СНД: зруйнувати не можна реформувати
СНД: зруйнувати не можна реформувати

СНД: зруйнувати не можна реформувати

16:30, 24.02.2012
11 хв.

СНД допомогло легше пережити наслідки розпаду Радянського Союзу, але потім ефективність організації різко знизилася. Про проблеми і плани Співдружності, перспективи України в СНД розповів в інтерв`ю УНІАН постійний повноважний представник України при координаційних інститутах СНД Іван Бунечко...

«Валіза без ручки» - так в певний час називали Співдружність Незалежних Держав, створену в 1991 році. Тоді вона допомогла легше пережити наслідки розпаду Радянського Союзу, але потім ефективність СНД різко знизилася. На сьогодні однією з проблем СНД стало те, що країни беруть участь в ньому до того моменту, поки їм це вигідно і не більше. Крім того, виявилося, що наднаціональна Співдружність «делікатно» не втручається в торгові війни між його країнами-учасницями. Про проблеми і плани СНД, перспективи України в цій організації, економічні відносини в рамках Співдружності розповів в ексклюзивному інтерв`ю УНІАНпостійний повноважний представник України при координаційних інститутах СНД Іван Бунечко.

- Іване Григоровичу, минулий рік став ювілейним в історії СНД. Але у багатьох складається враження, що Співдружність якщо не вперлася в глухий кут, то зупинилася на роздоріжжі. Що є на сьогодні стримуючим фактором для активної інтеграції країн СНД?

Іван Бунечко - Одним із стримуючих чинників активної інтеграції СНД, на мій погляд, є бажання політичних лідерів нині незалежних держав (чимало з них були в свій час також керівниками радянських республік) максимізувати свою вигоду від участі в СНД, використовувати в свою користь протиріччя між окремими країнами СНД та іншими великими гравцями (ЄС, США, Китай), а також мінімізувати політичне домінування в Співдружності ряду держав.

Відео дня

Залишається слабкою ланкою рівень виконання прийнятих рішень діючих статутних органів СНД деякими державами-учасницями. Досягнуті домовленості нерідко виконуються лише до тих пір, поки зацікавленим сторонам це вигідно, отримавши при цьому економічні преференції та політичні дивіденди.

- В останні роки багато говорять про необхідність структурного реформування СНД з метою підвищення ефективності організації. Наприклад, «людина з вулиці» взагалі не відразу зможе сказати, а для чого, власне, потрібна ця структура і чим вона займається. Які конкретні кроки планується прийняти для реформування Співдружності?

- Будь-яка організація повинна прагнути до досконалості. Це неодмінна умова не тільки її існування, а й розвитку. Однак радикальні реформи нерідко призводять до паралічу діяльності багатьох органів. На мій погляд, саме поступова еволюція та вдосконалення СНД будуть більш ефективні. Крім того, я переконаний, що Співдружність буде існувати і розвиватися тільки в тому випадку, якщо вона буде вигідною кожному її члену.

За два минулі десятиліття накопичено непоганий досвід реальної роботи. Співдружність підтвердила свою значимість, стійкість і доцільність взаємодії в такому форматі. Розроблена солідна нормативно-правова база, створені механізми співпраці, склалася система спільних дій в економіці, гуманітарній та енергетичній сферах, зі зміцнення стабільності та безпеки. Про реальну зацікавленість держав розвивати відносини в рамках СНД свідчить і той факт, що протягом останніх років прийнято важливі по своїй суті основоположні документи. І Україна планує брати в цьому процесі важливу роль.

Так що, ламати діючі механізми, які непогано себе зарекомендували, було б контрпродуктивно, і ніхто цього робити не збирається. Тому я вважаю за краще говорити не про радикальне реформування, а про послідовне вдосконалення роботи.

УКРАЇНА В «ТРИКУТНИКУ»: СНД-МС-ЄС...

- Ви згадали про важливу роль України. На яких найважливіших напрямках діяльності СНД зосереджує свою увагу наша країна і в чому виражається наша вигода від участі?

