Фото УНІАН

Про це заявив голова Аграрної партії України Віталій Скоцик під час круглого столу «Ринок землі в Україні: бути чи не бути? Які законодавчі інструменти необхідні для ефективного обігу земель сільськогосподарського призначення?», що відбувся в УНІАН 12 жовтня.

Політик нагадав, що після масових акцій протесту, які провела Аграрна партія України, Верховна Рада 6 жовтня ухвалила закон щодо продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2018 року. Однак лазівки для «земельного беззаконня» залишаються і дозволяють «обраним» прокручувати різного роду тіньові схеми.

Читайте такожГройсман назвав умови для скасування мораторію на продаж сільгоспземель

Відео дня

«Україні не потрібен мораторій заради мораторію. Ми бачимо багато лазівок для махінацій із землею. Окрему проблему становлять ділянки землі, що офіційно ніде не враховані. Через відсутність адміністративних кордонів між районами в кожній області є до 40 тисяч гектарів такої землі. Крім того, з часу розпаювання в Україні померли близько мільйона власників ділянок, і тепер близько 4,5 мільйона гектарів є «нічиїми»», - зазначив Віталій Скоцик.

За його словами, нинішні пропозиції уряду з вирішення земельного питання не принесуть користі власникам землі, а навпаки – зроблять їх більш безправними.

«Без наявності усіх інструментів поводження із землею, таких як рента, договір довічного утримання, договір міни і багато інших, цивілізованого ринку не буде. Спроби впровадити емфітевзис, легалізувати можливість продавати і заставляти орендні права у цих умовах жодним чином не працюватимуть в інтересах власників землі. Ми будемо блокувати будь-які спроби прийняти такий закон, який простими словами означає – вкрасти землю у людей. Прикро, що цю ідею підтримує і частина депутатів. Як може бути так, що аграрний комітет Верховної Ради підтримує законопроект, проти якого виступають усі асоціації? Якщо буде потрібно, вийдемо знову на страйк», - заявив Віталій Скоцик.

Політик зазначив, що паралельно партія напрацьовуватиме законопроекти, необхідні для цивілізованого обігу землі.

«Ми прекрасно розуміємо, що земельна реформа без податкової і адміністративної не буде працювати. Тому наші експерти працюватимуть над комплексним підходом, який врахує і розвиток територій», - підкреслив Віталій Скоцик.

Політик наголошує, що при підготовці земельного законодавства буде враховано і закордонний досвід, але без сліпого копіювання іноземних прикладів земельних реформ.

«Україна – унікальна держава. Ми володіємо 25% світових чорноземів. В Україні земля – головне національне багатство, від якого залежить стан усієї економіки. Для нас не може бути на 100% придатним ані американський, ані європейський досвід. Земля повинна перебувати в руках тих, хто її обробляє, і вона має виконувати соціальну функцію для громади. Сама система земельних відносин має сприяти гармонійному розвитку різних видів підприємництва: малого, середнього і великого. Малий і середній бізнес працює передусім на місцевий ринок, дає роботу і доходи людям у селі. Водночас, не можна руйнувати великий бізнес, який зараз складає основу експорту країни», - зауважив Віталій Скоцик.

За словами політика, найбільш цікавим є досвід Польщі.

«Там одночасно проводилася земельна, адміністративна та податкова реформа. Але там була перевага. У парламенті була Польська селянська партія, яка могла гарантувати ухвалення необхідних законопроектів. В Україні такої партії нема в парламенті. Людей, які знають, як провести реформу достатньо, але вони не в парламенті. Ми їх об’єднали. І ми надамо наші напрацювання законопроектів, необхідних для земельної реформи, у  відкритий доступ. Але я думаю, що реалізувати реформу вдасться тоді, коли у парламенті з’явиться не менше, ніж 100-150 депутатів Аграрної партії, які зможуть пролобіювати необхідні законопроекти», - припускає Віталій Скоцик.

Політик наголосив, що кінцевий варіант реформи має бути підтверджений народом на референдумі.

«У цивілізованих країнах, коли потрібно ухвалити стратегічно важливе рішення, влада звертається до народу – питання виноситься на референдум. Останній приклад - Brexit. Ті, хто дуже хотів залишатися у ЄС, на наступний день взялися за виконання рішення референдуму. Все. У нас уряд чомусь прагне вирішувати щось всупереч волі народу. Остаточне слово повинні сказати люди. Але це не має бути спекулятивне, вирване з контексту питання «продавати чи не продавати землю». На розгляд народу потрібно винести напрацьований експертами комплексний підхід», - резюмував Віталій Скоцик.