Середа,
24 серпня 2016

Наші спільноти

5 млрд євро та 4,5 млрд грн - стільки коштує Україні бездіяльність Міненерговугілля

Звітуючи про виконання Програми діяльності уряду за минулий рік, Міненерговугілля зненацька повідомило про недоцільність добудови ХАЕС. На думку експертів, це має вигляд лобіювання інтересів Росії як  експортера електроенергії.

Під питанням добудова блоків ХАЕС / www.atomforum.org.ua
Під питанням добудова блоків ХАЕС / www.atomforum.org.ua

Довга історія добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС рясніє несподіваними поворотами та рішеннями, більшість з яких приймалась під тиском Росії на користь геополітичних амбіцій останньої. Так, застовпивши за собою тему добудови ХАЕС на конкурсі у 2008 році, уряд РФ гальмував початок робіт аж поки торік Україна сама не відмовилася від проекту.

Серед головних причин такого гальмування ще за часів Януковича було бажання України обмежити роль Росії виключно пільговим кредитом на добудову та забезпеченням реакторного острову. Україна наполягала на якомога більшій локалізації (60-65) товарів та послуг, а також на подальшій незалежності від російського постачальника ядерного палива. Такі пропозиції були прописані у конкурсних умовах, з якими погодився Росатом. Але обіцяти не означає одружитися. На сьогодні вже очевидно, що все це 5-річне гальмування переслідувало одну мету з боку Росії - не дати Україні будувати нові енергоблоки,  якщо не буде 100-відсоткової залежності від північного сусіда. І дійсно, навіщо РФ конкурент, який зможе повністю відмовитися від російського імпорту та забезпечити експортом електрики дефіцитні Білорусь, Молдову, Польщу, країни Балтії тощо.

Тим не менш, здавалось, що за останні два роки проект добудови третього та четвертого блоків Хмельницької АЕС, нарешті, позбувся російського впливу та отримав статус пріоритетного для держави. Ще у липні минулого року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості вимагав від НАЕК «Енергоатом» прискоритись з добудовою ХАЕС. Приймались відповідні рішення на рівні Кабміну та профільного міністерства, було залучено інвестора в особі польської компанії Kulczyk Investments. З чеською компанією Skoda досягнуто попередніх домовленостей стосовно виготовлення обладнання, включно з корпусами реакторів.  І…

Звітуючи про виконання Програми діяльності КМУ за минулий рік, Міненерговугілля зненацька повідомляє про недоцільність добудови ХАЕС.

Скріншот зі звіту Міненерговугілля
Скріншот зі звіту Міненерговугілля

На думку експертів, озвучені Міненерговугілля аргументи щодо відмови від добудови двох блоків ХАЕС виглядають як продовження лобіювання інтересів Росії як експортера електроенергії. Адже всі ми пам’ятаємо, як торік за ініціативи міністра Укрінтеренерго не експортувало, а імпортувало з РФ атомну електроенергію (базову, рівним графіком), у той час як українські АЕС потерпали від балансових та системних обмежень.

Дивує, що про «необхідність оцінки ризиків» міністерство інформує більш ніж через півроку після досягнення домовленості із польським інвестором – широко відомою у світі Kulczyk Investments. Лише у той час, як перед міністерством постала необхідність звітувати за гальмування залучення інвестицій, себто – за свою діяльність. Причому інформує не через лист, про який йдеться у звіті, розміщеному на сайті КМУ.

Як стало відомо УНІАН, цитований на сайті КМУ лист Міністерства енергетики та вуглепрому від 20 січня 2016 року насправді містить зовсім інший запит від міністерства.

Тобто, міністерство звернулося до НАЕК «Енергоатом» із листом «Про проект розпорядження «Щодо питання будівництва енергоблоків №3 і 4 Хмельницької АЕС», в якому жодним чином не йдеться ані про «проведення додаткової незалежної експертизи щодо розрахунків міцності та відповідності до вимог безпеки експлуатації ядерних установок», ані про ризики від «залучення до будівництва компанії «Skoda JS a.s.».

Цікавий збіг: дата листа дивним чином співпадає із нарадою в Міненерговугілля щодо добудови ХАЕС (відбулася теж 20 січня, але роком раніше – у 2015), на якій тими ж чиновниками було затверджено рішення «вважати реалізацію проекту будівництва  цих енергоблоків та мережевої інфраструктури видачі їх потужності такими, що відповідають стратегії розвитку енергетичного комплексу та забезпечують підвищення енергетичної незалежності України».

А трохи раніше – наприкінці 2014 року знов таки ті самі чиновники з міністерства затвердили «Концептуальне рішення про будівництво енергоблоків №3 і 4 на Хмельницькій АЕС»,  де чітко підтверджено відсутність ризиків завершення будівництва з використанням існуючих будівель та обладнання компанії «Skoda JS a.s.».

В НАЕК «Енергоатом» категорично відмовилися від будь-яких коментарів на цю тему. Проте, відповідаючи на запитання щодо доцільності добудови навели кілька цифр: «На утримання у належному стані конструкцій ХАЕС-3,4 НАЕК «Енергоатом» витратив 357,2 млн грн; в разі добудови блоків  використання цих конструкцій дозволить зекономити близько 7 млрд грн; їхній демонтаж обійдеться Україні у 4 млрд грн».

Переважна більшість експертів переконана, що звіт міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина щодо гальмування добудови Хмельницької АЕС свідчить, що нинішній очільник органу управління атомною галуззю керується не стільки інтересами енергетики та економіки України в цілому, скільки небажанням приймати рішення та брати на себе відповідальність.

***Під бездіяльністю у кримінальному праві розуміється суспільно небезпечна вольова поведінка особи, що полягає у невиконанні належного - того обов'язку, який особа повинна була і могла виконати.

Наслідком такої бездіяльності у прийнятті рішень щодо добудови третього та четвертого енергоблоків ХАЕС може стати відмова від інвестицій обсягом 5 млрд євро у добудову блоків та створення транспортного коридору для української атомної електроенергії до Польщі, а через неї – до інших країн Євросоюзу. А також добудови двох енергоблоків-мільйонників разом з чеським виробником під гарантії чеського уряду та за стандартами Європейського Союзу. Які забезпечать не лише Україну, але і європейські країни екологічно чистою електроенергією, дефіцитною в умовах нової кліматичної угоди; відновлять експортний потенціал України та забезпечать  державне замовлення для наявних в Україні високотехнологічних, наукомістких підприємств, а також передумови для їхнього подальшого виходу на зовнішні ринки.

Олексій Феньов

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку