Експерти розповіли, коли подешевшає долар

Президент МАУ назвав умови для реалізації Договору про відкрите небо з ЄС

Україна визначиться з інвесторами для модернізації ГТС до кінця року

Відео дня

Будівництво підводної ділянки «Південного потоку» почнеться восени 2014 року

Долар на міжбанку знову росте

Кабмін оцінює в $1,2 млрд пілотний проект з відновлення систем зрошування

Україна хоче взяти у Японії 7,5 млрд грн кредиту на реконструкцію Бортницької станції

Ціна імпортного газу для України в січні становила $398

ГПУ просить суд скасувати продаж 60,8% акцій «Донбасенерго»

Мінфін на ОВДП-аукціоні залучив до бюджету 1,151 млрд грн

***

Експерти розповіли, коли подешевшає долар

Безготівкові торги на валютному ринку пройшли в понеділок під диктовку держбанків і НБУ. Через обмеження, що запроваджені Нацбанком 7 лютого (компанії-імпортери зможуть почати покупку долара не раніше п'ятниці), вони стали чи не єдиними покупцями валюти і підім'яли міжбанк під себе, пишуть "Вести".

З початку торгів вартість долара вчора скотилася з 8,55 грн/$ до 8,46 грн/$. На готівковому ринку панувала плутанина: населенню продовжували продавати валюту дорого, а викуповували дешево.

«Понеділок пройшов у широкому діапазоні - 8,30-8,80 грн/$. Протягом тижня очікуємо скорочення різниці між курсом покупки і продажу», - сказав заступник голови правління Банку Олександр Соболєв. Зниження курсів у касах буде поетапним і почнеться сьогодні. «У вівторок купувати валюту у громадян будуть в середньому по 8,45 грн/$, а продавати їм по 8,65 грн/$», - спрогнозував економіст казначейства Банку Нацкредит» Володимир Фенюк.

Подальше здешевлення долара можливе лише в разі зменшення курсу Нацбанку, який до п'ятниці залишиться його головним покупцем на міжбанку.

«Якщо припускати подальші виходи НБУ на торги, то курсовий коридор на безготівковому ринку може зафіксуватися в межах 8,4-8,5 грн/$», - вважає експерт UniCredit Bank Тантелі Ратувухері. Так що бажаючим придбати долар експерти радять почекати - курс продажу в касах ще повинен знизитися. Але не довше, ніж до 14 лютого: у цей день очікується зростання попиту на безготівковий долар і його курсу. «Нещодавно затверджених обмежень накопичився відкладений попит на валюту з боку імпортерів. Він, звичайно, не обрушиться на міжбанк в один момент, але буде вище, ніж зараз», - впевнений Володимир Фенюк.

***

Президент МАУ назвав умови для реалізації Договору про відкрите небо з ЄС

Повномасштабна реалізація Договору про відкрите небо між Україною та Європейським Союзом, підписання якого заплановано на березень 2014 року, можлива і доцільна за умови одночасної відміни візового режиму, знімає бар'єри для переміщення громадян між країнами. 

Про це в коментарі журналістам заявив президент авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) Юрій Мірошников. 

«Скасування віз має відбутися паралельно з введенням єдиного авіапростору. Коли фактор бажання та наявності коштів стане ключовим, зросте попит на авіаперевезення. Загалом ми це вітаємо», - сказав він.

Водночас Мірошников висловив припущення, що в сформованих умовах, без зняття бар'єрів, Договір про відкрите небо може виявитися згубним для вітчизняних перевізників. «У песимістичному для нас і оптимістичному для європейців варіанті сюди прийдуть мережеві перевізники, які зможуть літати стільки, скільки хочуть. Вони потягнуть українського пасажира через свої хаби транзитом у всі точки світу. Цього транзитного пасажира ми як авіаперевізник втратимо. Потім прийдуть лоукости з їх низькими цінами і відберуть у нас пасажирів, що летять point-to-point - з початкового пункту в кінцевий пункт без стикування або пересадки... Тоді ми залишимося з діркою від бублика», - прогнозує президент МАУ.

Водночас він зазначив, що удар по вітчизняному авіаперевізнику може бути пом'якшено за рахунок відсутності великого інтересу великих перевізників до українського ринку і великої частки декларативності міжнародних документів. «Текст будь-якого міжнародного договору - це декларація, договір про рівноправність та можливостях сторін. Ці можливості у європейських перевізників є вже зараз. Але вони не літають сюди з тією частотою, з якою могли б літати. Чому? Немає економічної доцільності, немає достатнього попиту, багато причин, - зазначив Мірошников. - У мене є надія на те, що тенденція невикористання можливостей великими компаніями збережеться. Причому до того моменту, поки ринок все ж не відрегулює, а саме - поки не з'явиться попит. А він з'явиться з відміною віз». 

Раніше міністр інфраструктури України Володимир Козак повідомив, що 14 березня 2014 року Україна планує підписати з Європейським Союзом Договір про відкрите небо, який планувалося підписати в загальному пакеті Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом у Вільнюсі на саміті Східного партнерства. 

У листопаді 2013 року уряд України погодив текст угоди про відкрите небо з країнами Євросоюзу і розпочало підготовку до його підписання. Мета угоди - поступова лібералізація ринків, використання загальних правил на основі правил ЄС у галузі цивільної авіації, сприяння промисловому і операційному співпраці.

***

Україна визначиться з інвесторами для модернізації ГТС до кінця року

Уряд України впродовж 2014 року остаточно визначиться зі складом інвесторів консорціуму з модернізації української газотранспортної системи.

Про це йдеться в повідомленні інформаційного бюлетеня Кабміну з посиланням на заяву міністра енергетики і вугільної промисловості Едуарда Ставицького у Відні. 

«Впродовж цього року уряд остаточно визначиться з фінансовою моделлю модернізації української газотранспортної системи і складом інвесторів консорціуму з модернізації ГТС», - говориться в повідомленні.

Як наголошується в повідомленні, сьогодні розглядається варіант створення консорціуму з російським «Газпромом» і залученням третього інвестора. 

«Враховуючи позитивні рішення, прийняті в грудні минулого року, ми тільки посилюємо співпрацю з нашим стратегічним партнером «Газпромом», - наводяться в повідомленні слова Ставицького. 

«Поки що остаточний формат консорціуму не визначено, його створення можливе як в тристоронньому, так і в двосторонньому варіанті, тому Україна відкрита і готова до переговорів», - наголошується в повідомленні.

Як повідомляв УНІАН, у середині грудня 2013 року Президент України Віктор Янукович заявив, що Україна готова до активного діалогу щодо створення тристороннього газового консорціуму з управління українською газотранспортною системою.

Водночас, Україна вже більш як 5 років веде переговори з Росією і Європейським Союзом із питання модернізації ГТС. Розглядаються варіанти створення консорціумів з управління ГТС у дво- (Україна – РФ) і тристоронньому (Україна – РФ – ЄС) форматах.

Росія в переговорах зі створення консорціуму пропонувала для реалізації неприйнятний для України білоруський сценарій. У 2011 році ГТС Білорусі повністю перейшла у власність «Газпрому».

За інформацією в ЗМІ, українські ГТС оцінюють в 26-29 млрд дол.

Довідка УНІАН. Газотранспортна система України є другою в Європі та однією з найбільших у світі. Загальна протяжність газопроводів (без урахування нових об'єктів), які експлуатує компанія, становить 37,1 тис. км., зокрема магістральних газопроводів – 22,2 тис. км. і газопроводів-відведень – 14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій становить 1449.

***

Будівництво підводної ділянки «Південного потоку» почнеться восени 2014 року

Будівництво підводної ділянки газопроводу «Південний потік» через акваторію Чорного моря в обхід території України до країн Південної і Центральної Європи почнеться восени 2014 року. 

Про це УНІАН повідомили в управлінні інформації «Газпрому» за підсумками наради щодо реалізації проектів «Південний потік» і «Південний коридор».

«До кінця першого кварталу 2014 року планується завершити і оприлюднити результати тендеру на глибоководну укладку, а також підписати контракт на поставки труб для другої нитки морської частини газопроводу. Будівництво підводної ділянки «Південного потоку» почнеться восени 2014 року», - йдеться в повідомленні. При цьому наголошується, що 29 січня 2014 року укладено угоду на поставки труб для першої нитки газопроводу.

Повідомляється, що услід за Болгарією і Сербією будівництво газопроводу на суходолі почнеться в Угорщині в другому кварталі 2015 року. Зараз на угорській ділянці йдуть проектно-дослідні роботи, готуються документи з територіального планування і оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) для угорської, словенської і хорватської ділянок. 

