Яценюк розповів, як Україна може заморозити "Південний потік"

Рада призначила Гонтареву головою Нацбанку замість Кубіва

Рада підтримала законопроект про вільну економічну зону Криму

Відео дня

РНБО: Збитки від руйнувань водопроводів на Донбасі становлять до 50 млн гривень

Росія посилює вимоги до українського м'яса

Росія наполягає на своїй участі у вирішенні майбутнього ГТС України

Валовий зовнішній борг України скоротився на 4,7 млрд гривень

ВР ухвалила закон щодо надання допомоги переселенцям із Криму та сходу України

Місія МВФ прибуде до Києва 24 червня

ВР підтримала законопроект щодо податкового компромісу

***

Яценюк розповів, як Україна може заморозити "Південний потік"

Процес модернізації й реорганізації роботи української газотранспортної системи проходитиме максимально прозоро за участю провідних світових компаній, відібраних на спеціальних публічних тендерах. Про це заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, представляючи парламенту проект закону про реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України (№4116а).

«Нам треба ухвалити рішення про модернізацію і спільну експлуатацію української газотранспортної системи. Що пропонує уряд? Уряд пропонує відповідно до наших зобов'язань, як країни, яка підписала Енергетичну хартію, як країни, яка є учасником Європейського енергетичного співтовариства і виконує третій енергетичний пакет, прийняти ряд рішень, які створять нову модель функціонування енергетичного ринку», - сказав Яценюк.

Він уточнив, що згідно з урядовим рішенням українська газотранспортна система залишається в державній власності, українські сховища газу теж залишаються в державній власності.

«Але відповідно до вимог третього енергетичного пакету, створюється компанія – оператор ГТС. Власність компанії-оператора, а саме контрольний пакет акцій компанії-оператора, належить виключно державі Україна. А 49% відсотків акцій цієї компанії можуть належати виключно газотранспортним компаніям країн – членів ЄС, які при цьому є учасниками Європейського енергетичного співтовариства, і США. І лише в тому разі, якщо ці компанії сертифіковані відповідним чином», - сказав прем'єр.

При цьому Яценюк пообіцяв провести максимально прозорий тендер з відбору таких компаній. «Ми пропонуємо, щоб рішення про залучення європейських інвесторів до роботи ГТС було підтверджене рішенням парламенту. Ми прийдемо сюди, до Верховної Ради, приведемо компанії з ЄС І США, які виграють публічні тендери, і тут, у парламенті, проголосуємо рішення, – сказав глава уряду. - Тому що інвестори зацікавлені в гарантіях. І голосування парламенту щодо залучення інвесторів є ще одним кроком до того, щоб вони більше вкладали, щоб кредити були дешевшими, а українська ГТС була стабільною».

Яценюк кілька разів підкреслив, що Кабмін виступає за найпрозоріший процес із залучення інвесторів. «Ми за найпрозоріший процес, – сказав він. - Це будуть ключові і загальновідомі американські і європейські компанії, які повинні будуть прийти в парламент, задекларувати свої наміри, одержати згоду і гарантії».

При цьому Яценюк зазначив, що згода парламенту із запропонованим урядом рішенням дає можливість модернізувати й інвестувати в українську ГТС. Ні про яку приватизацію ГТС, за словами Яценюка, мова не йде. «Але це дає нам можливість збільшити капіталізацію української ГТС, яка залишається державною власністю. Це дає нам можливість мати нові умови транспортування російського природного газу», - сказав Яценюк.

Крім того, за словами Яценюка, такі зміни дозволять зупинити будівництво газопроводу «Південний потік» – конкурента української ГТС. «Це дає нам можливість зупинити будівництво «Південного потоку» і направити всі обсяги, які планувалися по «Південному потоку», через українську ГТС, оскільки в цьому будуть у першу чергу зацікавлені країни-члени ЄС», - зазначив Яценюк.

Він підкреслив, що якщо парламент не прийме запропонований Кабміном проект закону, «в Кремлі буде салют». «Тому що вони знатимуть про те, що у них повністю відкриті двері для будівництва «Південного потоку». При потужності української ГТС, яка в цілому становить 140 млрд кубометрів на рік, ми перекачували 122, зараз перекачуватимемо 80 млрд кубометрів. Якщо буде збудовано «Південний потік», а він буде збудований, якщо не проголосувати закон (про модернізацію ГТС - УНІАН), ми прокачуватимемо 40-50 млрд кубометрів газу. Нам з бюджету доведеться дотувати транспортування російського газу. Проста арифметика», - підкреслив прем'єр.

