Для входження до МС Україна повинна вийти з СОТ або переглянути умови членства - Азаров
Кіпр зможе уникнути дефолту - кредитори схвалили виділення фіндопомоги
Кабмін оприлюднив Програму активізації розвитку економіки
Кабмін очікує 2,5-3,4% зростання ВВП у 2013 році завдяки програмі активізації економіки
Європарламент визначиться з подальшим спрощенням віз для України 17 квітня
Профіцит платіжного балансу України в лютому становив 1,3 млрд дол.
Україна та ЄБРР підписали кредитну угоду на 300 млн євро
ЄБРР може до кінця року дати Україні кредит на модернізацію ГТС
Уряд надасть металургам мільярдні держгарантії
Кабмін залучить у Світового банку близько 850 млн дол. до середини 2014 року
***
Для входження до МС Україна повинна вийти з СОТ або переглянути умови членства - Азаров
Для входження до Митного союзу Україна повинна вийти зі Світової організації торгівлі або переглянути умови свого членства у СОТ, проте це малопродуктивно.
Про це заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров в інтерв'ю телеканалу «Мир» у неділю.
«Україна як незалежна держава зв'язана цілою низкою міжнародних угод. Вона раніше, аніж Росія вступила до СОТ. Перед нами постає питання дуже просте: або ми виходимо з СОТ і приєднуємося до Митного союзу, або ми повинні переглядати нашу угоду по СОТ в рамках наших зобов'язань по Митному союзу. Все це надзвичайно важко і малопродуктивно», - заявив М.Азаров.
Водночас він зазначив, що Україна має намір одержати статус спостерігача в МС.
«Зараз на першому етапі ми станемо спостерігачами в Митному союзі і поступово будемо адаптуватися і пристосовуватися, можливо, до нового формату співпраці з країнами, які увійшли до Митного союзу», - заявив він.
Також М.Азаров зауважив, що Україні вигідна співпраця з Митним союзом.
Як повідомляв УНІАН, 19 березня прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що Україна веде переговори з Митним союзом про отримання статусу спостерігача.За його словами, такий формат означає, що при МС буде створено представництво України. Представник України братиме участь в ухваленні рішень з правом дорадчого голосу. За його словами, Україна не претендує на преференції для себе в рамках Митного союзу.
Нагадаємо, що Росія пропонує Україні вступити до Митного союзу, що дозволить знизити ціну на закуповуваний в РФ природний газ. Україна сподівається на підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом і пропонує секторальну співпрацю з МС за формулою «3+1».
6 березня Президент України Віктор Янукович заявив, що на переговорах з Президентом РФ Володимиром Путіним 4 березня обговорювалося питання формату роботи України з Митним союзом. За словами В.Януковича, сторони домовилися продовжити роботу не тільки на рівні урядів, а й із залученням виконавчого органу Митного союзу.
18 березня 2013 року прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв заявив, що приєднання України до Митного союзу у форматі «3 +1» неможливо.
Орієнтовно в квітні президенти України, РФ, Казахстану та Білорусі обговорять питання приєднання України до положень Митного союзу.
***
Кіпр зможе уникнути дефолту - кредитори схвалили виділення фіндопомоги
Політичне рішення з надання Кіпру фіндопомоги схвалено всіма країнами єврозони, а також всіма інституціями, залученими до переговорів: Єврокомісією, МВФ і ЄЦБ.
Про це заявив голова Єврогрупи Йєрун Дейсселблум за підсумками позачергового засідання ради, повідомляє «Газета.ру».
«Воно підтримане усіма країнами єврозони І трьома інституціями», - сказав Й.Дейсселблум на прес-конференції сьогодні вранці.
Основними рішеннями, прийнятими за підсумками багатогодинного засідання, стали плани реструктуризації другого найбільшого банку острова і підтвердження кредитної допомоги розміром не більш як 10 млрд євро. Таким чином, Кіпр зможе уникнути дефолту.
Й.Дейсселблум пояснив, що депозити до 100 тис. євро в кіпрських банках «будуть гарантовані». Другий за величиною банк Кіпру Laiki bank буде реструктуризований негайно і розділений на «хороший» і «поганий» банк, причому останній з часом перестане існувати.
