Верховна Рада ухвалила закон, що передбачає спрощення процедури укладання зовнішньоекономічних договорів, фінансової звітності під час експорту послуг, а також скасування валютного контролю щодо операцій з експорту послуг, що допоможе розвитку в Україні IT-індустрії і ринку фрілансерів (самозайнятих фахівців).
Читайте такожДепутати зробили перший крок до скасування пенсійного збору з купівлі валюти
За ухвалення відповідного законопроекту №4496 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)» за основу і в цілому проголосували 270 народних депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк, доповідаючи щодо законопроекту, повідомив, що даний законопроект знімає бар'єри для заведення в Україну валютної виручки експортерами послуг.
«По суті ми приводимо українське законодавство у відповідність з тими умовами, які сьогодні існують у світі... Я думаю, що сьогодні ми повинні ухвалити законопроект у цілому як закон, щоб сприяти українським ІТ-фахівцям, креативним індустріям, всім, хто надає інтелектуальні послуги, щоб ліквідувати штучний валютний контроль, який сьогодні не працює в цій галузі, а створює штучні регуляторні бар'єри», - сказав Галасюк.
Як зазначається в пояснювальній записці, законопроект пропонує скасування обов'язкового укладання зовнішньоекономічного договору в письмовій формі і дає можливість його укладення в електронній формі шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями або шляхом виставляння рахунку (інвойсу).
Крім того, законопроект забороняє банкам вимагати переклад документів з англійської на українську мову. Також, згідно із законопроектом, рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом, який має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Згідно із запропонованими змінами, інвойс може бути підписаний за допомогою особистого або електронного підпису.
У пояснювальній записці зазначається, що, за даними Державної служби статистики, за 2014 рік резиденти України надали послуги нерезидентам на суму майже 11,5 млрд дол., з яких послуги в сфері телекомунікацій, комп'ютерних та інформаційних послуг становлять 1,7 млрд дол., ділові послуги - на 1,25 млрд дол.
Автори документа зазначають, що дедалі більшого розвитку набувають комунікаційні майданчики замовників і постачальників товарів, робіт і послуг, зокрема фріланс-біржі, які відіграють важливу роль у конкурентоспроможності саме малого бізнесу. За даними відкритого співтовариства «beFreelancer - фріланс для українців», щорічний обсяг експорту послуг фрілансерами становить близько 350 млн дол.
Однак переважна більшість фрілансерів внаслідок складності та надмірної бюрократизації процесу не працює в легальному полі, а користується системами Payoneer, PayPal та іншими. Через це обсяги експорту послуг скорочуються. У 2015 році експорт послуг становив лише 83% від показника 2014 року. Зокрема, комп'ютерних послуг було надано майже на 966 млн дол., або 88% від обсягу 2014 року. У зв'язку з цим виникла необхідність спростити процес експорту послуг, щоб стимулювати детінізацію даної галузі.
Як повідомляв УНІАН, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України спільно з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) розробили законопроект, який, зокрема, передбачає скасування валютного контролю операцій з експорту послуг.
Законопроект «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)» був розроблений на початку квітня 2016 року Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Лідерство в економічному управлінні» спільно з Мінекономрозвитку за участю асоціації «Інформаційні технології України», фріланс-біржі Upwork, Центру економічної стратегії та організації EasyBusiness.
На підтримку законопроекту виступали також громадська організація «Реанімаційний пакет реформ», Національний банк і представники ІТ-сектору.
