Аргентина покладає надії на угоду між приватними банками і кредиторами, яка дозволить подолати технічний дефолт щодо власників облігацій, які прийняли умови реструктуризації держборгу.
У середу переговори між аргентинським урядом та іноземними інвестиційними фондами, які виграли позов у суді Нью-Йорка в розмірі $1,33 млрд, не мали успіху. Формально це означає, що Аргентина опинилася в стані дефолту, передає ИТАР-ТАСС.
Між тим за інформацією ділової газети Ambito Financiero, угода між приватними аргентинськими банками і хедж-фондами, які в 2008 році скупили облігації держборгу за $50 млн, практично досягнута. Сторони повинні продовжити переговори, від результату яких залежить, чи зможе Аргентина швидко знайти вихід з цієї ситуації.
За даними газети, приватні аргентинські банки пропонують хедж-фондам викупити їхні дефолтні облігації за $1,4 млрд, при цьому перший платіж повинен скласти $250 млн, а решта буде виплачуватися частинами. У відповідь кредитори повинні звернутися до нью-йоркського судді з проханням призупинити своє рішення, що зобов'язує Буенос-Айрес негайно виплатити їм $1,33 млрд.
Таким чином Буенос-Айрес розраховує виграти час до 1 січня 2015 року, коли закінчується одне з положень договору з кредиторами, які прийняли реструктуризацію. Воно не допускає надання більш вигідних умов іншим власникам дефолтних облігацій, які вирішили не йти на угоду з урядом. Аргентинська сторона передбачає, що порушення цього положення може призвести до нових судових позовів, розмір яких може перевищити $120 млрд.
У будь-якому разі, як зазначають експерти, нинішня ситуація не настільки плачевна, як в 2001 році, коли Аргентина відмовилася погашати борги за облігаціями у розмірі $100 млрд. Тим не менше, наслідки для економіки в довгостроковій перспективі, такі як посилення інфляції, падіння інвестицій, ділової активності і обмеження доступу до кредитів не змусять себе чекати.
Все це безпосередньо вдарить по кишені простих громадян, які і так болісно переживають різкий ріст цін. Варто відзначити, що на цей раз мова йде лише про технічний дефолт, тобто невиплату боргів без формального банкрутства. Тепер у Аргентини гроші є, і вона хоче розрахуватися зі 100% своїх кредиторів, однак на вигідних для себе умовах, не піддаючись шантажу з їхнього боку.
Більш того, Буенос-Айрес виконує свої зобов'язання. 26 червня уряд Аргентини здійснив платіж у розмірі $1,2 млрд, з яких $539 млн були перераховані на рахунок в Bank of New York Mellon. Ці кошти призначалися для власників облігацій, які погодилися на реструктуризацію, запропоновану Буенос-Айресом. Однак нью-йоркський суддя Томас Грієса призупинив цей платіж, вказавши, що спочатку Аргентина повинна розрахуватися кредиторами, що вигнали позов, яким належить $1,33 млрд.
Крім того, для уряду Аргентини ця ситуація не підпадає під визначення дефолту, тому що країна виконує свої зобов'язання. Міністр економіки Аксель Кисильоф, що очолював переговори з кредиторами, також нагадав, що буквально два дні тому Буенос-Айрес здійснив перший платіж у розмірі $642 млн у рахунок погашення заборгованості перед Паризьким клубом кредиторів, який об'єднує 19 найбільш розвинених країн світу. Він підкреслив, що уряд "готовий до переговорів і діалогу, на справедливих умовах".
У 2005 та 2010 роках Аргентина реструктурувала 93% держборгу на суму $100 млрд. Власникам дефолтних облігацій був запропонований обмін на нові папери з дисконтом близько 70% до первісної вартості. Однак власники решти 7% боргових паперів, що представляють в основному спекулятивні інвестиційні фонди, на списання не погодилися і вимагають 100% погашення заборгованості.
Нью-йоркський суддя Томас Грієса став на захист інтересів цих кредиторів і зобов'язав Аргентину виплатити їм $1,33 млрд. Це призвело до загрози технічного дефолту щодо інших кредиторів, оскільки американський суддя постановив, що Буенос-Айрес не повинен здійснювати платежі, поки не розрахується з тими, хто не погодився з умовами реструктуризації. Він також встановив термін до 30 липня, протягом якого Аргентина в ході переговорів повинна була досягти угоди зі своїми кредиторами.
