Україна в лютому знизила імпорт нафти і нафтопродуктів на 15,8%

Держпрограма активізації розвитку економіки почне діяти з квітня

Україна реалізовала 6 із 71 заходу щодо інтеграції до ЄС

Відео дня

Річний план приватизації за два місяці виконаний всього на 0,2%

Кабмін затвердив план заходів із протидії відмиванню коштів

Контракт між «Нафтогазом» і Keppel на закупівлю двох плавучих бурових втратив чинність

Ставицький пропонує качати азербайджанську нафту до Європи по «Одеса-Броди»

Янукович змінив голову Нацкомфінпослуг 

Львівський автобусний завод розглядає можливість створення виробництва в Росії

Українські компанії готуються до розміщень на біржах Росії та Гонконгу

***

Україна в лютому знизила імпорт нафти і нафтопродуктів на 15,8%

Україна в лютому 2013 року знизила імпорт нафти і нафтопродуктів у грошовому виразі порівняно з січнем 2013 року на 15,8% - до 424,507 млн дол. з 504,393 млн дол.

Про це повідомляється на сайті Державної митної служби України.

Згідно з повідомленням, імпорт сирої нафти у лютому здійснювався виключно з Казахстану, і становив 27,739 тис. тонн на загальну суму 23,338 млн дол., що більш ніж удвічі менше імпорту в січні 2013 року.

Експорт сирої нафти з України в лютому не здійснювався.

Імпорт нафтопродуктів за минулий місяць становив 398,608 тис. тонн на загальну суму 401,169 млн дол., що на 9,6% менше імпорту в січні 2013 року.

Зокрема найбільшими імпортерами нафтопродуктів у лютому стали Білорусь - 208,003 млн дол., Російська Федерація - 78,676 млн дол., Литва - 36,662 млн дол.

У лютому Україна збільшила експорт нафтопродуктів порівняно з попереднім місяцем у грошовому виразі на 30% - до 194,315 млн дол. (187,336 тис. тонн).

Зокрема така продукція поставлена до Белізу - на 182,1 млн дол., на Британські Віргінські острови - на 0,764 млн дол.

Як повідомляв УНІАН, Україна за підсумками 2012 року імпортувала нафту і нафтопродукти з Білорусі, РФ, Литви та інших країн на загальну суму 8,839 млрд дол.

Імпорт продукції з Білорусі за 2012 рік становив 3,726 млрд дол., з Російської Федерації – 1,631 млрд дол., з Литви – 0,715 млрд дол., з інших країн - 1,535 млрд дол.

Експорт нафти і нафтопродуктів з України в грошовому виразі становив 1,389 млрд дол., зокрема до РФ - 0,489 млрд дол., до Британських Віргінських островів - 0,303 млрд дол., до Белізу - 0,212 млрд дол.

***

Держпрограма активізації розвитку економіки почне діяти з квітня

Прем'єр-міністр України Микола Азаров сподівається, що Державна програма активізації економічного розвитку на 2013-2014 роки почне діяти з квітня 2013 року.

Як передає кореспондент УНІАН, про це М.Азаров заявив у інтерв'ю журналістам українських телеканалів.

"Почне реалізовуватися (програма – УНІАН) ось вже практично з квітня", - сказав М.Азаров.

Він відзначив, що наразі програма перебуває в стані доопрацювання.

Як повідомляв УНІАН, 27 лютого Кабінет Міністрів схвалив Державну програму активізації економічного розвитку на 2013-2014 роки.

За словами М.Азарова, сумарна вартість цієї програми становитиме приблизно 380 млрд грн.

Він відзначив, що джерелами фінансування програми є державний і місцевий бюджети, кошти міжнародних фінансових організацій, нові механізми державних гарантій, що вводяться цього року, і приватні інвестиції, а також власні кошти підприємств.

Програма визначає 6 пріоритетів для реалізації державної економічної політики. Серед них: підвищення конкурентоспроможності економіки; покращення інвестиційних умов; підтримка національного товаровиробника і реалізація політики імпортозаміщення; розвиток галузей, що виробляють високотехнологічну продукцію, зокрема ракетно-космічної сфери, авіаційної та суднобудівної; структурна реформа у стратегічних секторах, зокрема держсектор економіки, інфраструктура і зв'язок, ПЕК, ЖКГ і будівництво; розвиток експортного потенціалу, включаючи фінансову підтримку експортерів і просування українських товарів на зовнішніх ринках.

***

Україна реалізовала 6 із 71 заходу щодо інтеграції до ЄС

Україна вже виконала 6 із 71 заходу, передбаченого Планом першочергових заходів щодо інтеграції до ЄС на 2013 рік.

Як повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, підготовлено та в рамках Саміту Україна-ЄС 25 лютого 2013 року підписано угоди щодо отримання макрофінансової допомоги ЄС.

Розроблено та подано на розгляд Кабінету Міністрів кілька законодавчих актів. Зокрема законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення здійснення фінансового контролю та врегулювання конфлікту інтересів, проект державної цільової програми з реалізації Концепції державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, законопроект «Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», проект постанови Кабінету Міністрів щодо використання у 2013 році коштів, що надійшли від ЄС у рамках виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка впровадження Енергетичної стратегії України» та проект постанови уряду щодо використання у 2013 році коштів, які надходять від ЄС у рамках виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії».

Крім того, виконано декілька завдань, строки виконання яких ще не минули. Зокрема 4 березня ухвалені розпорядження Кабінету Міністрів № 103 “Про затвердження плану першочергових заходів щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів” та № 102 “Про затвердження Плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері здійснення моніторингу та контролю державної допомоги суб’єктам господарювання”.

Як повідомляв УНІАН, План першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС на 2013 рік, затверджений розпорядженням Кабміну від 13 лютого 2013 р. № 73 і містить 71 захід.

***

Річний план приватизації за два місяці виконаний всього на 0,2%

Надходження від приватизації у січні-лютому 2013 року становили 21,4 млн грн - 0,2% від річного плану, повідомили УНІАН у прес-службі Фонду державного майна України.

За інформацією прес-служби, надходження від оренди держмайна за підсумками січня-лютого п.р. становили 175 млн грн (21% від плану).

Нагадаємо, загалом у 2013 році планується одержати від приватизації 10 млрд 900 млн грн. Від оренди держмайна планується одержати 835 млн грн.

Надходження від приватизації за підсумками 2012 року становили 6 млрд 763 млн грн, що становило 67,6% річного плану.

***

Кабмін затвердив план заходів із протидії відмиванню коштів

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2013 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Як повідомляє прес-служба уряду, відповідну постанову Кабінету Міністрів та Національного банку України ухвалили на засіданні уряду 11 березня.

Відповідно до плану заходів, Державна служба фінансового моніторингу щоквартально узагальнюватиме інформацію від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та надаватиме відповідний звіт Кабміну і Нацбанку.

Документ спрямований на подальше забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та положень Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму».

Визначено заходи законодавчого, організаційного та інституційного характеру, спрямовані на забезпечення стабільного й ефективного функціонування національної системи запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а також впровадження у національне законодавство рекомендацій FATF із протидії відмиванню доходів, фінансового тероризму і розповсюдження зброї масового знищення.

***

Контракт між «Нафтогазом» і Keppel на закупівлю двох плавучих бурових втратив чинність

Контракт між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і сінгапурською Keppel FELS Limited (Сінгапур) на закупівлю двох напівзанурювальних плавучих морських бурових установок (НПМБУ) вартістю 1,226 млрд дол. втратив чинність, повідомляє компанія Keppel.

«Ми хотіли б повідомити, що контракт втратив чинність через недотримання деяких умов у встановлені терміни. Keppel шукатиме шляхи підтримки діяльності «Нафтогазу» у сфері видобутку вуглеводнів», - говориться в повідомленні.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці вересня 2012 року «Нафтогаз України» оголосив проведення процедури відкритих торгів із придбання двох плавучих морських бурових установок орієнтовною вартістю 1,4 млрд дол.

На поставки претендували: компанія Rigas Kugu Buvetava (Латвія) з пропозицією в 1 млрд 399,6 млн. дол.; компанія Keppel FELS Limited (Сінгапур) — 1 млрд 226 млн. дол.; компанія Magic Worldwide LTD (Беліз) - 1,5 млрд дол.; Aida Holding Ltd (Беліз) — 1,4 млрд дол.

16 листопада під час розкриття конкурсної процедури «Нафтогаз» обрав компанію Keppel FELS Limited для поставок двох напівзанурювальних плавучих бурових установок загальною вартістю 1,226 млрд дол.

Згідно з тендерною документацією, один із найбільших світових лідерів з виробництва бурових установок цього типу компанія Keppel FELS Limited запропонувала найменшу ціну.