Він звернув увагу, що законопроект - надзвичайно важливий, оскільки він є реальним кроком до формування української енергетичної незалежності, до адаптації України до вимог ЄС, до залучення інвесторів в Україну з ЄС і США, і до того, щоб Україна стала транзитною країною, «яку не можна обійти, яка гарантує безперебійність транзиту, яка не дотує російський «Газпром», а яка заробляє, дає можливість забезпечити Єв

***

Рада призначила Гонтареву головою Нацбанку замість Кубіва

Верховна Рада України підтримала пропозицію президента України Петра Порошенка про звільнення Степана Кубіва з посади голови Національного банку України та призначення на цей пост Валерії Гонтаревої.

Як передає кореспондент УНІАН, за рішення про звільнення Кубіва проголосували 302 народні депутати, за рішення про призначення Гонтаревої - 349 народних депутатів із 389 зареєстрованих в сесійній залі.

Як зазначається в автобіографії Гонтаревої, яка роздана у ВР, вона народилася 20 жовтня 1964 року в місті Дніпропетровськ. Закінчила КПІ за кваліфікацією інженер-оптик-конструктор. У 1997 році отримала другу вищу освіту в Київському національному економічному університеті за спеціальністю «Міжнародна економіка».

Під час виступу у ВР Гонтарева, зокрема, зазначила, що 20 років присвятила розбудові фінансового ринку і ринку капіталу в Україні, а останні 7 років керувала компанією, яка стала лідером на ринку облігацій.

Вона висловила думку, що досвід фінансового ринку допоможе їй на цій посаді.

У свою чергу голова Верховної Ради України Олександр Турчинов висловив сподівання, що Гонтарева найближчим часом зможе доповісти у ВР щодо перспектив роботи Нацбанку, стабілізації фінансової та банківської систем.

***

Рада підтримала законопроект про вільну економічну зону Криму

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект закону про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (№4032а).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосував 241 народний депутат із 330, зареєстрованих у сесійній залі. Крім того, депутати підтримали пропозицію про скорочений термін підготовки законопроекту до другого читання.

У законопроекті зазначається, що цей закон є спеціальним законом, який запроваджує вільну економічну зону Криму, визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій частині території України згідно із статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а також врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними та юридичними особами, які знаходяться на території ВЕЗ Криму та за її межами.

Головною метою цього закону є надання соціально-економічних стимулів для зростання інвестиційної активності, розвитку туристичної інфраструктури та збільшення трудової зайнятості громадян в межах ВЕЗ Криму; підняття ролі територіальних громад Криму та міста Севастополя при вирішенні повсякденних питань їхнього життя; упередження скороченню трудової зайнятості громадян України та падіння їхніх доходів внаслідок запровадження в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь репресивних економічних систем інших країн протягом строку їхньої тимчасової окупації.

Так, ВЕЗ Криму запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: АР Крим та місто Севастополь.

Крім того, зокрема, визначається, що ВЕЗ Криму запроваджується на 10 повних календарних років, починаючи з дати набрання чинності цим законом.

Строк дії ВЕЗ Криму може бути скорочено за законом України, який набирає чинності через 12 календарних місяців, наступних за місяцем прийняття такого закону України.

***

РНБО: Збитки від руйнувань водопроводів на Донбасі становлять до 50 млн гривень


 

Збитки від руйнувань елементів водопровідно-каналізаційного господарства на Донбасі становить від 40 до 50 млн гривень.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив речник інформаційного центру Ради національної безпеки і оброни України (РНБО) Володимир Чеповий на брифінгу.

«З вини терористів загальна ситуація з водопостачання у Донецькому регіоні залишається важкою. Дії учасників незаконних збройних формувань ускладнюють проведення ремонтних робіт в даному напрямку», - зазначив він.

Речник РНБО зауважив, що «за попередніми оцінками, збитки від руйнувань елементів водопровідно-каналізаційного господарства становлять від 40 до 50 млн гривень».

Також він додав, що «силами українських військових, комунальників 18 червня відновлено водопостачання, а зусиллями енергетиків - електропостачання двох підстанцій, які забезпечували роботу другого Донецького водоводу, а їх запуск дозволить КП «Вода Донбасу» відновити водопостачання Краматорська, Дружківки та Костянтинівки».