- Україна намагається прагматично формувати свою позицію щодо СНД з урахуванням динаміки розвитку відносин, взаємного балансу інтересів. Україна виходить з того, що СНД має величезний потенціал для вирішення нагальних економічних завдань (великий ринок, наявність стійких коопераційних зв`язків, спільність технічних і споживчих стандартів, розвинена і взаємодоповнююча інфраструктура). До країн СНД з України експортується переважно продукція з високим ступенем переробки (і, відповідно, з доданою вартістю), і, незважаючи на вплив світової кризи, ця частка залишається високою (більше 50%). За 2011 рік питома вага країн СНД у зовнішній торгівлі України зросла до понад 40%. У СНД було експортовано понад 36% усіх вироблених товарів, з країн СНД імпортовано понад 44% всіх ввезених товарів.

Помітно зросли показники двосторонньої торговельно-економічної співпраці України в рамках СНД. Наприклад, за підсумками 2011 року товарообіг між Україною і Російською Федерацією досяг 56 млрд. дол. (10 років тому - приблизно 20 млрд. дол.), товарообіг між Україною і Білоруссю досяг рекордних 6,2 млрд. дол. (у 2010 році - близько 4,5 млрд. дол.).

Зараз робляться конкретні кроки з приєднання України до тих органів галузевого співробітництва СНД, в роботі яких раніше наша країна не брала участі, і, аналогічно, зняттю застережень до ряду документів СНД.

Про активізацію нашої участі в роботі Співдружності свідчить і той факт, що в 2011 році ми виступили ініціатором і організатором проведення в Україні низки заходів в рамках СНД. Зокрема, успішно пройшли засідання РМЗС, Економнаради, міжнародний форум «Ялтинські ділові зустрічі», XXVI засідання Ради з культурного співробітництва держав - учасниць Співдружності, VI Форум творчої та наукової інтелігенції держав - учасниць СНД.

- Які конкретно кроки планує зробити Україна в економічній сфері у рамках СНД?

- У першу чергу, мова йде про торговельно-економічну взаємодію. Яскравим прикладом такої співпраці стало підписання державами - учасницями СНД 18 жовтня 2011року в Санкт-Петербурзі Договору про зону вільної торгівлі. Україна брала найактивнішу участь у підготовці нової редакції документа (на сьогодні Договір про ЗВТ поки не ратифіковано - ред.). Підписання такого стратегічно важливого документа виводить торгово-економічні відносини між державами - учасницями СНД на якісно новий рівень і повинне дати додатковий імпульс вільної конкуренції, росту національного виробництва і потенціалу Співдружності загалом.

Підписання Договору і подальша інтеграція з Європейським Союзом дозволять Україні зберегти базові сектори економіки, розширити коопераційні зв`язки, залучити додаткові інвестиції, в т.ч. створити додаткові робочі місця. Все це призведе до поліпшення соціального клімату в країні. Упевнений, що цього року в рамках СНД буде прийнятий ряд дієвих документів економічної спрямованості.

- Якщо 20 років тому СНД була фактично єдиною «сполучною ланкою» для країн колишнього Союзу, то зараз час змінився і країни-члени СНД потроху починають створювати вущі спілки. Конфлікт інтересів цілком можна прогнозувати... Наприклад, Митний союз, який почав активно функціонувати. Експерти кажуть, що після підписання договору про ЗВТ в рамках СНД Митний Союз може ввести захисні заходи щодо учасників Договору. Чи прораховуються варіанти дій на такий випадок?

- Наскільки мені відомо, Угодою про ЗВТ допускається введення захисних заходів. Такі заходи прописані у статті 8 «Застосування спеціальних захисних заходів у взаємній торгівлі» та статті 9 «Застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів у взаємній торгівлі». І якщо ми уважно прочитаємо положення цих статей, то побачимо, що зазначені захисні заходи вживаються тільки відповідно до правил і норм ГАТТ/СОТ і ніяких преференцій сторони, в тому числі і Митний союз, там не мають.

- Чи можливий варіант входження України до Митного союзу, що може стати стимулом для такого кроку?