3 грудня 2012 року «Нафтогаз України» і компанія Keppel FELS Limited підписали договір на поставку двох напівзанурювальних плавучих морських бурових установок.

Ціна договору становить 1 млрд 226 млн. доларів США. Договір набуває чинності після виконання сторонами узгоджених умов.

Придбання бурових установок дозволить компанії реалізувати плани з геологічного вивчення акваторії Прикерченського шельфу, Скіфської і Фороської ділянок, а також площі Палласа.

Компанія Keppel FELS Limited займалася будівництвом СПБУ «Петро Годованець».

У 2011 році національна енергетична компанія "Нафтогаз України" купила плавучу бурову установку майже за 400 млн. дол. у британської компанії Highway Investment. Президент України Віктор Янукович відзначав, що в майбутньому планується закупівля ще п'яти вишок.

***

Ставицький пропонує качати азербайджанську нафту до Європи по «Одеса-Броди»

Міністр енергетики і вугільної промисловості України Едуард Ставицький і міністр промисловості і енергетики Азербайджану Нагіт Алієв обговорили відновлення поставок азербайджанської нафти на українські нафтопереробні заводи. Про це УНІАН повідомили у прес-службі Міністерства енергетики і вугільної промисловості України.

«Українська сторона зацікавлена у відновленні поставок азербайджанської нафти на українські НПЗ. Українською стороною створені всі технічні передумови для транзиту азербайджанської нафти по території України на ринки Європи, зокрема до Чехії, Словаччини і Угорщини з використанням нафтопроводу «Одеса-Броди» і системи «Дружба», - сказав Е.Ставицький.

Згідно з повідомленням, сторони обговорили питання реалізації проекту Євразійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), включаючи підготовку п'ятисторонньої міжурядової угоди з підтримки цього проекту.

«Перша партія азербайджанської нафти має бути поставлена, за проектом, вже на початку 2016 року», - зазначається у повідомленні.

Також наголошується, що українська і чеська нафтотранспортні системи вже готові до поставок легкої нафти по південній гілці нафтопроводу «Дружба». На даний час опрацьовується питання готовності словацької сторони до транзиту легких сортів нафти по території Словаччини.

«Міністри обговорили питання реалізації проектів у газовому секторі - TANAP і AGRI, а також реалізацію гідроенергетичного потенціалу Азербайджанської Республіки, зокрема можливості технічного переозброєння і реконструкції діючих ГЕС, а також проектування, будівництво і введення в експлуатацію нових ГЕС», - наголошується у повідомленні.

Як повідомляв УНІАН, Е.Ставицький з 11 по 12 березня перебував з офіційним візитом в Азербайджані.

У липні 2012 року Президент України Віктор Янукович заявив, що Україна зацікавлена в розвитку співпраці з Азербайджаном в газовій і нафтопереробній галузях.

За словами Президента, Україна постійно перебуває в переговорному процесі з партнерами з Азербайджану і на даний час щорічно одержує з Азербайджану близько 4 млн тонн нафти.

Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров заявляв, що Україна зацікавлена в будівництві нафтопереробного комплексу на узбережжі Чорного моря для переробки азербайджанської нафти, в проведенні НАК "Нафтогаз України" пошуково-розвідувальних робіт на перспективних азербайджанських ділянках.

На початку 2011 року у Давосі Україна і Азербайджан підписали два двосторонні документи щодо співпраці в енергетичній сфері, зокрема щодо транспортування азербайджанської нафти нафтопроводом «Одеса–Броди» і поставок скрапленого газу з Азербайджану до України.

Ідея проекту будівництва Євразійського нафтотранспортного коридору «Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьськ» виникла у середині 90-х років. Вона передбачала будівництво нового транспортного коридору нафти, який дав би можливість поставляти каспійську нафту до країн Західної і Центральної Європи.

 ***

Янукович змінив голову Нацкомфінпослуг 

Президент України Віктор Янукович змінив голову Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

В.Янукович звільнив з цієї посади Андрія Стасевського і призначив замість нього Бориса Візірова.

Відповідні укази оприлюднено на сайті глави держави.

Як повідомляв УНІАН, на початку червня 2012 року президія Моторного (траспорного) страхового бюро України (МТСБУ) затвердила Б.Візірова генеральним директором Бюро.

Раніше Б.Візіров обіймав посаду голови податкової адміністрації Голосіївського району Києва.

Андрій Стасевський обіймав посаду голови Нацкомфінпослуг з лютого 2012 року.

