ЄС дозволить імпортувати з Криму тільки товари з українськими сертифікатами

НБУ різко знизив щоденне рефінансування для боротьби з валютними спекулянтами

"Газпром" відмовляється зберігати газ в українських ПСГ

Відео дня

Вільна торгівля з ЄС збільшить український експорт на третину - Шеремета

Дітям військовослужбовців надали пільги на освіту

Українці викупили п'яту частину випуску «військових» облігацій

Україна повинна виставити рахунок Росії за конкретні збитки в Криму - експерт

Кабмін призначив Парфененка в.о. глави Фонду держмайна

Кабмін обмежив до 7 млрд гривень суму випуску ПДВ-облігацій

ЄС готовий продовжити дію преференцій для українських товарів

***

ЄС дозволить імпортувати з Криму тільки товари з українськими сертифікатами

Європейський Союз у понеділок планує ухвалити рішення про невизнання товарів та послуг з Криму, якщо вони не будуть мати українського сертифікату.

Як передає власний кореспондент УНІАН у Брюсселі, про це у п'ятницю повідомив високопосадовий чиновник ЄС.

"Це дуже очевидний крок, іншими словами, в ЄС з кримських товарів чи послуг будуть визнані тільки ті, які мають сертифікат української влади. У іншому випадку ми не будемо сприймати їх на території ЄС", - сказав він.

Чиновник підкреслив, ще це рішення є "свого роду доктриною невизнання Криму".

"Ми заявили, що не будемо визнавати анексію Криму. І перші заходи, які ми повинні ухвалити, це буде рішення щодо віз, паспортів, яке ми зараз обговорюємо. У наступні тижні буде більше рішень щодо Криму", - наголосив він.

Як повідомляв УНІАН, 16 березня відбувся нелегітимний референдум з питання про статус Криму, за підсумками якого самопроголошена кримська влада заявила про входження автономії до складу Російської Федерації.

Читайте такожГолова податкової розповів, як перекрити потік контрабанди з Криму

США і Євросоюз відмовилися визнавати результати референдуму і застосували ряд санкцій до російських бізнесменів і чиновників.

***

НБУ різко знизив щоденне рефінансування для боротьби з валютними спекулянтами

Національний банк України у четвер, 19 червня, надав рефінансування одному банку на 1,1 млн грн під 14,5% річних на 1 день через постійно діючу лінію кредитів овернайт, повідомляється на сайті регулятора.

З 21 лютого регулятор укріплював банки ресурсами, надаючи рефінансування на щоденній основі, і найменша денна сума наданих ресурсів через постійно діючу лінію одноденних кредитів у цей період становила 89,7 млн грн 24 квітня, а всього за вказаний період банки одержали 22,815 млрд грн одноденних кредитів рефінансування.

Крім цього, регулятор за допомогою проведення тендерів з підтримки ліквідності надав кредити на 1,987 млрд грн 8 банкам під 14,25% річних терміном на 221 день.

Також учора Нацбанк продав свої депозитні сертифікати на 7,799 млрд грн, зокрема 23 банкам під 4,5% річних терміном на 1 день на 7,444 млрд грн, 4 банкам під 5,25% річних терміном на 7 днів на 315 млн. грн, 2 банкам під 6% річних терміном на 14 днів на 40 млн. грн.

Обсяг міжбанківського кредитного ринку у четвер порівняно з попереднім торговим днем зріс до 6,035 млрд грн, середньозважена відсоткова ставка становила 7,4%, у т.ч. за кредитами овернайт – 7,8%.

На думку учасників ринку, щоденне рефінансування використовується банками для проведення спекуляцій на валютному ринку.

Як повідомляв УНІАН, Нацбанк 18 червня надав банкам рефінансування на 554,3 млн грн і продав депозитні сертифікати на 9,240 млрд грн.

Обсяг міжбанківського кредитного ринку становив 5,652 млрд грн, середньозважена відсоткова ставка становила 6,9%, у т.ч. за кредитами овернайт – 7,7%.

***

"Газпром" відмовляється зберігати газ в українських ПСГ

"Газпром експорт" взимку використовуватиме потужності європейських підземних сховищ газу (ПСГ) для компенсації окремих піків попиту, і не розраховує в цьому питанні на можливості ГТС України. Для цього "Газпром" ухвалив рішення збільшити закачування газу в європейські ПСГ в літній сезон 2014 року. Про це йдеться у коментарі "Газпром експорту", передає "Прайм".

Угода на надання послуг з підтримки режиму поставок газу між "Газпром експортом" і "Укртрансгазом", що діяла, використовувалася рідко. Обсяги, які воно забезпечувало, не перевищували сотих часток відсотка від транзиту, наголошується в повідомленні.

Весь основний обсяг транспортування газу через територію України здійснюється і буде здійснюватися на підставі контракту між "Газпромом" і НАК "Нафтогаз України". Припинення угоди "Газпром експорту" з "Укртрансгазом" не впливає на надійність поставок через територію України, впевнені в "Газпром експорті".

Як повідомляв УНІАН, російська експортна компанія «Газпром експорт», дочірня структура «Газпрому», 17 червня 2014 року повідомила оператору газотранспортної системи України держкомпанії «Укртрансгаз» про своє бажання розірвати договір, який передбачав компенсацію українською стороною добових коливань споживання газу в Європі.

«Дія договору буде припинено з 23 червня 2014 р.», - йдеться в повідомленні «Нафтогазу України».

Згідно з умовами договору, як наголошується в повідомленні «Нафтогазу», у разі, якщо необхідність в постачаннях газу в Європу істотно перевищувала виставлену напередодні заявку «Газпром експорту», «Укртрансгаз» за наявності технічної можливості компенсував необхідні обсяги за рахунок власних резервів, після чого російська сторона здійснювала оплату цієї послуги.

Як пояснили в компанії, транзит фізичних обсягів газу по території України займає близько 36 годин.

«При відсутності такого договору український оператор не матиме юридичних підстав компенсувати суттєві відхилення споживання газу день у день», - наголошується в повідомленні.

***

Вільна торгівля з ЄС збільшить український експорт на третину - Шеремета

Упровадження режиму всеосяжної вільної торгівлі з Євросоюзом дозволить збільшити обсяги українського експорту на третину. Про це, виступаючи у Верховній Раді, повідомив міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета.

«Є песимістичні оцінки й оптимістичні, але всі вони виходять в «плюс». Розрахунки коливаються між 2% від ВВП, і є оцінки про збільшення українського експорту майже на третину від нових можливостей», - сказав Шеремета.

За його словами, такі оптимістичні оцінки робилися, зокрема, на підставі позитивного досвіду центральноєвропейських країн, які вже інтегрувалися в європейський ринок.

Міністр зазначив, що такі оцінки базуються не лише на перевагах на момент відкриття ринку, але й на проведенні внутрішніх структурних реформ, аналогічні яким зараз проводить український уряд.

Також Шеремета нагадав, що згідно з режимом автономних торгових преференцій, який діє для України з кінця квітня, скасовано 95% мит на експорт продукції української промисловості і 84% мит на експорт сільгосппродукції.

Підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС, яке очікується 27 червня, не передбачає скасування будь-яких положень преференційного режиму, але зобов'язує Україну проводити відповідну лібералізацію торгівлі через рік після підписання документа.

Як повідомляв УНІАН, Україна і Євросоюз планують 27 червня підписати економічну частину Угоди про асоціацію, включаючи договір про всеосяжну зону вільної торгівлі.

Європейський Союз з 23 квітня в односторонньому порядку відкрив свої ринки для українських товарів у рамках автономного преференційного торгового режиму між Україною і ЄС.

Читайте такожПорошенко особисто підпише економічну частину Угоди з ЄС 27 червня

Починаючи з моменту упровадження автономного преференційного торгового режиму, ставки ввізного мита ЄС встановлюються на рівні, який має діяти у перший рік після введення вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.

Читайте такожП'ятницький пояснив переваги асоціації з ЄС для українських виробників

Цей режим діятиме до 1 листопада цього року або до підписання економічної частини Угоди про асоціацію України і ЄС.

***

Дітям військовослужбовців надали пільги на освіту

Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до статті 13 Закон "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання пільг на отримання освіти особами, батьки яких є військовослужбовцями (№ 2246).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 246 народних депутатів із 290 зареєстрованих у сесійній залі.

