Нацбанк оцінює втрати українських банків у Криму в 22 млрд гривень

Заблоковано $1,34 млрд коштів офшорних компаній, пов'язаних з Януковичем

Яценюк доручив посилити охорону газопроводів України

Відео дня

У «Старокиївський банк» ввели тимчасову адміністрацію

НБУ відновив розрахунки на Донбасі за допомогою резервного майданчика в Києві

Російський Мінфін не готовий допомагати "Газпрому" заради китайської труби

Россільгоспнагляд знову не пустив до Криму українські продукти

Голова Нацбанку Кубів написав заяву про відставку

ГПУ розслідує факт виведення Арбузовим коштів до офшорів

Кабмін просить ВР схвалити введення надзвичайного стану в енергетиці

***

Нацбанк оцінює втрати українських банків у Криму в 22 млрд гривень

Національний банк оцінює втрати українських банків у результаті анексії Криму Росією в 22 млрд грн, повідомив під час виступу у Верховній Раді голова Національного банку України Степан Кубів.

«Ми розуміємо, те, що ми одержали в Криму, для банківської системи України було значним ударом, який вплинув на діяльність банківської системи, платоспроможність і ліквідність банків. У Криму сума, яка вплинула на ліквідність і активи банків, становить 22 млрд грн», - сказав він.

Голова НБУ також відзначив, що в Криму також працювали представництва 53 банків, 22 балансових філій банків, 1020 безбалансових відділень.

Кубів наголосив, що разом з тим «Ощадбанк», який має в Криму близько 300 відділень, і «ПриватБанку», який має більш як 330 відділень, забезпечували до останнього всі соціальні виплати й повернення депозитів у Криму.

«Доти, доки не було припинено їх діяльність з боку російських терористів, які захопили територіальне відділення Національного банку України», відзначив він.

Як повідомляв УНІАН, 16 березня відбувся нелегітимний референдум з питання про статус Криму, за підсумками якого самопроголошена кримська влада заявила про входження автономії до складу Російської Федерації, при цьому США і Євросоюз відмовилися визнавати результати референдуму і застосували низку санкцій щодо російських бізнесменів і чиновників.

Центробанк РФ з 21 квітня заборонив діяльність у Криму структурних підрозділів «ПриватБанку», «ВіЕйБі Банку», банків «Київська Русь» і «Імексбанк», а також з 26 травня - «Ощадбанку», «Марфін Банку», «Укрсоцбанку», «УкрСиббанку», «Дельта Банку», «Міського комерційного банку», банків «Форум», «Автокразбанку» і «Платінум Банку».

Нагадаємо, що 6 травня Національний банк України заборонив усім українським банкам здійснювати діяльність у Криму до закінчення російської окупації.

***

Заблоковано $1,34 млрд коштів офшорних компаній, пов'язаних з Януковичем

Служба фінансового моніторингу України протягом трьох місяців виявили 42 компанії-нерезидента, близьких до екс-президента Віктора Януковича, і заблокували на рахунках 19 таких компаній 1,34 млрд дол., повідомив під час засідання уряду прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Читайте такожСБУ заарештувала рахунки Януковича, Курченка, Якименка, Захарченка

«Сьогодні вранці я отримав доповідь фінансової розвідки щодо тримісячної роботи, яка проводилася у закритому режимі. Служба фінмоніторингу виявила 42 компанії-нерезидента, зареєстрованих на Кіпрі, у Панамі, Белізі, Сейшелах, Великій Британії, які безпосередньо пов'язані з Віктором Януковичем і його найближчим оточенням, - сказав прем'єр. - Ці компанії з 2010-го по 2013 рік по рахунках, відкритих у банках однієї з сусідніх країн, у цілому перерахували суму у розмірі 16 млрд грн. Разом з фінансовими розвідками США, Великої Британії, Латвії, Кіпру та Панами нами виявлені усі офшорні компанії і знайдені всі прізвища чиновників і уповноважених ними осіб на управління компаніями і цими коштами. Крім того, Державна служба фінмоніторингу заблокувала кошти на рахунках 19 компаній-нерезидентів. Загальна сума заблокованих коштів - 1,34 млрд дол. США. Матеріали передані до Генеральної прокуратури. Рішенням суду підтверджено арешт коштів».

За словами Яценюка, значна частина грошей через офшори спрямовувалася на купівлю облігацій внутрішньої державної позики України.

