ферросплавные

Українські феросплавні заводи при встановленні економічно обґрунтованої ціни на електроенергію зможуть знизити собівартість виробництва продукції, після чого металургійні комбінати отримають можливість купувати якісні феросплави у вітчизняних виробників, а не імпортувати їх.

Про це УНІАН повідомив віце-президент Центру дослідження корпоративних відносин В'ячеслав Бутко.

Експерт зазначив, що якість феросплавної продукції в Україні найчастіше вища за якість сплавів, які імпортують українські меткомбінати. Проте через загальні кризові явища в ГМК і неоднозначну кон'юнктуру світового ринку чорних металів українські металурги часом закуповують дещо менш якісні, але трохи дешевші імпортні сплави. Зі свого боку, це негативно позначається на якості виробленої ними металопродукції.

Відео дня

«Якщо б ціна на електроенергію, витрати на яку становлять основну частину в собівартості феросплавів, була ближче до економічно обґрунтованої, то українські феросплави без особливої праці вигравали б конкуренцію з імпортними. Тоді українські метпідприємства, купуючи вітчизняні феросплави, могли б виробляти метал більш високої якості», - сказав Бутко, зазначивши, що зараз українські феросплавники купують електроенергію за 65 дол./МВт, тоді як їхні іноземні конкуренти з 20-45 дол./МВт.

За його словами, витрата електроенергії у вітчизняних феросплавних підприємств на тонну продукції знаходиться на рівні кращих світових виробників феросплавів. Однак висока ціна на електроенергію істотною мірою нівелює вельми прийнятні норми витрати електроенергії на тонну вироблених сплавів, сказав експерт.

«Процес виробництва феросплавів підпорядковується певним фізичним і хімічним законам, які об'єктивно працюють незалежно від бажання визнавати або не визнавати їхню дію. Витрати на електроенергію при виробництві феросплавів формуються під впливом двох факторів: норм витрат електроенергії та вартості електроенергії. Якщо за першим з названих факторів вітчизняні феросплавні підприємства, особливо Нікопольський завод феросплавів, близькі до кращих світових виробників, то висока ціна електроенергії значною мірою нівелює цю перевагу», - зазначив В.Бутко.

Як повідомляв УНІАН, раніше голова правління Запорізького заводу феросплавів Павло Кравченко говорив, що невизначеність з ціною на електроенергію для заводу блокує інвестиції в модернізацію виробництва, оскільки меморандум про надання обґрунтованої ціни на електроенергію для феросплавних підприємств закінчується наприкінці 2014 року, а чи буде він продовжений - невідомо.

За його словами, акціонери готові інвестувати кошти в підприємство, однак для цього їм необхідно знати, яка буде ціна електроенергії для заводу в найближчі кілька років.

За підсумками 2010 року сумарне зростання тарифу на електроенергію для промисловості становило 30,9% (підвищувався 4 рази). За підсумками 2011 року сумарне зростання тарифу становило 21,4% (підвищувався 8 разів). За 2012 рік тариф на електроенергію підвищувався 4 рази і сумарно зростання становило 10,8%.

Внаслідок цього, з 1 грудня 2012 року Запорізький і Стахановський заводи феросплавів були змушені зупинити виробництво через відмову заради «Енергоринку» надати підприємствам економічно обгрунтовані тарифи на електроенергію.

Підприємства відновили виробництво 1 березня 2013 року після підписання у лютому меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом міністрів України та феросплавними заводами, яким уряд зобов'язався знизити на третину вартість електроенергії для Запорізького і Стахановського заводів феросплавів.

18 грудня 2013 року Кабмін продовжив дію меморандуму на 2014 рік. Крім того, дія документа розширилася ще на два підприємства - Нікопольський завод феросплавів і Побузький феронікелевий комбінат.

У цей час тариф на електроенергію для феросплавних заводів України становить 65 дол. за 1 МВт/год, тоді як іноземні конкуренти українських феросплавних підприємств працюють за тарифами, які знаходяться в межах від 20 дол. до 65 дол. за 1 МВт/год.

Довідка УНІАН. Виробництвом феросплавів в Україні займаються Нікопольський, Запорізький, Стахановський феросплавні заводи і Побузький феронікелевий комбінат. Ця продукція експортується до країн СНД, ЄС, Азії, Африки.

Читайте такожУкраїнські феросплавні підприємства значно збільшили виробництво