Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 232 із 319 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.
Це було повторне голосування, оскільки при першому голосуванні не було необхідних 226 голосів. Тоді проголосували “за” тільки 210 депутатів.
Читайте такожПарламент має намір поширити спецконфіскацію на всі злочини
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман повідомив, що буде створено робочу групу з представниками уряду для доопрацювання даного законопроекту.
Міністр юстиції Павло Петренко наголосив, що даний законопроект «передбачає нові механізми для наших оновлених антикорупційних органів по спецконфіскації та арешту». За його словами, не відповідають дійсності побоювання, які висловлювались в комітеті та в кулуарах ВР, що «ці закони дають можливість без рішення чи вироку суду провести спецконфіскацію, і що ці закони можуть десь бути використані для того, щоб відібрати чуже майно».
«Таких положень в цих законах немає. Ці закони дають можливість правоохоронним органам у рамках розслідування кримінальних корупційних справ накласти арешт на майно. Наприклад, державне підприємство через підставні компанії виводить на офшори кошти, але немає конкретного фігуранта на початок розгляду справи, хто є кінцевим власником цих коштів, але у слідства є обґрунтовані докази того, що ці кошти були виведені з порушенням процедури і були вкрадені. Слідчий, відповідно до цих законів, буде мати право накласти на ці кошти тільки арешт через відповідне судове рішення для того, щоб вони не були виведені далі і не були втрачені для української держави і бюджету», - зазначив Петренко.
Він нагадав, що відповідно до нинішнього законодавства, такий арешт коштів не можна здйснити, бо немає конкретного підозрюваного.
Голова Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін наголосив, що комітет пропонує відхилити даний законопроект. Він зазначив, що члени комітету «зауважили, що найбільш досконалого опрацювання підлягають положення законопроекту, якими, по-перше, надається можливість застосувати арешт майна до будь-якої особи, обґрунтовуючи це тим, що пов’язане з кримінальним правопорушенням або особою, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, і, по-друге, запроваджується спрощений порядок арешту майна на підставі будь-яких відомостей, які свідчать про наявність такого майна у володінні, користуванні чи розпорядженні особою».
Даним законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України до статей 170 – 173, 236, 2971 КПК, а саме надати можливість накладати арешт на майно будь-яких осіб, якщо воно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, або щодо нього може бути застосована спеціальна конфіскація.
Ним дозволяється забезпечити відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою; уніфікувати перелік об’єктів, на які може бути накладено арешт; встановити різний ступінь доведення відповідних обставин для накладення арешту на майно в залежності від його мети; надати можливість розмежовувати поняття "розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням" та "розмір цивільного позову".
Законопроект дозволяє зменшувати за пропозицією слідчого, прокурора чи цивільного позивача строк, необхідний для усунення недоліків клопотання про арешт майна; конкретизувати процесуальний статус майна, вилученого під час обшуку; передбачити можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших, окрім передбачених частиною другою статті 297-1 КПК злочинів, за умови, що вони розслідуються в одному кримінальному провадженні, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Як сказано в пояснювальній записці, даний законопроект необхідний для виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС, зокрема, для запровадження безвізового режиму з ЄС.
