REUTERS

Ці схеми частково замістили широко поширені у 2012-2013 роках казахстансько-білоруські схеми фіктивного імпорту, пише КоммерсантЪ.

У рамках нового етапу боротьби з незаконним виведенням активів під пильну увагу регулятора крім банків потрапили і тепер піднаглядні йому фінансові посередники.

Про те, що ЦБ спільно з МВС (в особі Головного управління економічної безпеки і протидії корупції) сконцентрував зусилля на боротьбі з черговою схемою легалізації незаконних доходів і виведення активів за кордон, розповіли учасники ринку.

Відео дня

"Під підозру регулятора потрапили операції, в ході яких клієнти банків та інших фінансових організацій раптом вирішують інвестувати великий обсяг коштів в іноземні цінні папери, облік прав на які здійснюється в іноземних же, зазвичай європейських, депозитаріях",- розповіло одне із джерел Коммерсанта, знайоме із ситуацією. За його словами, у Банка России і правоохоронних органів є підстави вважати, що реального постачання паперів часто немає, тобто через оборудки, що нібито мають місце, гроші просто виводяться. Використання у схемах іноземних паперів, що обліковуються в іноземних депозитаріях, дозволяє надати таким угодам вагу, знизити їх підозрілість і водночас ускладнює доступ до повної інформації про них. На даний час ЦБ та МВС проводять спільне розслідування з цього приводу.

У прес-службі Банку Росії підтвердили проведення розслідування. "На початку було виявлено, що обсяг операцій з незаконного виведення капіталу за кордон через цінні папери становив понад 100 млрд рублів щокварталу",- уточнили у прес-службі центробанку РФ.

Внаслідок припинення таких схем, за оцінками Банка России, зараз цей обсяг знизився у десять разів - до 10 млрд руб. на квартал. У МВС не відповіли на запит Коммерсанта. За даними джерел Коммерсанта, результатом боротьби з "ціннопаперовими" схемами виведення активів можуть стати і кримінальні справи.

Читайте такожФункціонування російських банків в Україні є питанням нацбезпеки – радник голови СБУ

Як стало відомо у червні боротьба з відтоком капіталу через схеми фіктивного імпорту з країн Митного союзу (МС), що триває від 2010 року, принесла перші помітні результати. Якщо раніше відтік капіталу за такими схемами вимірювався десятками мільярдів доларів, то у першому кварталі витекло близько $100 млн

Безпоставкові "угоди" не вперше використовуються для легалізації та виведення активів із Росії за кордон. Деякий час тому були широко поширені схеми фіктивного імпорту товарів із країн Митного союзу, зокрема, Білорусі і Казахстану, вигодонабувачі за якими розташовувалися у третіх країнах. Приводом для їх виникнення став спрощений порядок завезення товарів у Росію із країн Митного союзу, що ускладнювало перевірку реальності імпорту.

Спочатку у 2012-2013 роках, за даними ЦБ, обсяг виведення капіталу за цими схемами становив $48,3 млрд (у середньому по $6 млрд за квартал). Згодом завдяки жорсткості підходу до відкликання у банків ліцензій за сумнівні операції масштаби використання схем вдалося істотно скоротити.

У першому кварталі 2014 року їх обсяг становив уже $100 млн . Під тиском влади схеми, що перекриваються, стали трансформуватися, у тому числі, як стало ясно тепер, маскуватися під операції з іноземними цінними паперами, що нібито мають місце.

Читайте такожПодатківці залишили схему часів Януковича, на якій приватна фірма заробляє близько 25 мільйонів

Теоретично набагато простіше було б реалізувати фіктивну купівлю паперів у резидентів на російському ринку. Але можливості реалізації цієї простої схеми були перекриті ще раніше - через посилення вимог до російських депозитаріїв після того, як розкрилися вчинені з їх допомогою схеми виведення активів з банків так званої групи Матвія Урина.

У реалізації іноземних "ціннопаперових" схем активно задіюються не лише банки, але й інші фінансові посередники: керуючі та інвестиційні компанії і брокери, які і здійснюють купівлю паперів. Власне, на них і спрямована зараз основна увага регулятора і правоохоронних органів, раніше пильно стежили в основному за банками. "Зараз ми добиваємося, щоб із цих схем були виключені не лише кредитні організації, але і всі інші підзвітні нам учасники фінансового ринку",- заявили у прес-службі ЦБ.

Як мегарегулятор, статус якого ЦБ отримав у середині 2013 року, але на практиці став використовувати дещо пізніше, можливостей у Банка России для цього значно більше, вказують учасник ринку.

Однак, враховуючи, що кошти перед виведенням за кордон через фіктивну купівлю цінних паперів проходять по довгому ланцюжку банківських рахунків, потім переводяться в інвестиційну або керуючу компанію і лише після цього консолідуються, причому відразу з багатьох джерел, у брокерів, виявити кінцевого ініціатора виведення коштів досить складно.

Це підтверджують і банкіри. "Ми бачимо лише рухи коштів на рахунку брокера, а папери, які він купує для клієнтів, обліковуються на рахунках депо в депозитаріях, і зіставити факт витрачання коштів з фактом постачання паперів, як, наприклад, це відбувається у класичних схемах купівлі-продажу товарів і послуг у звичайних клієнтів, ми не можемо",- зазначає банкір у банку з топ-20. Банкіри побоюються, що в такій ситуації основне навантаження у відстеженні схем знову ляже на них.

До того ж, за словами учасників ринку, не виключене і використання більш витончених схем, у тому числі з реальним постачанням паперів, але, наприклад, за завищеною ціною, вказує член експертної ради Інституту фінансового планування Олексій Гусєв. Можливості Банка России довести сумнівність таких схемних операцій багато в чому будуть залежати від того, наскільки у ЦБ налагоджена взаємодія з іноземними регуляторами, що мають доступ до інформації піднаглядних їм учасників ринку, підсумовує він.

Нагадаємо, раніше УНІАН повідомляв, що ГПУ розслідує факт виведення Арбузовим коштів в офшори.