«І Україна на вкрадені кошти платила до 19% річних доходу», - повідомив очільник уряду.

Він звернувся до Генпрокуратури, СБУ і до судів з проханням прискорити розгляд справи і повернути гроші до державного бюджету. «Ми знайшли 1,34 млрд дол. Ваше завдання, як прокурорської і правоохоронної системи, заарештовані кошти офіційно повернути у державний бюджет. Йдеться про мільярди доларів, які заарештовані і перебувають на рахунках. У нас є всі докази того, що це вкрадені кошти - це кошти українців. Ми розраховуємо на завершення судового процесу та активну роль органів прокуратури на завершення розслідування та повернення коштів у власність України», - сказав Яценюк.

Він підкреслив, що на виявлення коштів витрачено 3 місяці активної роботи.

«Я хочу висловити окрему подяку Держслужбі фінмоніторингу, яка разом із західними партнерами встановила кожну компанію і знайшла неймовірну суму коштів, вкрадену з бюджету країни. Ця робота триває. І сподіваюся, інші органи працюватимуть так само, як наша фінрозвідка», - підкреслив Яценюк.

***

Яценюк доручив посилити охорону газопроводів України

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив МВС, СБУ і НАК «Нафтогаз України» посилити охорону газопроводів.

Як передає кореспондент УНІАН, таке доручення він дав на засіданні уряду.

"Я прошу Міністерство внутрішніх справ, СБУ, НАК "Нафтогаз" і "Укртрансгаз" терміново посилити охорону українських газогонів. Ми прогнозували ще декілька тижнів тому, що будуть сплановані диверсії, мета яких - підірвати репутацію України як надійного транзитера", - сказав він.

Яценюк запевнив, що Україна залишається надійним транзитером.

Як повідомляв УНІАН, 17 червня близько 14.00 стався вибух на газопроводі «Уренгой - Помари - Ужгород», яким здійснюється транзит російського газу до Європи.

Оператор ГТС держкомпанія «Укртрангаз» наголосила, що ситуація, яка виникла, не вплине на транзит російського газу до Європи.

Ключова версія причин вибуху на газопроводі – теракт. Слідче управління МВС відкрило кримінальне провадження за ч. 3 ст.292 Кримінального кодексу України.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що диверсія на газопроводі є черговою спробою Росії дискредитувати Україну як партнера в газовій сфері.

***

У «Старокиївський банк» ввели тимчасову адміністрацію

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 17 червня 2014 року ввів тимчасову адміністрацію у "Старокиївський банк" на підставі рішення Національного банку України про визнання банку неплатоспроможним, повідомила прес-служба фонду.

Згідно з повідомленням, тимчасову адміністрацію введено у банк терміном на три місяці до 18 вересня 2014 року. Фонд призначив тимчасовим адміністратором банку Любов Пантіно.

Читайте такожКабмін випустить облігації для підтримки Фонду гарантування вкладів

Нагадаємо, Фонд гарантування 30 травня ввів тимчасову адміністрацію в «АвтоКразБанк», 29 травня - в «Західінкомбанк», 26 травня - у «Південкомбанк», 22 травня - у «Промекономбанк», 24 квітня - в «Інтербанк», 14 березня - у банки «Форум» і «Меркурій», 3 березня - у «Брокбізнесбанк» і «Реал банк», 17 січня - в банк «Даніель».

Таким чином, "Старокиївський банк" став одинадцятим банком, в якому з початку поточного року введено тимчасову адміністрацію.

Читайте такожФонд гарантування вкладів почав ліквідацію банку «Форум»

За інформацією фонду, у період тимчасової адміністрації вкладники банку можуть отримати кошти за депозитами, термін дії яких закінчився, і за поточними рахунками, з відсотками на дату визнання банку неплатоспроможним, у межах 200 тис. грн.

Водночас, у фонді підкреслили, що подача заяв на виплату коштів до початку і в період роботи тимчасової адміністрації законодавством не передбачена, виплата коштів здійснюватиметься за списками вкладників, які формує уповноважена особа Фонду гарантування.

Читайте такожФонд гарантування вкладів почав ліквідацію банку Курченка

Довідка УНІАН. «Старокиївський банк» працює на ринку України з 1991 року і входить до групи невеликих фінустанов за розміром активів. На 1 квітня 2014 року його акціонерами були компанії "СВМ Лтд." (21,75%), "Компрайс" (20,85%) і "Комтех" (24,13%), "СК "МД-Гарант" (21,07%).