Що стосується участі України в Митному союзі Росії, Білорусі та Казахстану, а також Єдиному економічному просторі (ЄЕП) з керівним наднаціональним органом, то дані питання дуже серйозні та непрості, вимагають тверезої оцінки реалій і можливостей.

Керівництво України неодноразово заявляло, що рішення України буде залежати від результатів роботи МС. Сьогодні пріоритетом для нас все таки є набуття чинності Договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД.

- Якщо які-небудь держави - учасниці Співдружності домовляться про співпрацю у вужчому колі (наприклад, в рамках МС), то чи не логічно їм зробити вибір - або СНД, або своє «вузьке коло»?

- Було б помилкою протиставляти Митний союз і Співдружність Незалежних Держав. У кожної з цих структур є своє місце і своя роль на пострадянському просторі. Сьогодні Росія, Білорусь і Казахстан активно працюють над вдосконаленням інститутів Співдружності. Мова йде про запуск в СНД конкретних спільних програм, зокрема, у сфері енергетики, транспорту, високих технологій та ін. Нам дісталася велика спадщина від колишнього Радянського Союзу - і інфраструктура, і виробнича спеціалізація, і науково-культурний простір. Спільно використовувати цей ресурс для розвитку в їхніх же інтересах.

- В останні роки країни-учасниці СНД, на жаль, активно ведуть між собою торговельні війни (газова, сирна, карамельна і т.д.). Чи має СНД якісь важелі впливу на ситуацію і чи використовує їх, намагається «помирити» ворогуючих?

- Я утримаюсь від коментарів. На мій погляд, це некоректне питання.

СНД І ЗОВНІШНІ РИЗИКИ...

- Поговоримо про спільний захист країн-учасниць СНД від зовнішніх ризиків. Наприклад, наскільки вони сьогодні захищені в плані продовольчої безпеки?

- Дійсно, нинішнє століття з його зовнішнім соціальним благополуччям - лише видимість благоденства. Експерти вже не перший рік б`ють на сполох: світові ціни на продовольство потроху зростають, а це становить небезпеку як для бідних, так і для країн, що розвиваються.

Згідно з висновками доповіді про ситуацію із забезпеченням продовольчої безпеки в світі, який підготувала Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, вже до 2020 року в очі голоду доведеться заглянути чверті населення земної кулі.

Тому питання розвитку взаємовигідного співробітництва в аграрній сфері займає важливе місце в економічній політиці СНД, країни Співдружності проводять спільні заходи з підвищення своєї продовольчої безпеки.

Скажімо, на сьогодні назріла необхідність створення спільного продовольчого ринку. Адже споживання продовольства в багатьох державах Співдружності перевищує виробництво і значною мірою забезпечується за рахунок імпорту. Зокрема, 2011 рік був оголошений Роком підвищення продовольчої безпеки в усіх державах Співдружності. Проблема масштабна, проте у керівників країн СНД є тверда політична воля і бажання вирішити її.

- Які реальні кроки необхідно зробити учасникам СНД, аби посилити роль Співдружності на міжнародній арені?

- Співдружність цілком гідно представлено на міжнародній арені. СНД отримало статус спостерігача в ООН. Ведеться велика робота з організації взаємодії у здійсненні моніторингу виборчих процесів з Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ/ОБСЄ), Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ), Парламентською асамблеєю ОБСЄ. Важливу роль у міжнародній діяльності відіграє Місія спостерігачів від СНД.

Незважаючи на критику СНД, спроби знизити її роль і бажання передчасно «поховати», Співдружність активно діє і розвивається. Зміцнення Співдружності відповідає життєвим інтересам його учасників.

- Дякую за розмову.

Розмовляв Павло Шаройко (власний кореспондент УНІАН у Республіці Білорусь)

Довідково: З грудня 1991 року по січень 2012 року в СНД проведено 39 засідань Ради глав держав СНД, 58 засідань Ради глав урядів СНД, 13 неформальних засідань Ради глав держав СНД. Прийнято більше 2040 документів, з яких майже 1450 або (70,8%) вже набули чинності.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся