Які вертольоти віддадуть на збірку до України: затребувані Мі-8 чи застарілі Мі-2?..

03.03.2011 | 16:06

Історії створення українського вертольота не менше двох десятків років. Підсумок -  декілька експериментальних моделей. На вітчизняних підприємствах планують налагодити збірку знаменитих російських "Мі". Залишається питання - чи дозволять нам росіяни збирати все ще затребуваний Мі-8 чи залишать із застарілим Мі-2...

Російський вертоліт Мі-8 є наймасовішим багатоцільовим вертольотом у світі, всього їх створили більше 20 тисяч штук. Незважаючи на вельми солідний вік, зустріти ці гвинтокрилі машини можна в Європі, Азії, Африці та Латинській Америці. В останніх числах лютого українські ЗМІ заговорили про можливий початок збірки вертольота Мі-8 на Вінницькому авіазаводі, провідна роль в даному проекті повинна була належати «Мотор Січі». Джерелом інформації називався голова Вінницької обладміністрації Микола Джига. Проте, пізніше у Вінницькій обладміністрації уточнили, що на Вінницькому авіазаводі за участі «Мотор Січі» планується здійснювати тільки ремоторизацію, тобто заміну двигунів, на вертольотах Мі-2 і про жодну збірку Мі-8 не йдеться. Але, 2 березня Вінницю відвідав голова ВАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв, який заявив що «Мотор Січ» все ж таки планує налагодити у Вінниці не просто ремоторизацію, а саме збірку Мі-2. Що ж до Мі-8, то й на нього у «Мотор Січі» є плани. Вертоліт планують збирати в Україні але не у Вінниці, а на Конотопському авіаремонтному заводі «Авіакон». Судячи з обмовок і неточностей, проект збірки вертольотів «Мі» знаходиться на початковій стадії. Про це так само свідчить той факт, що російські розробники вертольотів «Мі» не в курсі щодо планів своїх українських партнерів, хоча саме від росіян залежить, чи отримає Україна право збирати ці вертольоти.

Від ремоторизації через модернізацію - до збірки

Варто відзначити, що різниця між Мі-2 і Мі-8 приблизно така ж, як між УАЗ-452 «Буханець» і КАМАЗом. І та й інша машина залишаються в строю, але якщо перша доживає свій вік, то другій ще далеко до пенсії. Мі-2, який, хоч і був розроблений в СРСР, але виготовляється виключно в Польщі, за оцінкою експертів морально застарів, тоді як Мі-8 у всіх його модифікаціях залишається вельми затребуваною машиною. Звичайно, росіяни планували модернізувати свій парк Мі-2 і продовжити ресурс цих машин, проте ця програма так і не запрацювала. З близько 620-ти Мі-2, що знаходяться у РФ, літають тільки 120, інші стоять в очікуванні ремонту і модернізації. Ще 2 роки тому Росавіація ставила питання про припинення експлуатації цих машин. Таким чином абсолютно зрозуміло, що модернізація, а тим більше збірка такого вертольота, як Мі-8 значно перспективніший проект, ніж роботи по Мі-2. Але почнемо все-таки з Мі-2, тим більше що роботи щодо цього вертольота пов`язані з переходом Вінницького авіазаводу під управління «Мотор Січі», а це сама по собі знаменна подія.

Ось що сказав із цього приводу В.Богуслаєв, знаходячись 2 березня у Вінниці: «Економіка на Вінницькому авіазаводі склалася не кращим чином і Міністерство промислової політики вирішило піти шляхом банкрутства підприємства. В результаті приблизно через півроку підприємство у Вінниці стане повноправною частиною ”Мотор Січі”. У нас вже є дев`ять заводів, Вінницький стане – десятим», - повідомив В.Богуслаєв. Він також відзначив, що Президент поставив завдання: заповнити цю підгалузь авіаційної промисловості і організувати конструкторське бюро, яке проектуватиме і супроводжуватиме свої вертольоти.

«Ми вивчили ринок цивільних вертольотів і зрозуміли, що сьогодні найбільш затребувані в світі вертольоти, розмірність яких така ж, як у Мі-2. Для цього ми відкрили своє конструкторське бюро, яке має право займатися модернізацією і ремоторизацією вертолітної техніки», - додав керівник «Мотор Січі». За його словами, підприємство вже одержало ряд технічних завдань на "Мі-2" від Міністерства надзвичайних ситуацій і чекає отримання ТЗ від Міноборони, МВС і Департаменту лісового господарства.

За його словами, вертолітна програма складатиметься з чотирьох етапів. Перший – це модернізація і заміна двигунів на вертольотах Мі-2. Другий етап – глибша модернізація (зміна форми фюзеляжу, винесення паливних баків за межі салону вертольота, заміна редуктора). Третій – це розробка і сертифікація власної модифікації вертольота Мі-2МСБ2 і четвертий – запуск збірки цього типу вертольота тут у Вінниці. Розробку вертольота планують завершити цього року, щоб одержати сертифікат на нього.

На всю програму потрібно близько 80-100 мільйонів доларів і вона буде розрахована на 7 років. За підсумками реалізації програми «Мотор Січ» розраховує вийти на випуск 15-20 вертольотів Мі-2МСБ2 щомісячно. Орієнтовна ціна такого вертольота складе 9 млн. грн., при тому що аналогічний вертоліт російської збірки коштує близько 3,5-4 млн. доларів.

Новий Податковий кодекс обіцяє звільнити підприємства авіабудівної галузі від сплати корпоративного податку, якщо заощаджені кошти будуть спрямовані на капітальні інвестиції в модернізацію і розширення виробництва. Для „Мотор Січі“ ця сума складе близько 300 млн. дол. за 5 років, і ці засоби компанія швидше за все направить на запуск виробництва власних вертольотів. Тобто питання фінансування, яке в українських проектах завжди вважається найбільш слабкою стороною, в даному випадку можна вважати вирішеним.

2-го ж березня представник "Мотор Січі", з посиланням на В.Богуслаєва, повідомив журналістів, що компанія планує налагодити на Конотопському авіаремонтному заводі «Авіакон» збірку власної модифікації Мі-8 – Мі-8МСБ1. «Це окрема програма, на яку за нашими підрахунками потрібно 180-200 млн. дол. Вона здійснюватиметься паралельно вінницькій програмі. І в ній вже зроблений перший крок – ми в Конотопі завершили модернізацію 2 вертольотів Мі-8, які зараз проходять сертифікаційні випробування. Ціна такого вертольота буде близько 30 млн. гривень, тоді як аналогічні в Росії коштують 10-12 млн. доларів», - уточнив представник підприємства.

Ну що ж, все начебто стало на свої місця — в Україні можна очікувати появи вертольотобудівної галузі, яка налагодить збірку двох варіантів вертольотів на основі відпрацьованих російських моделей. Але питання - а що із цього приводу думають росіяни, які пильно стежать за дотриманням своїх авторських прав у сфері ВВТ. Якщо вони за копії автомата «Калашникова», жоден з вузлів якого по суті не захищений патентами, готові судитися, то що вже говорити про вертольоти, які є інтелектуальною власністю ДКБ ім. Міля.

«Мотор Січ» робить хід конем або пиляє гілку на якій сидить?

У зв`язку з цим, посилаючись на обізнане джерело в російському авіапромі, яке повідомило УНІАН, що до них не надходило ніяких звернень щодо отримання дозволу на збірку Мі-8 в Україні, як й інших вертольотів. «Виробництво авіаційної техніки або ж внесення яких-небудь змін в її конструкцію без узгодження з розробником неможливе. В даному випадку розробником є Московський вертолітний завод ім. Міля і, за моєю інформацією, ніяких звернень на цей завод з приводу збірки вертольотів в Україні не було», - відзначив співбесідник агентства. І додав: «Ми дуже цінуємо пана Богуслаєва і його підприємство та уважно стежимо за його заявами, у тому числі і з вертолітної тематики. Це не перша заява, що має трохи провокативний характер».

У коментарі УНІАН директор російського Центру Аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов відзначив, що на заводі ім. Міля навряд чи будуть щасливі, якщо в Україні почнеться виробництво вертольотів «Мі» без їхнього відома. «Потрібно враховувати, що «Мотор Січ» прописана в російському оборонному замовленні, як постачальник авіадвигунів, і якщо подібні ініціативи не узгоджені з російською стороною, то підприємство може зазнати прямих або непрямих втрат. До «Мотор Січі» можуть застосувати каральні санкції», - сказав експерт.

