Баланс тижня: дешева нафта, газове питання, люстрація та макроекономіка

Знецінення нафти з натяком на здешевлення бензину в нашій країні, міланська зустріч президентів України та Росії у «нормандському форматі», закон про люстрацію в дії та «позитивна» статистика - такі основні економічні новини минулого тижня.    

Основною інтригою минулого тижня стало невпинне падіння світових цін на нафту. Барель «чорного золота» ОПЕК подешевшав з 86,43 долара до 81,17 долара – мінімуму за останні чотири роки. Знецінення палива може означати для України два дуже позитивних фактора – послаблення її заклятого «друга» Росії, що отримує левову частку своїх надходжень у валюті саме від продажу нафти, а також здешевлення енергоносіїв, оскільки формула, по якій розраховується вартість газу, містить «нафтову» складову. Таким чином, наша країна отримала ще один козир в газовій суперечці з Москвою, що, безумовно, буде враховано Стокгольмським арбітражем. Крім того, за словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, уряд очікує зменшення цін в Україні на нафтопродукти, зокрема на бензин. Він повідомив, що вже мав перемовини з представниками ключових учасників вітчизняного  ринку нафтопродуктів і отримав від них попередні запевнення в тому, що ціни на бензин  будуть переглянуті з огляду на світові тенденції.

«Сьогодні в ранці я мав перемовини з основними компаніями, які продають нафту і нафтопродукти в України щодо певного зменшення ціни на нафтопродукти в Україні, оскільки це відповідає світовій тенденції. Поки що є запевнення, але я повірю тоді, коли побачу інші цінники на автозаправних станціях», - сказав Яценюк.

Він також запропонував Антимонопольному комітету долучитися до оцінки ситуації на внутрішньому ринку бензинів. «Звертаюсь до Антимонопольного комітету України допомогти нашим продавцям нафтопродуктів, імпортерам встановити справедливі і правильні ціни на нафту й нафтопродукти», - наголосив Яценюк.

Однак експерти вважають, що падіння світових цін на нафту не приведе до здешевлення бензину в Україні через дефіцит валюти, який на сьогодні, за словами президента «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леоніда Косянчука, тільки у цій сфері становить близько 150-200 млн дол. Він зазначив, що зараз є проблеми з постачанням близько 30% обсягу українського ринку, оскільки компанії-імпортери мають довгострокові контракти в доларах.

Водночас директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн зазначає, що падіння цін на пальне в Україні до кінця жовтня мало становити 60-80 коп. на літр за умови достатнього наповнення валютного ринку. «За нашими розрахунками, роздрібні ціни ще мали потенціал зниження на 60-80 коп. до кінця жовтня з урахуванням тих сприятливих тенденцій, які ми бачимо у світі. Проте навряд чи ця ціна буде реалізована. Бо на ринку наростає дефіцит пального», - підсумував Куюн.

Міланські перемовини

На минулому тижні всі очікували, що український та російський зверхники держав на зустрічі у Мілані, яка проходила у «нормандському форматі», зможуть поставити крапку у «газовому» питанні. Як заявив президент України Петро Порошенко, сторонами таки було  «досягнуто певного прогресу».

Між тим, президент Росії Володимир Путін повідомив, що нібито сторони досягли  домовленостей про поставки газу в Україну «хоч би в зимовий період», і владнали боргові зобов'язання. А глава «Газпрому» Олексій Міллер навіть заявив про нібито узгоджену нову ціну газу для нашої країни - 385 доларів.

Вірогідно, все з'ясується 21 жовтня, на  тристоронніх переговорах Україна-Росія-ЄС.

І в цьому контексті є дуже актуальним нове звернення України до Стокгольмського  арбітражу. За словами прем'єра Яценюка, Україна запропонувала прискорити розгляд її позову до російського монополіста «Газпрому» в частині встановлення справедливої ціни на газ. «Для того, щоб мати проміжне рішення по постачанню газу, ми звернулися до Стокгольмського суду прискорити винесення проміжного рішення, яке забезпечило б встановлення ціни (на газ - УНІАН), з іншого боку - постачання природного газу», - сказав глава уряду.

Нововведення від Ради

Законодавчий орган України – Верховна Рада порадував на минулому тижні цікавими та безперечно знаковими законами. Так, 14 жовтня парламент ухвалив у другому читанні і в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб і публічних діячів». Цей документ встановлює механізм виявлення кінцевого вигодонабувача, а також вільного доступу до Державного реєстру майнових прав на нерухомість. За словами прем'єр-міністра, ухвалення даного закону дасть змогу громадянам України одержувати інформацію про власників усього нерухомого майна в країні. «Всі рахунки, вся власність стануть відкритими. А ті, хто незаконно володіє (підприємствами - УНІАН), притягатимуться до відповідальності», - сказав він.

На думку експертів, відкриття інформації про власників нерухомого майна в Україні загалом матиме добрий вплив, оскільки сприятиме більшій прозорості бізнесу, що в свою чергу є позитивним для інвестиційної привабливості української економіки. В той же час, вони зазначають, що не все так просто, оскільки частина кінцевих власників ховається в офшорах, що знаходяться під юрисдикцією чужоземного законодавства, і, вочевидь, дія українських законів на них може не розповсюджуватись.

Ще на минулому тижні був опублікований, а значить набув сили, Закон «Про очищення влади», або як його ще називають закон про люстрацію. Згідно з вимогами документу, уряд вже звільнив 20 чиновників, які безпосередньо очолювали або були заступниками голів центральних органів влади при режимі Януковича. Ще 19 високопосадовців, які мали підпасти під дію цього закону, звільнились самі. Серед них, зокрема, перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Анатолій Максюта, перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, перший заступник міністра юстиції Інна Ємєльянова та ін. Варто зазначити, що згідно до цього закону докорінних змін має зазнати склад регулятора українського ринку цінних паперів - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, щодо звільнення 10 членів якої уряд вніс термінове подання президенту. Всі звільненні високопосадовці, згідно з законом, не зможуть працювати в органах державної влади найближчі 10 років.

Макроекономічні «позитиви»

Що ж до макроекономічних новин, то вкотре вже порадувало позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України, яке за підсумками січня-серпня 2014 року становило 1,16 млрд дол. За аналогічний період 2013 року баланс зовнішньої торгівлі товарами було зведено з дефіцитом 7,32 млрд дол. Варто зазначити, що знижувались як експорт, так й імпорт товарів, проте зниження імпорту було набагато суттєвішим – експорт товарів в Україну знизився на 6,8% - до 37,6 млрд дол., а імпорт - на 23,5%, до 36,514 млрд дол.

Звичайно, зовнішньоторговельний баланс не може не налагоджувати на позитив. Лише от причини такого позитиву не такі, які б хотілося бачити. За словами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, валютна девальвація зменшила обсяги імпорту. Плюс – Україна останніх півроку не закуповувала російського газу, який займає в структурі українського імпорту значну частку. Проте, як зазначив  експерт, сама структура українського експорту-імпорту лишається без суттєвих змін – такою, якою вона була раніше. В той же час, Юрчишин не виключає, що з часом якісні зміни в структурі наших зовнішньо-торгівельних відносин таки відбудуться - саме життя примушує українських виробників до змін. Так, вже зараз деякі підприємства реалізують  енергозберігаючі програми, тим самим зменшуючи споживання газу, стають більше ефективнішими, покращують якість своїх товарів.

Ще одна новина минулого тижня - спад промислового виробництва в Україні у вересні 2014 року порівняно з вереснем 2013 року сповільнився до 16,6% з 21,4%, зафіксованих місяцем раніше. Зростання виробництва у вересні 2014 року порівняно з вереснем 2013 року по галузях промисловості зафіксовано у виробництві харчових продуктів – на 13%, у виробництві фармацевтичних продуктів і препаратів – на 8,4%. Решта галузей показала падіння, зокрема, найбільший спад зафіксовано у видобутку кам'яного і бурого вугілля – на 57,4%, виробництві коксу і продуктів нафтопереробки – на 52%, машинобудуванні – на 40,6%.

Одна з базових галузей української економіки – металургійна за 8 місяців наростила збитки в 2,1 рази - до 16,4 млрд грн. Як зазначають в об'єднанні металургійних підприємств «Металургпром», попри те, що прибуток від операційної діяльності в загальній сумі склав 5,6 млрд грн, через втрати від курсової різниці (при переоцінці валютних позик і відсотків по них) було отримано негативний фінансовий результат.

Як зазначає фінансовий аналітик сектора гірничо-металургійного комплексу групи ICU Олександр Мартиненко, основним негативним фактором, який продовжував впливати на прибутковість металургійної галузі України, були бойові дії на Донбасі, які викликали зниження обсягів виробництва сталі, погіршення умов логістики і збільшення залежності від імпортної сировини, насамперед, коксівного вугілля.

Віталій Неборак (УНІАН)

УНІАН в Google News