***

Росія посилює вимоги до українського м'яса

Управління Федеральної служби з ветеринарного і фітосанітарномгоу нагляду Російської Федерації (Россільгоспнагляд) просить Державну ветеринарну і фітосанітарну службу України посилити контроль над продуктами м’ясопереробки, що експортуються в Митний союз, у зв'язку з численними випадками порушень вимог і норм МС українськими постачальниками, які російське відомство фіксує останнім часом.

Згідно з повідомленням Россільгоспнагляду, з відповідним проханням заступник керівника відомства Євген Непоклонов звернувся до заступника голови Держветфітослужби Віталія Башинського.

Зокрема, для недопущення поставок з України до Росії небезпечних продуктів харчування Россільгоспнагляд просить українську службу додавати до кожного ветеринарного свідоцтва, що супроводжує партії продукції м’ясопереробки, засвідчений печаткою і підписом додаток, який засвідчує відповідність товару вимогам МС і Росії.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці березня Россільгоспнагляд заявив про занепокоєння результатами лабораторних перевірок товарів низки українських виробників молочної та м'ясної продукції й попередив про можливість введення обмежень на експорт їх продуктів до РФ.

Разом з тим, з урахуванням всіх обмежень і посилення контролю з боку Россільгоспнагляду і Росспоживнагляду щодо українських виробників молочної продукції, безперешкодно експортувати ці товари до Російської Федерації можуть 7 із 27 сертифікованих підприємств.

***

Росія наполягає на своїй участі у вирішенні майбутнього ГТС України

Міністерство закордонних справ РФ наполягає на вирішенні майбутнього газотранспортної системи України за участю Росії.

Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це офіційний представник МЗС Росії Олександр Лукашевич сказав на брифінгу в Москві.

«Ми давно пропонували українській стороні поговорити про проблеми ГТС, причому і в потрійному форматі Росія-Україна-ЄС, але Єврокомісія вважає, що це питання стосуватиметься лише взаємин України і ЄС. Вважаю, що без російської участі такі питання просто за визначенням не можуть вирішуватися», - сказав Лукашевич.

На його думку, частка російського газу при поставках транзитом через Україну «дуже солідна і без російського чинника українська ГТС, особливо в тому вигляді, яка вона є зараз, навряд чи комусь буде потрібна.

Як повідомляв УНІАН, Кабмін розробив законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України (4116-А).

Цим законопроектом пропонується дозволити компаніям з Євросоюзу і США брати участь в управлінні системою магістральних газопроводів і підземних сховищ газу, зберігши ці об'єкти в держвласності.

***

Валовий зовнішній борг України скоротився на 4,7 млрд гривень

Обсяг валового зовнішнього боргу України в першому кварталі порівняно з початку 2014 року скоротився на 3%, або на 4,697 млрд дол., - до 137,382 млрд дол., повідомляється на сайті Національного банку України.

За інформацією НБУ, стосовно ВВП обсяг боргу скоротився на 1,6 п.п., до 76,5% з 78,1% на початок року.

Нацбанк пояснює скорочення зовнішнього боргу плановими погашеннями кредитів МВФ і зниженням обсягів нагромадженої кредиторської заборгованості реального сектора економіки.

На 1 квітня на сектор загального державного управління припало 28,807 млрд дол., або 21,78% валового зовнішнього боргу. Зниження боргу сектору загального держуправління в першому кварталі становило 1115 млн дол., або 3,73%.

На банки припало 22,320 млрд дол., або 16,42% боргу. Зниження боргу банківського сектора за квартал становило 235 млн дол., або 1,04%.

На органи грошово-кредитного регулювання припало 1,428 млрд дол., або 1,29% боргу. Борг органів грошово-кредитного регулювання за квартал знизився на 347 млн дол., або на 19,55%.

На інші сектори припало 73,300 млрд дол., або 55,79% боргу. Зниження боргу інших секторів за квартал становило 3,342 млрд дол., або 4,36%.

Прямі інвестиції (міжфірмовий борг) на кінець першого кварталу 2014 року становили 11,527 млрд дол., або 8,14% боргу. Борг за прямими інвестиціями у першому кварталі збільшився на 342 млн дол., або на 3,06%.

Як повідомляв УНІАН, обсяг валового зовнішнього боргу України в 2013 році збільшився на 7,455 млрд дол., або на 5,52%, - до 142,520 млрд дол.

***

ВР ухвалила закон щодо надання допомоги переселенцям із Криму та сходу України

Верховна Рада ухвалила закон про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції на території України (№4998-1).

Закон визначає порядок надання державної допомоги, захисту конституційних прав та законних інтересів осіб, які вимушено залишили місце проживання внаслідок тимчасової окупації АРК та Севастополя або обставин, пов’язаних з проведенням антитерористичної операції на території України та які переїхали до інших регіонів України.

Так, визначається, що особа, яка вимушено залишила місце проживання внаслідок тимчасової окупації АРК та Севастополя або обставин, пов’язаних з проведенням антитерористичної операції на території України – громадянин України, який постійно проживав в Автономній Республіці Крим або Севастополі станом на 18 березня 2014 року або на території проведення антитерористичної операції на час початку антитерористичної операції.

До цієї категорії осіб також відносяться іноземці чи особи без громадянства, які на законних підставах проживали на вказаних територіях України і вимушено залишили місця проживання внаслідок зазначених обставин.

Державна допомога надається вимушеним мігрантам, які в силу обставин, зазначених у частині 2, статті 1 цього закону залишили місця проживання на тимчасово окупованій території чи території проведення антитерористичної операції, і які не перетинали державного кордону України з метою набуття притулку чи отримання захисту за межами держави за час тимчасової окупації або проведення антитерористичної операції та прибули до регіонів тимчасового розселення або самостійно обраних місць проживання.

Вимушений мігрант після залишення території України, зазначеної у частині 1 статті 1 цього закону, за обставин, зазначених у частині 2 статті 1 цього закону, має право звернутись за державною допомогою у будь-якому, окрім зазначених у частині 1 статті 1 цього Закону, регіоні України. У регіонах тимчасового розселення вимушений мігрант та члени його сім’ї мають право отримати державну допомогу, передбачену цим законом, та допомогу в розселенні в місцях тимчасового розселення.

У разі, якщо вимушений мігрант самостійно обирає регіон та місце проживання, не включений до переліку регіонів, визначених Кабінетом міністрів для тимчасового розселення вимушених мігрантів, він визнається таким, що не потребує державної допомоги у тимчасовому розселенні і отримує інші (окрім державної допомоги в розселенні) види державної допомоги, передбачені цим законом та рішеннями Кабінету міністрів.

Перелік регіонів тимчасового розселення вимушених мігрантів у обов’язковому порядку публікується у засобах масової інформації та доводиться до відома органів місцевого самоврядування, громадських організацій та міжнародних інституцій, що здійснюють свою діяльність у сфері надання допомоги особам, що шукають притулку.

Посвідка вимушеного мігранта надається за наявності документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або документу, що посвідчує особу іноземця чи особи без громадянства і, в разі необхідності, інших документів, що надають можливість встановити факт постійного проживання вимушеного мігранта на тимчасово окупованій території або території проведення антитерористичної операції. Відомості про неповнолітніх членів сім’ї вимушеного мігранта вносяться до посвідки одного з батьків чи повнолітніх родичів неповнолітнього вимушеного мігранта.

Особі може бути відмовлено у видачі посвідки вимушеного мігранта якщо, зокрема, відсутні обґрунтовані підстави для вимушеного залишення місця проживання на території, зазначеній у частині 2 статті 1 цього закону; у органів державного управління наявні відомості про: здійснення особою злочину проти миру та людяності, конституційного устрою чи територіальної цілісності України; участь у протиправних, у відповідності з міжнародним правом та чинним законодавством, діях на тимчасово окупованій території або території проведення антитерористичної операції; подання завідомо неправдивих відомостей про підстави та обставини, за яких надається посвідка вимушеного мігранта.

Вимушений мігрант та неповнолітні члени його сім’ї мають право: на отримання грошової допомоги на себе та кожного з неповнолітніх членів сім’ї в порядку та розмірах, які визначаються Кабінетом міністрів України; на самостійний вибір місця проживання на території України; при відсутності можливості самостійного обрання місця проживання на території України – на проживання у місцях тимчасового розселення вимушених мігрантів, отримання в них медичних соціальних та інших послуг в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

***

Місія МВФ прибуде до Києва 24 червня

Технічна місія Міжнародного валютного фонду приїде до Києва для переговорів з владою 24 червня, заявив під час традиційного брифінгу у Вашингтоні директор Департаменту зовнішніх зв'язків МВФ Джері Райс.

«Місія прибуде до Києва 24 червня і пробуде в Києві два тижні», - сказав Райс.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці квітня Рада директорів МВФ, як ключового кредитора України, схвалила дворічну програму кредитування економіки України в обсягу 17 млрд дол., що передбачає проведення в обмін на кредити широкого спектру реформ, включаючи реформи в банківському секторі, енергетиці та системі державних фінансів. Україна одержала перший транш коштів в обсягу більш як 3 млрд дол. на початку травня.

