Падіння ВВП України за підсумками півріччя становило 3%, інфляція – 11,6%
Росія заборонила ввезення молочної продукції з України
Україна може знову заборонити імпорт свинини з Польщі
Японія слідом за ЄС розширить санкції проти Росії
«Украерорух» може втратити до 80% доходів через закриття неба над частиною України
Долар на міжбанку злетів до 11,95 грн
В Україні можуть ввести «військовий» податок у розмірі 1,5% зарплати
Дефіцит платіжного балансу України за півроку склав $4,231 млрд
Мінекономрозвитку: зростання ВВП України у 2015 році може скласти 2%, інфляція - 9,8%
Білорусь зняла обмеження на ввезення пива і цукерок з України - ЗМІ
***
Падіння ВВП України за підсумками півріччя становило 3%, інфляція – 11,6%
Спад ВВП України у першому півріччі 2014 року порівняно з відповідним періодом 2013 року становив 3%.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу перед засіданням Кабінету міністрів 25 липня повідомив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта.
«У першому півріччі, за нашими, підкреслю, розрахунками, падіння ВВП становитиме близько 3%. До кінця року наш прогноз - зниження ВВП на 6%, інфляція – 19%», - сказав він.
При цьому він відзначив, що у січні-червні 2014 року інфляція становила 11,6%. Багато в чому на ситуацію вплинула девальвація гривні, конфлікт на сході і торгові обмеження з боку РФ.
«За січень-червень ціни на споживчому ринку зросли на 11,6%. Це високий показник. Напевно, найбільший показник за останні роки. Офіційний курс гривні девальвував на більш ніж 47%. Це дуже серйозний вплив на зростання цін», - сказав Максюта.
Він відзначив, що за підсумками першого півріччя майже всі види економічної діяльності показали негативну динаміку. Зокрема, сільське господарство – «мінус» 3,9% за рахунок падіння виробництва у галузі рослинництва на 23%. Промисловість - «мінус» 4,7%. «Тут основними чинниками стали ситуація у східних областях і зовнішньоторговельні обмеження, пов'язані з політичними процесами, а також ситуація на основних наших експортних ринках. Мається на увазі, в першу чергу, зниження цін на метали і добрива», - прокоментував Максюта.
Падіння у машинобудуванні, за словами Максюти, становило 8,9%, падіння в оптовій торгівлі – «мінус» 10,5%. «Фактично єдиним чинником економічної активності залишається внутрішній попит, але його позитивний ефект зменшується від місяця до місяця у зв'язку зі зменшенням споживчих можливостей населення. Оборот роздрібної торгівлі зріс на 0,8%. Середньомісячна зарплата штатних працівників реально зросла в січні-травні на 0,7%. Ключовою причиною такої ситуації ми розглядаємо в першу чергу військовий конфлікт на сході», - пояснив чиновник.
Він також прокоментував ситуацію у сфері зовнішньої торгівлі. «Недостатньо прийнятна кон'юнктура, в першу чергу, по чорних металах. По 8 регіонах світу ми фіксуємо зниження цін на метали і добрива. Нетарифні бар'єри з боку Росії проти українських товарів також стали серйозним чинником. Ми відзначаємо скорочення експорту товарів до РФ за 5 місяців майже на 24%. У цілому, ми маємо тенденцію скорочення експорту до СНД і збільшення експорту до країн ЄС», - сказав Максюта. При цьому він відзначив, що у цілому експорт у січні-травні зменшився на 8,4%, імпорт скоротився удвічі вищими темпами – на 16,2%. «Це поліпшило наш зовнішньоторговельних баланс і загальний стан поточного рахунку. За підсумками січня-травня відзначається скорочення негативного сальдо торгівлі товару і послугами до 1,4 млрд дол. проти 4,8 млрд дол. порівняно з відповідним періодом 2013 року», - сказав Максюта.
Як повідомляв УНІАН, діючий бюджет на 2014 рік передбачає зниження ВВП на 3% за інфляції 12-14%, дефіцит обсягом 68,5 млрд грн і держборг не вище 664 млрд грн, або 43,6% ВВП. Уряд очікує у 2014 році падіння ВВП на 6-6,5%.
Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння ВВП України у 2014 році на рівні 6,5%. Світовий банк прогнозує спад економіки України у 2014 році на 5%.
Європейський банк реконструкції і розвитку прогнозує падіння ВВП України за підсумками 2014 року на 7% і очікує на ознаки стагнації в економіці країни у 2015 році, при цьому, на думку ЄБРР, економіка України вистоїть.
