Бюджет-2012: показники свідчать про неефективність реформ
Закладені у бюджеті-2012 показники свідчать, що економічний розвиток України наступного року загальмується. І це вплине в т.ч. на надходження до держскарбниці. Закономірно виникає питання - у чому ж тоді полягає результат реформ, що проводяться владою?..
Показники, закладені в прийнятому Верховною Радою урядовому законопроекті про держбюджет на 2012 рік, свідчать, що динаміка економічного розвитку України наступного року продемонструє зниження. Яке, в свою чергу, негативно позначиться і на надходженнях до держскарбниці. На фоні такої картини закономірно виникає питання про ефективність проведених за два роки реформ. Можна довго дискутувати щодо змістовної частини, але якщо в кінцевому підсумку економічне зростання сповільнюється, значить, більшість з них не принесли ніякого результату.
Наприкінці грудня після тримісячних роздумів і доопрацювань уряд подав до парламенту новий варіант державного бюджету на 2012 рік. Представляючи документ у Верховній Раді, міністр фінансів Федір Ярошенко заявив, що «формула успіху бюджету-2012 базується на соціальній захищеності громадян, інноваційно-інвестиційному розвитку економіки і стабільній, передбачуваній бюджетній політиці». Народні депутати, ймовірно, не захотівши обтяжувати себе аналізом того, яким чином пафосні декларації відображені в законопроекті, оперативно прийняли головний кошторис країни. Процес представлення та обговорення бюджету, який в західних країнах триває тижнями, в українському парламенті зайняв менше півтора години. Законопроект підтримали 250 народних обранців за 226 мінімально необхідних.
За місяць до подання документа у ВР, уряд почав готувати громадськість до того, що закон про державний бюджет буде досить консервативним, мовляв, негативно впливають очікуване уповільнення зростання ВВП США, боргові проблеми в ЄС, а також невизначеність щодо переговорів по ціні газу. І якщо останнє дійсно впливає на доходи бюджету, то про те, яким чином позначаються проблеми західних країн на економіці України, відомо, очевидно, тільки Кабміну.
У новій редакції державного бюджету парламент затвердив доходи казни в розмірі 332,8 млрд. грн., витрати – 358,1 млрд. грн. Варто нагадати, що 15 вересня до Верховної Ради було внесено проект держбюджету, що передбачає доходи - 337,6 млрд. грн. і витрати – 361,6 млрд. грн.
У порівнянні з плановими показниками бюджету на поточний рік, бухгалтерський кошторис на 2012 рік передбачає невелике збільшення як дохідної, так і видаткової частини. Водночас, враховуючи можливе перевиконання планів у п. р., ключові показники бюджету на наступний рік практично не зміняться, незважаючи на очікуване Кабміном зростання економіки.
Прогнозовані доходи і витрати державного бюджету в 2012 році:
| 2010 | 2011 | 2012 | 2012/2011 | |
млрд грн | % | ||||
Загальні доходи держбюджету | 234 | 302,4 | 332,8 | 30,4 | 10,1% |
Податкові надходження | 166,9 | 255,5 | 286,1 | 30,6 | 12,0% |
- ПДВ | 86,3 | 127 | 145,5 | 18,5 | 14,6% |
- Податок на прибуток | 40 | 47,6 | 53 | 5,4 | 11,3% |
- Збори за використання природних ресурсів | 2,9 | 1,8 | 2,1 | 0,3 | 16,7% |
- Внутрішній акциз | 23,7 | 30,8 | 32,6 | 1,8 | 5,8% |
- "Імпортний" акциз | 4,6 | 5,9 | 9,1 | 3,2 | 54,2% |
Неподаткові надходження | 65,1 | 42,7 | 43,83 | 1,13 | 2,6% |
Загальні витрати держбюджет | 304,9 | 341,2 | 358,1 | 16,9 | 5,0% |
Знаково, що попри те, що третій рік поспіль зростання витрат значно менше за зростання доходів бюджету і навіть номінального ВВП, уряд все ніяк не може вийти на збалансований бюджет. Його дефіцит на наступний рік встановлено на рівні 25 млрд. грн., що складає близько 1,7% ВВП, але дефіцит консолідованого бюджету істотно більший - близько 37 млрд. грн., або 2,5% ВВП. При цьому реальний дефіцит з урахуванням необхідності чергової рекапіталізації НАК «Нафтогаз України», дефіциту Пенсійного фонду і дуже ймовірного недобору доходів від приватизації, буде ще вищим - переступить позначку 3% ВВП.
Тим часом, в 2012-2013 рр. для західних країн точкою відліку виходу на нульовий дефіцит і переходу до політики оздоровлення державних фінансів, насамперед, є скорочення боргового навантаження на держбюджети. Український же уряд має намір зайняти наступного року додатково 100 млрд. грн., з яких 65 млрд. грн. підуть на погашення боргів попередніх періодів, решта - на фінансування нового дефіциту. Як результат - в 2012 році збережеться тенденція нарощування державного боргу.
До слова, цього року уряд вирішив пограти з цифрами: в законі про держбюджет Кабмін заклав граничний розмір лише прямого державного боргу, не включаючи держгарантій, які, як правило, також тиснуть на держскарбницю. У зв`язку з цим вимальовується така картина: рівень держборгу в 2012 році має знизитися до 27,6% ВВП з очікуваних 40% цього року. Насправді, рівень державного боргу щодо ВВП скоротиться несуттєво, і то тільки завдяки високому росту номінального ВВП.
Як свідчить практика 2009 року, песимістичний варіант бюджету все-таки краще надмірного оптимізму - у випадку проблем з виконанням дохідної частини не доведеться вичавлювати з економіки гроші, аби покрити непомірні зобов`язання. У той же час, склавши бюджет на дуже стриманих макроекономічних показниках, уряд загнав себе в пастку. Закономірно виникає питання - а де ж результат «активних» реформ 2010-2011 років? На даний момент вони не виявляються ні в збільшенні доходу бюджету, ні в зростанні економіки та інвестицій, ні в динаміці соціальних стандартів. Більше того, через дискусійну політику зниження податку на прибуток, бюджет наступного року втратить 8-9 млрд. грн. Тим часом, найбільш значне зниження ставок податків ще попереду, і якщо на фоні цього економіка продовжить знижувати темпи зростання, а бюджет буде все більше втрачати доходи, то резонно виникне ще одне питання - чи варто було взагалі починати такі реформи?
Олексій Левицький (для УНІАН)