Євросоюз виділив Україні 500 млн євро допомоги

Україна може отримувати з Європи 15 млрд кубометрів газу на рік

Прем'єр просить Раду прийняти закон про реформування "Нафтогазу"

Відео дня

Українське м'ясо і молоко зможе потрапити на європейський ринок не раніше 2015 року

Кабмін випустить облігації для підтримки Фонду гарантування вкладів

На газопроводі "Уренгой-Помари-Ужгород" стався вибух

Пасажироперевезення до Криму скоротилися майже втричі

Рада ліквідувала Державний земельний банк

Вибух на ділянці газопроводу не впливає на транзит газу до Європи - «Укртрансгаз»

Доходи від "військових" облігацій не оподатковуються - Міндоходів

***

Євросоюз виділив Україні 500 млн євро допомоги

Європейська комісія від імені ЄС виділила Україні 500 млн євро.

Як повідомили агентству УНІАН в ЄК у вівторок, це перший кредитний транш нової програми макрофінансової допомоги для країни (MFA II).

Ці кошти були виділені після того, як Україна отримала 100 млн євро, надані відповідно з попередньо погодженої програмою макрофінансової допомоги (MFA I) 20 травня.

Мета обох програм – підтримати Україну економічно і фінансово у складний період її розвитку.

Коментуючий цей факт, віце-президент Європейської комісії з економічних і монетарних справ Оллі Рен сказав: «Європейський Союз надає важливу допомогу зусиллям України у розв’язанні її головних економічних проблем. Сьогоднішній транш є наступним конкретним виявом європейської солідарності з українським народом».

Загальна підтримка України Євросоюзом у рамках макрофінансової допомоги становить 1,61 млрд євро. Після виділення сьогоднішнього траншу залишається виділити ще 1,01 млрд євро. Ця підтримка є частиною ширшого пакету допомоги Україні, про який Європейська комісія оголосила 5 березня, а лідери ЄС підтримали під час саміту Євросоюзу, який відбувся наступного дня, 6 березня.

***

Україна може отримувати з Європи 15 млрд кубометрів газу на рік

Україна, яка упродовж декількох років намагається відійти від енергетичної залежності від Росії, щороку може одержувати з Європи близько 15 млрд кубометрів природного газу.

Про це заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, виступаючи в парламенті 17 червня.

"При відкритті "великого" реверсу (із Словаччини - УНІАН) загальний обсяг поставок на територію України може досягати 15 млрд кубометрів газу”, - сказав він.

“Цього обсягу досить, щоб забезпечувати Україну природним газом”, - наголосив Яценюк.

Читайте такожПерекриття Росією газу не позначиться на пересічних споживачах - голова «Нафтогазу»

Прем'єр зазначив, що питання відкриття всіх реверсних маршрутів природного газу до України знаходиться в політичній площині.

“Ми категорично виступаємо проти монополії («Газпрому» - УНІАН), ми категорично виступаємо проти економічної й енергетичної дискримінації і ми категорично виступаємо проти спроб Росії порушувати європейське законодавство, а також порушувати як Енергетичну хартію, так і договір про Енергетичне співтовариство, який Україна підписала і ратифікувала. Саме тому зараз наша делегація відбуває до Європейського Союзу”, - сказав Яценюк.

Як повідомляв УНІАН, «Газпром» з 16 червня перевів Україну на попередню оплату постачань російського газу.

При цьому на сьогодні позиція російської сторони полягає в тому, щоб негайно було сплачено 1,9 млрд дол., а вартість газу для України становила 385 дол. за тис. куб. м.

Усього, на думку "Газпрому", загальна заборгованість України за поставлений російський газ становить 4,455 млрд дол.: 1,454 млрд дол. - за листопад-грудень 2013 року і 3 млрд дол. - за квітень-травень 2014 року.

Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв раніше заявляв, що Україна готова погасити газовий борг перед «Газпромом» у розмірі 1,9 млрд дол. за умови досягнення домовленості з російською стороною про встановлення тимчасової ціни на паливо в 326 дол. за тис. кубометрів.