 ***

Львівський автобусний завод розглядає можливість створення виробництва в Росії

Найбільший український виробник автобусів "ЛАЗ" (Львів) не виключає перспективи створення власного виробництва в Росії. Про це заявив на прес-конференції в УНІАН голова наглядової ради «Сіті Транспорт Груп», яка є керуючою компанією «ЛАЗ» Ігор Чуркін.

«Російський ринок для нас дуже перспективний», - сказав І.Чуркін.

Проте, за його словами, підприємство стоїть перед дилемою, готуючись до можливості відкриття виробництва в Росії, оскільки російські власті змушують тих, хто хоче продавати свою техніку, відкривати виробництво повного циклу. Але водночас в Росії будують цехи за потрібними параметрами і здають в оренду на 30 років за ціною 8 дол. за 1 кв. м за умови створення робочих місць. «Інвестиційний клімат в Росії кардинально відрізняється від України», - відзначив І.Чуркін.

Водночас, за його словами, для «ЛАЗу» є пріоритетом завантаження власних потужностей, а в Росії підприємство поки має намір брати участь у тендерах на поставки автобусів і тролейбусів.

"Росія, можна сказати, маніакально захищає свій ринок. Ми вже більше року займаємося сертифікацією – на міські 12- і 18-метрові дизельні і газові автобуси і 12- і 18-метрові тролейбуси (одномоторні і двомоторні). Сподіваємося, що у березні завершимо сертифікацію і розпочнемо поставки", - повідомив голова компанії.

Відзначивши сильну конкуренцію на ринку Росії, І.Чуркін висловив переконання у тому, що підприємство все ж потрапить на цей ринок поточного року.

«Ми вже відкрили там компанію «Сіті Транспорт Груп Росія» і пройшли сертифікацію. Незабаром одержимо сертифікат і поставлятимемо туди машини», - сказав він.

Найбільш затребуваною для поставок до Росії І.Чуркін вважає нову модель автобусу середнього класу, створену для поставок приватним компаніям.

Довідка УНІАН. Холдингова компанія "Львівський автобусний завод" (ЛАЗ) спеціалізується на випуску міських, приміських і туристичних автобусів різних типів і модифікацій, а також тролейбусів. Потужність підприємства становить 3 тис. автобусів і тролейбусів на рік.

До складу холдингу входять «Львівські автобусні заводи», «Дніпровський автобусний завод» (Дніпродзержинськ), «Миколаївський машинобудівний завод» (Миколаїв), торговий дім «Українські комерційні автомобілі», сервісна компанія «Бус-сервіс», лізингова компанія LAZ Finance тощо.

 ***

Українські компанії готуються до розміщень на біржах Росії та Гонконгу

Українські компанії готуються до приходу на фондові біржі Росії та Гонконгу після того, як Київ найближчим часом дасть «зелене світло» розміщенням акцій і облігацій на закордонних фондових майданчиках. Про це сказав в інтерв'ю Reuters член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Анатолій Амелін.

За його інформацією, комісія затвердила і планує протягом тижня передати в Міністерство юстиції на реєстрацію порядок про розміщення та обіг цінних паперів українських емітентів за межами країни, який передбачає можливість лістингу за кордоном до 75% акцій.

За словами А.Амеліна, перші зарубіжні ринки, на які націлилися українські емітенти, - це Росія і Гонконг.

Він зазначив, що принаймні три українські компанії сьогодні активно вивчають можливість розміщення своїх боргових інструментів, а одне машинобудівне підприємство - розміщення акцій в Російській Федерації. "У Росії рівень ліквідності значно вищий, ніж в Україні. Відповідно, для українських компаній це можливість залучити дешевший ресурс для розвитку", - сказав член НКЦПФР.

За його словами, велику зацікавленість інвестиціями в українські акції висловлюють представники біржі Гонконгу. "У нас були переговори з Гонконгською фондовою біржею, і ми досягли певного порозуміння: вони готові визнавати українську юрисдикцію за умови, що ми виконаємо низку вимог. Вони взяли на себе зобов'язання підготувати рекомендації, дотримуючись яких українські емітенти можуть відповідати стандартним вимогам Гонконгської біржі і отримати прямий лістинг", - сказав А.Амелін. "Мажоритарні акціонери будуть зацікавлені вийти на фондові майданчики Гонконгу, де мультиплікатори на сировинні і продовольчі активи в кілька разів більші, ніж на європейському ринку", - додав він.

***

Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63

УНІАН