***
Росія заборонила ввезення молочної продукції з України
Росія з 28 липня обмежує ввезення молока і молочної продукції з України, повідомив РІА Новини помічник керівника Россільгоспнагляду Олексій Алексєєнко.
«Ми провели нараду з молока і молочної продукції та прийняли рішення з 28 липня обмежити ввезення такої продукції в Росію з України», - сказав Алексєєнко.
Він уточнив, що протягом вже декількох років Россільгоспнагляд виявляє під час лабораторного контролю проб української продукції різні порушення (мікробне забруднення, залишки антибіотиків). "Ми зверталися в ветслужбу України з проханням провести розслідування, але відповіді від них так і не отримали", - додав він.
Раніше Росспоживнагляд висловлював претензії до української молочної продукції, про що на початку липня заявляла голова відомства Анна Попова. За заявою пішов ряд обмежень, в тому числі щодо таких виробників, як "Мілкіленд-Україна" (входить до міжнародної групи Milkiland) і "Лозовський молочний завод".
Тим часом, з 28 липня також починають діяти обмеження на ввезення РФ української рослинної продукції в ручній поклажі, багажі та посилках.
В даний час під забороною також поставки до Росії свиней і продовольчої картоплі з України.
***
Україна може знову заборонити імпорт свинини з Польщі
Україна може знову обмежити поставки живих свиней і свинину з Польщі у зв'язку з повторним спалахом африканської чуми свиней (АЧС) у цій країні.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу у п'ятницю повідомив журналістам міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка.
«У нас є підстави для закриття Польщі для ввезення свинини. Тому що після того, як 18 червня було відкрито польський ринок свинини, є кілька підтверджених випадків (зараження АЧС – УНІАН) вже не диких тварин, а домашніх тварин у господарствах в іншому повіті Польщі, які дають сьогодні підстави для закриття імпорту до України польської свинини», - сказав Швайка.
За його словами, остаточне рішення з цього питання буде ухвалено в найближчі години.
Як повідомляв УНІАН, у лютому поточного року Державна ветеринарна і фітосанітарна служба України заборонила ввезення до країну сприйнятливих до вірусу африканської чуми свиней тварин, продукції з них і репродуктивного матеріалу з Польщі у зв'язку зі спалахом цього захворювання в країні.
У червні, після візиту українських ветеринарів до Польщі, заборону було знято для всіх регіонів країни, окрім Підляського воєводства, в якому були зареєстровані випадки захворювання тварин на АЧС.
***
Японія слідом за ЄС розширить санкції проти Росії
Уряд Японії розгляне можливість розширити санкції проти Росії у зв'язку з катастрофою Boeing в Україні, повідомляє Japan Times з посиланням на Kyodo News і його джерело в уряді.
Це було вирішено на засіданні Ради національної безпеки. Деталі щодо санкцій та дата їх введення будуть визначені після того, як Євросоюз оголосить про введення нових санкцій зі свого боку.
Джерело Kyodo в МЗС Японії раніше говорило, що нові санкції, ймовірно, будуть помірними, щоб не занадто вплинути на перспективи переговорів з Росією щодо спірних територій. Але якщо буде доведено, що літак збили проросійські сили з використанням російського озброєння, додаткових санкцій уникнути не вдасться, сказало джерело агентства.
Як повідомляють «Ведомости», Токіо також збирається натиснути на Париж з приводу продажу вертольотоносців Mistral Росії. Міністр оборони Ицунори Онодера, аби підтримати позицію США, збирається повідомити голові Міноборони Франції Жан-Ів Ле Дриану, що плани Франції щодо продажу Росії двох вертольотоносців викликають серйозні побоювання в Токіо. В Японії вважають, що ця угода не буде доречною в нинішній ситуації, повідомив співрозмовник агентства. Ле Дріан збирається відвідати Японію наступного тижня.
Нагадаємо, 18 березня, після анексії Криму Росією, Японія запровадила перші санкції проти Росії. Тоді Токіо вирішив призупинити консультації про пом'якшення візового режиму, заморозити переговори про інвестиційне співробітництво, про співробітництво в освоєнні космосу і про запобігання небезпечній військовій діяльності.
29 квітня Японія ввела візові санкції проти 23 громадян Росії, серед яких були чиновники уряду. Санкції були розширені у зв'язку з тим, що, на думку Токіо, керівництво Росії не робило видимих зусиль для деескалації кризи в Україні.
