Баланс тижня: курс гривні, зовнішні запозичення та ядерна незалежність

Падіння гривні та плани НБУ, подробиці щодо формування держбюджету, обвал економіки Росії, денонсування угоди з РФ щодо будівництва енергоблоків – такі основні економічні новини минулого тижня.

Серед подій минулого тижня на перше місце варто винести новину про ситуацію з курсом гривні. А він, якщо коротко, продовжував падати. Так, офіційний курс нацвалюти до долара досяг свого історичного мінімуму - 17 грудня Національний банк встановив курс гривні до долара на рівні 15,77 грн/дол., що на 0,5 копійки нижче за останній історичний мінімум.

Все це відбувалось на фоні повідомлень в пресі з посиланням на джерела про те, що в проекті бюджету на наступний рік курс долара до гривні встановлений на рівні 22 грн/дол. Проте дана інформація досить оперативно було спростована прем’єр-міністром, за словами якого уряд закладає в проект держбюджету-2015 курс гривні на рівні поточного з допущенням девальвації до 17 грн за долар.

Проте питання, яким же буде валютний курс вже найближчим часом, продовжує залишатись відкритим. Серед факторів, що впливають і впливатимуть на нього, експерти називають зменшення золотовалютних резервів, позицію західних інституцій – донорів України, загалом погану економічну складову, спекулятивні ігри, нестійкість політичної ситуації, в першу чергу, через військовий конфлікт на сході країни.

Щодо золотовалютних резервів НБУ, то після різкого зниження в листопаді їх лишилось всього 10 мільярдів, і в грудні, на думку експертів, тенденція до зниження продовжиться. Так, за словами головного економіста інвесткомпанії Dragon Capital Олени Білан, у грудні резерви Нацбанку продовжать знижуватися через виплати частини заборгованості перед «Газпромом» і збільшення закупівель газу. Вона прогнозує зниження резервів НБУ до 8 млрд долл. до кінця 2014 року.

Між тим, перший заступник голови НБУ Олександр Писарук заявив, що Нацбанк не планує витрачати свої золотовалютні резерви до одержання траншу від Міжнародного валютного Фонду, що очікується наприкінці лютого.

Таким чином, дуже важливим постає питання залучення зовнішнього фінансового ресурсу. На цьому тижні новопризначений міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що за умови прийняття держбюджету на 2015 рік і пакету реформ до кінця року вона зможе переконати Міжнародний валютний фонд виплатити нашій країні черговий транш допомоги у розмірі близько 3 млрд дол. вже на початку січня. «Уряд України має прийняти жорсткий бюджет-2015 і провести реальні реформи у найближчі тижні, щоб виграти розширений новий пакет міжнародної фінансової допомоги, - заявила Яресько. - Але Київ все ще сподівається отримати черговий транш кредитів Міжнародного валютного фонду на початку наступного місяця».

Вочевидь, що під пакетом реформ західні кредитори України мають на увазі, в тому числі, й підвищення тарифів на енергоносії, в першу чергу, на газ. Згадки про цю нібито вимогу міжнародних донорів спливали протягом усього минулого тижня. А от чи піде на це уряд, чи вирішить зачекати до закінчення зимових холодів, поки залишається таємницею.

Проте простору для маневру в українського уряду практично немає. Так, за оцінкою Яресько, потреби країни у фінансуванні перебувають у діапазоні близько 15 млрд дол. до початку 2016 року. Про це ж заявив на минулому тижні й президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. «Україна потребує більше допомоги. МВФ завершив оцінку дефіциту фінансування України. Україні буде потрібно 15 млрд доларів США на додаток до того, що вже заплановано», - зазначив Юнкер.

За його словами, ЄС може допомогти тільки в межах бюджету. В бюджеті ж ЄС, за словами Юнкера, «існує тільки невеликий запас гнучкості для додаткового фінансування у наступному році». Президент ЄК констатував - «ми маємо бути в змозі задовольнити прохання України на 2 млрд євро, якщо цього не зможе зробити уряд». «Якщо ЄС не буде в змозі зробити це, держави-члени повинні будуть внести свій вклад”, - додав він.

Отже перед українським урядом на сьогодні стоїть вкрай важке і важливе завдання - якимось чином закрити потреби країни у фінансуванні, буквально зібравши зі всього світу «по нитці». Вочевидь, як зазначила український міністр фінансів, у цьому питанні треба буде працювати і з Міжнародним валютним фондом, і з Світовим банком, країнами «Великої сімки» та з іншими провідними економіками світу. А поки в цьому питанні не буде стабільності і ясності, українська національна валюта буде відчувати на собі девальваційний тиск зі сторони ринку та спекулянтів.