За словами голови Єврогрупи, які наводить РІА «Новости», фіндопомога Кіпру становить 4,2 млрд євро, які будуть одержані від реструктуризації Laiki bank.
Водночас Й.Дейсселблум уточнив, що Єврогрупа вже не вимагає від Кіпру зібрати 5,8 млрд євро з власних коштів. За його словами, які наводить ІТАР-ТАСС, Єврогрупа все ще розраховує, що Росія погодиться пом'якшити для Кіпру умови виплати кредиту на 2,5 млрд євро, виданого в 2011 році.
«Поки що не можна назвати точну дату відкриття банків. Це рішення буде ухвалене після консультацій з експертною «трійкою» сьогодні протягом дня», - зазначив Й.Дейсселблум.
***
Кабмін оприлюднив Програму активізації розвитку економіки
Кабінет Міністрів України оприлюднив Програму активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, обговорену на засіданні уряду 27 лютого 2013 року і відправлену потім на доопрацювання.
Відповідну постанову №187 опубліковано на Урядовому порталі.
«Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади на час підготовки пропозицій про внесення змін до державного бюджету-2013 і складання державного бюджету на 2014 рік передбачити кошти для виконання завдань і заходів Програми», - сказано в постанові. Аналогічні зміни необхідно внести або передбачити в місцевих бюджетах.
Крім того, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам влади тепер необхідно звітувати про виконання пунктів програми перед Міністерством економічного розвитку та торгівлі не пізніше 20 числа кожного місяця, наступного за звітним. Узагальнені звіти необхідно подавати до 30 числа кожного місяця до Кабінету Міністрів.
Основними завданнями державної політики на 2013-2014 роки визначені: підтримка оптимального рівня інфляції, який не заважатиме економічному розвитку країни; стимулювання інвестицій у національній валюті; баланс державних фінансів згідно з реальними можливостями економіки; забезпечення фінансової стабільності; детінізація економіки; зниження адміністративних бар'єрів для розвитку підприємництва, зменшення втручання контролюючих органів у господарську діяльність; стимулювання реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки; формування державного банку з метою стимулювання та підтримки розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів залучення довгострокових зовнішніх інвестицій у національну економіку; стимулювання інвестиційної активності суб'єктів малого підприємництва. Крім того, особливу увагу буде приділено питанням модернізації та технічного переоснащення.
Як повідомляв УНІАН, 27 лютого Кабінет Міністрів схвалив Державну програму активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки.
За словами прем'єр-міністра Миколи Азарова, сумарна вартість цієї програми становитиме приблизно 380 млрд грн.
Програма визначає 6 пріоритетів для реалізації державної економічної політики. Серед них: підвищення конкурентоспроможності економіки; покращення інвестиційних умов; підтримка національного товаровиробника і реалізація політики імпортозаміщення; розвиток галузей, що виробляють високотехнологічну продукцію, зокрема, ракетно-космічної сфери, авіаційної та суднобудівної; структурна реформа в стратегічних секторах, зокрема, держсектор економіки, інфраструктура та зв'язок, ПЕК, ЖКГ і будівництво; розвиток експортного потенціалу, включаючи фінансову підтримку експортерів і просування українських товарів на зовнішніх ринках.
М.Азаров раніше висловлював сподівання, що Держпрограма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки почне діяти з квітня 2013 року.
***
Кабмін очікує 2,5-3,4% зростання ВВП у 2013 році завдяки програмі активізації економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) за умови реалізації Програми активізації розвитку економіки на 2013 - 2014 роки становитиме 2,5-3,4% у 2013 році і 3-4% - у 2014 році.
Деталі програми наводяться у постанові Кабміну №187, опублікованій на Урядовому порталі.
Згідно з програмою, очікуваний рівень інфляції в 2013-2014 роках становитиме 5-6%, а дефіцит державного бюджету – не більш як 3,2% ВВП.