На даний момент останнім санкційним рішенням щодо Росії стало рішення Оттави. 24 липня прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер оголосив про введення нових санкцій проти широкого кола осіб, пов'язаних з різними російськими секторами, йдеться в його заяві. Він пояснив, що санкції стали відповіддю «режиму Путіна на незаконну окупацію українського Криму і його постійну провокуючу військову діяльність, спрямовану на східну Україну». За словами Харпера, збитий малайзійський MH17 минулого тижня показав, що підтримка Росією сепаратистських сил сильно шкодить міжнародному миру та безпеці.
На додаток до заборони на операції з компаніями з російської оборонної промисловості нові заходи обмежують отримання фінансування енергетичними та фінансовими організаціями, пояснив прем'єр. Під санкції потрапили, зокрема, лідери самопроголошених ДНР і ЛНР, а з компаній - «Алмаз-Антей», «Калашников», «Новатек», Зовнішекономбанк та інші.
***
«Украерорух» може втратити до 80% доходів через закриття неба над частиною України
Підприємство обслуговування повітряного руху України («Украерорух») в 2014 році може втратити 70-80% доходів порівняно з 2013 роком через закриття повітряного простору для польотів цивільних повітряних суден у південно-східному регіоні України і над Кримським півостровом.
Як повідомила УНІАН прес-служба «Украероруху», тільки після падіння збитого російськими терористами малайзійського Boeing-777 і закриття неба для польотів цивільних повітряних суден у південно-східному регіоні України кількість польотів через Україну знизилося вдвічі.
За даними прес-служби, транзитні польоти через авіаційний простір України впали в 3,4 разу. Після аварії Boeing-777 "Украерорух" обслуговує в середньому 720 польотів на добу, з яких 85 - внутрішні, 315 - міжнародні, 320 - транзитні, в той час як до трагедії підприємство щодня обслуговувало в середньому близько 1500 польотів: 85 внутрішніх, 330 міжнародних та 1085 транзитних.
У повідомленні сказано, що виконання транзитних польотів через повітряний простір України поки що призупинили такі міжнародні авіакомпанії: Air France (Франція), Lufthansa (Німеччина), Aeroflot-russian airlines (Росія), Singapore airlines LTD (Сінгапур), Emirates (ОАЕ), Qatar airways (Катар), British airways plc (Великобританія).
Водночас, такі авіакомпанії як Transaero airlines (Росія), Turkish airlines (Туреччина), LOT Polish airlines (Польща), Belavia belarusian airlines (Білорусь) скоротили виконання транзитних польотів.
У прес-службі зазначили, що частина потоків повітряного руху транзитного змістилася на північ України, через повітряний простір Республіки Білорусь і РФ, а частина - на південь, використовуючи повітряний простір Румунії, Болгарії і Туреччини.
Як повідомляв УНІАН, відсторонений глава державного підприємства обслуговування повітряного руху України («Украерорух») Юрій Чередниченко в інтерв'ю УНІАН розповів, що через анексіюРосією Криму і заборони українською авіавладою польотів над півостровом, Україна втратила близько 40% польотів у своєму повітряному просторі від загальної їх кількості.
Державна авіаційна служба України ("Державіаслужба") закрила авіаційний простір над сходом України після того, як 17 липня близько 17.00 за київським часом авіалайнер «Боїнг-777» компанії Malaysia Airlines був збитий російськими бойовиками ймовірно з використанням установки зенітно-ракетного комплексу «Бук». За інформацією авіакомпанії, на борту перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу.
Довідка УНІАН. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух» уповноважене державним регулюючим органом цивільної авіації виконувати аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України.
***
Долар на міжбанку злетів до 11,95 грн
У п'ятницю, 25 липня, на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 11,7500/11,8400, на 12:00 ціни зросли до 11,8400/11,9000. На закриття торгів цінові рівні досягли значень 11,9000/11,9500, повідомляє ІнтерБізнесКонсалтинг.
Ринок євро-гривня відкрився котируваннями 15,8190/15,9425, на 12:00 ціни пішли вгору до 15,9190/16,0040. На закриття торгів цінові показники по EUR/UAH склали 15,9985/16,0700.
Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,3352/0,3378, на 12:00 ціни піднялися до 0,3372/0,3393. На закриття торгів ціни досягли рівня 0,3372/0,3396.
***
В Україні можуть ввести «військовий» податок у розмірі 1,5% зарплати
Міністерство фінансів України допускає введення військового податку в розмірі 1,5% заробітної плати найманого робітника.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив заступник міністра фінансів України Володимир Матвійчук на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Він зазначив, що міністерство має ресурси для фінансування додаткових витрат на оборону, і серед додаткових джерел коштів розглядаються: скорочення видатків на утримання органів влади і введення спеціального «військового» податку.
«Ми погодилися з пропозиціями народних депутатів про те, щоб упровадити такий спеціальний, можна сказати, «військовий» податок у розмірі 1,5% від зарплати до кінця року», - сказав він.
За словами Матвійчука, такий крок дозволить акумулювати 2,9 млрд грн, що стане одним із заходів для забезпечення фінансування оборони, а сплачувати податок будуть всі наймані робітники. «І ви сплачуватимете цей податок», - додав він.
***
Дефіцит платіжного балансу України за півроку склав $4,231 млрд
Зведений платіжний баланс України у січні-червні 2014 року зведено з дефіцитом 4,231 млрд дол. проти профіциту у 2,181 млрд дол. роком раніше, повідомляється на сайті Національного банку України.
За оперативними даними НБУ, у червні 2014 року сальдо зведеного платіжного балансу знову стало негативним (після вперше з початку року позитивного сальдо в 1 млрд дол. у травні) і становило 735 млн. грн.
У червні дефіцит поточного рахунку скоротився до 424 млн дол. (з урахуванням ціни імпорту газу з Росії для «Нафтогазу» з квітня 2014 року на рівні фактичної ціни за I квартал у 268,5 дол. за 1 тис. кубометрів) порівняно з дефіцитом у 773 млн. дол. у червні 2013 року. Основною причиною скорочення показника Нацбанк називає тривале скорочення неенергетичного імпорту товарів (у червні на 27,8%) унаслідок девальвації гривні і зниження внутрішнього попиту.
На відміну від попереднього місяця, у червні експорт товарів скоротився на 7,9% у річному вираженні, до 4,5 млрд дол. На скорочення експорту вплинуло скорочення експорту зернових на 23,3%, зумовлене низькими цінами на зерно у поточному році, скорочення експорту машинобудування на 24,2%, хімічної продукції – 18,1%, у результаті зупинки виробництва на великих підприємствах Донецької і Луганської областей у зв'язку із загостренням ситуації в регіоні. При цьому експорт продукції металургії зріс на 5,3% у річному вираженні через збільшення маржі для виробників унаслідок девальвації.
Річні темпи падіння імпорту товарів у червні прискорилися до 17,5% з 4,7% у травні - до 4,9 млрд дол. Окрім девальвації, на скорочення імпорту вплинула низька економічна активність, зменшення недержавного фінансування і погіршення фінансових результатів підприємств на тлі низької кредитної активності. Імпорт продукції машинобудування скоротився на 39,4%, хімічної продукції – на 21%, промислових товарів – на 28,6%
Дефіцит фінансового рахунку у червні становив 660 млн. дол. і був зумовлений погашенням євробондів на 1 млрд дол., випущених у 2012 році. Профіцит капітального рахунку становив 349 млн дол., завдяки одержаній від ЄС макрофінансовій допомозі на 340 млн дол.
Чисте надходження прямих іноземних інвестицій до України у червні становило 214 млн дол., і було практично повністю спрямовано у реальний сектор.
У червні вперше з жовтня 2013 року спостерігалося скорочення готівкової валюти поза банками на 207 млн дол., що зумовлене як сезонними чинниками, так і відродженням довіри до національної валюти.
У червні Україна провела чергові планові погашення кредиту МВФ на 193 млн дол. Станом на 1 липня обсяг міжнародних резервів знизився до 17,1 млрд дол., що забезпечує фінансування імпорту майбутніх періодів на 2,5 місяця.
Як повідомляв УНІАН, зведений платіжний баланс України у січні-травні 2014 року зведено з дефіцитом у 3,496 млрд дол. США проти профіциту у 3,262 млрд дол. США роком раніше, у травні 2014 року сальдо зведеного платіжного балансу, без урахування показників тимчасово окупованої території АР Крим і Севастополя, вперше з початку року стало позитивним і становило 1 млрд дол. завдяки зовнішньому фінансуванню уряду і низькому дефіциту поточного рахунку.
Зведений платіжний баланс України у 2013 році зведений з профіцитом у 2,021 млрд дол., тоді як за 2012 рік платіжний баланс було зведено з дефіцитом 4,175 млрд дол.
***
Мінекономрозвитку: зростання ВВП України у 2015 році може скласти 2%, інфляція - 9,8%
Міністерство економічного розвитку України розглядає два сценарії розвитку економіки України в 2015 році, і прогнозує незначне зростання економіки на рівні від 0,3% до 2%, а також інфляцію на рівні 8,7-9,8%.
Як передає кореспондент УНІАН, про це в ході брифінгу повідомив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта.
«Є два сценарії, вони передбачають відновлення позитивної динаміки зростання ВВП у 2015 році. Ми розглядаємо два етапи – стабілізація ситуації з втратою економічного зростання, а з наступного року ми передбачаємо економічне зростання, – сказав Максюта. – За обома сценаріями воно невелике. За одним сценарієм це 0,3%, за іншим – 2%. Різниця – в глибині реформ, у ситуації на газовому ринку, в торговій сфері з Росією і ЄС. Передбачається ослаблення інфляції до 8,7% і 9,8% за відповідними сценаріями».
Водночас Максюта зазначив, що навіть найоптимістичніші оцінки не є достатніми для подолання кризових явищ. «На жаль, те зростання, яке я назвав, для нас недостатнє, і воно не дає нам можливості швидко подолати ті явища, які ми переживаємо. Ми шукаємо шляхи прискорення економічного зростання. Ми бачимо їх в тому, щоб створити умови для бізнесу і скорочення бар'єрів для бізнесу, і у пошуках ресурсів для залучення інвесторів і донорів в Україну», – наголосив Максюта.
Він також повідомив, що Мінекономрозвитку розраховує до кінця року провести донорську конференцію, на якій буде викладений план розвитку України до 2016 року. «Ми розраховуємо, що в поточному році ми зможемо провести інвестиційний-донорську конференцію, на якій ми хотіли б представити бачення розвитку України на 2014 – 2016 роки», – сказав Максюта.
Раніше Максюта повідомив, що в першому півріччі 2014 року порівняно з відповідним періодом 2013 року спад ВВП становив 3%, інфляція – 11,6%. До кінця року зниження ВВП становитиме 6%, інфляція – 19%. Офіційний курс гривні за вказаний період девальвував більш ніж на 47%.
***
Білорусь зняла обмеження на ввезення пива і цукерок з України - ЗМІ
Учора уряд Білорусі вирішив зняти обмеження на постачання українських кондитерських виробів і пива.
Таку інформацію сьогодні поширила прес-служба МЗС Білорусі, пише TUT.BY.
"24 липня прем'єр-міністром Республіки Білорусь підписано постанову (№ 719), яке знімає побоювання, які мали місце у наших партнерів по СНД, щодо доступу їх товарів на білоруський ринок", - заявив начальник управління інформації - прес-секретар МЗС Дмитро Мирончик, повідомляє білоруське видання.
У МЗС Білорусі очікують, що у відповідь "Україна забезпечить доступ білоруських товарів на свій ринок у режимі, встановленому Договором про зону вільної торгівлі, оперативно скасувавши відповідні рішення Міжвідомчої комісії". "У тому ж випадку, якщо українські рішення набудуть чинності, ми змушені будемо вживати заходів адекватного реагування. Хоча сподіваємося, що за негативним сценарієм події розвиватися не будуть, оскільки це не відповідає духу та рівню взаємодії між нашими братніми країнами", - резюмував Дмитро Мирончик.
Як повідомляв УНІАН, із 1 травня Білорусь ввела ліцензування імпорту пива з-за меж Митного союзу. Українські виробники пива назвали це дискримінаційними заходами й повідомили, що в Білорусі від них зажадали підвищити роздрібну ціну на свою продукцію більш ніж у 2 рази, що автоматично робить українське пиво неконкурентоспроможним на білоруському ринку. Аналогічні заходи Білорусь застосувала до українських кондитерів.
Україна у відповідь на дискримінаційні недружні дії з боку Республіки Білорусь стосовно українських виробників напоїв і продуктів харчування ввела спеціальне мито на поставку електричних ламп розжарювання, добрив, холодильників та шин із Білорусі.
Основу імпорту до України з Республіки Білорусь становлять нафтопродукти, трактори та сідельні тягачі, металопродукція, холодильники і морозильники, шини, полімери етилену, мінеральні та калійні добрива, вантажні автомобілі, тара пластмасова, панчішно-шкарпеткові вироби, частини та обладнання для автомобілів і тракторів, сільськогосподарська техніка, кордні матеріали і синтетичні волокна.
Білорусь також є одним із найбільших імпортерів молочної продукції на українському ринку. За даними Державної фіскальної служби, у першому півріччі 2014 року Білорусь поставила до України молока і вершків на 1,3 млн дол., що становить 46% від загального імпорту цієї продукції.
УНІАН
