Открытые источники

Близько 60% прибутку державної енергогенеруючої компанії "Центренерго" у другому кварталі 2016 року від 416,5 мільйона гривень (за аналогічний період минулого року компанія показала 38,4 мільйона гривень збитку) забезпечила скандальна формула ціноутворення на вітчизняне вугілля "Роттердам+", яку Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), ввела в травні цього року.

Про це в коментарі УНІАН розповів екс-член НКРЕКП Андрій Герус, зазначивши, що формула "Роттердам+" робить надприбутковими підприємства всієї теплової генерації.

"Я б відніс 60% прибутку на роттердамську формулу, 20% - на маневреність, і 20% на те, що були проблеми у "Енергоатома" з аварійними ремонтами блоків", - сказав Герус.

Відео дня

За його словами, теплоелектростанції "Центренерго" у другому кварталі збільшили виробництво електроенергії через аварійні виходи в ремонт блоків АЕС, при цьому Вуглегірська ТЕС (входить в "Центренерго") почала здійснювати маневрування блоками, завдяки чому компанія отримує додаткові платежі, які додаються до основного тарифу.

При цьому експерт зазначив, що впровадження формули "Роттердам+" безпідставно створює надприбутки для теплової генерації, тоді як розплачується за це промисловість, для якої в травні і червні істотно подорожчала електроенергія.

"Очевидно, що можна було обійтися без формули або провести просто інший розрахунок формули. Ця доставка з Роттердама точно зайва. Без неї прибуток був би на 30% меншим. Цього було б достатньо і не довелося б піднімати тарифи для кінцевих споживачів, як це було зроблено в травні і червні поточного року", - сказав Герус.

На його думку, скасувати формулу найбільш ймовірно лише з допомогою судів. При цьому експерт підкреслив, що, незважаючи на обіцянки, НКРЭКУ вже протягом трьох місяців не може опублікувати розрахунки формування формули "Роттердам+".

"Мабуть там є, що приховувати. Напевно, вони там всі так накрутили, що бояться розрахунки формули публікувати", - підсумував Герус.

Раніше експерт зазначав, що підприємства теплової генерації, які в основному складаються в структурах держкомпанії "Центренерго", енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова і компанії "Донбасенерго", в липні поточного року можуть отримати 400-600 мільйонів гривень додаткових доходів за рахунок підвищення оптово-ринкової ціни на електроенергію, що призвело до зростання цін на енергію для промисловості.

Як повідомляв УНІАН, у квітні поточного року НКРЕКП затвердила ринкову методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля.

За інформацією голови НКРЕКП Дмитра Вовка, з використанням нової методики гранична ціна на вугілля буде формуватися на основі ціни (індекс API 2), яка формується в результаті торгів на біржі в Роттердамі (Нідерланди), разом з вартістю транспортування цього вугілля на внутрішній ринок (так звана формула "Роттердам плюс доставка"). Як вважають в НКРЕКП, така методика розрахунку усуне ручне регулювання ціни, що забезпечить незалежність від постачань із зони АТО і позбавить Україну від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.

Читайте такожУкраїна з початку року скоротила видобуток вугілля

Між тим, низка експертів різко розкритикувала запропоновану НКРЕКП формування ціни на вугілля українського видобутку, оскільки, на їхню думку, таким чином ціни на вугілля завищуються, що дає можливість отримувати більше доходів енергокомпанії ДТЕК Ріната Ахметова, яка контролює низку українських ТЕС і підприємств вуглевидобутку. При цьому вони зазначали, що через це може постати питання додаткового підвищення цін на електроенергію для промисловості та населення.

Разом з тим, запаси вугілля на складах ТЕС почали активно скорочуватися з середини травня. Тоді ТЕС мали обсягом вугілля на рівні більше 2 мільйонів тонн, з яких близько 870 тисяч тонн припадало на антрацит. Станом на 25 липня запаси вугілля всіх марок на складах ТЕС становили 1,060 мільйона тонн, з них антрацитної марки - 368 тисяч тонн.

Реагуючи на критику рішення НКРЕКП, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман 24 червня доручив Міненерговугілля та іншим профільним міністерствам розглянути доцільність використання формули "Роттердам плюс доставка" при закупівлі вугілля і представити свої висновки протягом тижня. При цьому глава Міненерговугілля Ігор Насалик виступає проти впровадження формули ціни на енергетичне вугілля "Роттердам плюс доставка" і замість цього пропонує запустити біржу вугілля на внутрішньому ринку, зобов'язавши державні шахти продавати 30% вугілля на такій біржі.