Граничний рівень державного боргу не перевищить 30,6% ВВП. При цьому щорічне збільшення залучених ресурсів міжнародних фінансових організацій очікується на рівні 1-1,5 млрд дол.
Крім того, Кабмін очікує зростання доходів від приватизації в 2013-2014 роках на рівні 27,9 млрд грн.
«Очікуваним результатом виконання програми стане забезпечення надходжень від приватизації обсягом 27,9 млрд грн», - йдеться в постанові уряду.
Водночас у Кабміні звернули увагу, що державний сектор становить суттєву частину національної економіки – 37% ВВП. «За результатами оцінки Міністерства економічного розвитку та торгівлі, управління державним майном близько 60% об'єктів господарювання є неефективними», - сказано в програмі.
***
Європарламент визначиться з подальшим спрощенням віз для України 17 квітня
Європарламент планує визначитися щодо подальшого спрощення віз з Україною 17 квітня.
Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, це питання попередньо внесено до порядку денного сесії Європарламенту, яка відбудеться з 15 по 18 квітня в Страсбурзі.
Як повідомляв УНІАН, 22 березня 2013 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про внесення змін до угоди про спрощення оформлення віз з ЄС.
Раніше, 21 лютого ц. р., Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту підтримав подальше спрощення візового режиму з Україною. За проект доповіді Клода Мореса (група Прогресивного Альянсу соціалістів та демократів, Велика Британія) проголосували 39 членів Комітету, проти – 3, утрималися – 6.
22 січня Комітет з питань закордонних справ Європарламенту дав згоду на підтримку Угоди про внесення змін до угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. Україна та ЄС підписали угоду про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Співтовариствами про спрощення оформлення віз 23 липня 2012 року.
Зміни передбачають подальше спрощення у вимогах з надання документів при поданні заявок на візи для журналістів та водіїв міжнародних вантажних та пасажирських перевезень, а також спрощення для технічного персоналу, що супроводжує журналістів, близьких рідних громадян однієї з країн ЄС, осіб, що супроводжують тих, хто подорожує з метою вирішення медичних проблем, представників громадянського суспільства, що направляються для участі в семінарах, тренінгах тощо, осіб, що їдуть для участі у міжнародних виставках симпозіумах та семінарах, а також представників релігійних організацій, які беруть участь в офіційних транскордонних програмах співпраці ЄС.
Документ також передбачає можливість безвізових подорожей для власників біометричних службових паспортів на період до 90 днів протягом 180 днів.
***
Профіцит платіжного балансу України в лютому становив 1,3 млрд дол.
Профіцит платіжного балансу України за підсумками лютого 2013 року становив 1,3 млрд дол. проти дефіциту 55 млн дол. у лютому 2012 року.
Про це повідомляє Національний банк України.
Згідно з повідомленням, дефіцит поточного рахунку в лютому 2013 року становив 967 млн дол. проти 1,6 млрд дол. у лютому 2012 року, а профіцит фінансового і капітального рахунку становив 2,3 млрд дол. (у лютому 2012 року - профіцит фінансового рахунку становив 1,22 млрд дол.).
Обсяг прямих інвестицій (сальдо) знизився на 41% - до 492 млн дол. (у лютому 2012 р. - 840 млн дол.).
Як повідомляв УНІАН, дефіцит платіжного балансу України за підсумками 2012 року збільшився в 1,7 рази порівняно з 2011 роком – до 4,174 млрд дол.
Дефіцит поточного рахунку за 2012 рік зріс на 40,6% – до 14,407 млрд дол., а профіцит рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій збільшився на 31,4% – до 10,233 млрд дол.
***
Україна та ЄБРР підписали кредитну угоду на 300 млн євро
Державне підприємство «НАЕК Енергоатом» та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали кредитну угоду обсягом 300 млн євро за проектом «Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій». Як передає кореспондент УНІАН, угоду підписали в.о. президента ДП НАЕК Віссаріон Кім і Директор представництва ЄБРР в Україні Андре Куусвек.
Кредит надається під державні гарантії. Гарантійну угоду підписав міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький.
