Великий бізнес вже перебудовує свою роботу таким чином, щоб вона відповідала вимогам нового законодавства з трансфертного ціноутворення, яке ухвалять в Україні.
Про це в інтерв'ю «Комсомольській правді в Україні» розповів міністр доходів і зборів Олександр Клименко.
«Представники найбільших фінансово-промислових груп погодилися з нашою принциповою позицією, що, якщо прибуток зароблений в Україні, з нього повинні сплачуватися податки до українського бюджету, а не в офшори», - зазначив голова Міндоходів.
Говорячи про відносини великого бізнесу і фіскальних органів, О.Клименко зазначив: «не сказав би, що ми закохані одне в одного, але знаходити спільну мову навчилися».
«Всі наші ініціативи обговорюємо і узгоджуємо, як це, наприклад, було із законопроектом про трансферне ціноутворення», - резюмував міністр доходів і зборів.
Як раніше повідомляв УНІАН, Кабінет Міністрів 16 січня схвалив законопроект про внесення змін до Податкового кодексу в частині контролю за трансферним ціноутворенням. Цей законопроект був розроблений Міністерством доходів і зборів спільно з аудиторською компанією PriceWaterhouseCoopers.
Документ публічно представили у грудні 2012 року представникам великого бізнесу, а також національним та іноземним інвесторам. Потім упродовж місяця він активно обговорювався у ділових колах. Як стверджують у Міндоходів, усі побажання платників податків, що не суперечать інтересам держави, були враховані у фінальній версії законопроекту.
Ухвалення законопроекту про трансферне ціноутворення дозволить мінімізувати використання офшорних схем для ухилення від оподаткування.
У зв'язку з цим Міністерство доходів і зборів вважає, що бюджет додатково зможе отримати близько 20 млрд грн податків з доходів компаній, що проводять зовнішньоекономічну діяльність.
Згідно із законопроектом, контроль за трансфертним утворенням буде здійснюватися лише у випадках, якщо обсяг операцій платника податків з контрагентом перевищує 50 млн грн. До того ж, відповідну звітність платники податків подаватимуть раз на рік - не пізніше 1 травня наступного за звітним року. Міндоходів вестиме віддалений аналіз корпоративної інформації - без втручання в діяльність бізнесу, причому перевірки проводитимуться лише в разі неподання документів або виявлення порушень податковими органами.
