Россия хочет ответить Украине, Грузии и Молдове санкциями за ассоциацию с ЕС / Фото УНИАН

Росія планує ввести санкції проти України, Грузії та Молдови у відповідь на ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС.

Такі заходи перераховані в робочому документі Мінекономрозвитку РФ, на який посилається РБК.

Читайте такожКиїв отримав перелік потенційних для Росії ризиків від Угоди про асоціацію

Відео дня

Як пише видання, перший варіант відомий: Росія може застосувати шостий додаток до договору про зону вільної торгівлі в СНД. Згідно з ним, країни-учасниці Митного союзу (МС) можуть переглядати нульові ставки мит в країни СНД, якщо вони призвели до істотного зростання імпорту іноземних товарів в одну з країн. У документі чиновники пропонують використовувати цей варіант у випадку з Молдовою, яка першою ратифікувала угоду з ЄС.

У цієї пропозиції є ризики: імпортери можуть обійти вимогу про сплату ненульових мит, перенаправивши поставки через треті країни. "Якщо Білорусь і Казахстан не здійснять аналогічних дій, виникне питання додаткового контролю поставок в рамках Митного союзу, хоча це завдання, яке теж можна вирішити", - цитує видання голову комітету Торгово-промислової палати з питань економічної інтеграції країн ШОС і СНД Володимира Саламатова.

Другий варіант - призупинення дії договору про зону вільної торгівлі для країн, що підписали договір з ЄС. Зробити це можна, якщо вдасться довести, що країна порушила договір чи відбулися зміни, які докорінно змінюють ситуацію, за якої договір був підписаний.

Читайте такожУкраїна готує секторальні санкції проти Росії

З точки зору наслідків для торгівлі обидва сценарії рівнозначні. Однак для припинення дії договору потрібна згода всіх членів зони вільної торгівлі СНД. Поки Росії не вдається домовитися про спільні дії навіть з партнерами по МС. На нараді 23 червня віце-прем'єри Росії, Білорусі та Казахстану повинні були узгодити спільні заходи реагування на асоціацію України з ЄС, але за підсумками зустрічі перший віце-прем'єр Ігор Шувалов повідомив, що рішення про захист національного ринку буде прийматися на рівні уряду Росії.

Третій варіант, найжорсткіший, передбачає захисні заходи з міркувань національної безпеки. Фактично він означає повну заборону на торгівлю певними товарними групами. У російському уряді впевнені, що це можна зробити, керуючись 16-ю статтею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) СОТ. Згідно з цією статтею країни-члени СОТ можуть вводити обмеження на імпорт, якщо він завдає шкоди національній безпеці країни.