Коментуючи підписання угоди Е.Ставицький зокрема зазначив: «Унікальність отриманого кредиту в тому, що, по-перше, це найбільший за розміром кредит ЄБРР в енергетичному секторі України, а по-друге, це використання успішного досвіду Проекту «Модернізація після завершення будівництва енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС та енергоблоку № 4 Рівненської АЕС», коли реалізацію такого унікального, відповідального і довгострокового проекту фінансують дві потужні фінансові установи - ЄБРР і Євроатом». На думку міністра, це свідчить про ефективність Проекту і є свідченням особливої довіри цих фінансових інститутів до України.
Зі свого боку А.Куусвек наголосив, що, роблячи внесок у реалізацію цієї життєво важливої програми, ЄБРР не тільки відіграє важливу роль у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки, але й демонструє відповідальність як надійного довгострокового партнера України.
«Цей проект дуже важливий для того, щоб підтримувати рівень безпеки на високому рівні. Цей проект не спрямований на будівництво нових потужностей або продовження експлуатації діючих блоків, але це важливо для душевного спокою громадян. Для ЄБРР вкрай важлива співпраця з Україною в енергетичному секторі. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність України та підвищить ефективність надання енергетичних послуг», - зазначив А.Куусвек і додав, що ЄБРР готовий запропонувати свою підтримку в доопрацюванні Енергетичної стратегії України.
Під час підписання Угоди сторони відзначили, що реалізація програми підвищення безпеки станцій є пріоритетним інвестиційним проектом в енергетичній сфері, і його головною метою стане підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків атомних станцій до рівня найвищих європейських стандартів. До того ж європейські експерти відзначили високий рівень підготовки українських фахівців-атомників і висловили їм подяку за ефективну роботу і насамперед за злагодженість дій під час підготовки кредитної угоди з ЄБРР.
Як повідомляв УНІАН, наприкінці 2011 року Кабмін затвердив Комплексну програму підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС на 2012-2017 роки загальною вартістю 12,453 млрд грн. У грудні 2012 року Кабінет Міністрів визнав доцільним залучення НАЕК «Енергоатом» позик від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського співтовариства з атомної енергії (Euratom) для реалізації інвестиційного проекту з підвищення безпеки атомних електростанцій України.
Загальна оціночна вартість програми становить 1,245 млн євро, зокрема за рахунок кредитів ЄБРР та Євроатом - 600 млн євро на паритетних умовах.
У березні 2013 року Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) прийняв рішення про участь в реалізації Комплексної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України на 2012-2017 роки шляхом надання кредиту на суму 300 млн євро.
У результаті виконання цієї програми українські АЕС приведуть у відповідність з міжнародними стандартами безпеки відповідно до вимог МАГАТЕ.
Цей проект на сьогодні є для банку найбільшим кредитним проектом у сфері ядерної безпеки. Він передбачає, залежно від типу реактора, до 87 заходів із підвищення проектних рівнів безпеки, включаючи заміну важливих для безпеки обладнання систем, модернізацію систем управління і контролю, а також організаційні заходи щодо поліпшення систем управління.
Початок кредитування - 2013 рік, термін надання кредиту - 15 років за ставкою LIBOR по євро + 1%.
ЄБРР є найбільшим фінансовим інвестором в Україні. Станом на 1 січня 2013 року банк взяв на себе зобов'язання щодо надання понад 8,2 млрд євро (10,7 млрд дол США) у рамках 318 проектів в Україні.
Держпідприємство «НАЕК «Енергоатом» - найбільший виробник електроенергії в Україні з часткою сукупного виробництва близько 50% у загальному обсязі виробництва електроенергії України. На НАЕК «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації, яка відповідає за безпеку експлуатації всіх АЕС країни. На цей момент на чотирьох АЕС НАЕК «Енергоатом» експлуатуються 15 енергоблоків загальною встановленою потужністю 13 835 МВт.
***
ЄБРР може до кінця року дати Україні кредит на модернізацію ГТС
Європейський банк реконструкції та розвитку розраховує, що до кінця цього року вдасться підписати угоду про виділення Україні коштів на модернізацію газотранспортної системи.
