Нацбанк

Національний банк України повинен був проводити поступову керовану девальвацію гривні останні три роки, з 2011 року, повідомили сьогодні журналістам експерти в ході прес-конференції в Києві.

«Ще в 2011 році платіжний баланс України потребував девальвації. За рахунок чого ми мали до кінця минулого року стабільний курс? За рахунок колосального зростання зовнішніх боргів. скорочення золотовалютних резервів. Потрібно було поступово робити керовану девальвацію на фоні достатнього рівня резервів, коли не було спаду в економіці», - сказав президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

За словами експерта, введення гнучкого курсу гривні щодо долара в поточних реаліях створює проблеми для українських підприємств – суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Відео дня

«Якщо ви працюєте за зовнішньоекономічними зв'язками, ви що-небудь зможете планувати на майбутнє? За яким курсом ви здійснюватимете свої операції? Це як стоп-кран для української економіки», - зазначив він.

Також Сугоняко зазначив, що причини девальвації гривні лежать в економічній площині. «Курс обвалився не тому, що хтось так хотів, а тому, що скоротилися резерви, немає надходжень іноземної валюти, а борги обслуговувати треба й попит на валюту зростає», - пояснив він.

Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степан Кубів погодився, що девальвацію гривні потрібно було проводити поступово. «Те, що вони зробили, треба було робити останні три роки, а не разово, розповідаючи, що ситуація перебуває під контролем і є достатньо інструментів для збереження стабільності», - сказав він.

За словами депутата, якби поступово ослабляли курс у рамках Бюджетного кодексу, що передбачає «вилку», знецінення гривні не було б таким відчутним. Він нагадав, що минулого року навесні реальний курс був 8,10 грн/дол., влітку – від 8,20 до 8,30 грн/дол., восени - 8,40 грн/дол., і ситуація на ринку була спокійною. «Ціна такої політики - втрати резервів на 20 млрд дол.», - сказав Кубів.

Також депутат зазначив, що причини девальвації обумовлені показниками розвитку економіки країни в 2011-2013 роках. На його думку, курс долара бажано «зупинити в рамках коридору», передбаченого держбюджетом на цей рік, у межах 8,5 грн/дол.

Водночас, експерти порадили вкладникам банків не панікувати з приводу девальвації гривні й не розривати депозитні договори достроково.

«У час таких криз масовий вкладник ніколи не заробить. Завдання полягає в тому, щоб мінімізувати втрати або зберегти те, що є. Тому поради дуже прості – треба не смикатися», - сказав Сугоняко.

За його словами, будь-яке додаткове «смикання» викличе погіршення ситуації й збільшить загальні втрати громадян. «Ми повинні відчувати плече один одного. Якщо не буде паніки, збитки, які ми несемо й далі ще нестимемо, будуть мінімізовані», - додав він.

При цьому Кубів зазначив, що сподіватися на зміцнення гривні до колишньої позначки не варто, але це не привід для дострокового розірвання депозитного договору, що призводить до збільшення втрат вкладника ще й на відсотках за вкладом. «Курсу 7,99 ніколи вже не буде. Але якщо у вас строковий депозит, не розривайте договір, тому що втрати вже у вас є. І якщо ви розірвете угоду, то втратите ще й відсотки», - пояснив він. Також депутат порадив вкладникам зберігати заощадження в різних валютах, що мінімізує втрати в результаті коливань курсів тих або інших валют.

Як повідомляв УНІАН, Національний банк України з 7 лютого перейшов до гнучкого курсоутворення на валютному ринку, і тепер офіційний курс гривні до долара встановлюватиметься на підставі середньоринкового курсу на міжбанківському ринку.

З цього ж дня регулятор ввів обмеження за операціями з рахунками клієнтів за їхніми дорученням й на купівлю валюти. Зокрема, постанова регулятора №49 передбачає проведення операцій за рахунками клієнтів у межах ранкових залишків коштів, обмеження на купівлю валюти на міжбанківському ринку України за окремими операціями й за термінами купівлі валюти за дорученням юросіб і фізосіб-підприємців. Разом із тим, постанова передбачає підвищення контролю за своєчасністю здійснення операцій, пов'язаних із виплатою заробітної плати, пенсій, стипендій та соціальних виплат.

За інформацією НБУ, обмеження носять тимчасовий і виключно попереджувальний характер, спрямовані на захист інтересів вкладників та інших кредиторів банків.