Яценюк анонсував перехід від реанімації до реабілітації економіки України
Яценюк готовий до публічних консультацій з Росією щодо зони вільної торгівлі з ЄС
Експорт української сільгосппродукції до Росії впав на 30%
Суд повернув державі землі Межигір'я
«Південний потік» замість Італії закінчиться в Австрії
Міжнародні інвестори проігнорували санкції Заходу проти Росії - ЗМІ
Україна і ЄС спробують розвіяти побоювання Москви щодо асоціації 11 липня
Український ринок захистять від збільшення європейських товарів - експерт
Борги із зарплати в травні становили 999 млн гривень
Fitch підтвердив рейтинг 8 українських банків
***
Яценюк анонсував перехід від реанімації до реабілітації економіки України
Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк вважає, що уряд повинен переходити до реабілітаційного пакету економічних і політичних заходів, базовими цілями у середньостроковій песпективі є агропромисловий сектор та енергетика.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на засіданні Кабінету міністрів.
"Ми пройшли лише перший етап, який дав можливість уникнути дефолту України. Я б його назвав етапом реанімації. Тепер треба переходити до реабілітації, як економічної, так і політичної. Саме тому я вимагаю від членів уряду подати своє бачення реабілітаційного пакету в кожній галузі, яка керується відповідними міністрами", - сказав він.
Яценюк підкреслив, що "є дві базові цілі, яких ми досягнемо в середньостроковій перспективі".
"Є перше - агропромисловий комплекс. Протягом трьох років ми здатні не просто суттєво збільшити обсяги виробництва, а стати однією з основних країн, які вплививають на світовий ринок продовольства", - сказав Яценюк.
За його словами, перша українська програма - це так звана продовольча програма. Яценюк додав, що презентує пакет розвитку українського продовольчого сектору в парламенті.
"Другий блок - це енергетика... Я вкотре наголошую профільним міністерствам: ви живете так, начебто в країні нічого не змінилося, начебто Росія не відключила газ, що так далі можна жити. Далі так жити не можна, треба з людьми чесно і відверто говорити і пропонувати і казати про невідкладні кроки, які вже треба робити. Тарифи збільшилися, значить, треба зменшувати споживання. Щоб зменшити споживання, треба дати людям стимули: поставити прибори обліку, дати можливість утеплити хату і допомогти в ресурсі. Тому другий блок - це енергетика, яка передбачає два питання: зменшення енергоспоживання та енергоефективність і збільшення видобутку", - пояснив голова уряду.
Яценюк підкреслив, що це ті пріорітети, які є реалістичними. "Я вимагаю від уряду конкретики, чітких цілей і досягнення цих цілей", - сказав Яценюк.
***
Яценюк готовий до публічних консультацій з Росією щодо зони вільної торгівлі з ЄС
Україна готова провести публічні консультації щодо імплементації пунктів угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом для того, щоб зняти всі упередження з цього питання для російської сторони.
Про це в ході засідання уряду заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.
«Ми готові провести публічні консультації. Нехай нам росіяни скажуть, у чому є ризики для них», - сказав Яценюк. Він зазначив, що коли Україна вступала до Світової організації торгівлі (СОТ), вона зіткнулася з такими ж висновками російської сторони, спрямованими на те, щоб не вступати до СОТ.
«Росія як завжди нервово реагує на інтеграцію України з ЄС. Але заява Росії про те, що вони закриватимуть ринок для українських товарів, якщо Україна підпише Угоду, не має ніякої підстави. Щоб зняти будь-які упередження з цього питання – ми готові провести публічні консультації щодо імплементації угоди. Але технічні», - сказав Яценюк.
Крім того, глава уряду підкреслив, що Угода про зону вільній торгівлі з ЄС є, по суті, планом реформ української економіки, спрямованим на перегляд структури економіки України й підвищення якості українських товарів.
Як повідомляв УНІАН, економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що передбачає створення Зони вільної торгівлі, буде підписана 27 червня в Брюсселі за участю президента України Петра Порошенка.
***
Експорт української сільгосппродукції до Росії впав на 30%
Падіння обсягу експорту української сільськогосподарської продукції на ринок Російської Федерації за 5 місяців 2014 року становить більш як 30%.
