Аудиторська компанія Deloitte вважає недосконалим і таким, що заслуговує доопрацювання проект закону про трансферне ціноутворення, який Міністерство доходів і зборів називає революційним щодо оформлення відносин експортерів та імпортерів з пов'язаними особами та боротьби з вивезенням капіталу в офшорні зони.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявили експерти аудиторської компанії Deloitte під час обговорення положень законопроекту в Українському союзі промисловців і підприємців.
На думку аналітиків компанії, власне ідея врегулювання питань трансфертного ціноутворення цілком виправдана світовою практикою. Зі свого боку оподаткування операцій з пов'язаними особами є в багатьох країнах одним з основних джерел поповнення бюджету, оскільки передбачає принцип оподаткування прибутку там, де виробляється додаткова вартість.
«І якщо в Україні законопроект про трансферне ціноутворення ухвалять, він напевно працюватиме в рамках міжнародних стандартів і принципів», - висловив упевненість старший аналітик Deloitte з питань оподаткування Дмитро Литвин.
Водночас у законопроекті, за словами Д.Литвина і його колег, є низка упущень, які вже зараз викликають питання з боку бізнесу. Зокрема момент ціноутворення припускає вивчення якоїсь порівняльної бази цін експортерів та імпортерів, які працюють на конкретному ринку - як з пов'язаними особами, так і безпосередньо з кінцевими споживачами товарів і послуг. В Україні такої централізованої бази поки немає. Крім того, незрозуміло, чи буде застосовуватися норма про встановлення Кабінетом Міністрів індикативних цін на значну номенклатуру експортних та імпортних товарів аж до 2018 року. «Якщо ця норма буде прийнята, з одного боку, у експортерів та імпортерів буде чіткий ціновий орієнтир - ціни від Кабміну - і можливість їх змінити не більше ніж на 5%. Але з іншого боку: про яке ціноутворенні, як таке, ми зможемо говорити, якщо все вирішуватиметься в Кабміні?» - задалися питанням експерти.
Крім того, вони назвали досить спірною прописану в законопроекті норму про необхідність подання річної звітності та додатку до неї копій первинних документів за операціями. За словами експертів Deloitte, доцільніше звітувати за період у 2-3 роки і не надавати первинних документів за операціями, оскільки такий перелік документів тільки додасть об'ємності остаточного звіту, а помилки у звітності, навіть допущені з необережності, спричинять значні штрафи, вже прописані в законопроекті.
Як повідомляв УНІАН, у середині січня Кабінет Міністрів України на своєму засіданні в середу, 16 січня, схвалив законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо контролю за трансферним ціноутворенням. Законопроект був розроблений Державною податковою службою спільно з аудиторською компанією PriceWaterhouseCoopers з урахуванням кращого міжнародного досвіду в цій сфері. Документ публічно представили у грудні 2012 року представникам великого бізнесу, а також національним та іноземним інвесторам. Потім протягом місяця він активно обговорювався в ділових колах. Як стверджують в Міндоходів, всі побажання платників податків, що не суперечать інтересам держави, були враховані у фінальній версії законопроекту.
Ухвалення законопроекту, за підрахунками податківців, може додатково принести до бюджету близько 20 млрд грн податків з доходів компаній, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю з використанням пов'язаних осіб та офшорних схем.
Згідно із законопроектом, контроль за трансферним ціноутворенням здійснюватиметься лише в разі, якщо обсяг операцій платника податків з контрагентом перевищує 50 млн грн. Щобільше, Міндоходів заявив про можливість вести віддалений аналіз корпоративної інформації - без втручання в діяльність бізнесу.
