Українські тваринницькі підприємства, що претендують на експорт своєї продукції до Європейського Союзу, зможуть реально розпочати поставки не раніше 2015 року через тривалі бюрократичні процедури в ЄС.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції у вівторок повідомив журналістам заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський.
За його словами, відправною точкою у цьому процесі для вітчизняних тваринників стане приїзд у липні поточного року інспекторів Офісу з питань продовольства і ветеринарії (FVO) Генерального директорату з питань охорони здоров'я та захисту прав споживачів (DG SANCO), які проведуть аудит ряду українських виробників молочної продукції, свинини, яловичини, кролятини і м'яса страусів на предмет їх відповідності вимогам європейського законодавства. За оцінками Башинського, такий аудит триватиме приблизно 3 тижні.
Після цього, за словами заступника голови Держветфітослужби, триватиме 25-денна підготовка звіту інспекторів, після публікації якого 25 днів відводиться на коментарі членів Єврокомісії. На обробку таких коментарів піде ще не менш як 20 днів. Засідання Єврокомісії, на якому може бути схвалено відкриття ринку для української тваринницької продукції, можливе після місячного ознайомлення її членів з опублікованими коментарями до звіту. Далі - тривалий процес отримання згоди усіх членів ЄК, повторне дослідження підприємств, отримання сертифікації, докладне вивчення першої партії тощо.
«У середньому вона (процедура отримання дозволу на експорт до ЄС - УНІАН) займає ... вісім місяців з дня прийняття позитивного рішення (за результатами аудиту тваринницького підприємства - УНІАН). Плюс позитивне рішення Європейський Союз може постійно відкладати», - сказав Башинський.
Водночас, за словами першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Івана Бісюка, також присутнього на прес-конференції, взяти участь в аудиті DG SANCO виявили бажання 50 українських виробників молока і 15-17 виробників м'яса.
«Я був здивований тією кількістю бажаючих, які сьогодні хочуть взяти у цьому участь, - близько 50 молочних підприємств, які хочуть взяти участь у проведенні інспектування та аудиту, і у нас близько 15-17 м'ясних підприємств, які також хочуть у цьому взяти участь», - сказав Бісюк.
Разом з тим, на думку Башинського, більше чотирьох підприємства в кожній інспектується на цей раз галузі комісія перевіряти не буде, тому доступ до європейського ринку отримають одиниці.
«Вони дивляться не більше чотирьох підприємств. І це по кожному напрямку. Тобто чотири - по яловичині, чотири - по молоку і чотири буде по свинині», - сказав він.
Читайте такожУкраїнські аграрії зможуть виручити близько $2,2 млрд за рахунок відкриття ринку ЄС
При цьому заступник голови Держветфітослужби додав, що у DG SANCO залишаються дві ключові претензії до виробництва тваринницької продукції в Україні, усунення яких гальмує процес отримання вітчизняними компаніями права експортувати свої товари до ЄС. По-перше, це зауваження до ідентифікації худоби, оскільки за нормами ЄС ідентифікуватися має вся велика рогата худоба, яка утримується як на сільгосппідприємствах, так і в господарствах населення. По-друге, Україні потрібно продовжити роботу над приведенням ветеринарного законодавства у відповідність з європейським.
За словами Башинського, законопроекти, які покликані врегулювати вказані проблеми, давно розроблені і внесені до Верховної Ради, проте досі з різних причин не знайшли підтримки у парламентаріїв. Чиновник висловив надію на те, що ці законопроекти будуть прийняті найближчим часом, оскільки без них відкриття експорту української тваринницької продукції в ЄС буде малоймовірним.
Читайте такожЗростання економіки України в умовах ЗВТ з Євросоюзом становитиме 5% - економіст
Як повідомляв УНІАН, з 23 квітня Європейський Союз в односторонньому порядку відкрив свої ринки для українських товарів у рамках автономного преференційного торговельного режиму між Україною та ЄС. Преференційний режим торгівлі передбачає зниження ставок митних зборів для поставок українських товарів, а також установку квот на такі поставки, що дозволить вітчизняним експортерам збільшити поставки на ринки ЄС.
Однак на даний момент право експортувати свою продукцію до ЄС мають 4 українські птахофабрики, а також низка виробників казеїну, риби та меду.