Про це напередодні засідання уряду повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Ігор Швайка.
«Боюся навіть називати цю цифру. Близько 30% - падіння експорту до Російської Федерації порівняно з аналогічним періодом минулого року», - сказав Швайка. - Це страшні цифри. Це зменшення виробництва. Зменшення закупівельних цін на молоко, якщо йдеться про молочну продукцію. Це забій худоби, якщо мова про велику рогату худобу».
При цьому міністр зазначив, що зараз в Україні не виключений дефіцит свинини, оскільки значна частина великих свинокомплексів розміщувалася саме в Донецькій області. «У зоні ризику у нас зараз може бути свинина», - сказав міністр, але не уточнив, наскільки критичною може бути ця ситуація.
Як повідомляв УНІАН, після анексії Криму і початку військового конфлікту між Україною і Росією, Россільгоспнагляд запровадив безліч обмежень на поставку української продукції до Росії.
Зокрема, Россільгоспнагляд з 16 червня запровадив тимчасові обмеження на ввезення продовольчої картоплі з України до Російської Федерації у зв'язку з неодноразовими випадками виявлення карантинного для Російської Федерації об'єкта - золотистої картопляної нематоди.
Наприкінці березня Россільгоспнагляд заявив про стурбованість результатами лабораторних перевірок товарів ряду українських виробників молочної й м'ясної продукції і попередив про можливість запровадження обмежень на експорт їх продуктів до РФ.
***
Суд повернув державі землі Межигір'я
Господарський суд Київської області повернув у державну власність 135 га земель, на яких розташована резиденція Межигір'я.
Як повідомили УНІАН у прес-службі прокуратури Київської області, суд задовольнив 2 позови прокуратури області до Вишгородської районної держадміністрації, ТОВ «Танталіт» і благодійного фонду "Відродження України" про скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів та витребування земель резиденції на користь держави.
Встановлено, що вказані землі вартістю понад 118 млн грн були відчужені розпорядженнями Вишгородської районної держадміністрації, хоча вилучення, передача в оренду та подальший продаж земель рекреаційного призначення належать до компетенції Кабінету міністрів.
Господарський суд погодився з доведеннями прокуратури області та прийняв рішення про задоволення цих позовів та повернення земель Межигір'я у державну власність.
***
«Південний потік» замість Італії закінчиться в Австрії
Вчора у Відні голова правління «Газпрому» Олексій Міллер і гендиректор OMV Герхард Ройсс підписали угоду про будівництво «Південного потоку» в Австрії. Проектом займеться South Stream Austria GmbH, в якій у кожної із сторін буде по 50%. Труба буде прокладена від австро-угорського кордону до хаба в Баумгартені.
«Це не дуже протяжна ділянка - трохи менше 50 км. Але від цього не менш важлива, оскільки це заключна ділянка «Південного потоку», - зазначив Міллер. Так, саме Австрія перетворилася в «пріоритетний маршрут». А ось Словенію і яка передбачалася в якості кінцевої точки Італію «Південний потік» обійде стороною, пишуть «Ведомости».
Таким чином, «Газпром» повернувся до початкової концепції будівництва трубопроводу. Він передбачає будівництво труби з Росії по дну Чорного моря до Болгарії, Сербії, Угорщини і потім Австрії. Баумгартен розглядався як кінцева точка «Південного потоку» ще в 2009 р. Через рік з Австрією було підписано міжурядову угоду. Але пізніше влада країни зробили ставку на альтернативний проект Nabucco, а «Газпром» вирішив направити «Південний потік» з Угорщини через Словенії до Італії.
Але пізніше Австрія відмовилася від Nabucco, замість нього було вирішено сконцентруватися на Trans-Adriatic Pipeline (TAP), який до 2020 р. може забезпечити Європу 10 млрд куб. м азербайджанського газу щорічно. Цей проект вже отримав виключення з «Третього енергопакету», чого поки безуспішно домагається «Газпром» для «Північного потоку» і «Південного потоку». Причому останній проект ЄС і зовсім зажадав заморозити. На початку червня прем'єр-міністр Болгарії Пламен Орешарскі заявив про те, що доручив призупинити роботи по «Південному потоку».
Перші повідомлення про зацікавленість Австрії в тому, щоб повернутися в «Південний потік», з'явилися ще до того, як ЄС загальмував проект. Зокрема, Міллер і Ройсс обговорювали проект ще в лютому, повідомляв «Газпром». Але переговори не припинилися і після того, як ЄС вперше висловився проти «Південного потоку».
«Газпром» заявляв, що початок будівництва сухопутної частини «Південного потоку» в Болгарії і Сербії заплановано на липень.
***
Міжнародні інвестори проігнорували санкції Заходу проти Росії - ЗМІ
Міжнародні інвестори проігнорували введені в березні цього року санкції проти Росії за приєднання Криму, що призвело до відновлення динамічного зростання вартості російських компаній, більшість з яких цього тижня досягли максимальних значень в 2014 році.
Про це пише в середу британська Financial Times.
"Насправді за останні три місяці російський індекс РТС увійшов у трійку індексів, продемонструвавши максимальне зростання в усьому світі, піднявшись на 25% з досягнутого в половині березня мінімуму. У вівторок після того, як Путін звернувся до Ради федерації з проханням скасувати мандат на використання російських військ в Україні, індекс додав ще 3,8%", - зазначає видання.
Газета нагадала слова прес-секретаря Білого Дому Джея Карнея в березні поточного року, який не рекомендував інвестувати кошти в російські активи, які на практиці виявилися однією з кращих інвестицій.
При цьому, за даними видання, серед компаній, які найбільше подорожчали цього року, виявилися ті, які мали найбільше постраждати від введених санкцій.
"Газова група "Новатек" збільшила капіталізацію на 37% з моменту, коли американське казначейство ввело санкції проти її акціонера Геннадія Тимченко і на 7% вище рівня на початок року. "Роснефть" подорожчала на 17% з моменту, коли її виконавчий директор Ігор Сєчін потрапив до списку осіб, проти яких введені санкції, і також коштує більше, ніж на початку року", - відзначає газета.
Крім того, подорожчали акції російського банку ВТБ (на 40%), найбільшого в РФ "Ощадбанку" (на 23%) і навіть російського газового монополіста "Газпрому", які стоять на третину більше, ніж у березні, і на 10% більше, ніж з початку року.
Як повідомляв УНІАН, західні держави ввели вже два етапи санкцій проти Росії за приєднання півострова Крим, які стосуються кілька десятків високопоставлених російських чиновників і бізнесменів. Введені санкції передбачають візові обмеження і заморожування активів.
Раніше, у квітні, Міжнародний валютний фонд прогнозував відтік капіталу з Росії через події в Україні на рівні 100 млрд дол., а Світовий банк - 150 млрд дол.
Згідно з раніше оприлюдненими даними, за перший квартал поточного року інвестори вивели з Росії 70 млрд дол., що більше, ніж за весь 2013 рік.
***
Україна і ЄС спробують розвіяти побоювання Москви щодо асоціації 11 липня
Тристоронні консультації за участі представників України, Росії та Європейського Союзу щодо підписання економічної частини Угоди про асоціацію Української держави з ЄС відбудуться 11 липня.
Про це повідомляє польське інформаційне агентство РАР з посиланням на президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу.
"Консультації проводитимуться з метою розвіяти побоювання Москви, яка вважає, що асоціація між Україною та ЄС зашкодить російським економічним інтересам", - зазначає агентство.
"13 червня я говорив по телефону з президентом Росії Володимиром Путіним та повторив свою пропозицію, що охоче будемо проводити консультації про введенню в дію цих угод. Перед тим як говорив з Путіним, розмовляв теж з президентом України Петром Порошенком. Консультації відбудуться 11 липня у Брюсселі, Європейську комісію представлятиме комісар з питань торгівлі Карл Де Гухт", - сказав Баррозу, слова якого наводить агентство.
Він також зауважив, що угоди про асоціацію з Україною, Молдовою та Грузією, котрі входять до політики "Східного партнерства" ЄС, "не спрямовані проти когось, а служать для чогось".
"ЄС не хоче мати ексклюзивні відносини з цими трьома державами. Віримо у відкриті суспільства та економіки", - заявив президент ЄК.
Баррозу також назвав підписання угод про асоціацію з Україною, Молдовою та Грузією "логічним завершенням" шляху, на який стали ці країни після того, як понад 20 років тому відновили незалежність.
"З приємністю буду свідком підписання цих угод у п'ятницю (27 червня), що стане важливим кроком у співпраці ЄС з Грузією, Україною та Молдовою", - сказав президент Єврокомісії.
Як повідомляв УНІАН, економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що передбачає створення Зони вільної торгівлі, буде підписана 27 червня в Брюсселі за участю президента України Петра Порошенка.
Москва раніше заявляла, що буде змушена закривати свій ринок з Україною, аби не допустити неконтрольованого напливу до РФ європейських товарів, які можуть потрапляти через українську територію завдяки дії цієї угоди.
У даний час ЄС та РФ проводять двосторонні консультації щодо Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Сьогодні, 25 червня, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Україна готовапровести публічні консультації щодо імплементації пунктів угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом для того, щоб зняти всі упередження з цього питання для російської сторони.
***
Український ринок захистять від збільшення європейських товарів - експерт
Український ринок буде достатньо захищений від зростання обсягу імпорту товарів з ЄС навіть після підписання Угоди про асоціацію.
Таку думку в ході прес-конференції висловив голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
«Ми не чекаємо серйозного нашестя імпортних товарів. Це більше міфи і пропагандистські речі», - сказав Бураковський.
За його словами, цьому сприятимуть досить низький рівень діючих з боку України митних обмежень і асиметричність при їх зниженні.
«Імпортне мито в Україні невисоке порівняно з Європейським Союзом. Це мито не було дуже великою проблемою для європейських виробників», - сказав експерт.
«Всі товари, які європейські компанії хотіли завозити до України, вже тут продаються», - додав він.
Бураковський уточнив, що ЄС зобов'язується відкривати свої ринки для українських товарів протягом 1-3 років залежно від товару, тоді як український ринок відкриватиметься протягом 3-5 і навіть 10 років. При цьому ЄС вже з кінця квітня фактично знизив мито для українських товарів в рамках одностороннього запровадження режиму автономних торговельних преференцій.
Експерт також зазначив, що серйозним бар'єром для напливу європейських товарів є зобов'язання ЄС не субсидувати поставку таких товарів до України, хоч субсидування в цій сфері в цілому досить поширене.
Крім того, Угодою про асоціацію передбачається участь України в спеціалізованих органах ЄС, що зокрема займаються сертифікацією і технічним регулюванням.
«Це дасть можливість безпосередньо розуміти, що нас чекає, і висловлювати свої пропозиції, якщо в певних питаннях у нас виникнуть застереження», - підкреслив Бураковський.
Як повідомляв УНІАН, Україна і Євросоюз планують 27 червня підписати економічну частину Угоди про асоціацію, включаючи договір про всеосяжну зону вільної торгівлі.
Європейський Союз з 23 квітня в односторонньому порядку відкрив свої ринки для українських товарів у рамках автономного преференційного торговельного режиму між Україною і ЄС.
Починаючи з моменту запровадження автономного преференційного торговельного режиму, ставки ввізного мита ЄС встановлюються на рівні, який повинен діяти в перший рік після запровадження вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Цей режим діятиме до 1 листопада цього року або до підписання економічної частини Угоди про асоціацію України і ЄС.
***
Борги із зарплати в травні становили 999 млн гривень
Заборгованість із заробітної плати в Україні в травні становила 999,3 млн грн, що на 0,9% менше, ніж у квітні 2014 року, але на 32,7% більше, ніж на початку цього року, йдеться в повідомленні Державної служби статистики.
За даними Держстату, в сумі заборгованості із заробітної плати на 1 червня понад 62% (623,7 млн грн) займають економічно активні підприємства, 34% (340,1 млн грн) – компанії-банкроти, а решту (35,5 млн грн) – неактивні підприємства.
Згідно зі звітом, найбільший обсяг заборгованості зафіксовано в промисловості – 463,6 млн грн, на підприємствах транспорту, в поштовій і кур'єрській діяльності – 225,4 млн грн, у професійній, науковій та технічній діяльності – 91,9 млн грн, у будівництві – 73,6 млн грн. У сільському господарстві в травні заборгованість із зарплати становила 20,8 млн грн, в охороні здоров'я – 7,8 млн грн, в освіті – майже 3 млн грн.
Найбільші борги із зарплати зафіксовано в Київській області (131,9 млн грн), Харківській (120,2 млн грн) і Донецькій (109,6 млн грн), найменші - в Чернівецькій (4,3 млн грн) і в Закарпатській (4,6 млн грн) областях.
За даними Держстату, на 1 червня понад 14 тис. осіб, які працюють на економічно активних і неактивних підприємствах, не отримали заробітну плату. Середня сума боргу із заробітної плати перед одним працівником становить 5 465 грн.
Як повідомляв УНІАН, загалом по країні заборгованість із заробітної плати економічно активних і неактивних підприємств станом на початок травня становила близько 1 млрд грн. Загальний обсяг заборгованості економічно активних підприємств своїм співробітникам на 1 травня становив 624 млн грн, при цьому заборгованість підприємств Київської області становила 132,3 млн грн, Харківській області – 79,3 млн грн, Донецької області – 52,9 млн грн, Дніпропетровській області – 68,8 млн грн. Заборгованість економічно активних підприємств Києва на 1 травня становила 48,8 млн грн.
***
Fitch підтвердив рейтинг 8 українських банків
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) в іноземній валюті 8 українських банків з іноземним капіталом на рівні «ССС», йдеться в повідомленні агентства.
Зокрема, агентство підтвердило рейтинг «Промінвестбанку», «УкрСиббанку», «Укрсоцбанку», «ВТБ Банку», «Прокредит Банку», «Правекс-Банку», «Креді Агріколь Банку», «Альфа-Банку».
«Підтвердження довгострокових РДЕ зазначених банків в іноземній валюті на рівні «CCC» відображає стримуючий вплив країнового рейтингу України («CCC»), що обмежує ступінь, в якому підтримка з боку мажоритарних іноземних акціонерів цих банків може враховуватися в їх рейтингах», - зазначається в повідомленні.
Агентство також підтвердило РДЕ зазначених банків у національній валюті на рівні «B-» із «негативним» прогнозом, також зважаючи на країнові ризики.
Fitch також підтвердило рейтинг стійкості на рівні «CCC» «Промінвестбанку», «Укрсоцбанку», «ВТБ Банку», «Правекс-Банку», «Альфа-Банку», на рівні «B-» «Прокредит Банку», «Креді Агріколь Банку», а також знизило з рівня «CCC» до «CC» «УкрСиббанку».
«Нижчий рейтинг стійкості в «УкрСиббанку» на рівні «CC» також відображає дуже слабку капіталізацію банку (основний капітал за методологією Fitch був негативним на кінець 2013 року) і слабку прибутковість», - зазначається в повідомленні.
Агентство повідомило, що вищі рейтинги стійкості у «Прокредит Банку» (Україна) і «Креді Агріколь Банку» відображають істотно нижчі рівні непрацюючих кредитів у цих банків (у кожному випадку менше 3% усіх кредитів на кінець 1-го кварталу 2014 року), менші обсяги реструктурованих кредитів порівняно зі зіставними банками, керовані валютні ризики й кращі фінансові показники.
Як повідомляв УНІАН, 14 лютого міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings слідом за зниженням суверенного рейтингу України знизило довгострокові рейтинги в іноземній валюті 13 українських банків із рівня «B-» до рівня «CCC».
Згідно з повідомленням, рейтингове агентство знизило довгострокові рейтинги «Укрексімбанку», «Ощадбанку», «ПриватБанку», «Промінвестбанку», «УкрСиббанку», «Укрсоцбанку», «ВТБ Банку», «Прокредит Банку», «Правекс-Банку», «Креді Агріколь Банку», «Альфа-Банку», банку «Південний» і «Індустріалбанку».
10 лютого міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило суверенний рейтинг України в іноземній валюті до рівня «ССС» із "B-" і підтвердило довгостроковий рейтинг у національній валюті на рівні «В-» із негативним прогнозом.