Бюджет та радість від сусідів

Звичайно ж, в ці передноворічні дні дуже важко обійти питання державного бюджету на наступний рік. Уже згадувалось про нібито закладені в бюджет-2015 цифри щодо валютного курсу. Спливли на минулому тижні і деякі інші параметри майбутнього основного фінансового плану країни. Так, згідно з інформацією від міністра фінансів, яку вона оприлюднила в інтерв'ю американському виданню The Wall Street Journal, при розробці проекту державного бюджету на 2015 рік закладалось нульове зростання економіки. Також Яресько повідомила, що команда Мінфіну поспішає завершити три ключові законодавчі акти, які дадуть змогу сформувати бюджетний пакет: податкове законодавство, закони про соціальні відрахування і про децентралізацію бюджетних повноважень на користь регіонів. Без сумніву, наступний рік обіцяє бути важким для країни, і чим швидше будуть проведені необхідні реформи, тим легше нам вдасться пройти цей перехідний період.

Щодо події зі сфери макроекономіки, яка в багатьох українців на минулому тижні викликала позитивні почуття. Мова, звичайно ж, піде про Росію. Там трапився справжній обвал. Власне те, що в російській економіці мало відбутись щось подібне, говорилось давно, але що таке кошмарне, не прогнозувалось. Ціни на нафту, попри оптимістичні заяви російських чиновників, продовжували падати, і опустилися нижче психологічного рівня 60 доларів за барель. Як слідство – в Росії, економіка якої цілком залежить від нафтодоларів, розпочалася валютна лихоманка. Падіння стартувало в понеділок і досягнуло піку у вівторок, який отримав вже назву в Росії «чорний». Попри хаотичні дії російського центробанку, який пішов на безпрецедентне підвищення, серед ночі, облікової ставки, у вівторок на фінансових та фондових ринках РФ панувала справжня буря. Так, рубль обвалився до рівня 80 рубль/долар і 100 рубль/євро. Щось подібне відбувалось і на російському фондовому ринку. В наступні дні шал фінансової завірюхи в Росії трохи уповільнився, проте прес-конференції  президента Росії було достатньо, аби поновити острах ринків. З огляду на все це виникає досить логічне питання – а який вплив всі ці події в економіці сусідньої нам держави будуть мати для України?

Українські експерти стверджують, що негатив для України від подій в Росії точно не буде руйнівним. Так, за словами керівника аналітичного підрозділу групи ICU Олександра Вальчишена, оскільки росіяни дуже давно воюють з Україною на торговому фронті, то українці відчули російську кризу у всій її красі ще в 2013 році. На думку експерта, загострення ситуації в РФ буде на Україну впливати, але негатив не буде таким жорстким, як для пострадянських країн, оскільки росіяни обмежили експорт нашої продукції ще до початку гострої фази кризи.

За словами онлайн-брокера I-NVEST Сергія Гончаренко, падіння російського фондового ринку ніяк не вплинуло на український. «Щодо того, як російський фондовий ринок впливає на український, можу сказати, що з початку 2014 року вони ніяк не корелюють", - зазначив він. За його словами, сьогодні зростанню вітчизняних фондових майданчиків заважають тільки бойові дії на сході країни і дуже повільне проведення реформ в економіці та політиці держави.

Ядерні перспективи

Щодо енергетичного сектора, то на минулому тижні очільник «Енергоатома» Юрій Недашковський заявив, що Україна може денонсувати угоди з Росією щодо будівництва третього і четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. Фактично ця заява свідчить, що Україна від слів вирішила перейти до реальних справ у сфері своєї енергетичної незалежності. Варто зазначити, що на сьогоднішній день в Україні діє законодавча база, аби добудова двох блоків Хмельницької АЕС реалізовувалася спільно з російською компанією «Атомстройэкспорт». Тому, за словами Недашковського, денонсація угоди стане тривалою процедурою, і Україна зараз лише на початку цього шляху.

Варто також наголосити, що цю заяву Недашковський зробив у рамках французько-українського Ядерного форуму в Києві, під час якого сторони обговорювали співпрацю у цій сфері.

Як стало відомо, французька компанія Areva розглядає можливість видобутку уранової руди в Україні разом з держпідприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (СхідГЗК, Дніпропетровська обл.).

За словами представника компанії Areva в Україні Сергія Корольова, план щодо спільного видобутку урану розглядався давно, проте в певний момент просування в цьому питанні було призупинено, зараз все знову розглядається.

«Найближчим часом приїдуть наші фахівці, які попрацюють спочатку з паперами і подивляться, вигідно це чи ні», - сказав представник французької компанії.

Отже, перед Україною щодо енергетичної незалежності лежить ще достатньо довгий шлях, але, як то кажуть, краще пізно, чим ніколи. І хоч і перші, але справжні кроки у цій справі є реальним позитивом.

Віталій Неборак (УНІАН)

УНІАН в Google News