Відповідаючи на питання про те, чи не пов`язані плани В.Богуслаєва з побоюванням втратити російський ринок вертолітних двигунів, Р.Пухов відзначив, що в Росії як і раніше проводять роботи зі створення замінного авіадвигунобудівного виробництва. «Об`єднана двигунобудівна компанія намагається зайнятися локалізацією виробництва авіаційних двигунів у Росії, в Уфі. Наскільки це буде успішно залежить від волі держави і здібностей менеджменту. До цього моменту особливих успіхів у згаданому напрямі досягнуто не було. За нинішньої політичної влади в Україні втрата російського ринку «Мотор Січі» не загрожує», - підкреслив експерт.

У результаті, зовсім незрозуміло, що можуть означати дії «Мотор Січі». Якщо не намагатися знайти якийсь конспірологічний підтекст у заявах В.Богуслаєва, взаємини якого з російськими партнерами непрості, то можна лише припустити, що українські двигуновиробники дещо випередили події. Тобто узгодження збірки українських версій Мі-2 і Мі-8 з розробником якщо ще і не почалося, то почнеться найближчим часом.

У коментарі УНІАН начальник конструкторсько-технологічного управління «Мотор Січі» Леонід Пирогов повідомив, що із заводом ім. Міля вже почалися консультації, правда тільки щодо заміни двигунів на українські Мі-8. «Один вертоліт вже літає з новим двигуном. У нового двигуна трохи знижена потужність, якщо у стандартного двигуна Мі-8 вона складає 2 тис. 200 кінських сил, то у нового – знижена до 1,5 тис. кінських сил, що помітно розширює експлуатаційні можливості вертольота в жаркому кліматі. Старі двигуни Мі-8 досить чутливі до високої температури - при перегріві у них падає потужність. Новий двигун зі зниженою потужністю розрахований на температури до + 60 градусів, забезпечуючи стабільну роботу хоч у пустелі, хоч на гасінні пожеж. Новий двигун володіє також значно вищим ресурсом, ніж старий», - відзначив Л.Пирогов.

Виходить, що переговори з російським розробником все ж таки ведуться, адже новий двигун «Мотор Січі» для російських Мі-8 їм безумовно цікавий.

Вертоліт або все ж таки гелікоптер?

В Україні не вперше роблять гучні заяви про появу нових видів авіатехніки. Пригадаємо хоча б плани Петра Порошенка за часів його перебування на посаді голови РНБОУ про розробку в Україні власного навчально-бойового літака. У 2005 році Порошенко говорив про те, що протягом 3-4-х років Україна одержить такий літак, незважаючи на те, що експерти дуже скептично оцінювали подібну перспективу. Як бачимо, вони виявилися праві. В’ячеслав Богуслаєв незрівнянно досвідченіший у питаннях авіабудування, ніж колишній голова РНБОУ, і тому його заяви про необхідність розробки власного вертольота мають серйозні підстави. Про створення українського вертольота голова «Мотор Січі» заговорив ще кілька років тому.

За даними Леоніда Пирогова, на «Мотор Січі» проводять такі роботи. «Наше КБ працює над створенням вертольота, який би відповідав найсучаснішим вимогам, але при цьому не коштував 8 млн. дол., як зарубіжні аналоги. Вантажопідйомність вертольота, що розробляється, складатиме близько 6 тонн, що є проміжним показником між Мі-2 (3,5 тонн) і Мі-8 (12 тонн). Головне для вертольота – це двигун, який створюється 20 років, а вони у нас є. За наявності державної підтримки ми цілком здатні реалізувати такий проект», - сказав Л.Пирогов і додав: «Всі ці Agusta або Eurocopter звичайно дуже красиві, але в наших умовах їх експлуатація дуже дорога. Наприклад, українське МНС не так давно придбало два вертольоти Eurocopter-145, зіставних за вантажопідйомністю з Мі-2. Але, крім того що один такий вертоліт коштує 8 млн. дол., МНС зіткнулося з проблемами в їхньому обслуговуванні — не можна дорогу іномарку обслуговувати в селі».

