Фото НБУ

Національний банк України вважає відновлення кредитування банківською системою країни завданням номер один у своєму порядку денному, заявила заступник глави НБУ Катерина Рожкова в ході круглого столу в Києві.

"Коли ти зупиняєш кредитування, хороші кредити продовжують погашатися, кредитний портфель скорочується, а питома вага поганих боргів збільшується. Виходить замкнене коло", – пояснила Рожкова і зазначила, що в разі непоновлення кредитування постраждають перш за все самі банки, оскільки за відсутністю доходів і далі будуть "проїдати" капітал, а проблемна заборгованість за кредитами продовжить зростати, і жодні відстрочки регулятора щодо докапіталізації і виконання нормативів не допоможуть.

Крім того, як зазначила Рожкова, без відновлення кредитування неможливе зростання української економіки, але банкам складно нарощувати обсяги кредитів з вантажем накопичених проблемних боргів та в умовах недостатнього захисту прав кредиторів.

Відео дня

"У нас є новий уряд, і ми продовжуємо дотримуватися позиції, що будуть проводитися всі необхідні реформи, і необхідні закони (про захист прав кредиторів – УНІАН) будуть проголосовані. Але прийняття законів – це не абсолютна ліки. Потрібні нові інструменти. Не потрібно зациклюватися на законах", – додала вона.

Як пояснив голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек, проблема відновлення кредитування пов'язана не з відсутністю у банків ресурсів, тим більше, що на даний час банківська система понадліквідна, а з тим, що позичальники постійно шукають шляхи неповернення кредитів, вдаючись до механізмів банкрутства підприємств і домагаючись неправомірних рішень судів на свою користь, а не на користь банку. Крім того, банкіри не бачать розуміння цієї проблеми з боку Верховної Ради, яка провалює голосування за важливі законопроекти, підтримуючи при цьому популістські ініціативи. "Ми хочемо здорових чесних правил гри і рівних умов конкуренції для всіх банків – і великих, і маленьких", – підкреслив Шпек.

За словами голови правління UniCredit Bank Тамари Савощенко, вищевказані проблеми поглиблює дефіцит "здорових" позичальників, здатних обслуговувати отримані кредити, у зв'язку з чим на даний час банки продовжують кредитувати, але це кредитування носить епізодичний характер.

"Зараз банки звертають увагу на три речі – кредитна історія та історія партнерства з цим клієнтом, бізнес-модель самого клієнта – здатність генерувати грошові потоки для погашення кредиту, а також застави", – сказала вона. За словами Савощенко, бажаючих отримати кредит чимало, але реальний попит, коли клієнт зможе забезпечити повернення кредиту за рахунок ефективної бізнес-моделі та адекватної застави, не так вже й великий.

Голова правління державного "Укргазбанку" Кирило Шевченко погодився з колегами, що запорука більше не є ключовим фактором для одержання кредиту, головне – бізнес клієнта, але сьогодні мало підприємств, здатних обслуговувати кредити. "В балансах навіть здорових банків дуже велика частка поганих кредитів, і з таким багажем складно говорити з акціонерами про нарощування обсягів кредитування", – зазначив він. Банкір висловив пропозицію створити структуру по роботі з "токсичними" активами, як це раніше планувалося на базі "Родовід Банку", але не було зроблено. За його словами, до цієї структури банки зможуть передати проблемні кредити, завдяки чому обсяги необхідної докапіталізації знизяться і можна буде перезавантажити систему.

Фото УНИАН

Як зазначив заступник голови правління "Укрсиббанку" Сергій Панов, банкіри постійно стикаються з недобросовісними позичальниками, які намагаються отримати кредит і при цьому свідомо не планують його повертати.

"У нас немає інструментів, щоб привчити до відповідальності боржника. Коли штраф до боржника на 10 мільйонів обмежується кількома тисячами гривень – це неадекватно", – зазначив Панов. На його думку, крім матеріальної відповідальності необхідно передбачити також кримінальну відповідальність позичальника за умисне порушення своїх зобов'язань перед кредитором.

За словами Світлани Михайлівській, заступника директора Європейської Бізнес Асоціації з представництва інтересів компаній – членів організації, в нинішніх умовах недовіри між бізнесом і банками важливо, щоб розроблені законодавчі ініціативи щодо захисту прав кредиторів були прийняті у Верховній Раді України, тим більше, що це є однією з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

"Скорочення кредитів в цілому і висока частка ризикових кредитів у банках негативно впливають саме на той бізнес, який ці кредити виплачує. Ми переконані в тому, що вирішення питання захисту прав кредиторів сприятиме в тому числі і зниження кредитних ставок, з'являться можливості давати більше кредитів і більшій кількості компаній. Від підвищення захисту прав кредиторів бізнес тільки виграє", – пояснила вона.

Представник Американської торгової палати Дмитро Орендарец не погодився з пропозицією банкірів ввести кримінальну відповідальність за несплату кредиту, а замість цього запропонував закрити лазівки, якими користуються недобросовісні позичальники для ухилення від виконання своїх зобов'язань. Крім того, він підкреслив, що в Україні необхідна повноцінна реформа судової системи. "Саме банки повинні стати рушійною силою, яка приведе до якісних змін в судовій системі", - резюмував Орендарец.

Читайте такожНацбанк очікує $1,2 мільярда профіциту платіжного балансу за підсумками року

Як повідомляв УНІАН, банківська система України, за оцінками фінансистів, на поточний момент володіє достатнім обсягом доступної для кредитування ліквідності, проте банки не ризикують спрямовувати кошти на довгострокове кредитування в силу ряду причин, таких як низький рівень інвестиційної привабливості України, ризики платоспроможності позичальників, значний обсяг проблемних кредитів та ризики судової системи.

Раніше Національний банк повідомляв, що очікує відновлення кредитування не раніше середини літа 2016 року за умови прийняття ряду законів щодо захисту прав кредиторів, проведення судової реформи та реформи роботи правоохоронних органів з проблемними позичальниками.