З метою реалізації енергетичних проектів на території Сербії йде узгодження міжурядової угоди з Боснією і Герцеговиною.

Учасникам наради також була надана інформація про статус проекту «Південний коридор» — систему газопроводів на території Росії, зокрема призначену для подачі газу в «Південний потік». 

У рамках першого етапу проекту (Західний маршрут, включаючи перемичку «КС «Кубанська» і КС «Кореновська») активно триває будівництво лінійної частини. На сьогодні зварено і укладено в траншею 477,5 км з 880,6 км, що становить 54% від загальної протяжності Західного маршруту. На окремих побудованих ділянках проведено гідровипробування.

Здійснюється спорудження необхідних газоперекачувальних потужностей. Зокрема, на компресорній станції «Російська», яка стане світовим лідером за встановленою потужністю — 448 МВт, йде монтаж основного технологічного устаткування. Аналогічні роботи виконуються на КС «Кореновська» і КС «Козача», готується майданчик для КС «Шахтинська».

За підсумками наради були дані доручення, спрямовані на своєчасну реалізацію проектів «Південний потік» і «Південний коридор».

Довідка УНІАН: «Південний потік» — глобальний інфраструктурний проект «Газпрому» з будівництва газопроводу потужністю 63 млрд куб. м через акваторію Чорного моря до країн Південної і Центральної Європи з метою диверсифікації маршрутів експорту природного газу і виключення транзитних ризиків. Наприкінці 2015 року «Південним потоком» буде поставлено перший газ. На повну проектну потужність газопровід вийде у 2018 році.

Морська ділянка газопроводу «Південний потік» пройде по дну Чорного моря від російського узбережжя до Болгарії. Загальна протяжність чорноморської ділянки становитиме більш як 930 кілометрів, максимальна глибина — понад два кілометри.

Сухопутна ділянка газопроводу протяжністю близько 1455 км пройде територіями Болгарії, Сербії, Угорщини і Словенії до Італії. Від основного маршруту будуть збудовані відведення до Хорватії і Сербії.

***

Долар на міжбанку знову росте

Сьогодні на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 8,4900/8,5500, на 12:00 ціни зросли до 8,6200/8,6400. На закриття торгів цінові рівні знизилися до 8,6000/8,6300. 

Ринок євро-гривня відкрився індикативними котируваннями 11,6065/11,6905, на 12:00 ціни пішли вгору до 11,7790/11,8105. На закриття торгів цінові показники по EUR/UAH відкотилися до рівня 11,7585/11,8035.

Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,2436/54, на 12:00 ціни піднялися до 0,2477/84. На закриття торгів ціни встановилися на рівні 0,2472/85.

У Росії курс долар-рубль знизився, а фіксинг СЕЛТ за результатами торгів склав 34,7330 (-0.0145).

На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,3640/1,3680. 

Як повідомляв УНІАН, у понеділок, 10 лютого, на час закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 8,4800/8,5000 грн/дол., до євро – на рівні 11,5590/11,5900 грн/євро, до російського рубля – на рівні 0,2454/0,2460 грн/рубль.

***

Кабмін оцінює в $1,2 млрд пілотний проект з відновлення систем зрошування

Міністерство аграрної політики і продовольства (Мінагропрод) пропонує почати реалізацію проекту з відновлення систем зрошення на півдні України, розпочавши модернізацію іригаційних систем на Каховському каналі. 

Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам повідомив в.о. міністра аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк.

«Ми робимо пілотний проект, яким буде передбачено відновлення систем зрошення на площі 250 тис. га на базі Каховського каналу», - сказав Присяжнюк.

За його словами, попередня вартість цього проекту становить 1,2 млрд дол., а для його фінансування буде проведений тендер, в якому, як очікується, візьмуть участь Експортно-імпортний банк Китаю, Європейський банк реконструкції і розвитку та Експортно-імпортний банк США.

«Для фінансування ми створимо держпідприємство і проведемо тендер на фінансування», - уточнив голова Мінагропроду.

При цьому міністр зазначив, що через тиждень відповідну постанову щодо проведення пілотного проекту буде винесено на розгляд Кабінету міністрів.

Як повідомляв УНІАН, у жовтні 2013 року Присяжнюк повідомив, що Україна має намір залучити в Експортно-імпортного банку Китаю кредит на 3 млрд дол. під державні гарантії для відновлення системи зрошення на півдні країни. Повідомлялося, що ставка за кредитом становитиме 6,5% річних, включаючи всі витрати. Термін погашення кредиту – 10 років. Виплата повинна початися через п'ять років після видачі позики. За словами міністра, залучених коштів вистачить на те, щоб відновити систему зрошення на 1,2-1,4 млн. га, тоді як загалом відновлення зрошення необхідно виконати на 2,5 млн. га. 

У грудні минулого року Присяжнюк заявляв, що підписання відповідної кредитної угоди перебуває на фінальній стадії, проте ці домовленості не були підписані досі.

Каховський канал проходить територією Херсонської і Запорізької областей.

***

Україна хоче взяти у Японії 7,5 млрд грн кредиту на реконструкцію Бортницької станції

Україна має намір залучити у Японії 7,5 млрд грн для реконструкції Бортницької станції аерації, устаткування якої практично повністю зношене, повідомив журналістам у ході робочої виїзної наради заступник генерального директора "Київводоканалу" Андрій Білик.

"КМДА і "Київводоканал" за підтримки уряду проводять роботи із залучення кредиту від уряду Японії в сумі 7,5 млрд грн", - сказав Білик.

За його словами, зараз японське агентство міжнародної співпраці JICA вивчає проектно-кошторисну документацію з реконструкції Бортницької станції аерації.

"Зараз проект пройшов державну експертизу і має бути затверджений у Кабінеті міністрів України", - уточнив Білик.

За його словами, комплексну реконструкцію Бортницької станції аерації планується здійснити у дві черги, кожна з яких передбачає п'ять пускових комплексів, що забезпечують безперебійну роботу станції і якісне очищення води. Термін реалізації проекту - 7,5 років.

Водночас, присутній на нараді віце-прем'єр-міністр України Олександр Вілкул доручив профільним міністерствам прискорити подачу готового проекту для затвердження в Кабінет міністрів України.

"Прискорюємося в роботі з японським міжнародним фінансовим агентством... Щойно стануть кращими погодні умови, ми повинні почати форсовано працювати", - сказав Вілкул і при цьому додав, що на станції аерації запроваджено цілодобове спостереження за станом намивних мулових полів для запобігання їх прориву.

Як повідомляв УНІАН, уряд України в жовтні 2013 року повідомив про наміри затвердити План першочергових заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям техногенного характеру на Бортницькій станції аерації в Києві, що передбачає виконання комплексу будівельних робіт на загальну суму 7,8 млрд грн.

Зокрема, план передбачає проектування, реконструкцію і будівництво об'єктів і споруд Бортницької станції аерації, які перебувають в аварійному стані, фактично повністю зношені і не відповідають технічним характеристикам для їх належної експлуатації.

В рамках підготовки до реконструкції Бортницької станції аерації наприкінці серпня 2013 року відбулася зустріч представників компаній «Київводоканал» і «Київпроект» з робочою групою фахівців японського агентства міжнародної співпраці JICA. Також повідомлялося, що агентство почало чотиримісячний етап детального дослідження проекту реконструкції станції і стану очисних споруд, після чого буде вирішено питання надання допомоги з боку уряду Японії.

***

Ціна імпортного газу для України в січні становила $398

Середня ціна газу, який Україна імпортувала у січні 2014 року (середня митна вартість імпортного природного газу) становила 398,14 дол. за 1 тисячу кубометрів, зазначається у повідомленні Міністерства економічного розвитку і торгівлі, оприлюдненому на офіційному сайті.

«Мінекономрозвитку надає інформацію про фактичну ціну реалізації для газу природного за січень 2014 року, яка становить 398,14 дол. США за 1 тис. куб. м», - зазначається у повідомленні.

Як наголошено у повідомленні міністерства, показники середньої митної вартості імпортного природного газу, розмитненого у січні 2014 року, розраховані з урахуванням ціни на природний газ, придбаний НАК "Нафтогаз України" у грудні 2013 року відповідно до умов контракту.