На думку керівника дослідницьких програм Центру досліджень армії конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Сергія Згурця, ініціатива «Мотор Січі» дозволила б нарешті вирішити питання створення в Україні вертолітної галузі. «Але найвразливіше місце в даному проекті — це взаємини з російськими виробниками. Зокрема, в Україні відсутні технології виробництва редукторів для вертольотів, також у нас не виготовляють лопаті вертолітних гвинтів. За останні 5 років, тільки Південна Корея і Китай заявили про створення власних вертольотів. Сьогодні створювати вертоліт з нуля - це те саме, що розробляти винищувач. Дуже високі вимоги до подібної техніки вимагають величезних капіталовкладень. При цьому, конкурувати з існуючими виробниками вертольотів дуже складно», - переконаний експерт.

Якщо ж говорити про збірку Мі-2 і Мі-8, то, за словами С.Згурця, хоча ремонт цих вертольотів в Україні і освоєний, але виробництво потребуватиме постачання комплектуючих з Росії. «Тут виникає питання для чого росіянам, які і без того завантажені експортними контрактами, поставляти комплектуючі до України. Дуже малоймовірно, що «Мотор Січі» вдасться домовитися про постачання комплектуючих для збірки вертольотів в Україні. Можливо, в заявах Богуслаєва більше політики, ніж практики. Зараз «Мотор Січ» знаходиться в дуже хорошому становищі, що дозволяє її керівникові відчувати себе «на коні» і заявляти про амбітні проекти», - відзначив експерт.

Підсумок всіх міркувань і експертних оцінок вельми невтішний. Розробка свого вертольота справа морочлива і витратна. Несанкціоноване копіювання російських зразків нічого, окрім неприємностей, "Мотор Січі" не принесе. До того ж, буде дуже складно обійтися без російських комплектуючих. Не можна забувати про те, що вплутатися в такий складний і витратний проект, як розробка вертольота, «Мотор Січ» могли підштовхнути податкові пільги, які вона одержить у цьому випадку. Але 300 млн. дол. про які говорять експерти це дуже мало для фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з нуля, а допомоги держави чекати не доводиться.  Хіба що най-найвище керівництво країни раптом ухвалить концептуальне рішення пересісти з авто не просто на вертоліт, а на вертоліт виключно український. Втім - дане припущення, скоріше, з області фантазій. Якщо погодитися з тим, що дозвіл на збірку Мі-8 виглядає сумнівним, то ми знову виявляємося перед перспективою освоєння в Україні виробництва Мі-2. На це завод ім. Міля цілком може погодитися, адже вертоліт і так виготовлявся виключно в Польщі. Проте Мі-2, навіть з новими двигунами і модифікованим фюзеляжем, це не кращий варіант для основного українського вертольота, аж надто він конструктивно застарілий. До того ж конкурувати на зовнішньому ринку з поляками на рівних Україні навряд чи вдасться.

На закінчення не можна не повернутися до початку статті і не згадати про те, наскільки уривчастою, неповною і суперечливою була в перші дні інформація про "вертолітний" почин.  Спроби добрати фактаж і прояснити суть справи, нова інформація міняли лінію статті з точністю до навпаки. Поки, аж на третій день  "офіційні особи" нарешті ще раз вийшли на публіку і більш-менш прояснили суть питання.  На перспективу хотілося б, щоб в ефір вкидалися повні і зрозумілі месиджі. Тим більше, від тих, хто досконально володіє повною інформацією щодо проблеми (і це стосується не тільки авіагалузей). Адже недолік інформації породжує інсинуації, які навряд чи йдуть на користь як учасникам процесу, так і зацікавленим читачам, які спостерігають за цим.

P.S. На останній фотографії зображений легкий вертоліт «Ангел», розроблений українською компанією «Авіаімпекс» у співпраці з рядом інших українських підприємств. У розробці окремих вузлів вертольота брало участь ЗМКБ «Прогрес», яке в 2007 році об`єдналося з ВАТ «Мотор Січ» в «Корпорацію Івченко». Навколо створення вертольота і його першого польоту в 2002 році було багато шуму і переможних реляцій. Проте, ця машина схоже розділила долю Ан-70 — всі хвалять, попит начебто є, але після майже 10 років вертоліт як і раніше залишається у вигляді дослідних зразків.

Петро Черних (УНІАН)


Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
Приєднуйтесь до нашої групи
Всі новини Дивитися всі »
Новини партнерів