Довідка УНІАН. Україна розробляє реверсні маршрути поставок газу з Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії. Найперспективнішим маршрутом постачань газу в Україну є словацький. Однак використання словацького маршруту в повному обсязі блокується російським «Газпромом». На сьогодні для України відкрито угорський і польський газові маршрути.

***

Прем'єр просить Раду прийняти закон про реформування "Нафтогазу"

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк просить Верховну Раду невідкладно розглянути й прийняти закон про реформування НАК "Нафтогаз України" з метою залучити країни Європейського Союзу до модернізації української газотранспортної системи.

Про це прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, виступаючи перед народними депутатами в парламенті 17 червня.

"Уряд завтра затверджуватиме два проекти закону. Один із проектів - це закон про спільну експлуатацію, модернізацію української ГТС. Шановні члени парламенту, настав час для того, щоб в Україні була створена спільна компанія, де учасниками цієї компанії повинні бути країни-члени Енергетичного співтовариства, а це країни-члени ЄС, яка модернізувала б і експлуатувала українську газотранспортну систему. При цьому контроль над цією спільною компанією має залишитися у держави", - сказав він.

При цьому прем'єр звернувся до народних депутатів із проханням невідкладно розглянути даний законопроект, який 18 червня буде затверджений урядом і поданий до Верховної Ради.

"Саме тому, ми завтра затвердимо проект закону, і звертаюся до парламенту з проханням — невідкладно розглянути даний проект закону про експлуатацію і модернізацію української газотранспортної системи”, - підкреслив Яценюк.

Як повідомляв УНІАН, 16 червня глава уряду України Арсеній Яценюк доручив у найкоротші терміни підготувати проект закону про можливість залучення інвесторів із Європи і США до модернізації та спільної експлуатації української газотранспортної системи за умови її 100% збереження в державній власності.

Раніше Кабінет міністрів опублікував постанову про реформування державного енергохолдингу «Нафтогаз України», позбавивши його функції оператора газотранспортної системи України.

Згідно з документом, Кабмін доручив Міністерству енергетики і вугільної промисловості здійснити заходи з припинення виконання «Нафтогазом» функції оператора ГТС і покласти її на держкомпанію «Укртрансгаз».

Також Кабмін погодився з пропозицією Міністерства енергетики і вугільної промисловості про створення двох компаній "Магістральні газопроводи України" і "Підземні газові сховища України", 100% акцій яких знаходитиметься в державній власності.

Читайте також"Нафтогаз" подав зустрічний позов до "Газпрому", але вже на $6 млрд

Довідка УНІАН. НАК «Нафтогаз України» – найбільша державна вертикально інтегрована нафтогазова компанія України, підприємства якої видобувають понад 97% газу й нафти в країні. НАК займається розробкою родовищ, видобутком нафти й газу, їх транспортуванням, а також реалізацією нафтопродуктів через власну мережу АЗС.

«Укртрансгаз» експлуатує 12 підземних сховищ газу загальною активною ємністю близько 31 млрд куб. м. Підземні сховища газу є складовою частиною системи газопостачання України й транзиту газу через її територію.

Газотранспортна система України є другою в Європі та однією з найбільших у світі. Загальна довжина газопроводів (без урахування нових об'єктів), які експлуатує компанія, становить 37,1 тис. км, зокрема магістральних газопроводів – 22,2 тис. км і газопроводів-відведень – 14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій (ГРС) становить 1449.

***

Українське м'ясо і молоко зможе потрапити на європейський ринок не раніше 2015 року

Українські тваринницькі підприємства, що претендують на експорт своєї продукції до Європейського Союзу, зможуть реально розпочати поставки не раніше 2015 року через тривалі бюрократичні процедури в ЄС.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції у вівторок повідомив журналістам заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський.

За його словами, відправною точкою у цьому процесі для вітчизняних тваринників стане приїзд у липні поточного року інспекторів Офісу з питань продовольства і ветеринарії (FVO) Генерального директорату з питань охорони здоров'я та захисту прав споживачів (DG SANCO), які проведуть аудит ряду українських виробників молочної продукції, свинини, яловичини, кролятини і м'яса страусів на предмет їх відповідності вимогам європейського законодавства. За оцінками Башинського, такий аудит триватиме приблизно 3 тижні.

