Сезонні коливання валютного курсу в Україні, що повторюються з року в рік, багато в чому провокують Мінфін і Нацбанк, які відповідають за фінансову стабільність в країні.
Читайте такожДевальвація гривні до кінця року становитиме 30-32 гривні за долар - експерти
Таку думку висловив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський в журналі "Новое время".
У 2015 році максимальний курс готівкового долара 25 лютого становив 36 грн/ дол, але вже рівно через три місяці долар можна було купити всього за 22 грн. Минулого року піку вдалося досягти раніше — 19 січня, коли готівковий курс розігнався до 27,5 грн/дол. На цьому рівні він протримався весь лютий, але вже в кінці червня знову опустився до 24,7 грн. Нинішній сезонний ривок з 27 грн/дол. на початку грудня до 29 грн /дол. в середині січня не відрізняється від ривка на ті ж 2 грн рік тому.
«Повторюваність ситуації стала для багатьох очевидною, що зменшило силу коливань. Поступово українці звикають до того, що усталена думка "долар буде тільки зростати" для періоду в кілька місяців вже не спрацьовує. І куплену на піку валюту потім доводиться продавати зі значними втратами», - зазначає експерт.
Читайте такожРада НБУ дала уряду ряд рекомендацій для стабілізації гривні
За словами Вишлінського, стрибки провокують, зокрема, Мінфін і Нацбанк. «Винесемо за дужки давно перезрілу націоналізацію Приватбанку. Залишаються вже другий грудень поспіль "освоєння" бюджетних коштів у грудні і зарегульованість валютного ринку, що робить святкування Різдва дуже важливою причиною для виходу НБУ на валютний ринок з інтервенціями. Перша причина цього року була особливо сильна. До грудневого бенкету бюджетних організацій, які різко вирішили витратити залишки грошей, приєдналася ДФС з 16 млрд грн відшкодування ПДВ експортерам і Пенсійний фонд, який другий рік поспіль який виплатив половину січневих пенсій у грудні», - зазначає експерт.
За словами Вишлінського друга причина – зарегульованість валютного ринку, яка призводить до більших, а не менших коливань курсу «Коливання курсу і вимушені інтервенції НБУ на підтримку то гривні, то долара систематично пояснюються святами в США або Україні. За таким дивним фактором ховається введений у травні 2014 року обов'язковий продаж валютної виручки експортерів. Її розмір коливався протягом майже трьох років від 50% до 100% виручки і зараз становить 65%, які автоматично продаються банком протягом одного робочого дня незалежно від бажання клієнта і наявності попиту на валюту в цей день на ринку», - пише експерт.
Він зазначає, що за період дії цього "тимчасового" заходу вже навіть середній бізнес звик залишати валюту в офшорах, повертаючи її до України лише в міру необхідності. «Купівля валюти тоді ж була обставлена численними обмеженнями — її можна зробити тільки під імпортний контракт. При цьому застрахуватися від сезонних коливань курсів експортерам та імпортерам не можна: інструменти, які використовують у світі для цієї мети, в Україні заборонені. Саме тому, а не з жадібності, імпортери змушені закладати в свої ціни курс з запасом», - відзначає Вишлінський.
За його словами, це підриває встановлену самим же Нацбанком мету зниження темпів інфляції. «Всупереч усталеній думці, курсові коливання не викликані бажанням Мінфіну і Нацбанку друкувати незабезпечену гривню. Не дав би зробити це і МВФ. За ними стоять страх фінансових відомств країни змінити усталений статус-кво, спекулянти, що наживаються на паніці, та безвідповідальні політики», – резюмує експерт.
Як повідомляв УНІАН, національна валюта продовжує знецінюватися з середини грудня 2016 року. Нацбанк пояснив підвищену волатильність обмінного курсу гривні на міжбанківському валютному ринку зниженням пропозиції валюти в результаті традиційного для перших місяців року сезонного спаду ділової активності.
У середу, 18 січня, котирування гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку до закриття торгів встановилися на рівні 27,56/27,62 грн/дол.
Історичний мінімум курсу української гривні до долара США, зафіксований в лютому 2015 року, становить 30,01 гривень/долар.
