Ілюстрація REUTERS

Малі та середні аграрії, представники олійноекстракційних заводів, народні депутати та провідні експерти галузі вперше зібрались для спільного обговорення проблеми скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку.

Так, за організаційної підтримки найбільших аграрних асоціацій, що входять до складу ГС «Всеукраїнський аграрний форум»: Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) та Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) сьогодні, 29 березня, в Києві відбувся круглий стіл, у ході якого усі зацікавлені сторони вперше мали можливість провести відкритий діалог та висловити свою позицію.

При цьому важливо підкреслити, що таке обговорення відбулось вже після того, як депутати прийняли правку до Податкового кодексу, згідно з якою відміняється експортне відшкодування ПДВ для сої та ріпаку. Адже під час відповідного голосування у парламенті дана правка була протягнута із порушенням регламенту, в результаті чого депутати самі не знали, за що голосують.

Відео дня

«Від імені аграрного комітету ні один народний депутат до внесення в зал не знав про «соєві правки». Було порушення регламенту, адже в першому читанні не було цієї правки, її внесли в другому читанні. Так робити не можна», - зазначив у ході круглого столу заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко.

Головним аргументом прихильників «соєвих правок» було те, що рішення щодо скасування експортного відшкодування ПДВ покликане збільшити рентабельність переробних заводів, і тим самим привабливість інвестицій в їх будівництво, що забезпечить подальше збільшення переробних потужностей.

Однак представники олійноекстракційних заводів неодноразово зазначали, що переробка олійних в Україні вже рентабельна. Тим більше, за даними Національної академії аграрних наук України, переробні потужності ріпаку перевищують загальні об’єми виробництва цієї культури в нашій країні. А тому аграрії задають переробникам логічне питання: навіщо дотувати за рахунок фермерів переробку олійних, якщо вже наявних потужностей з урахуванням можливого перепрофілювання з надлишком вистачає на переробку усієї кількості сої та ріпаку, вироблених в Україні?

«Прийнята Верховною Радою правка дає можливість власникам переробних заводів купувати сировину за заниженими цінами, а експортувати свою продукцію за нормальними. Таким чином, переробники можуть збільшити свою маржу за рахунок втрат малих та середніх аграріїв… У 2015 році, коли експортне відшкодування ПДВ для ріпаку не діяло, закупівельні ціни на ріпак були нижчими за експортні на 21%. Після запровадження відшкодування експортного ПДВ, цінова різниця скоротилась до 6%», - відмітив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

«Всі розуміють, що в Україні потрібно розвивати і підтримувати переробну галузь, орієнтуючись на збільшення продуктів з доданою вартістю, але не за рахунок аграріїв. Якщо впаде рентабельність виробництва олійних культур, вони перейдуть на виробництво інших культур. І в такому випадку питання до переробників – що вони перероблятимуть, якщо виробництво сої і ріпаку в країні скоротиться?», - додала аналітик ринків зернових та олійних культур асоціації УКАБ Ольга Харабара.

Як зазначив народний депутат від фракції «Самопоміч», співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Аграрна Рада» Іван Мірошніченко, збитки аграріїв від скасування експортного ПДВ сягнуть 8-9 млрд грн. Тому сільгоспвиробники вимагають від Верховної Ради ухвалити законопроект №7403-2, яким повертається експортне відшкодування ПДВ для олійних.

«14 обласних рад попросили Верховну Раду розглянути законопроект №7403-2. Західні компанії, котрі мають заводи в Україні і в Європі, не підтримали «олійні правки», Європейська бізнес асоціація не підтримала, Американська торгова палата не підтримала. Я був присутній на цих зустрічах. Більш того, 22 депутати аграрного комітету Ради вимагають розглянути законопроект, яким повертається відшкодування ПДВ, вже є рішення податкового комітету на підтримку відповідного законопроекту, є звернення голів фракцій. Але Верховна Рада навіть не може занести це питання в зал», - сказав народний депутат.

У той же час генеральний директор агрохолдингу Kernel Євгеній Осипов зазначив, що, згідно з його підрахунками, аграрії не зазнають збитків від відміни експортного відшкодування ПДВ, і звернув увагу аграріїв на інші проблеми галузі.

«Я вважаю, що зниження цін на сою і ріпак не буде у жодному випадку, тому аграрії не постраждають. На мою думку, замість можливих втрат від «олійних правок» агровиробникам потрібно зосередитись на інших проблемах», - сказав він.

Зрештою, більшість учасників круглого столу погодились, що підтримка переробних підприємств має відбуватись не за рахунок малих та середніх виробників. Більш того, подібні широкі обговорення тих чи інших законодавчих ініціатив мають відбуватись до моменту їх прийняття, і аж ніяк не після.

Довідка. Згідно зі змінами до Податкового кодексу, що вступили в силу з 1 січня 2018 року, відшкодування експортного ПДВ для сої буде скасоване з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року, а ріпаку – з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року.

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України щодо рівності усіх платників перед законом. Крім того, дана норма є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Аграрії вимагають від народних депутатів ухвалити законопроект №7403-2, який повертає справедливість і скасовує прийняту норму щодо невідшкодування ПДВ. Даний законопроект підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші асоціації. Але Верховна Рада затягувала його прийняття.

Через це аграрії були вимушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради та власне будівлею парламенту. Зрештою податковий та аграрний комітети погодили законопроект 7403-2 та рекомендували депутатам прийняти його за основу. У четвер, 22 березня, законопроект був винесений у сесійну залу, але не назбирав достатню кількість голосів для початку розгляду.

Аграрії вимагають від депутатів його прийняття протягом наступного сесійного тижня – 3-7 квітня.