Як передає кореспондент УНІАН, про це в інтерв'ю журналістам заявив директор представництва ЄБРР в Україні Андре Куусвек.
«До кінця 2013 року ми підійдемо до підписання угоди», - сказав А.Куусвек, уточнивши, що це дуже важливий проект для Європи та України.
За словами банкіра, зараз ЄБРР проводить багато консультацій за проектом виділення Україні кредиту на модернізацію ГТС.
"І нам потрібно трохи більше часу, ніж ми очікували, але прогрес є - як у наших відносинах із Україною, так і у відносинах із міжнародними фінансовими організаціями - потенційними інвесторами проекту", - уточнив А.Куусвек.
Як повідомляв УНІАН, восени 2012 року директор ЄБРР в Україні Андре Куусвек заявив, що виділення кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку на модернізацію української газотранспортної системи можливе після завершення реорганізації НАК «Нафтогаз України». Тоді банкір зазначив, що реорганізація «Нафтогазу», зокрема відділення від нього транспортуючої компанії «Укртрансгаз», буде позитивним моментом для фінансової стабільності НАК.
На початку 2013 року комісар Європейського Союзу з питань енергетики Гунтер Еттінгер заявляв, що рішення з питань фінансування модернізації української газотранспортної системи буде ухвалено до кінця 2013 року.
У 2011 році Україна оголосила про необхідність провести модернізацію своєї ГТС, порахувавши, що на ці цілі знадобитися понад 5 млрд доларів.
За даними НАК "Нафтогаз України", у ЄБРР та Європейського інвестиційного банку планується залучити 308 млн доларів.
Газотранспортна система України є другою в Європі й однією з найбільших у світі. Загальна довжина газопроводів (без урахування нових об'єктів), які експлуатує компанія, становить 37,1 тис. км, зокрема магістральних газопроводів – 22,2 тис. км і газопроводів-відведень – 14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій (ГРС) становить 1449.
***
Уряд надасть металургам мільярдні держгарантії
Кабінет Міністрів у поточному році направить на створення литейно-прокатного комплексу і виробничої інфраструктури металургійного комплексу «Донецьксталі» 9 млрд грн.
Про це йдеться у Програмі активізації розвитку економіки України на 2013-2014 рр., яка опублікована на сайті Кабінету Міністрів (постанова №187 від 27 лютого 2013 року).
«Прогнозований обсяг фінансування в 2013 році - 9 млрд грн», - зазначається у програмі.
Згідно з документом, на виконання робіт направлять кошти, залучені під держгарантії.
До того ж в уряді вважають, що такі заходи приведуть до збільшення обсягів виробництва на 900 млн грн на рік, що дозволить створити 1549 нових робочих місць, знизити витрати природного газу при виробництві прокату з 120 до 15 куб. м/тонна, а також сприятимуть зниженню обсягу викидів в атмосферу в 3,5 рази.
Як повідомляв раніше УНІАН, підприємство «Донецьксталь» має намір побудувати литейно-прокатний комплекс за 200 млн дол. Така сума звучала 14 березня під час підписання Меморандуму про співпрацю між ПрАТ «Донецьксталь - металургійний завод» і компанією Siemens для реалізації проекту з модернізації металургійного підприємства.
Довідка УНІАН. «Донецьксталь - металургійний завод» разом з десятком інших структур входить до групи «Донецьксталь». Крім металопродукції, група виробляє кокс, залізорудний концентрат і агломерат. Завод контролюють структури бізнесмена Віктора Нусенкіса.
Виробництво чавуну на підприємстві в 2012 році зросло порівняно з 2011 роком на 5% - до 1,273 млн тонн, виробництво листа впало в 4,1 рази - до 80,3 тис. тонн, а сортової сталі - скоротилося на 24,6%, до 74,1 тис. тонн.
Виробництво заводом рідкого чавуну в 2012 році становило 1,310 млн тонн, а рідкої сталі - 90,1 тис. тонн.
У 2012 році "Донецьксталь" скоротила чистий прибуток на 62,7% - до 442 млн грн.
