У Росії в січні 2015 року підприємства реального сектора вперше за останні шість років продемонстрували негативний чистий фінансовий результат, пише "Комерсант".
Хоча переважна частина компаній збільшувала прибуток у порівнянні з аналогічним періодом, це не змогло компенсувати бурхливе зростання збитків в обробці і транспортному секторі.
Читайте такожНовий удар по "Газпрому": Єврокомісія отримає право впливати на його контрактиЗгідно з оцінкою Росстату, в січні 2015 року фінансовий результат збиткових підприємств перевищив фінрезультат прибуткових компаній на 152,5 млрд руб. Значення цього показника, що відображає прибуток компаній до оподаткування (без малого підприємництва, фінансових і бюджетних організацій), опустилося до рівнів грудня 2008 року - січня 2009 року. Хоча співвідношення прибуткових і збиткових компаній порівняно з січнем 2014 року не змінилося (64% і 36% відповідно), загальні збитки зросли у 3,6 рази, а прибуток - менш ніж удвічі, на 91%.
Судячи з оприлюднених минулого тижня планів влади і економічних даних, криза в Росії, можливо, не тільки не пройшла гостру стадію, а тільки починається. І триватиме довго. Як мінімум 3-4 роки, якщо не станеться «диво» на нафтовому ринку. Саме ж тривожне - поки не видно довгострокових джерел майбутнього зростання.
Міністр фінансів Антон Сілуанов побив усі рекорди економічного оптимізму: на його думку, "економіка в ході адаптації до нових умов вже пройшла пік негативу". Мінфін ставить на спад у 3% ВВП в 2015 році, вірить у зростання вже в 2016 році і надшвидке зниження інфляції, відновлення промвиробництва за рахунок металургії і харчової промисловості.
Читайте такожРосійська влада хоче створити банк "поганих боргів"Якщо судити по динаміці капітальних інвестицій вже в лютому 2015 року, прибуток в економіці продовжив стискатися - на нього припадає майже половина всіх капвкладень в РФ. Результати випереджальних індикаторів стану промисловості, зафіксовані Росстатом в березні 2015 року, також вказують на зниження інвестиційних планів компаній. Таким чином, компанії, як і держава, фактично позбавлені ресурсів для додаткових інвестицій в потрібне урядом імпортозаміщення.