На початку червня до України прибула консультаційна місія МВФ, учасники якої вже провели ряд зустрічей в уряді і ряду відомств, включаючи Державну фіскальну службу, об'єднуючу податкову і митну служби. Як очікується, такі місії працюватимуть в нашій країні кожні два місяці. Їх завданням стане оцінка прогресу роботи уряду на шляху реформ, а також надання консультаційної допомоги.

Як очікувалося, після завершення роботи консультаційної місії до Києва мала приїхати технічна оцінна місія, завданням якої стане формування доповіді про економічний стан України. Оцінна місія до кінця липня представить оцінну доповідь на засіданні Ради директорів МВФ, і вже за результатами засідання Україна одержить або не одержить другий кредитний транш. Йдеться про суму близько 1,4 млрд дол. Час можливого надання грошей кінець липня - початок серпня.

МВФ вже заявив, що має намір продовжувати співпрацю з Україною в рамках дворічної програми стенд-бай і розраховує на широкий діалог із новообраним президентом України Петром Порошенком, а також на плідну співпрацю з новим головою Національного банку – Валерією Гонтаревою, призначеною на цю посаду рішенням Верховної Ради 19 червня.

***

ВР підтримала законопроект щодо податкового компромісу

 Верховна Рада України ухвалила в першому читанні урядовий проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу (№4930).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 262 народних депутатів із 336, зареєстрованих у сесійній залі.

Метою законопроекту є звільнення платників податків від фінансової кримінальної та адміністративної відповідальності за умови сплати не задекларованих платежів з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Так, розділ XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України доповнюється підрозділом 9-1, згідно з яким податковий компроміс - режим звільнення від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності платників податків або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, завищення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість та від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за податкові періоди до 1 січня 2014 року.

Платник податків під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди подає відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.

Сума заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 15%. При цьому 85% такої суми вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.

Зазначається, що для застосування податкового компромісу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлює форму уточнюючого розрахунку податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Процедура досягнення податкового компромісу триває 60 днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

У разі подання уточнюючого розрахунку відповідно до цього підрозділу контролюючий орган проводить у порядку, визначеному цим Кодексом, зустрічну звірку.

Згідно з законопроектом, контролюючий орган надсилає протягом 10 днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, відповідний запит, який містить інформацію про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. У разі коли такий запит не надіслано, сума податкових зобов’язань вважається узгодженою.

Платник податків після надходження запиту щодо подання податкової інформації для проведення зустрічної звірки надає відповідь протягом 10 днів. У разі ненадання відповіді протягом зазначеного строку компроміс вважається недосягнутим.

За результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, яка підписується платником податків і посадовою особою контролюючого органу.

У разі виявлення факту заниження податкових зобов’язань контролюючий орган проводить перевірку, за результатами якої надсилає податкове повідомлення-рішення.

Крім того, у разі отримання платником податків довідки відповідно до пункту 4 цього підрозділу, яка підтверджує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку, або у випадку, коли така довідка чи податкове повідомлення-рішення не надсилалося протягом 60 днів, сума вважається узгодженою.

Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом подання уточнюючого розрахунку не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.

Платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, в розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 днів з дня узгодження.

У разі, коли платник податків розпочинає процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, яке прийнято за результатами розгляду контролюючим органом уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом, податковий компроміс не застосовується до неузгодженої суми.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов’язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений платником податків в інших податкових періодах.

У разі досягнення податкового компромісу перевірки за уточнені періоди з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість контролюючими органами в наступних податкових періодах не проводяться.

Діяння, вчинене службовою особою платника податку, що призвело до заниження його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, якщо такі податкові зобов’язання уточнені під час застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

У разі, коли великий платник податків не скористався податковим компромісом та не сплатив до бюджету податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за податкові періоди до 1 січня 2014 року, контролюючий орган після закінчення строку подання уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу проводить документальну перевірку такого платника податків.

Проектом визначається, що податковий компроміс застосовується до правовідносин, що виникли до 1 січня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від проведення контролюючим органом перевірок за такі періоди.

У Прикінцевих положеннях визначається, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Крім того, платники податків мають право для застосування податкового компромісу подати уточнюючі розрахунки відповідно до положень Податкового кодексу України протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом.