Голова «Надра України»: Без фінансування геологорозвідки Україні не вдасться стати енергонезалежними

Сьогодні питання енергонезалежності України стало актуальним як ніколи. Як її досягнути в інтерв’ю УНІАН розповів голова правління Національної акціонерної компанії «Надра України» Ярослав Климович. Окрім того, він повідомив, у якому фінансовому стані знаходиться компанія і геологічна галузь в цілому, як війна на Донбасі вплинула на видобуток нафти та газу, і чи варто Україні покладати великі надії на збільшення видобутку вуглеводнів всесвітньовідомими компаніями.

Ярослав Ярославович, зараз держава шукає шляхи збільшення енергонезалежності. Розкажіть, який ресурсний потенціал нафти і газу має Україна.

На сьогоднішній день в Україні розвідано близько 410 родовищ нафти і газу. Але ця розвідка відбувалася ще за попередні періоди. Починаючи з 2000 років, активної розвідки не ведеться,  тому що коштів на неї фактично не передбачалось.

Ресурсний потенціал вуглеводневої сировини в Україні оцінюється в 9300,7 млн. т. умовного палива. На даний момент залишкові запаси та ресурси вуглеводнів в межах нафтогазоносних регіонах складає 6883,0 млн. т. умовного палива.

Ці цифри не потребують актуалізації?

Потребують.  Тому я радив би ставитись до згаданих цифр дещо песимістичніше.  Трильйони кубометрів – це більш віртуальні цифри.  Щоб знати реальні запаси, треба провести розвідувальні роботи.

Взагалі геологорозвідка дуже складний процес . Якщо посадити сім геологів  за один стіл, то кожен з них буде давати свою версію і бачення структури чи площі. Ми можемо говорити: умовно площа володіє якимось потенційним ресурсом. Але для того, щоб реально добути продукцію з землі, треба дуже багато провести роботи.  Коефіцієнт успішності в Україні  - один до трьох. Тобто з трьох свердловин може бути лише одна успішна.

Великі надії на збільшення видобутку вуглеводнів Україна покладала на відомі в усьому світі компанії. Яка зараз ситуація з планами голандсько-британської компанії Shell, яка має дозвіл на видобуток газу на території Донецької і Харківської областей?

Shell підписав операційну угоду (вересень 2013 року – УНІАН). Почався перший рік їхніх геологорозвідувальних робіт на Юзівській площі. Але частина ділянок, де планувалося буріння свердловин, проходить через лінію АТО.  За таких умов Shell написав лист про форс-мажорні обставини на Кабінет міністрів і призупинив роботи.

Що скажете з приводу американської Chevron? В неї спецдозвіл на заході України, де все спокійно.

В листопаді 2013 року з Chevron була підписана угода про розподіл продукції. Відповідно до неї протягом року  кожна зі сторін мала виконати свої умови.

Держава виконала: створила законодавство, внесла зміни в податковий кодекс та інше. А інвестор мав би підписати операційну угоду.

З боку «Надра України», «Надра Олеська» вівся активний підготовчий процес щодо операційної угоди, але все затягувалось. Ми неодноразово звертались, проводили зустрічі, однак це були розмови ні про що.

17 листопада уряд направив в компанію листа щодо виконання всіх робіт зі свого боку. На протязі 30 днів вони мають надати відповідь. Тоді ми будемо реально розуміти бажання Chevron далі працювати над цим проектом.

Може компанія не хоче ризикувати?

Спецдозвіл Chevron - це одна з найбільших ділянок в Україні площею 6324 квадратних кілометри, яка тягнеться з Львівської і, фактично, до Чернівецької області. Такої ліцензії в країні ніхто не має.  Все що є під землею (супутній газ, метан, сланцевий газ) на глибині до 6000 метрів – продукція, яку вони можуть отримати, тому відмовлятися я не бачу логіки.

Фото УНІАН

Згадую, італійська Eni також планувала видобувати газ в західному регіоні. Яка складаються плани у цієї компанії?

Вони хочуть перенести програму робіт аж на кінець 2015 року. Я їм пояснюю, що на території України є корисні копалини, які їй вкрай необхідні, а ви отримали ліцензію і бажаєте перенести роботи у зв’язку з тим, що бачите для себе якісь несприятливі умови. Кажу їм: «Відмовляйтеся, може хтось забажає почати швидше або давайте шукати компроміс!».

Дуже багато сьогодні ліцензій на руках, які фактично в замороженому стані. Взяв ліцензію – маєш зобов’язання. Якщо ти їх не виконав, держава повинна мати механізм як її повернути назад і дати тому, хто програму робіт виконає. Тоді ми будемо розвиватись, а видобувні можливості нашої країни будуть збільшені.

Очевидно, що участь світових компаній в проектах по видобутку газу в нашій країні найближчим часом є нереалістичною. Чи проявляють більшу активність українські інвестори?

Українські інвестори, на відміну від забюрократизованих іноземних інвесторів, мають конкретні плани.  Особливо по Дніпровсько-Донецькій западині (простягається від Чернігівської до Донецької областей, багата покладами нафти, газу, і вугілля - УНІАН). Наші інвестори не затягують переговорів , підтверджують наявність коштів. І починають працювати. Зараз не той час, щоб розмовляти.

Нещодавно «Надра України» провела конкурс по залученню інвесторів в розробку 4 газоносних площ. Чи можна чекати швидкого початку видобувних робіт?

Зараз там йде оформлення документів.  Є програма робіт, за якою вони рухаються. Однак це все нові площі, де немає свердловин і потрібно починати їх буріння. А це дуже довгий процес: оформлення документів, відвід землі, погодження з землевласниками, підготовка майданчика, будівництво дороги. Від цього чекати швидких результатів не можна.

Основою для початку реальних робіт по видобутку будь-яких корисних копалин є проведення геологорозвідки. Розкажіть про державне фінансування цієї галузі.

Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період  до 2030 року передбачає цілу програму. Там передбачено, що на галузь щороку повинно виділятись приблизно 1-1,5 млрд грн. А реально цього не відбувається. На 2015 рік в проекті бюджету на всю геологічну галузь розраховано 120 млн грн. Для такої величезної системи - це нуль. Тому говорити, що ми рухаємося в напрямку досягнення енергетичної незалежності, повірте - це не правда. Без фінансування геологорозвідки нам не вдасться стати енергонезалежними.

Якщо в бюджеті буде закладено 120 млн. грн.. на всю галузь, то яку  частину може отримати «Надра України»?

Ми від цієї суми отримаємо в межах 17-20 млн. грн. Це майже нічого. Виконати повноцінно на цю невеличку суму якісь роботи нам фактично не вдається, тому ми шукаємо інші додаткові джерела фінансування – співпрацюємо з різними фондами та інвесторами. Для уряду готуємо програму  під державні гарантії. На мою думку, це єдиний реальний варіант, який дасть змогу отримати гроші.

Розкажіть про цю програму і скажіть, скільки коштів ви хочете залучити для її виконання?

Її суть полягає в тому, щоб залучити гроші, технічно переоснаститись, провести геологорозвідувальні роботи і почати видобувати вуглеводні на найперспективніших ділянках, перелік яких був схвалений науково-технічною радою в Державній службі геології та надр України. Програма розрахована на 5 років і передбачає залучення 3,7 млрд. грн.  Щодо промислового  видобутку,  для цього потрібно писати наступний етап програми. Один Швейцарський фондів пропонує нам надати кошти за дуже привабливою ставкою під 3% на 10 років, погашення тіла і відсотків після 5 років. Але вони вимагають створення відповідних умов від держави.

Ви керуєте компанією вже більше 6 місяців. Які вирішували проблеми і чого вдалося досягти за цей період?

Основною проблемою було те, що люди по півроку на дочірніх підприємствах не отримували заробітну плату.  Всі кошти, які ми закумулювали , відправлялись на її погашення. Зараз сума відрахувань перевищує 5 млн. грн., однак заборгованість ще є.

З приводу досягнень. Ми збільшили дохідність «Надра України» завдяки перерахунку орендних плат по наших свердловинах. Якщо раніше ми отримували орендну платню від певної свердловини 150 тисяч гривень, то на сьогоднішній день  450 тисяч, ще на одній було 120 тисяч, а сьогодні 470 тисяч гривень.

Була розроблена стратегія щодо технічного переоснащення. Зараз активно працюємо з іноземними компаніями в пошуках партнера, який би нам розробив хорошу лізингову систему і дав можливість нашим дочірнім підприємствам бути повноцінними учасниками на ринку сервісного обслуговування, ремонту і буріння свердловин.

Коли приходять інвестори, бажаючі взяти свердловини в оренду, ми їх не просто віддаємо, а ставимо умову, що ремонтувати і проводити буріння свердловини буде наше дочірнє підприємство.

Компанія за 9 місяців отримала 6 млн грн збитків проти більш ніж 600 тисяч грн прибутку в аналогічному періоді минулого року. Розкажіть з чим це пов’язано та спрогнозуйте фінансовий результат на кінець року.

Так, збитки поповзли. Причини тимчасових негативних фінансових результатів об’єктивно полягають у тому, що вони спричинені бухгалтерським списанням певних витрат минулих періодів, що були накопичені за роки роботи Компанії і рано чи пізно це треба було зробити.

Окрім того, в дочірніх підприємств компанії немає ніякої діяльності. Вони стоять на якихось малих роботах, орендах, обслуговуваннях. Фактично виживають. Очікую, що до кінця року в нас буде позитивна динаміка в фінансовому плані.

У підсумку розкажіть, які задачі ви ставите перед собою на найближчий час?

Зараз головна мета для мене - повернути «Надра України» свою частку в Сахалінському газовому родовищі - одному з найпотужніших в Україні. Воно належало компанії до 2009 року. Потім мінерально-сировинний ресурс почав втрачатись. На території родовища залишилися свердловини, які бурились нашою компанією, але потребували ремонту.

Пізніше була організована спільна діяльність, де «Надра України» внесли свої свердловини, інвестори витратили близько 100 млн. грн.. в їх ремонт, нове будівництво та комунікації, а ліцензіат – надав спецдозвіл. Три компанії скооперувались  та почали видобувати газ. Він реалізується, а дохід ділиться відповідно до кожного вкладу компаній.  Дивіденди нашої компанії досягали мільйонів.

В 2012 році компанія «Голден Деррік» (за інформаціюю ЗМІ пов’язана з розшукуваним екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким, який в 2007-2010 роках був головою «Надра України», а потім 2 роки керівником Державної геологічно служби - УНІАН) почала відчужувати частку нашої компанії в родовищі, яку оцінили за копійки і уклали договір купівлі-продажу, не сплативши навіть всієї суми.

Ми вважаємо, що часка була відчужена неправомірно і судимося з цього приводу.  Якщо виграємо суд, то «Голден Деррік» буде нараховано виплатити «Надра України» 100 млн грн  за період, який вона не мала частки у родовищі.

Сподіваюсь, журналісти будуть вести якийсь контроль щодо подальших судових процесів по даній справі. Ми ні в якому разі не бажаємо якогось тиску на суд, але хочемо щоб він був чесним і справедливим. Правда повністю на нашій стороні, і ми налаштовані рішуче. Будемо йти до кінця!

УНІАН в Google News