Як раніше повідомляв УНІАН, у грудні минулого року під час двосторонньої зустрічі президентів України і Росії Віктора Януковича і Володимира Путіна у Москві у рамках засідання Українсько-Російської міждержавної комісії було досягнуто домовленості, що Росія знизить ціну на газ для України до 268,5 дол. за 1 тисячу кубометрів з 400 дол. за тис. кубометрів (середньорічна ціна на російський газ у 2013 році).

До цього Україна довго і безуспішно вела переговори з Росією про перегляд умов контракту.

За словами міністра енергетики Едуарда Ставицького, НАК «Нафтогаз України» і російський «Газпром» 9 січня 2014 року підписали додаткову угоду щодо визначення коефіцієнта, який дозволяє забезпечити ціну газу для України у першому кварталі поточного року у розмірі 268,5 долара за тисячу кубометрів, і весь січень НАК купував газ за новою ціною.

***

ГПУ просить суд скасувати продаж 60,8% акцій «Донбасенерго»

Генеральна прокуратура України звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з позовом до Кабінету міністрів України, Фонду державного майна України (ФДМУ), в якому просить визнати недійсними приватизаційний конкурс і його результати з продажу 60,8% держпакету акцій енергогенеруючої компанії «Донбасенерго». Інформація про це міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як йдеться у позові, Генпрокуратура, зокрема, просить визнати недійсними розпорядження Кабінету міністрів і наказ ФДМУ, що стосуються затвердження умов продажу «Донбасенерго», всі рішення Фонду держмайна, що стосуються проведення і затвердження результатів цього конкурсу, та ін.

Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення почати провадження у цій справі, попри те, що встановлений термін звернення з позовом у цій справі вже закінчився.

Як повідомили УНІАН у Фонді держмайна, намічене на 11 лютого судове засідання було перенесено на іншу дату.

Як повідомляв УНІАН, 21 серпня 2013 року Фонд державного майна України визнав "Енергоінвест Холдинг" (Донецьк) переможцем приватизаційного конкурсу з продажу 60,773% держпакету акцій "Донбасенерго".

"Енергоінвест Холдинг" запропонував за пакет акцій найвищу ціну в 718,92 млн. грн, що на 77,9 млн. грн більше за його початкову ціну.

Довідка УНІАН. «Донбасенерго» експлуатує дві теплові електростанції – Старобешівську і Слов'янську, сумарна потужність яких становить 2550 МВт.

Бізнесмен Ігор Гуменюк є мажоритарним акціонером Energoinvest Holding B.V., якій належить 91% компанії «Енергоінвест Холдинг».

***

Мінфін на ОВДП-аукціоні залучив до бюджету 1,151 млрд грн

Міністерство фінансів України Міністерство фінансів України у вівторок, 11 лютого, після невдалого позапланового аукціону 6 лютого, на плановому аукціоні з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 1,151 млрд грн, повідомляється на сайті міністерства.

За інформацією Мінфіну, всі кошти залучено в національній валюті в результаті розміщення 5-річних ОВДП під 14,25% річних за двома поданими заявками.

Також повідомляється, що розмір держборгу відповідає межам, встановленим Бюджетним кодексом і Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Як повідомляв УНІАН, Мінфін 6 лютого не зміг залучити кошти до держбюджету на позаплановому аукціоні. На плановому аукціоні 4 лютого Мінфін залучив 209,266 млн. грн.

У лютому Мінфін має намір провести ще два аукціони з продажу ОВДП - 18 і 25 лютого.

Станом на 10 лютого обсяг ОВДП, які перебувають в обороті, за сумою основного боргу становив 253,731 млрд грн, при цьому у власності НБУ перебувають держпапери на суму 147,698 млрд грн, у власності банків - 80,325 млрд грн, нерезидентів - 12,935 млрд грн.

За оперативними даними Держказначейства на 10 лютого, з початку року до держбюджету надійшло 5,456 млрд грн від запозичень, витрати на погашення держборгу становили 7,565 млрд грн, на обслуговування держборгу - 3,536 млрд грн.

У 2013 році Мінфін в результаті аукціонів з розміщення ОВДП залучив до держбюджету 50,5 млрд грн, 5,3 млрд дол. і 0,1 млрд євро (108,650 млрд грн за курсом НБУ).

Згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2014 рік», граничний рівень держборгу на 2014 рік встановлено на рівні 585,484 млрд грн, або 35% ВВП.

УНІАН