"Укрзалізниця" оскаржить рішення суду про сплату боргу за будівництво Дарницького мосту / uk.wikipedia.org

Державна адміністрація залізничного транспорту України ("Укрзалізниця") вважає передчасним і необґрунтованим рішення Шевченківського райсуду столиці про сплату Південно-Західної залізниці (ПЗЗ) 612 мільйонів гривень за будівництво моста через Дніпро в Києві (Дарницький міст) на користь турецької компанії DOGUS Insaatve Ticaret AS і має намір оскаржити дане рішення.

Згідно з повідомленням прес-служби відомства, 17 вересня поточного року Шевченківський районний суд міста Києва розглянув клопотання турецької компанії і видав дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати Швейцарії (Цюріх).

Однак, як зазначають в "Укрзалізниці", вказане рішення не набуло чинності та не є остаточним.

Відео дня

"Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" інформує, що висновок про сплату Південно-Західною залізницею 612 мільйонів гривень за будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у Києві на користь компанії DOGUS Insaatve Ticaret AS (Туреччина) є передчасним та таким, що не відповідає дійсності... "Укрзалізниця" сподівається, що апеляційний суд Києва дасть належну оцінку таким діям судді Шевченківського районного суду Києва", - сказано в повідомленні.

18 вересня Південно-Західна залізниця подала апеляційну скаргу на зазначене рішення Шевченківського райсуду, яка вже прийнята до провадження апеляційним судом Києва. Апеляційний суд, у свою чергу, оцінює правомірність висновків суду першої інстанції та надасть об'єктивну оцінку всім доказам, наявним у матеріалах цієї справи.

У відомстві вважають сумнівним висновок суду першої інстанції про те, що будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро здійснювалося не для задоволення державних потреб.

У доказ тому "Укрзалізниця" наводить той факт, що новий міст через Дніпро істотно полегшив сполучення між двома берегами столиці і дещо спростив життя автомобілістам Києва, розвантаживши в години пік інші мости, проте цей факт не був врахований судом.

"Тому очевидно, що будівництво мостового переходу здійснювалося саме для задоволення державних потреб, а не потреб "Укрзалізниці", - зазначає прес-служба.

Ще більш сумнівною, на думку відомства, є те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати Швейцарії, який прийняв рішення про стягнення з Південно-західної магістралі на користь турецької компанії грошових коштів, не був повноважним судом для розгляду будь-яких спорів між цими двома суб'єктами.

Так, як у договорі від 14 листопада 2004 року, що містить третейське застереження, імперативно зазначено, що арбітражною установою сторони визначили Міжнародний арбітражний суд Цюріха.

У зв'язку з цим, приймаючи до уваги ці обставини, "Укрзалізниця" вважає, що рішення іноземного суду в принципі не може бути допущено до виконання в Україні, оскільки Південно-західна залізниця ніколи не надавала згоду на розгляд спорів саме у цьому закладі.

Також у повідомленні наголошується, що представники залізниці під час своєї участі в арбітражному розгляді постійно заявляли про те, що Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати Швейцарії не є компетентним судом для розгляду спору в даному випадку, і ця позиція української сторони викладена у рішенні міжнародного арбітражного суду.

"Тим більше дивним є висновок суду першої інстанції про те, що участь Південно-Західної залізниці в арбітражному розгляді є доказом визнання компетенції Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати Швейцарії", - підкреслює "Укрзалізниця".

Також повідомляється, що у відповідності зі статтею V. Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, до якої приєдналася Україна, ці дві підстави є безумовними для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

"Також не можна не зазначити те, що у провадженні Шевченківського районного суду Києва було аналогічну заяву компанії Dogus Insaatve Ticaret A. S. про виконання цього рішення міжнародного суду, однак Шевченківський суд замість того, щоб залишити повторне заяву турецької компанії без розгляду, як того вимагає ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України, чомусь вирішив все ж розглянути клопотання турецької сторони по суті", - зазначили в прес-службі.

Читайте також"Укрзалізниця" закрила шлях до України вагонам російської компанії, яка потрапила під санкції

Як повідомляв УНІАН, будівництво Дарницького залізнично-автомобільного мосту через Дніпро в Києві почалося в липні 2004 року, і планувалося завершити в 2006 році. Потім ці терміни кілька разів переносили. Гензаказчиком будівництва Дарницького мосту виступила Південно-Західна залізниця.

Спір між турецькою компанією і ПЗЗ виник у червні 2010 року.

За даними ЗМІ, в листопаді 2004 року ПІВДЕННО-західна залізниця підписала два аналогічних договору підряду на здійснення будівельних робіт. Так, перший договір був укладений 14 листопада з турецької Dogus Insaat ve Ticaret A. S, другий – 16 листопада з компанією "Планета-Міст". У підсумку, 15 червня 2010 року Dogus Insaat ve Ticaret A. S звернулася в Міжнародний арбітражний суд з позовом про стягнення збитків, у тому числі упущеної вигоди.

6 вересня 2013 року Міжнародний арбітражний суд прийшов до висновку про дійсності додаткового договору між Dogus Insaat ve Ticaret A. S (Туреччина) і ПЗЗ і постановив стягнути з неї суму в розмірі приблизно 26 мільйонів доларів.

Так, у 2014 році Міжнародний арбітражний суд Швейцарії розглядав справу про стягнення з компанії Dogus Insaat ve Ticaret A. S 30 мільйонів доларів за зустрічним позовом Південно-Західної залізниці, який був поданий в 2012 році, однак Верховний суд Швейцарії відхилив клопотання залізниці і залишив у силі рішення Міжнародного арбітражного суду від 6 вересня 2013 року у справі за позовом турецької компанії.