Ан-178 проти Іл-214. Чи вигідно росіянам фінансувати конкурентів?

"Мотор Cіч" заявила про проботу над створенням Ан-178. На проект знадобиться 150 млн. дол. Грошей у бюджеті немає. Допомогти може Росія, але реалізація українських авіарозробок російськими руками і, тим паче, за російські гроші, навряд чи вигідна Україні...

Основною новиною українського авіапрому цього тижня стала заява президента компанії "Мотор Cіч" Вячеслава Богуслаєва про початок робіт зі створення нового українського транспортного літака Ан-178. Створюваний на базі пасажирського Ан-158, який у свою чергу дещо «виріс» на основі Ан-148, Ан-178 за ідеєю має замінити застарілі транспортні літаки Ан-26 і Ан-32, які експлуатуються в Україні, Росії і ще ряді країн.

У своїх коментарях ЗМІ В.Богуслаєв підкреслив, що на розробку нового літака  знадобиться близько 150 млн. дол., а таких коштів у держбюджеті України немає. При цьому, на його думку, необхідні кошти може виділити російська "Об`єднана авіабудівна корпорація" (ОАК), з якою у «Мотор Сич» давні партнерські зв`язки. Все б нічого, коли б не один важливий нюанс – з початку 2000-х років на зміну Ан-12, Ан-26, Ан-32 і Ан-72 в Росії розробляється Іл-214. Логічно виникає питання, з чого б раптом росіянам виділяти фінансування на конкуруючий іноземний проект?

Як повідомили у прес-службі АНТК ім. Антонова , в даний час Ан-178 тільки розробляється і говорити про його характеристики наразі передчасно. Щодо передумов до створення літака в АНТК відзначили, що КБ ім. Антонова завжди розробляє сімейства літаків з високим ступенем уніфікації, що дозволяє на одній базі виробляти пасажирські і транспортні лайнери. “Наприклад, Ан-24 - пасажирський, а Ан-26 – транспортний, що ж до Ан-12 і Ан-10, то практично всі пасажирські літаки “Антонов” мають транспортні варіанти. Згідно із цією концепцією і почата розробка Ан-178, який є транспортною версією Ан-158-го”, - підкреслили в ДП «Антонов».

Що ж до Ан-158, який створювався як продовження теми Ан-148, то, за словами представника прес-служби АНТК, «основна їх відмінність в тому, що фюзеляж Ан-158 видовжений, що дозволяє перевозити максимум 99 пасажирів, а не 85, як в Ан-148. Вдосконалена також конструкція крила. Виробництво Ан-158 планується розгорнути на тих же потужностях, які сьогодні виготовляють комплектуючі до Ан-148, тобто на «Серійному заводі «Антонов» (раніше Київський авіазавод «Авіант») й у Воронезькому авіабудівному об`єднанні (ВАБО). Виробництво Ан-178, швидше за все, буде розгорнуто на цих же підприємствах.

Таким чином, можна з певним подивом констатувати – розробник виявився не готовий коментувати новий проект ні з технічної, ні з економічної точок зору. Єдине, що можна стверджувати з високою часткою вірогідності, так це схожість технічних характеристик Ан-178 та Іл-214. Заявлена вантажопідйомність останнього має складати близько 18 тонн, швидкість до 870 км/г, а дальність польоту до 2,5 тис. км.

Те, що про фінансування Ан-178 Об`єднаною авіабудівною компанією заговорив саме В.Богуслаєв, цілком зрозуміло – очолювана ним «Мотор Сич» давно розглядає можливість інтеграції в ОАК. Запорізькі авіадвигунобудівники забезпечують двигунами не тільки всі літаки «Антонов», але й ряд російських, а також практично всі вертольоти північної сусідки. Підприємство кровно зацікавлене у просуванні чергового українсько-російського проекту, для якого зможе поставляти свою продукцію. Враховуючи певну вагу В.Богуслаєва в середовищі російських авіавиробників як послідовного прихильника відновлення максимально тісних партнерських зв`язків між українським і російським авіапромом, можна припустити, що лобіювання нового проекту в РФ він узяв на себе. Але так само зрозуміло, що Авіаційний комплекс імені С.В.Іллюшина, який спільно з індійськими партнерами Hindustan Aeronautics (HAL) працює над проектом Іл-214, не здасться без бою і підключить своє лобі для ухвалення урядом РФ «правильного рішення». Здавалося б, що може протиставити хай і шанований, але все ж таки «не свій» В.Богуслаєв російським прихильникам Іл-214?

У першу чергу, конструкторський потенціал АНТК ім. Антонова. Як відзначають самі російські експерти, у питанні створення нових пасажирських і транспортних літаків Україна значно випереджає Росію. Не менш важлива і фінансова складова. Як заявлялося раніше, розробка Іл-214 обійдеться росіянам та індійцям майже у 600 млн. дол. А це, правда, за попередніми оцінками, у 4 рази більше, ніж вартість розробки Ан-178.

Варто також згадати заяву у середині 2008 року генерального конструктора АНТК Антонова Дмитра Ківи , що один з учасників проекту Іл-214 почав шукати альтернативні варіанти. За його словами, індійська сторона звернулася в АНТК за інформацією про вантажну версію літака Ан-148. Таким чином, ще півтора роки тому індійці заявили про своє незадоволення ходом реалізації проекту Іл-214. Тоді в російських ЗМІ наголошувалося, що якщо РФ найближчим часом не зможе вирішити проблеми, пов`язані з організацією виробництва літака, індійці можуть звернутися по допомогу до українських авіабудівників. Той факт, що тема Ан-178 сплила через півтора роки, може свідчити про стійке бажання індійців вийти з проекту Іл-214. Якщо це станеться, то самостійно фінансувати проект, близько 35% вартості якого брала на себе Індія, росіяни навряд чи захочуть. Коротше кажучи, шанси 178-го з часом замінити Ан-12, Ан-26, Ан-32 і Ан-72 дуже непогані.

На думку фінансового аналітика інвесткомпанії «Синком Капітал» Оксани Ляшук, потенційний попит на новий літак складе близько 900 штук. «На сьогоднішній день близько 1000 українських літаків Ан-26 і 350 літаків Ан-32 знаходяться в експлуатації в 30 країнах світу. Найактивніше їх використовують ВПС Росії, країн Близького Сходу і Африки. Ми вважаємо, що новою машиною зацікавляться не тільки вони, але і країни Азії і Балтії». – відзначила О.Ляшук.

Все складається для українських авіабудівників цілком позитивно, коли б не один момент...

Як відомо, виробнича кооперація з будівництва Ан-148 передбачає поставки близько 35% комплектучих українськими авіапідприємствами, решту поставляють російські партнери. Швидше за все, аналогічним чином розподілятиметься участь і в проекті Ан-178. При цьому важливо враховувати, що збірка так званих літакокомплектів проводиться тим підприємством, яке розташоване в країні, що оплачує замовлення на постачання літаків або ж що уклала контракт з третьою країною на їх поставки. Тобто, якщо будівництво фінансується російськими коштами, то завантажені потужності Воронезького авіапідприємства, якщо ж замовлення на Ан-148 одержане з боку України, збірка літаків відбувається на колишньому київському авіазаводі «Авіант», що нині входить до складу Держпідприємства «Антонов» разом з АНТК ім. Антонова.  Минулого року в Україні був побудований тільки один Ан-148, тоді як на ВАСО – 3. Цього року у планах України 4 літаки Ан-148, а Воронежа - 9. У принципі, це нормально, оскільки російський ринок набагато більший за наш.

Проте, якщо пригадати, що Україна за останні роки втратила потужності з виробництва Ан-124 «Руслан», і відновлення випуску в модернізованій версії можливе тільки на Ульянівському авіазаводі, вимальовувалася невесела тенденція. Немає сумнівів, що, відмовившись від Іл-214, російські чиновники докладуть максимум зусиль для того, щоби основне виробництво Ан-178 було зосереджене на підприємствах РФ. А якщо ще й розробка літака вестиметься за російські кошти, то з`явиться додатковий аргумент. Росіяни неодноразово давали зрозуміти, що найбільший інтерес зі всього українського авіапрому для них представляє КБ ім. Антонова зі своїми розробками, а виробничих потужностей у них і власних вистачає. Розвиваючи взаємовигідну співпрацю з РФ у сфері авіабудування, Україні у жодному випадку не можна забувати про це. Фінансова участь української сторони в проекті Ан-178 стала б гарантією завантаження наших виробничих потужностей у майбутньому. Інакше зростає ризик подальшої деградації вітчизняних авіазаводів, для яких вже сьогодні літаки стали поштучною, а не серійною продукцією.

Дуже не хотілося б, щоби в майбутньому Україна на світовому авіаринку була представлена виключно конструкторським бюро, нехай навіть кращим на пострадянському просторі.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News