Кабінет Міністрів надасть державні гарантії в 2014 році для будівництва другої черги електросталеплавильного комплексу "Інтерпайп сталь" («Дніпросталь») у розмірі 1,540 млрд грн.
Про це йдеться в Програмі активізації розвитку економіки України на 2013-2014 рр., яка опублікована на сайті Кабінету Міністрів (постанова № 187 від 27 лютого 2013 року).
До того ж в уряді вважають, що такі заходи призведуть до збільшення обсягів експорту трубної продукції на 700 тис. тонн (вартістю не менше 700 млн дол.), що має також посприяти забезпеченню додаткових відрахувань до бюджету в сумі понад 200 млн грн на рік.
Як повідомляв УНІАН, за інформацією власника компанії Віктора Пінчука, «Інтерпайп сталь» зможе збільшити виробництво сталі до 2 млн тонн на рік у разі зростання ринків.
4 жовтня міжнародна трубно-колісна компанія "Інтерпайп" (м. Дніпропетровськ) ввела в промислову експлуатацію сучасний електросталеплавильний комплекс "Інтерпайп Сталь" ("Дніпросталь") вартістю 700 млн дол. з річною потужністю 1,32 млн тонн.
Також Кабінет Міністрів має намір надати під держгарантії в 2014 році 750 млн грн на створення потужностей з виробництва труб підвищеної міцності на підприємстві "Інтерпайп Ніко Тьюб" (м. Нікополь, Дніпропетровська область).
При цьому в уряді наголошують, що такі заходи призведуть до збільшення обсягів експорту трубної продукції на 215 млн дол. на рік, що сприятиме також заміщенню імпорту трубної продукції в обсязі 100-130 тис. тонн на рік (не менше 200 млн дол. у діючих цінах), а також забезпечить додаткові відрахування до бюджету на суму понад 110 млн гривень на рік.
Як повідомляв УНІАН, на підприємстві "Інтерпайп Ніко Тьюб" у 2013 році, завдяки здійсненню програми модернізації, планує збільшити виробництво профільної продукції до рівня минулого року на 25%.
У 2013 році завод планує продовжити свою широкомасштабну модернізацію, зокрема у другому кварталі 2013 року заплановано завершити будівництво нової кільцевої печі нагріву заготовки Loi Thermrocess і другої лінії в трубопрокатному цеху.
Довідка УНІАН. «Інтерпайп» - міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна група компаній, яка входить до десятки найбільших у світі виробників безшовних труб і є третім за величиною виробником суцільнокатаних залізничних коліс у світі. Продукція компанії поставляється до понад 80 країн світу через мережу торгових офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії п'ять промислових активів: "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)", "Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)", "Інтерпайп Ніко-Тьюб", "Дніпропетровський Втормет" і електросталеплавильний комплекс "Інтерпайп Сталь".
Власником компанії є український бізнесмен Віктор Пінчук.
***
Кабмін залучить у Світового банку близько 850 млн дол. до середини 2014 року
Кабінет Міністрів України відповідно до Програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки має намір до середини 2014 року залучити фінансування Світового банку в обсязі до 850 млн дол.
Деталі програми наводяться в постанові Кабміну №187, опублікованій на сайті уряду.
Згідно з програмою, перший віце-прем'єр-міністр України і Міністерство економічного розвитку і торгівлі визначені відповідальними за відновлення діалогу зі Світовим банком щодо отримання системних позик для фінансування бюджету і проведення структурних реформ. У рамках програми вони мають протягом другого півріччя 2013 року і першого півріччя 2014 року завершити підготовку системних проектів Світового банку «Четвертий кредит на політику розвитку» і/або «Другий програмний кредит на реабілітацію фінансового сектору» за допомогою укладення однієї-двох міжнародних угод на суму до 850 млн дол.
Як повідомляв УНІАН, у лютому поточного року рада Національного банку України ухвалила рішення рекомендувати Кабінету Міністрів розробити стратегію структурного реформування економіки країни, зокрема сприяти відновленню програми “стенд-бай” з Міжнародним валютним фондом і залученню коштів інших глобальних інституцій (Світовий банк, Євросоюз).
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