***

НБУ відновив розрахунки на Донбасі за допомогою резервного майданчика в Києві

Національний банк України відновив здійснення розрахунків на Донбасі за допомогою створеного за один день резервного майданчика в Києві.

Про це під час виступу у Верховній Раді заявив голова НБУ Степан Кубів.

«За ніч нам вдалося створити резервний майданчик, який би продовжив розрахунки, виплати соціальних пенсій, стипендій, розрахунки клієнтів, і найголовніше - поповнення нашого бюджету», - заявив Кубів.

За його словами, упродовж одного дня до Києва, відповідно до ухваленого напередодні спільного рішення НБУ, Кабінету міністрів і президента, було перенесено регіональне відділення Розрахункової палати, 11 банків-юридичних осіб, 10 балансових філій, 1576 відділень фінустанов.

Голова Нацбанку повідомив також, що у зв'язку з діями російських терористів останнім часом дуже складно було проводити банківські розрахунки.

«Останній випадок, який стався позавчора, - це захоплення обласного територіального управління НБУ в Донецьку, куди вторглися люди з автоматами, де всіх працівників поклали на підлогу, забрали всі засоби зв'язку і під дулом автомата змушували писати заяви про звільнення», - нагадав він.

Кубів відзначив, що йдеться про величезний обсяг фінансових ресурсів, які в Донецькій і Луганській областях становлять більш як 100 млрд грн активів, включаючи депозитну базу і зобов'язання на поточних рахунках у сумі понад 76 млрд грн.

Як повідомляв УНІАН, 16 червня 50 озброєних бойовиків увірвалися в будівлю Головного управління Державної казначейської служби в Донецькій області, заявивши про підпорядкування держфінустанови терористам.

Аналогічні дії було здійснено в Головному управлінні Міністерства доходів і зборів у Донецькій області і в Управлінні Національного банку України в Донецькій області.

У зв'язку з цими подіями Національний банк України в Донецькій області тимчасово відключив платіжну систему і припинив розрахунки в регіоні.

Пізніше мер Донецька Олександр Лук‘янченко повідомив про звільнення будівель.

У травні робота фінансової системи Донбасу вже припинялася на добу в цілому, проте в Слов'янську і Краматорську робота фіскальних органів не поновлювалася, пенсії і соцвиплати не здійснюються.

За підрахунками уряду, в червні через дії бойовиків державний бюджет країни може недоотримати 1 млрд грн.

***

Російський Мінфін не готовий допомагати "Газпрому" заради китайської труби

Економісти вважають, що "Газпром" здатен сам знайти гроші на будівництво заради газового контракту з Пекіном, замість того щоб витрачати резерви скарбниці, які потрібні для підтримки рубля і виплати пенсій у разі падіння доходів від сировинного експорту.

"Газпром" - потужна компанія, заявив Силуанов / Фото УНІАН

Мінфін Росії не бачить потреби в докапіталізації газового гіганта "Газпром" за рахунок казенних коштів заради китайської труби, сказав глава традиційно скупого відомства, якому все важче знаходити кошти на зростаючі витрати і виконання передвиборчих обіцянок Володимира Путіна, повідомляє Reuters.

"Говорити, що "Газпром" потребує зараз - "Газпром" потужна компанія - немає підстав. Якщо відчуємо, що така ситуація виникне, будемо дивитися", - сказав міністр фінансів РФ Антон Сілуанов журналістам у Держдумі в середу.

Після укладення мегаконтракту на постачання російського газу до Китаю, який аналітики називають збитковим, а "Газпром" - цілком рентабельним, Путін несподівано запропонував за рахунок валютних резервів допомогти концерну з будівництвом труби в Китай та освоєнням родовищ для її заповнення.

Чиновники хочуть використати для цього кошти пенсійного стабфонду, в якому накопичилося $87 мільярдів, ігноруючи прогнози зростання дефіциту пенсійної системи після 2025 року. Частина коштів цього фонду держава вже вирішила витратити на інфраструктурні проекти, незважаючи на протест економістів і чиновників.

Для створення інфраструктури заради виконання китайського контракту "Газпрому" доведеться інвестувати $55 млрд, із яких $25 мільярдів надасть Китай авансом за майбутні поставки.

Економісти вважають, що "Газпром" здатен сам знайти гроші на будівництво заради газового контракту з Пекіном, замість того щоб витрачати резерви скарбниці, які потрібні для підтримки рубля і виплати пенсій у разі падіння доходів від сировинного експорту.

"Потрібно зрозуміти, чи потрібна капіталізація "Газпрому". Якщо ми зрозуміємо, що потрібна, будемо розглядати. Поки ми бачимо, що китайські банки дають кредити "Газпрому"... Поки що ресурси є, для того щоб будувати", - сказав Силуанов.

Заступник голови "Газпрому" Олександр Медведєв заявив у середу, що схема фінансування китайського проекту неясна.

"Структура фінансування проекту не визначена, поки структуру таку не змогли б представити - буде ФНБ чи не буде", - сказав він на брифінгу.

Як повідомляв УНІАН, Росія і Китай 21 травня 2014 року підписали договір про постачання газу на 30 років, обсяг поставок становитиме до 38 млрд куб. м на рік з можливим збільшенням до 60 млрд куб. м на рік.

Ціна на газ становить комерційну таємницю, заявив голова "Газпрому" Олексій Міллер.

Можливо, небажання Міллера оприлюднити ціну на російський газ для Китаю (після підписання довгоочікуваного договору) свідчить про те, що "Газпром" був змушений погодитися на не дуже вигідну для нього ціну, значно нижчу за вартість газу для Євросоюзу і, тим паче, для України.

У свою чергу, опозиційний політик Борис Нємцов вважає, що Росія отримає від газової угоди з Китаєм 35 млрд доларів збитків. Поставки газу в Китай - це "суцільні збитки і грабіж Росії", написав він у своєму блозі.

Довідка УНІАН. Переговори Росії та Китаю про поставки газу йшли із 2004 року. Спочатку обговорювалися два маршрути - західний і східний - з обсягом постачань до 70 млрд куб. м на рік. Однак у березні 2013 року сторони домовилися тільки про східний маршрут з поставками газу до 38 млрд куб. м на рік.

Основним спірним моментом у переговорах була ціна на газ та формула її індексації.

***

Россільгоспнагляд знову не пустив до Криму українські продукти

Інспектори Управління Россільгоспнагляду в Республіці Крим і Севастополі 14-15 червня повернули на материкову Україну 40 вантажних автомобілів, що прямували наанексований Росією півострів, у яких перевозилося 100 тонн контрафактних харчових продуктів.

Згідно з повідомленням російського відомства, зокрема, було заборонено ввезення 5 тонн сирного продукту і масла-спреду, вироблених у Херсонській області, оскільки у ветеринарному свідоцтві ця продукція була визначена як твердий сир.

При огляді партії яловичини виробництва Мелітопольського м'ясокомбінату, що прямувала до Криму, Россільгоспнагляд виявив 4 тонни охолодженої свинини «невідомого походження без супровідних документів».

«Крім того, в багажному відділенні рейсового автобуса, який йшов з Миколаєва до Севастополя, виявлено мішки із запрілою птахівницькою продукцією», - йдеться в повідомленні відомства.

Кримські інспектори Россільгоспнагляду у минулі вихідні також виявили у вантажній машині, що прямувала з Харкова, тонну заморожених морепродуктів, які перевозилися без дотримання температурного режиму. Продукцію було повернено постачальникові.

Не пропустили на півострів співробітники відомства і вироблену в Києві суху суміш для виробництва морозива, яку, як повідомляє Россільгоспнагляд, невідомі підприємці везли в автомобілі кур'єрської служби без супровідних документів.

Крім того, російська служба не допустила ввезення до Криму українські вантажівки з телятами і поросятами, ковбасні вироби з небезпечним складом, плавлені сири, копченості та іншу готову продукцію, що не пройшла необхідної термічної обробки, а також тонни морозива без дати виготовлення і маркування.

Як повідомляв УНІАН, у лютому Росія ввела війська на територію українського Криму і в березні, після проведення на півострові нелегітимного референдуму, анексувала його. Відтоді Россільгоспнагляд неодноразово повертав до України партії продовольства, що прямували до Криму. Разом з тим, українські експерти зазначають, що відмова Криму від українського продовольства може призвести до дефіциту продуктів харчування на півострові, оскільки він більш як наполовину залежить від їх поставок з материкової України.

***

Голова Нацбанку Кубів написав заяву про відставку

Голова Національного банку України Степан Кубів 18 червня написав заяву про відставку. 

«Прошу задовольнити прохання про відставку з посади голови Національного банку України у зв'язку з наміром продовжити публічну політичну діяльність для повного і безкомпромісного впровадження у життя цінностей Майдану та сподівань українського народу - розбудови вільної та успішної Української держави», - сказано у копії заяви глави НБУ на його сторінці у Фейсбуку. 

Як повідомляв УНІАН, 18 червня президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проект постанови про звільнення з посади голови НБУ Степана Кубіва, призначеного головою Нацбанку 24 лютого.

Порошенко також запропонував Верховній Раді призначити на посаду голови Національного банку відомого інвестбанкіра Валерію Гонтареву.

***

ГПУ розслідує факт виведення Арбузовим коштів до офшорів

Генеральна прокуратура України заблокувала в українських банках активи та відкрила кримінальне провадження відносно колишнього голови НБУ, екс-першого віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова за фактом виведення ним в офшорні зони бюджетних коштів з подальшим поверненням в Україну як начебто іноземні інвестиції.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу в Києві повідомив заступник в.о. генерального прокурора України Олексій Баганець.

За його словами, не всі колишні можновладці, відносно яких сьогодні ведуться кримінальні провадження, виводили з України бюджетні кошти на рахунки іноземних банків, є й такі, які акумулювали ці кошти в Україні.

“13 червня Головне слідче управління зареєструвало кримінальне провадження відносно колишнього голови Національного банку, колишнього першого віце-прем'єр-міністра України Сергія Арбузова і заблокувало рахунки, де знаходяться ці папери в банках України”, - сказав Баганець.

“Тільки вдумайтесь, - продовжив він, - ці гроші, які були вкрадені в Україні, виведені за кордон на рахунки офшорних компаній, які належать до його сфери впливу, потім заведені в Україну в якості іноземних інвестицій. На них купили облігацій державного займу під 9% дисконту. Тільки в доларовому еквіваленті арештовано облігації державного займу на суму 1 млрд 800 млн доларів США і на 1 млрд 200 млн грн”.

***

Кабмін просить ВР схвалити введення надзвичайного стану в енергетиці

Кабінет міністрів просить Верховну Раду схвалити введення надзвичайного стану в енергетиці, за якого безпосереднє керівництво підприємствами трубопровідного транспорту і контроль за їх діяльністю забезпечуються Міністерством оборони України, а уряд наділяється розширеними повноваженнями. 

Відповідна ініціатива закладена в законопроекті №4117, поданому Кабміном 18 червня 2014 року на розгляд парламенту.

Згідно з документом, у разі обмеження або припинення поставок енергоносіїв на територію України український уряд може ухвалити рішення про обов'язковий продаж природного газу приватними газодобувними підприємствами для потреб населення, а також підприємствам теплокомуненерго, за умови введення ними окремого обліку тепла і гарячої води, за ціною, встановленою Кабміном.

Також Кабмін просить парламент посилити вимоги з відключення злісних неплатників. Зокрема, в період дії надзвичайного стану у разі несплати за спожитий газ дозволяється обмеження енергопостачання об'єктів сфери теплопостачання нижче технологічного мінімуму споживання блакитного палива, а для об'єктів сфери теплопостачання, для яких встановлено економічно обгрунтований тариф, пропонується дозволити обмеження енергопоставок до технологічного мінімуму.

Основними завданнями підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період є забезпечення безперебійної (стабільної) роботи паливно-енергетичного комплексу і виконання наказів центрального органу виконавчої влади.

Як повідомляв УНІАН, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк після того, як 16 червня російський газовий монополіст «Газпром» повністю припинив подачу природного газу до України, дав доручення розробити законопроект про надзвичайний стан в енергетичному секторі.

Вранці 16 червня «Газпром» скоротив до нуля постачання газу для України, залишивши тільки обсяги прокачування для європейських споживачів. Цьому передували двомісячні переговори НАК «Нафтогаз України» і «Газпрому» за участю Єврокомісії. Проте газові переговори не привели сторін до конструктивного рішення.

Крім того, Україна і Росія подали позови до Стокгольмського арбітражу. Україна – про встановлення справедливої ціни на газ при збереженні чинного контракту і про стягнення 6 млрд дол. як переплату за попередні періоди. Позовна вимога російської сторони – стягнути з України борг за спожите паливо у розмірі 4,5 млрд дол.

УНІАН