Так, у пункті 5 статті 13 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначається, що діти військовослужбовців, діти громадян, звільнених з військової служби, користуються переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв (ліцеїв-інтернатів) з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділіввищих навчальних закладів, за умов успішного складання іспитів, відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти та недосягнення на день зарахування до зазначених вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів 23-річного віку.

Таке переважне право виникає у разі, якщо у дитини: один із батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув (помер) чи визнаний судом в установленому законом порядку таким, що пропав безвісти, під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби; один із батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який став інвалідом внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним обов’язків військової служби, або захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби; один із батьків (усиновлювачів) є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше; один із батьків (усиновлювачів) є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років в календарному обчисленні якого становить 20 років і більше.

***

Українці викупили п'яту частину випуску «військових» облігацій

Українці за неповний місяць придбали понад 20 тисяч «військових» казначейських зобов'язань і таким чином переказали на потреби армії понад 20 млн. грн, повідомив голова правління державного «Ощадбанку» Андрій Пишний.

Нагадаємо, що «Ощадбанк» почав продаж «військових» казначейських зобов'язань населенню 21 травня, загальний обсяг випуску становить 100 млн. грн, термін обороту - 24 місяці.

«Нині більш як 20 мільйонів гривень зібрано в нашу армію завдяки продажу військових облігацій. За неповний місяць українці придбали більш як 20 тисяч «військових» казначейських зобов'язань», - написав Пишний на свій сторінці в соціальній мережі Facebook.

Як повідомляв УНІАН, уряд випустив казначейські зобов'язання «Військові» на 1,1 млрд грн, зокрема на 100 млн. грн - для фізичних осіб. Кошти від продажу облігацій буде спрямовано на придбання бронетранспортерів і бронежилетів.

Потреби української армії у фінансуванні, згідно з оцінками Мінфіну на підставі одержаних запитів, становлять 12 млрд грн.

***

Україна повинна виставити рахунок Росії за конкретні збитки в Криму - експерт

Уряд України має виставити російській стороні рахунок з конкретними, а не можливим збитками, отриманими за три місяці анексії Криму.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції в п'ятницю заявив президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

«Крим кілька місяців перебуває під контролем Росії. У нас відібрано певні майнові права і певні доходи, які дають ці майнові права. Ми погіршили ситуацію з обслуговуванням Чорноморського басейну... Потрібно рахувати втрати, пов'язані з тимчасовим перебуванням. Не можна підраховувати трильйон або десятки трильйонів незрозуміло чого, як би всіх благ», - вважає Лановий.

Експерт також зазначив, що позиція Міністерства фінансів України в питанні підрахунку втрат від окупації півострова «популістська» і не призведе до фактичного розв'язання конфлікту.

«Позиція Мінфіну в цьому сенсі така популістська, нічого не вирішує, не дає їжу жодним правовим діям. Нам потрібно підрахувати втрати за конкретні три місяці, після 18 березня. Скільки, чого і де ми втратили, - і виставити цей рахунок на переговорах президентів, членів уряду або прем'єр-міністрів», - вважає Лановий.

Як повідомляв УНІАН, у березні відбувся нелегітимний референдум з питання про статус Криму, за підсумками якого самопроголошена кримська влада заявила, що за приєднання до Російської Федерації проголосували 96,6% жителів автономії. Через кілька днів президент Росії Володимир Путін підписав закон про приєднання Криму й Севастополя до Росії на правах суб'єктів федерації. При цьому ЄС, США і більшість інших країн світу вважають Крим українською територією, на яку поширюються закони України.

3 червня прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Україна має намір найближчим часом підготувати і подати позов до Російської Федерації на суму понад 1 трлн грн за незаконне захоплення і грабунок України.

***

Кабмін призначив Парфененка в.о. глави Фонду держмайна

Кабінет міністрів України своїм розпорядженням №569-р від 20 червня 2014 року призначив тимчасово виконуючим обов'язки голови Фонду державного майна України Дмитра Парфененка, повідомляє урядовий сайт.

Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів України у грудні 2008 року вже призначав Парфененка, який на той час обіймав посаду заступника голови ФДМУ, тимчасово виконуючим обов'язки голови Фонду держмайна. Дане призначення спровокувало конфлікт між тодішніми прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і президентом України Віктором Ющенком.

Згодом сторони дійшли компромісного рішення - президент скасував свій указ, яким призупиняв дію розпоряджень Кабміну про звільнення і призначення на посаді заступників голови ФДМУ. Кабмін звільнив Парфененка з цієї посади у квітні 2010 року.

19 червня 2014 року Верховна Рада звільнила Олександра Рябченка з посади голови Фонду держмайна. Рябченко обіймав посаду голови Фонду держмайна з квітня 2010 року.

***

Кабмін обмежив до 7 млрд гривень суму випуску ПДВ-облігацій

Кабінет міністрів України визначив граничний обсяг випуску облігацій внутрішньої державної позики для повернення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість сумою 7 млрд грн.

«Встановити сформований на основі інформації Міністерства доходів і зборів України за результатами інвентаризації граничний обсяг випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість, задекларованих для відшкодування до 1 січня 2014 року і не відшкодованих, в сумі 7 млрд грн», - йдеться в постанові.

Як повідомляв УНІАН, за оцінками МВФ, граничний обсяг випуску ПДВ-облігацій може становити 16,7 млрд грн. Міністр фінансів Олександр Шлапак говорив, що обсяг ПДВ-облігацій становитиме 16,4 млрд грн. У свою чергу, заступник міністра доходів і зборів України Ігор Білоус раніше відзначав, що випуск паперів, найімовірніше, буде здійснено декількома траншами, перший з яких становитиме 5-7 млрд грн.

Вперше про можливість випуску ПДВ-облігацій у березні цього року заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він наголосив, що йдеться не про казначейські векселі, а про повноцінні внутрішні державні зобов'язання. Перший випуск паперів прогнозувався вже до кінця квітня на умовах аналогічних випусків 2004 і 2008 років.

21 травня Кабмін ухвалив рішення випустити ПДВ-облігації з номінальною вартістю 1 тис. грн і терміном обороту - 5 років. Купон, ставка якого визначається на рівні облікової ставки Нацбанку, виплачується раз на півроку разом з амортизацією 10% основної суми.

На думку керівництва Кабміну, ПДВ-облігації є повноцінними «інвестиційними паперами», під які кожен суб'єкт підприємництва може прозоро одержати кошти в банківській системі України.

Однією з перших заявку на отримання ПДВ-облігацій оформила швейцарська компанія Ferrexpo, яка контролює в Україні Полтавський і Єристовський гірничо-збагачувальні комбінати. Компанія сподівається одержати державні облігації в рахунок боргу з відшкодування податку на додану вартість на суму 117 млн. дол.

***

ЄС готовий продовжити дію преференцій для українських товарів

В Європейському Союзі запевняють, що в разі, якщо Угода про асоціацію не буде ратифікована до листопада, Брюссель продовжить дію односторонніх преференцій для українських товарів на європейському ринку.

Про це власному кореспонденту УНІАН повідомив високопосадовий чиновник ЄС.

Він нагадав, що дія преференцій, які ЄС в односторонньому порядку застосував для українських товарів, знизивши чи повністю відмінивши експортне мито, спливає 1 листопада.

"Ця дата ухвалювалась з очікуваннями, що до цього часу Угода буде підписана, ратифікована та розпочнеться тимчасова імплементація. Якщо з цим буде затримка, є можливості цей термін продовжити. Але ми сподіваємося, що цього не буде потрібно, - впевнений чиновник ЄС.

Як повідомляв УНІАН, Україна і Євросоюз планують 27 червня підписати економічну частину Угоди про асоціацію, включаючи договір про всеосяжну зону вільної торгівлі.

Європейський Союз з 23 квітня в односторонньому порядку відкрив свої ринки для українських товарів у рамках автономного преференційного торгового режиму між Україною і ЄС.

Починаючи з моменту упровадження автономного преференційного торгового режиму, ставки ввізного мита ЄС встановлюються на рівні, який має діяти у перший рік після введення вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Цей режим діятиме до 1 листопада цього року або до підписання економічної частини Угоди про асоціацію України і ЄС.

УНІАН