Проект нового Трудового кодексу України, який уже пройшов перше читання у парламенті і намічений на затвердження у 2013 році, передбачає низку нововведень, які ігнорують право людини не тільки на відпочинок, але й на охорону здоров'я.

Як повідомляє ZN/UA, найбільше експертів обурили норми про збільшення тривалості робочого дня з 8 до 12 годин і скорочення часу на відпочинок між змінами до 12 годин.

"Стаття 143 ТКУ дозволяє встановити фактично необмежену тривалість робочого дня і тижня. Найбільше дискусій у наукових колах викликала теза про збільшення робочого часу з нинішніх 40 годин на тиждень до 48", - розповів в інтерв'ю тижневику директор Інституту праці НАМН України, академік Юрій Кундієв.

Відео дня

"Робочий день у будь-якій компанії може бути продовжений до 12 годин, а "за наявності достатніх підстав" - і більше. Зловживання можуть бути спровоковані й тим, що вичерпний перелік таких підстав не надається", - зазначив учений.

Єдина "поступка" від законодавців полягає в тому, що продовження робочого дня можливе тільки за письмовою згодою того, хто працює. Але, на думку фахівців, це просто "фільчина грамота".

"Нехай спробує не погодитися! В умовах безробіття таке уточнення сприймається як насмішка", - обурений Ю.Кундієв.

Наукові експерти переконані, що ці статті законопроекту несуть пряму загрозу здоров'ю людей. Ще засновник російської школи фізіологів Іван Сєченов звернув увагу на те, що оптимальне співвідношення у циклі "робота-відпочинок" природою закладене в роботі серця людини.

"Тривалість систоли і діастоли зазвичай мають співвідношення 1:2. При такому ритмі серце працює практично без перевтоми упродовж усього життя людини. Це співвідношення, апроксимоване на 24-часовий цикл життя, дає підстави вважати фізіологічно обґрунтованою саме восьмигодинну тривалість робочого часу протягом доби. Таким чином, восьмигодинний робочий день став основною вимогою у відстоюванні прав працівників", - пояснив Ю.Кундієв.

Експерти, правозахисники, профспілкові діячі стверджують, що проект Трудового кодексу не погоджували з громадськими організаціями, не було проведено жодного публічного обговорення, презентації або дискусії.

Проект так і не представили на розгляд Міжнародної організації праці. Попри це, він вже готовий до другого читання.