Після цього, за словами заступника голови Держветфітослужби, триватиме 25-денна підготовка звіту інспекторів, після публікації якого 25 днів відводиться на коментарі членів Єврокомісії. На обробку таких коментарів піде ще не менш як 20 днів. Засідання Єврокомісії, на якому може бути схвалено відкриття ринку для української тваринницької продукції, можливе після місячного ознайомлення її членів з опублікованими коментарями до звіту. Далі - тривалий процес отримання згоди усіх членів ЄК, повторне дослідження підприємств, отримання сертифікації, докладне вивчення першої партії тощо.

«У середньому вона (процедура отримання дозволу на експорт до ЄС - УНІАН) займає ... вісім місяців з дня прийняття позитивного рішення (за результатами аудиту тваринницького підприємства - УНІАН). Плюс позитивне рішення Європейський Союз може постійно відкладати», - сказав Башинський.

Водночас, за словами першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Івана Бісюка, також присутнього на прес-конференції, взяти участь в аудиті DG SANCO виявили бажання 50 українських виробників молока і 15-17 виробників м'яса.

«Я був здивований тією кількістю бажаючих, які сьогодні хочуть взяти у цьому участь, - близько 50 молочних підприємств, які хочуть взяти участь у проведенні інспектування та аудиту, і у нас близько 15-17 м'ясних підприємств, які також хочуть у цьому взяти участь», - сказав Бісюк.

Разом з тим, на думку Башинського, більше чотирьох підприємства в кожній інспектується на цей раз галузі комісія перевіряти не буде, тому доступ до європейського ринку отримають одиниці.

«Вони дивляться не більше чотирьох підприємств. І це по кожному напрямку. Тобто чотири - по яловичині, чотири - по молоку і чотири буде по свинині», - сказав він.

Читайте такожУкраїнські аграрії зможуть виручити близько $2,2 млрд за рахунок відкриття ринку ЄС

При цьому заступник голови Держветфітослужби додав, що у DG SANCO залишаються дві ключові претензії до виробництва тваринницької продукції в Україні, усунення яких гальмує процес отримання вітчизняними компаніями права експортувати свої товари до ЄС. По-перше, це зауваження до ідентифікації худоби, оскільки за нормами ЄС ідентифікуватися має вся велика рогата худоба, яка утримується як на сільгосппідприємствах, так і в господарствах населення. По-друге, Україні потрібно продовжити роботу над приведенням ветеринарного законодавства у відповідність з європейським.

За словами Башинського, законопроекти, які покликані врегулювати вказані проблеми, давно розроблені і внесені до Верховної Ради, проте досі з різних причин не знайшли підтримки у парламентаріїв. Чиновник висловив надію на те, що ці законопроекти будуть прийняті найближчим часом, оскільки без них відкриття експорту української тваринницької продукції в ЄС буде малоймовірним.

Читайте такожЗростання економіки України в умовах ЗВТ з Євросоюзом становитиме 5% - економіст

Як повідомляв УНІАН, з 23 квітня Європейський Союз в односторонньому порядку відкрив свої ринки для українських товарів у рамках автономного преференційного торговельного режиму між Україною та ЄС. Преференційний режим торгівлі передбачає зниження ставок митних зборів для поставок українських товарів, а також установку квот на такі поставки, що дозволить вітчизняним експортерам збільшити поставки на ринки ЄС.

Однак на даний момент право експортувати свою продукцію до ЄС мають 4 українські птахофабрики, а також низка виробників казеїну, риби та меду.

***

Кабмін випустить облігації для підтримки Фонду гарантування вкладів

Верховна Рада України ухвалила закон “Про внесення змін до закону України “Про державний бюджет України на 2014 рік” (щодо фінансової підтримки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб)” (№4983).

Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосував 261 із 327 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

Даним законом передбачено доповнити закон про держбюджет на 2014 рік новою статтею, відповідно до якої Кабінету міністрів України надається право здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) понад обсяги, встановлені додатком 2 до цього закону, в обмін на ці облігації фінансових векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 5 закону про держбюджет.

Відповідно до закону, на обсяг випущених облігацій ОВДП Мінфін збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку 2 закону про держбюджет.

***
На газопроводі "Уренгой-Помари-Ужгород" стався вибух

У Лохвицькому районі Полтавської області стався вибух на ділянці магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород», що здійснює транзит російського газу до Європи.

Про це УНІАН повідомили у МВС Полтавської області.

«Займання сталося о 14.10. Ліквідація пожежі триває. Постраждалих немає», - сказав УНІАН керівник прес-центру МВС у Полтавській області Юрій Сулаєв.

За його словами, висота полум'я сягала 230 метрів, а температурний вплив відчувається в радіусі до 1 км.

«Зараз йде перекриття газу на пошкодженій ділянці», - сказав Сулаєв.

Також представник МВС зазначив, що причини виникнення пожежі будуть з'ясовуватися після його ліквідації.

Довідка УНІАН. Газотранспортна система України є другою в Європі і однією з найбільших у світі. Загальна протяжність газопроводів (без урахування нових об'єктів) становить 37,1 тис. км, зокрема магістральних газопроводів - 22,2 тис. км і газопроводів-відведень - 14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій (ГРС) - 1449.

***

Пасажироперевезення до Криму скоротилися майже втричі

Державна адміністрація залізничного транспорту України («Укрзалізниця») в період із 1 по 16 червня 2014 року скоротила пасажироперевезення з материкової частини України до анексованого Криму порівняно з аналогічним періодом 2013 року в 2,8 раза – до 51,2 тис. пасажирів із 142 тис. осіб.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу повідомив начальник головного пасажирського управління «Укрзалізниці» Ігор Бреус. 

За словами Бреуса, у зв'язку з переорієнтацією пасажиропотоку з кримського півострова на інші літні курорти України "Укрзалізниця" призначила поїзди у напрямку Генічеська, Бердянська, Херсона, Миколаєва та Одеси.

Він також повідомив, що загалом у графіку руху поїздів на 2014-2015 роки, який почав діяти з 1 червня, «Укрзалізниця» передбачила курсування 51 пари поїздів у напрямку Криму. На сьогодні у цьому напрямку встановлено курсування 28 пар поїздів, зокрема з України до Криму – 17 пар, із Криму до Москви – чотирьох пар, із Білорусії до Криму – семи пар.

Бреус нагадав, що «Укрзалізниця» відкрила попередній продаж квитків на поїзди до Криму до 15 липня 2014 року.

«На сьогоднішній день ми ведемо роботу з РЗ (Російські залізниці - УНІАН) щодо організації відкриття продажів квитків на поїзди сполученням із Кримом, оскільки ще не всі організаційні питання й взаєморозрахунки вирішені. Це стосується як продажу проїзних документів, так і обслуговування локомотивів локомотивними бригадами в кримському сполученні з території Придніпровської залізниці», - пояснив він.

Також начальник головного пасажирського управління «Укрзалізниці» нагадав, що вартість залізничних квитків на поїзди, що курсують між Кримом і материковою Україною, залишиться такою самою й розраховуватиметься за внутрішньодержавними тарифами.

Як повідомляв УНІАН, «Укрзалізниця» в березні-квітні 2014 року скоротила пасажироперевезення між материковою частиною України й анексованим Кримом порівняно з аналогічним періодом 2013 року на 40,7% – до 493,7 тис. пасажирів із 832,2 тис. осіб.

У лютому Росія ввела війська на територію українського Криму і в березні, після проведення на півострові нелегітимного референдуму, анексувала його.

***

Рада ліквідувала Державний земельний банк

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо функціонування Державного земельного банку» (реєстраційний № 4784), внесений Кабінетом міністрів України.

Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 264 із 326 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

Законом передбачено виключити із Закону України “Про банки і банківську діяльність” положення, які стосуються діяльності Державного земельного банку.

Також внесено зміни до Земельного кодексу України, згідно з якими виключено з чинного закону норму про те, що Кабінет міністрів України передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу Державного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягає приватизації.

Довідка УНІАН. ПАТ «Державний земельний банк» було створено постановою Кабінету міністрів України від 2 липня 2012 р. та сформовано за рахунок коштів державного бюджету статутний капітал банку в розмірі 120 млн грн.

Передбачалось, що банк забезпечуватиме управління землями сільськогосподарського призначення державної власності та виконуватиме функцію з реалізації державних кредитних програм, передусім для середнього i малого бізнесу у сільській місцевості.

***

Вибух на ділянці газопроводу не впливає на транзит газу до Європи - «Укртрансгаз»

Вибух на ділянці магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» у Полтавській області, який стався сьогодні, 17 червня, близько 14.00, не впливає на транзит російського газу до Європи, йдеться в повідомленні «Укртрансгазу».

«Надзвичайна ситуація, яка сталася на магістральному газопроводі «Уренгой-Помари-Ужгород» (с. Красне Полтавської області), не впливає на транзит природного газу до країн Європи», - йдеться в повідомленні компанії.

«З 15 до 16 годин оперативно були проведені роботи з локалізації ділянки пошкодженого газопроводу. Станом на 16.15 полум'я погашено. Жертв і постраждалих немає», - підкреслюється в повідомленні.

Згідно з повідомленням, на місці події працюють співробітники «Укртрансгазу» й вживають заходи відповідно до діючого в компанії плану ліквідації аварійних ситуацій.

Довідка УНІАН. «Укртрансгаз» експлуатує 12 підземних сховищ газу загальною активною ємністю близько 31 млрд куб. м. Підземні сховища газу є складовою частиною системи газопостачання України й транзиту газу через її територію.

100% акцій «Укртрансгазу» знаходяться у власності НАК «Нафтогаз України».

***

Доходи від "військових" облігацій не оподатковуються - Міндоходів

Доходи, отримані за купонами сертифікату казначейського зобов'язання "Військові", не підлягають оподаткуванню і не включаються в загальний дохід платника, повідомила прес-служба Міністерства доходів і зборів, яке знаходиться в стадії реорганізації у Державну фіскальну службу.

"При виплаті фізичній особі доходу за наданими сертифікатами казначейського зобов'язання «Військові», він не підлягає оподаткуванню та не включається в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід такого платника", - йдеться в повідомленні.

У відомстві уточнили, що це стосується як доходу, виплачуваного «Ощадбанком» кожні шість місяців (сертифікат містить чотири купони), так і разового погашення казначейських зобов'язань.

Також при продажу сертифікату на вторинному ринку інвестиційний дохід, отриманий фізичною особою, не включається до загального оподатковуваного доходу платника та не підлягає оподаткуванню.

Як повідомляв УНІАН, уряд випустив казначейські зобов'язання «Військові» на 1,1 млрд грн, зокрема на 100 млн грн - для фізичних осіб.

"Ощадбанк" розпочав продаж казначейських зобов'язань "Військові" населенню з 21 травня. «Військові» казначейські зобов'язання, випущені Міністерством фінансів України на пред'явника в документарній формі номінальною вартістю 1 тис. грн, з відсотковою ставкою 7% річних і сплатою купонів кожні шість місяців. Розмір доходу за кожним купоном є фіксованим і становить 35 грн. Загальний обсяг випуску цих цінних паперів становить 100 млн грн з терміном обігу 24 місяці.

Кошти від продажу цих паперів у розмірі 100 млн грн будуть спрямовані на купівлю бронетранспортерів і бронежилетів. Потреби української армії у фінансуванні, згідно з оцінками Мінфіну на підставі отриманих запитів, становлять 12 млрд грн.

За даними Мінфіну, установи «Ощадбанку» за 27 днів - із 21 травня по 16 червня - продали "військових" облігацій на суму 16,8 млн грн.