d

Через чверть століття після Чорнобильської трагедії, аварія на Фукусімі 2011 року довела, що від ядерних аварій не застрахована жодна країна, енергетика якої залежить від атомних реакторів. Прагнучи переходу до більш безпечних джерел енергії у майбутньому, ми одночасно повинні забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку сьогодні. Так, за умови належної аварійної готовності та грамотного реагування кількість жертв та постраждалих в обох катастрофах могла б бути значно меншою. Для України, яка ще впродовж багатьох десятиліть відчуватиме наслідки аварії на ЧАЕС, аварійна готовність та реагування — це питання національної ваги, а отже дуже важлива взаємодія влади і громадськості у цьому для забезпечення ефективної безпекової політики держави.

Відповідальність за питання аварійної готовності та реагування в Україні розділена між різними органами влади та іншими структурами — «Енергоатомом», який здійснює експлуатацію АЕС, Державною інспекцією ядерного регулювання, Державною службою надзвичайних ситуацій, Міністерством охорони здоров’я та іншими ЦОВВ, а також регіональною і місцевою владою. Відтак у круглому столі взяло участь широке коло зацікавленних сторін: представники центральних та місцевих органів влади, громадських організацій, експлуатуючих організацій, науково-дослідних установ, незалежні вітчизняні та європейські експерти, ЗМІ та ін. — всього 122 учасники.

Представники «Енергоатому» та відповідальних органів влади (Державної інспекції ядерного регулювання, Державної служби надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров’я та інших) розповіли про те, що робиться в рамках їхньої сфери компетенції для мінімізації шкоди для здоров’я населення та довкілля у разі радіаційної аварії на АЕС, а громадськість та журналісти мали змогу висловити критичні зауваження та поставити гострі запитання щодо основних проблемних питань у цій сфері — забезпечення можливості ефективної реалізації планів евакуації населення, йодної профілактики, забезпечення персоналом та матеріально-технічними засобами для проведення необхідних робіт у разі аварій тощо. Учасники обговорили шляхи вдосконалення нормативно-правової бази, міжвідомчу координацію та взаємодію з органами місцевої влади, транскордонне співробітництво та інші питання.

Відео дня

Про важливість громадського контролю за заходами аварійної готовності та реагування для забезпечення їх ефективності наголошували іноземні доповідачі — представники європейської ініціативи Nuclear Transparency Watch (NTW), що об’єднує громадських експертів з ядерних країн ЄС та України. Експерти NTW представили результати дослідження ситуації з аварійною готовністю та реагуванням в ЄС, а також розповіли про практики окремих європейських країн.

Особливу увагу громадські експерти звертали на проблеми інформування та участі громадськості в заходах аварійної готовності та реагування. Учасники круглого столу дійшли згоди про необхідність системної взаємодії щодо постійного інформування громадян про забезпечення ефективної аварійної готовності та реагування. Напрацювання круглого столу буде доведено до всіх відповідальних сторін.

27 січня 2015 року учасники круглого  столу мали нагоду взяти участь в ознайомчому візиті до Аварійно-технічного центру (АТЦ) НАЕК «Енергоатом», що в Білогородці під Києвом. Центр, що має 270 співробітників, багато з яких мають досвід ліквідаційних робіт на Чорнобилі або роботу на АЕС, покликаний забезпечувати постійну готовність України до швидких та ефективних дій у разі виникнення аварій в атомній енергетиці. Учасники візиту — представники громадськості, відповідальних органів влади та ЗМІ — заслухали презентацію та отримали відповіді на всі запитання про діяльність АТЦ, а також ознайомилися з обладнанням, яке використовує АТЦ у своїй роботі.