Україна не виключає можливості асоційованого членства у Митному союзі, заявив Кожара

Дефіцит платіжного балансу України в 2012 році збільшився до 4,174 млрд дол.

Угода з Shell передбачає обов'язкову участь держави - ​​проект документа

Відео дня

Місія МВФ розпочала роботу в Україні

Диверсифікація джерел імпорту газу не вплине на його вартість для України - S&P

Shell і «Надра Юзівська» отримають значні податкові пільги

Уряд знизив мінімальну вартість регіональних інвестпроектів

Мінфін залучив 100 млн грн і 322 млн дол. на ОВДП-аукціоні

Азаров обіцяє серйозні бар'єри для імпорту неякісних товарів широкого вжитку

«Газпром» зарезервував 12,6 млрд євро на трубу до «Південного потоку»

***

Україна не виключає можливості асоційованого членства у Митному союзі, заявив Кожара

Україна не виключає можливості асоційованого членства у Митному союзі.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив міністр закордонних справ України Леонід Кожара під час зустрічі з представниками Європейської бізнес-асоціації.

За його словами, на сьогодні Україна продовжує переговори з Митним союзом про формат співпраці і сподівається знайти компромісний варіант.

«Історія існування багатьох економічних об'єднань говорить про те, що будь-яка країна може знайти точки зіткнення, як співробітничати з тими чи іншими економічними організаціями. Можна говорити і про статус асоційованого членства, і про часткове приєднання до тих чи інших статутних документів», - сказав Л.Кожара.

Він відзначив, що переговори про співпрацю з Митним союзом продовжать поточного року. Складність цих переговорів, наголосив Л.Кожара, полягає в тому, що статутні документи Митного союзу не передбачають часткового приєднання країн до цієї організації.

***

Дефіцит платіжного балансу України в 2012 році збільшився до 4,174 млрд дол.

Дефіцит платіжного балансу України за підсумками 2012 року, порівняно з 2011 роком, збільшився в 1,7 разу – до 4,174 млрд дол.

Про це повідомляє Національний банк України.

Дефіцит поточного рахунку за 2012 рік зріс на 40,6% – до 14,407 млрд дол., а профіцит рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій збільшився на 31,4% – до 10,233 млрд дол.

Обсяг прямих інвестицій (сальдо) залишився приблизно на рівні минулого року – 7,045 млрд дол. (+30 млн дол.).

У грудні 2012 року дефіцит зведеного платіжного балансу становив 0,838 млрд дол. проти 0,539 млрд дол. у листопаді 2012 року і 0,093 млрд дол. у грудні 2011 року. Зокрема дефіцит поточного рахунку – 1,951 млрд дол. (у листопаді 2012 року – 0,85 млрд дол., у грудні 2011 року – 1,196 млрд дол.), а профіцит рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій – 1,113 млрд дол. (у листопаді 2012 року – 0,311 млрд дол., у грудні 2011 року – 1,103 млрд дол.).

Як повідомляв раніше УНІАН, дефіцит зведеного платіжного балансу України за підсумками 2011 року становив 2,455 млрд дол. порівняно з профіцитом 5,031 млрд дол. за 2010 рік.

Дефіцит поточного рахунку збільшився до 9,280 млрд дол. (5,5% ВВП) порівняно з 3,018 млрд дол. (2,2% ВВП) у 2010 році.

У 2011 році профіцит фінансового і капітального рахунку становив 6,8 млрд дол. (у 2010 році - 8 млрд дол.).

***

Угода з Shell передбачає обов'язкову участь держави - ​​проект документа

Угода про розподіл продукції (УРП) від видобутку сланцевого газу на Юзівській площі між Україною, компанією Shell Exploration and Production Ukraine Investment BV і «Надра Юзівська» передбачає обов'язкову участь держави у проекті.

Текст проекту угоди оприлюднив депутат Харківської облради, на сесії якої 17 січня схвалили Угоду «Про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між державою Україна та компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» і ТОВ «НАДРА Юзівська».

Згідно з документом, угода передбачає реалізацію п'ятирічної програми з геологічного вивчення ділянки видобутку газу на Юзівській площі вартістю 410 млн дол.

Фінансування програми має здійснюватися учасниками проекту Shell і «Надра Юзівська», до того ж зарубіжний партнер повинен взяти на себе повне фінансування проекту, за умови що держава не втратить контроль над «Надра Юзівська».

Також в угоді зазначені розміри бонусів, які компанія Shell зобов'язується перерахувати державі. Зокрема протягом 7 днів після підписання УРП держава отримує бонус у розмірі 25 млн дол. Наступний бонус у розмірі 25 млн дол. держава може отримати, якщо під час дослідження газової дільниці буде відбуватися видобуток газу.

Наступні ж бонуси можливі після завершення п'ятирічної програми з вивчення площі, під час початку першої розробки - 50 млн дол., при досягненні пікового рівня видобутку - 100 млн дол.

За спеціальні дозволи на розробку Юзівської площі інвестори заплатять державі 4 млн дол., і 5 млн дол. за надання даних щодо ділянки.

Цей договір укладається на 50 років.

Як раніше повідомляв УНІАН, 24 січня підписано угоду між компанією Shell і компанією «Надра Юзівська» про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівської площі в Харківській і Донецькій областях.

З української сторони угоду підписав міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький.

Кабінет Міністрів своїм розпорядженням від 23 січня 2013 схвалив проект угоди про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській площі між Україною, компанією Shell Exploration and Production Ukraine Investment BV і «Надра Юзівська».

У травні 2012 року переможцями конкурсу з укладення угоди про розподіл продукції на видобуток газу на Олеської і Юзівської площах стали компанії Сhevron і Shell.

Довідка УНІАН. Прогнозні ресурси Юзівської площі (Харківська і Донецька обл.) оцінюються у 4,054 трлн куб. м газу. Прогнозні ресурси Олеської площі (Львівська та Івано-Франківська обл.) - у 2,98 трлн куб. м газу.

***

Місія МВФ розпочала роботу в Україні

Місія Міжнародного валютного фонду, як і планувалося, 29 січня прибула з візитом до України, повідомили УНІАН у Представництві МВФ у Києві.

Як повідомляв УНІАН, місія МВФ перебуватиме в Україні в період з 29 січня до 12 лютого. Основною темою переговорів буде нова програма співпраці з Фондом.

Перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов 14 грудня заявив, що Україна розраховує домовитися з Міжнародним валютним фондом про отримання нового кредиту стенд-бай обсягом 10 млрд SDR (близько 15,4 млрд дол.).

Довідка УНІАН. У 2010 році Україна і МВФ ухвалили програму співпраці stand-by загальним обсягом 15,5 млрд дол. з метою реалізації реформ в Україні. Влітку 2010 року Україна одержала від МВФ перший транш у розмірі 1,89 млрд дол. У грудні 2010 року було виділено другий транш у розмірі близько 1,5 млрд дол. Після цього виділення коштів за програмою було заморожене через невиконання Україною низки узятих на себе зобов'язань, зокрема щодо підвищення тарифів на газ і теплопостачання для населення.

На думку експертів міжнародного рейтингового агентства Fitch Rating, якщо Україна у 2013 році не матиме можливості одержати фінансування з боку Міжнародного валютного фонду, існує ризик подальшого скорочення резервів НБУ і неконтрольованої девальвації гривні, що може призвести до подальшого пониження рейтингів.

Нагадаємо також, що у середині грудня 2012 року Міжнародний валютний фонд підтвердив запланований візит місії Фонду до України у другій половині січня 2013 р. Спочатку візит планувався на початок грудня 2012 р., проте його було відкладено.

***

Диверсифікація джерел імпорту газу не вплине на його вартість для України - S&P

Заплановані обсяги поставок і ціни на газ, що імпортується з європейських ринків, сьогодні такі, що навряд чи зможуть істотно вплинути на вартість імпорту газу до України.

Про це йдеться в доповіді міжнародного рейтингового агентства Standard&Poor’s, переданій УНІАН.

«У разі реекспорту газу або його поставок за своповими контрактами з Німеччини вартість імпорту, на думку експертів нафтогазової галузі, становитиме 410-415 доларів за тисячу кубометрів, тоді як середня річна ціна українського газу, що імпортується, у 2012 р. дорівнювала приблизно 424 доларам», - звернули увагу аналітики агентства.

На їхню думку, Росія є єдино можливим постачальником газу для України, за винятком ситуації, коли Україна почне використовувати наявні газопроводи в реверсном режимі. Проте і це не лише не знизить обсягів імпорту, а й негативно вплине на показники зовнішнього фінансування України. «У 2011 р. внаслідок різкого підвищення вартості імпорту палива до 21 млрд дол. (порівняно з 15 млрд дол. в 2010 р.) дефіцит рахунку поточних операцій перевищив 5% ВВП проти 2% у 2010 р. Висока вартість газу, що імпортується, нівелює різке скорочення імпорту сирої нафти в 2012 р. І тому ми чекаємо, що в період до 2015 р. дефіцит рахунку поточних операцій в середньому становитиме близько 6% ВВП України, а сукупні потреби країни в зовнішньому фінансуванні залишаться високими і, за оцінками, становитимуть приблизно 130% надходжень за рахунком поточних операцій і доступних резервів упродовж цього періоду», - йдеться в доповіді S&P.

Як повідомляв УНІАН, міжнародне рейтингове агентства S&P сьогодні, 29 січня, вийшло із заявою про те, що затягування реформи нафтогазового сектора в сукупності з високою залежністю від газового імпорту і неефективною структурою всього газового ринку здатне вплинути на зниження суверенних кредитних рейтингів України.

Водночас 28 січня Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings не виключило можливості зниження рейтингу НАК «Нафтогаз України» у разі, якщо компанія прийме рахунок, виставлений «Газпромом» на недобір Україною газу в 2012 році у розмірі 7 млрд дол., а також у разі несприятливого для «Нафтогазу» результату справи в арбітражі.

***

Shell і «Надра Юзівська» отримають значні податкові пільги

Держава має намір надати компаніям Shell і «Надра Юзівська» звільнення від митного збору, рентної плати за видобування газу, плати екологічного податку, збору за спеціальне водокористування та ще низки податкових зборів під час реалізації проекту видобутку сланцевого газу на Юзівській площі (Харківська і Донецька області).

Про це йдеться у проекті угоди «Про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах площі «Юзівська», між державою Україна та компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» і ТОВ« НАДРА Юзівська». Текст угоди, схваленої депутатами Харківської облради 17 січня, оприлюднив депутат облради Іван Варченко.

Згідно з документом, інвесторам надається право на транспортування, експорт без обмежень з території держави без сплати будь-яких митних та експортних платежів, а також без квот і ліцензій та інших подібних обмежень чи будь-яких інших податків (крім ПДВ, який застосовується за нульовою ставкою), своєї частки товарної продукції.

Також надається: право на вивезення з держави без будь-яких витрат отриманої інвесторами інформації про ділянки; право ввозити, зберігати і вивозити послуги, а також майно іноземного походження без сплати митних платежів; право на одержання віз з правом багаторазового в'їзду та виїзду, дозволів на працевлаштування та посвідки на проживання для іноземних працівників та іншого іноземного персоналу.

Водночас, згідно з угодою, компанії Shell і «Надра Юзівська» під час розробки Юзівської площі платитимуть виключно податок на прибуток, ПДВ та вноситимуть плату за надрокористування. Ставка податку на прибуток для інвесторів проекту становитиме 19%, а з 2014 року - 16%, незалежно від змін законодавства України.

Як повідомляв УНІАН, 24 січня була підписана угода між компанією Shell і компанією «Надра Юзівська» про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській площі у Харківській та Донецькій областях.

З української сторони угоду підписав міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький.

Кабінет Міністрів своїм розпорядженням від 23 січня 2013 року схвалив проект угоди про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській площі між Україною, компанією Shell Exploration and Production Ukraine Investment B.V. і «Надра Юзівська». Нагадаємо, у травні 2012 року переможцями конкурсу з укладення угоди про розподіл продукції на видобуток газу на Олеській і Юзівській площах стали компанії Сhevron і Shell.

Прогнозні ресурси Юзівської площі (Харківська і Донецька обл.) оцінюються в 4,054 трлн куб. м газу.

 ***

Уряд знизив мінімальну вартість регіональних інвестпроектів

Кабінет Міністрів знизив мінімальну кошторисну вартість інвестиційних програм (проектів), які можуть реалізовуватися за рахунок бюджетних коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства, відповідну постанову уряд ухвалив 23 січня.

«Для надання можливості регіонам залучати державні кошти на соціально важливі об'єкти з порівняно невеликою кошторисною вартістю ухвалено урядове рішення, яким внесено зміни до порядку використання коштів фонду. Для об'єктів регіонального, міжрегіонального і обласного значення кошторисну вартість зменшено з 5 до 1 млн. грн, для проектів районного значення і тих, які спрямовані на вирішення проблем однієї або кількох територіальних громад, міст районного значення, сіл, селищ, - з 1 млн. грн до 200 тис. грн», - сказав міністр регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України Геннадій Темник.

За його словами, в державному бюджеті на витрати Фонду регіонального розвитку передбачено 990 млн. грн, а пропозицій регіонів сформовано на загальну суму понад 3 млрд грн: першочергові проекти на суму близько 990 млн. грн і додаткові 2,1 млрд грн, які планується залучити під державні гарантії для збільшення фонду.

За даними Мінрегіону, кошти Державного фонду регіонального розвитку планується спрямувати на 557 об'єктів соціального значення, з яких 449 - перехідні з минулих років і 108 - проекти будівництва. Передбачається виконати будівельні роботи в 92 дошкільних і 24 спортивних закладах, 154 школах, 94 установах охорони здоров'я, 193 об'єктах водо-, тепло-, газопостачання, установах культури, транспортної інфраструктури та ін.

***
Мінфін залучив 100 млн грн і 322 млн дол. на ОВДП-аукціоні

Міністерство фінансів України у вівторок, 29 січня, залучило до державного бюджету 100,32 млн грн і 321,97 млн дол. на аукціоні з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Про це повідомляється на сайті міністерства.

Зокрема, Мінфін задовольнив 3 з 3 заявок, поданих на придбання 3-річних гривневих держпаперів, дохідність встановлена ​​на рівні 9,2%. Також були задоволені 2 з 3 заявок на придбання 3-річних валютних ОВДП, дохідність становила - 8,25%.

Водночас міністерство залишило незадоволеними 4 заявки (на суму 290 млн грн) на річні гривневі папери і 7 заявок (на суму 48 млн дол.) на 2-річні валютні ОВДП.

Гривневі держпапери з терміном обігу 5 і 7 років інвесторів знову не зацікавили.

Як повідомляв УНІАН, Мінфін 22 січня залучив до державного бюджету 11,09 млн дол. на аукціоні з продажу ОВДП.

Згідно з графіком ОВДП-аукціонів на січень, у поточному місяці Мінфін планував провести чотири аукціони - 8, 15, 22 і 29 січня.

Довідка УНІАН. Станом на 29 січня обсяг ОВДП, які знаходилися в обігу, за сумою основного боргу становить 193,72 млрд грн, водночас у власності НБУ знаходилися держпапери на суму 112,9 млрд грн, у власності банків - 66,34 млрд грн, нерезидентів - 5,48 млрд грн.

Мінфін України у 2012 році залучив до державного бюджету під час проведення аукціонів з продажу ОВДП 35,9 млрд грн, 2,5 млрд дол і 316,6 млн євро.

***

Азаров обіцяє серйозні бар'єри для імпорту неякісних товарів широкого вжитку

Прем'єр-міністр України Микола Азаров виступає за створення серйозних бар'єрів для ввезення в країну неякісних товарів легкої промисловості імпортного виробництва.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив на зустрічі з членами Ради підприємців.

М.Азаров підкреслив, що вітчизняна легка промисловість розвивається дуже слабо.

«Ми дійшли до межі. Що це за країна у 45 мільйонів, яка нічого не виробляє з погляду легкої промисловості? У кожного з нас, які тут сидять, костюми імпортні, сорочки імпортні, краватки імпортні, взуття імпортне. Куди далі їхати? Приїхали вже. Настав час вживати, говоритимемо, радикальних заходів, які дозволять нам піднятися», - заявив прем'єр.

Він підкреслив, що для налагодження ситуації в галузі необхідно не тільки створювати сприятливі умови для розвитку власного виробництва, а й захищати ринок від неякісного дешевого імпорту.

«Тут комплекс заходів потрібний. Не тільки податкові, кредитові (преференції - УНІАН), а й це ще перевірка якості того, що нам завозиться, і серйозні бар'єри на кордоні для неякісних товарів широкого вжитку. Дуже серйозні бар'єри», - сказав М.Азаров.

Як повідомляв УНІАН, за даними Держстату, у 2012 році в Україні спад виробництва в легкій промисловості становив 5,3% порівняно з 2011 роком, в 2011-му — відзначалося зростання на 7,7% порівняно з 2010 р.

Із 1 січня 2011 р. підприємства легпрому, окрім тих, які виробляють продукцію на давальницькій сировині, терміном на 10 років не обкладаються податком на прибуток.

 ***

«Газпром» зарезервував 12,6 млрд євро на трубу до «Південного потоку»

Російський газовий гігант «Газпром» розкрив сумарні витрати на будівництво експортної трансчорноморської магістралі "Південний потік", спроектованої в обхід України, цінові спори з якою вже неодноразово зупиняли прокачування російського газу до Європи, повідомляє Reuters.

Нагадаємо, 26 січня державний енергохолдинг «Нафтогаз України» підтвердив, що «Газпром» виставив рахунок на 7 млрд дол. за газ, який Україна не закуповувала у 2012 році. «Нафтогаз» при цьому заявляє про виконання своїх фінансових зобов'язань перед російським газовим монополістом у минулому році.

Спочатку «Газпром» оцінював витрати на будівництво морської і трансбалканської ділянок трубопроводу у 16 млрд євро, не виключаючи, що витрати можуть зрости, збільшуючи і без того критикований аналітиками за надмірну роздутість бюджет концерну.

В опублікованій на сайті монополії довідці про довгострокову інвестпрограму сказано, що компанії потрібно витратити ще 509,585 млрд рублів (12,6 млрд євро) до 2017 року на газопроводи по території РФ, щоб підключити "Південний потік" до північних родовищ вуглеводнів.

Таким чином, загальний бюджет амбітного проекту тяжіє до 29 млрд євро, перевищуючи очікування аналітиків, які оцінювали його на рівні 24-25 млрд євро. Частина витрат на морську і трансбалканську ділянки магістралі візьмуть на себе партнери «Газпрому».

У грудні 2012 року концерн зварив перший символічний шов трубопроводу, але аналітики впевнені, що реальне будівництво почнеться тільки в 2014 році. Росії спочатку потрібно домогтися від Євросоюзу статусу транснаціональної трубопровідної системи для "Південного потоку", адже 100-відсоткове завантаження труби газом одного постачальника суперечить законам ЄС.

Але, за планами РФ, наприкінці 2014 року магістраль повинна качати 15,75 млрд кубометрів газу до Європи, а ще через два роки її обіцяють розширити в чотири рази, побудувавши три додаткові нитки. Експорт російського газу поза СНД впав у 2012 році на 8% разом з видобутком «Газпрому».

Аналітики Citi пишуть, що питомі витрати концерну становитимуть 267 тис. дол. за прокачування 1 тис. кубічних метрів на кілометр, що значно дорожче більшості подібних російських і зарубіжних проектів.

«Газпром» у тій же довідці повідомив, що сумарні витрати на підключення Бованенковського родовища до єдиної системи магістральних газопроводів становлять 989,8 млрд. рублів у 2007-2015 роках (32,9 млрд дол.).

Ямальське Бованенково є ресурсною базою для розширення підводного газопроводу "Північний потік" - попри падіння попиту, «Газпром» готує подвоєння його пропускної спроможності. Досі ця магістраль, що з'єднала в 2011 році Балтійське узбережжя РФ і Німеччину, завантажена не повністю.

Аналітики критикують майже трильйонний бюджет труби Бованенково-Ухта за те, що будівництво нової 1.100-кілометрової магістралі в умовах вічної мерзлоти має значно менше економічного сенсу, ніж прокладення невеликої перемички до вже існуючих трубопроводів. Але «Газпром» не обмежується цим проектом і будує інший - систему Ухта-Торжок для прокачування ямальського газу до Європи за 232,12 млрд рублів (7,7 млрд дол.) у 2010-2017 рр., йдеться у довідці.

Загальна сума інвестицій ВАТ «Газпром» (без урахування нафтового та електроенергетичного бізнесу) в 2013 році становитиме 705,4 млрд рублів (23,5 млрд дол.), але розмір капітальних витрат концерну традиційно зростає упродовж року.

Хорошим прикладом тому є минулий рік - у січні виявилося, що сумарний розмір капітальних витрат групи «Газпром» в 2012 році досягне 44 млрд дол. замість раніше заявлених 40 млрд дол.

 ***

Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63

УНІАН