Таку думку висловив екс-заступник голови НБУ, доктор економічних наук, професор Олександр Савченко в ефірі програми «Тема дня» на УНІАН-ТБ, коментуючи чинні з 24 лютого обмеження НБУ на валютному ринку, включаючи перевірку імпортних контрактів з попередньою оплатою понад 50 тисяч доларів, обов'язкове оформлення акредитиву з імпорту з попередньою оплатою понад 500 тисяч доларів і заборону на кредитування під придбання валюти.
За словами експерта, валютна криза передбачає введення адміністративних обмежень, але такі заходи мають лише короткостроковий ефект, після чого мають деструктивний вплив на валютний ринок й економіку країни.
«Заборона передоплати на імпорт може викликати кризу на нафтовому ринку, на ринку пального. Бо, як правило, зараз Україні мало довіряють економічні партнери і вимагають попередньої оплати. Навіть у достатньо поважаних структур. Немає передоплати – немає постачання товару», - сказав Савченко.
Експерт поділився досвідом, коли він у кризовому 2008 році, перебуваючи на посаді заступника очільника НБУ, ініціював достатньо жорсткі заходи контролю над усіма валютними операціями, національна валюта зміцнилася із позначки 10 грн/дол. до рівня 7,8 грн/дол.
«Головне питання – що потрібно робити? Потрібно робити все, аби валюта прийшла на валютний ринок. Курс – це ціна одного долара. Коли ціна падає? Коли багато товарів. Коли мало – ціна зростає. Так само і з доларом. А Національний банк ще більше звужує ринок, і виштовхує імпортерів, експортерів, людей за межі ринку», - пояснив він.
Причиною стрімкого знецінення гривні Савченко назвав саме адміністративні обмеження на валютному ринку, включаючи обмеження з дострокового отримання валютних депозитів, на придбання валюти в банках, оподаткування продажу валюти експортерами, податок на доходи з депозитів на тлі їх відпливу з банків.
«Експорт упав на 15% торік, а валютний ринок – утричі. Це означає, що створилися нові ринки за межами України, поза легальним полем. У Лондоні, в Москві, у Варшаві. Готівковий і безготівковий. Створилася «африканська» система курсоутворення, коли багато курсів, і на цьому наживаються спекулянти», - відзначив він.
На думку експерта, українська влада має у своєму розпорядженні інструментарій для стабілізації валютного ринку навіть за нинішнього, критично низького обсягу золотовалютних резервів, але для цього потрібні консолідовані зусилля і Національного банку, і уряду.
«Перше - взяти контроль над усіма валютними операціями на предмет виявлення спекулятивних. Чесний бізнес нехай працює, нечесний – одразу в прокуратуру, міліцію і так далі. Друге – відміна всіх обмежень, включаючи на купівлю-продаж валюти і валютні депозити. Третє – ввести такий якір для стабілізації фінансової системи, як цінова стабільність - інфляційне таргетування», - перелічив Савченко.
Серед необхідних заходів уряду експерт виділив такі кроки, як балансування бюджетів НАК «Нафтогаз України», уряду, Фонду гарантування, державних банків. «Припинити вимагати у Національного банку емісійну підтримку балансування цих структур. Для цього потрібно радикально скоротити державні видатки, не на 10%, а на 10% у ВВП», - додав він.
За оцінками експерта, за синхронних дій уряду й НБУ можливе зміцнення гривні до позначки близько 18-19 грн/дол. «І уряд, і Національний банк повинні діяти синхронно, і я вам гарантую, якщо правильні рішення ухвалюватимуться цими двома гравцями, гривня може стабілізуватися близько 18-19 грн за долар. Це також катастрофа, але не така значна, як зараз», - прогнозує Савченко.
Читайте такожГонтарева готує "швидкі й рішучі" заходи зі стабілізації гривні
Як повідомляв УНІАН, НБУ перейшов до гнучкого курсоутворення на валютному ринку в лютому минулого року, і в результаті гривня за рік знецінилась до долара США за офіційним курсом удвічі. Наприкінці минулого року регулятор ввів практику щоденних індикативних аукціонів для пошуку рівноважного курсу, після відміни яких з 5 лютого цього року гривня за офіційним курсом продовжила девальвувати, подешевшавши до долара більш ніж в 1,5 разу за декілька днів.
Кабінет міністрів 12 лютого затвердив меморандум про співпрацю з Міжнародним валютним фондом у рамках нової програми терміном на 4 роки з обсягом фінансування 17,5 млрд дол., остаточне рішення Ради директорів МВФ очікується впродовж чотирьох наступних тижнів. Валютний ринок на позитивні новини про нову програму з МВФ не відреагував, оскільки учасники ринку крім відновлення фінансування МВФ та інших донорів очікують зниження напруженості на сході України.
З 24 лютого НБУ ввів ще низку обмежень на валютному ринку, включаючи обов'язкову перевірку імпортних контрактів на суму понад 50 тисяч доларів, які припускають попередню оплату, обов'язкове оформлення акредитиву для виконання імпортного контракту з попередньою оплатою на суму понад 500 тис. дол., а також заборону на операції з кредитування для придбання валюти. Голова НБУ Валерія Гонтарева анонсувала нові заходи для стабілізації ситуації на валютному ринку, якщо ухвалені регулятором обмеження не дадуть очікуваного результату.
За інформацією учасників ринку, ефект останніх нововведень регулятора поки що не має впливу на валютний ринок, оскільки реакція ринку традиційно запізнюється в часі.
Сьогодні, 24 лютого, Нацбанк встановив курс гривні до долара на рівні 28,2912 грн/дол., що на 6 копійок вище за історичний мінімум на рівні 28,3481 грн/дол., встановленого вчора, 23 лютого. Згідно з оновленим офіційним курсом, з початку цього року гривня подешевшала щодо долара в 1,8 разу, або на 12,52 грн.
Читайте такожГривня продовжує падати: 33,50 за долар і майже 38 за євро
Зміцнення офіційного курсу проведене НБУ врозріз з рухом курсів на ринку. Зокрема, середньозважений курс гривні на міжбанківському валютному ринку за даними НБУ на 13:30 знизився до 29,8943 грн/дол., котирування на міжбанківському валютному ринку за даними дилерів банків на цю годину сягають 31,90/33,40 грн/дол.
Повний ефір програми доступний за посиланням: https://www.unian.net/multimedia/video-3/8754-novyie-zapretyi-na-valyutnom-ryinke.html
