Фото УНИАН

Про це повідомили журналістам представники банків під час круглого столу.

За словами заступника голови правління «Укрсиббанку» Костянтина Лежніна, щодо структур Міноборони відбувається «жорсткий пресинг» для їх переведення у держбанки. «Зарплати переводяться у держбанки, кредити залишаються в комерційних банках, їх обслуговування істотно погіршується, Нацбанк та уряд роблять вигляд, що нічого не відбувається», - сказав він.

За словами банкіра, на сьогоднішній день комерційними банками видано близько 30 млрд грн кредитів працівникам бюджетної сфери, які зазвичай обслуговуються за рахунок надходжень зарплати, тому переведення держструктур у держбанки призводить до різкого перекосу у платіжній дисципліні за кредитами і додаткових ризиків банківської системи.

Відео дня

Читайте такожБанкіри домовилися з Нацбанком поки що не міняти правила гри на валютному ринку

«Документ, випущений урядом, не є документом як таким, оскільки виконавча влада має певну номенклатуру актів, випускаючи які, вона керує державою. Протокольні доручення одного вищого чиновника - це ніщо. Це свавілля», - наголосив радник голови правління «Приватбанку» Віктор Лисицький.

Заступник голови правління державного «Ощадбанку» Антон Тютюн не погодився зі звинуваченнями у нечесній конкуренції та зазначив, що обслуговування силовиків у держбанках в умовах воєнних дій у країні доцільно для нерозголошення військової таємниці і персональних даних силовиків.

Читайте такожНБУ покарає банки, які не скасували штрафні санкції за кредитами в зоні АТО

«Відбір банків для обслуговування держпідприємств має бути більш жорстким. Це не той список банків, який зараз затверджений і висить на сайті Мінфіну, де близько 60 банків, з яких уже кілька в стадії ліквідації. Безумовно, це повинен бути більш жорсткий відбір із більш чіткими критеріями», - сказав він.

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова повідомила, що асоціація намагалася створити з цього питання робочу групу за участю НБУ та Мінфіну. «Консенсусу з приводу створення робочої групи не було, і ми звернулися до профільного комітету Верховної Ради. Є підтримка банківського співтовариства, і якщо питання потрібно виносити і вирішувати на рівні законодавства, то комітет готовий виступити з відповідною ініціативою», - сказала вона.

Як зазначив заступник директора Генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський, якщо вибрати низку банків і сказати, що цим банкам можна довіряти, то для ринку це означатиме, що іншим банкам довіряти не можна, а це може призвести до непередбачуваних наслідків. За його словами, Національний банк рекомендує держпідприємствам під час вибору банку насамперед керуватися критеріями надійності фінустанови, а не формою власності. «У Національного банку підхід один - щоб держпідприємства обслуговувалися у стабільних, надійних банках», - сказав Раєвський.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці минулого року уряд протокольними рішеннями зобов'язав низку силових структур перевести підконтрольні організації на розрахунково-касове обслуговування у державні банки.

Пізніше перший заступник голови НБУ Олександр Писарук повідомив, що Національний банк разом із Міністерством фінансів розробляє чіткі критерії відбору банків для обслуговування державних підприємств і під ці критерії, крім державних, будуть підпадати і приватні банки.

Згідно з останніми даними Міністерства фінансів, до уповноважених банків для виплати зарплат бюджетникам належать 64 комерційних банки, включаючи найбільші фінустанови.

У листопаді Мінфін за запитом УНІАН повідомив, що розробив проект постанови про нові вимоги до банків, що обслуговує зарплатні проекти бюджетних установ, який передбачає позбавлення банку такого права у випадку невиконання нових вимог у тримісячний термін, однак документ досі не оприлюднено.

На думку учасників ринку - найбільших банків, під час вибору банку для обслуговування зарплатних проектів бюджетних установ потрібно керуватися прозорими ринковими принципами і насамперед побажаннями клієнта-держпідприємства.