 85% всіх квот на безмитні поставки продовольства в Європейський Союз, зокрема, ще в січні повністю вичерпалися квоти на постачання кукурудзи, майже заповнені квоти на пшеницю, але залишаються невикористаними квоти на свинину і ячмінь.

Квоти на експорт сільськогосподарської продукції в Європейський Союз, передбачені Угодою про асоціацію, є тарифними і означають лише обсяг товарів, який може бути поставлено без мит.

2015 року Україна експортувала деякі продукти, перевищивши квоти - наприклад, мед (минулого року Україна перевищила свою тарифну квоту по цьому продукту в чотири рази), сік (тарифну квоту перевищено в сім разів), кукурудза (тарифну квоту перевищено майже в 20 разів).