Вівторок,
25 липня 2017
Наші спільноти

Тарас Кутовий: Якщо ми говоримо про роздержавлення "Укрспирту", то у світі є лише дві монополії в цій галузі, які вважають, що це якась ексклюзивна модель, - ми і Білорусь

Міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий в інтерв’ю УНІАН розповів, як держава планує підтримувати аграріїв в поточному році, чому затягнувся процес приватизації «Укрспирту», чи є загроза обсягам українського експорту та чи буде в наступного року відкритий ринок землі.

Кутовий вважає, що кроком вперед було формування стратегії розвитку аграрної галузі / Фото УНІАН
Кутовий вважає, що кроком вперед було формування стратегії розвитку аграрної галузі / Фото УНІАН

Минулого року українські аграрії встановили багато історичних рекордів з виробництва та експорту. Зокрема, вони зібрали близько 66 млн тон зернових, що на 10% перевищує показник 2015 року. Згідно з прогнозами профільного міністерства, за результатами 2016-2017 маркетингового року (липень 2016 – серпень 2017) експорт зерна також досягне рекордної позначки у 41,6 млн тон. Крім того, в минулому році Україна експортувала рекордний об’єм соняшникової олії - 4,8 млн тон, цукру - 466 тис. тон та меду – 56,9 тис. тон. Утім, експерти вважають, що продовольчий потенціал України лишається недореалізованим, передусім – через відсутність ринку землі та неефективне управління державними активами.

Про це зокрема і про сільськогосподарський бізнес України в цілому УНІАН говорив з міністром аграрної політики і продовольства Тарасом Кутовим, який очолив міністерство в квітні 2016 року.

За 9 місяців вашої роботи в уряді – що вдалось зробити чи змінити? Які плани реалізувати не вдалось, з якими основними труднощами довелось зіткнулися?

Великим кроком вперед було формування стратегії розвитку аграрної галузі. Сьогодні міністерство чітко бачить свої пріоритети - проведення земельної реформи, забезпечення державної підтримки і приватизація деяких державних підприємств галузі, зокрема «Укрспирту». В розрізі цих трьох пріоритетів ми вже можемо говорити про певні базові досягнення.

Одним із основних досягнень стало вирішення питання державної підтримки галузі. В минулому році Верховна Рада проголосувала за те, щоб 1% від валового виробництва сільськогосподарської продукції направлявся на підтримку аграрного сектору. Такого раніше не було, це - революційне досягнення, в яке, насправді, ніхто не вірив з самого початку. На жаль, раніше кожен рік обсяги підтримки визначалися в залежності від різних факторів, які завжди не мали системності. Тобто, фермери, наприклад, не розуміли, чому у цьому році підтримка є, а у наступному році невідомо, чи будуть кошти.

Введена норма закладена в бюджетному кодексі на 5 років, і відповідно в цьому році ми отримаємо 5,5 млрд грн. Сподіваюсь, що в наступні роки цифра буде збільшуватись, якщо вал зростатиме. Оскільки ми в 2016 році зібрали зернових майже на 6 млн тон більше, ніж у 2015-ому, то надіюсь, що обсяг державної підтримки галузі на наступний рік складе понад 6 млрд грн. На мою думку, це - гарне досягнення в розрізі системної роботи, яка продовжиться і після нас. Тим більше, якщо такий підхід буде працювати ефективно, то він буде продовжений і після закінчення 5-річного терміну. Верховній Раді буде важко знайти якісь аргументи, щоб цю підтримку відмінити.

Крім цього, в цьому році ми отримали 400 млн євро кредиту від Європейського інвестиційного банку на підтримку аграрної галузі, вдалося запустити офіс технічної підтримки реформ при міністерстві, створити рибний патруль при Держрибагентстві. Ще ми підписали програму з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФAO) на 2016-2019 роки, розробили проект закону про дитяче харчування. Тобто ми зробили багато кроків, які заклали певний фундамент, а от реалізувати їх треба в цьому році. Ну і звичайно, якщо ми говоримо про досягнення в реформах, то багато залежить від роботи Верховної Ради.

У зв’язку з відміною спецрежиму оподаткування ПДВ у 2017 році, чи достатньо буде передбачених 5,5 млрд грн для підтримки наших аграрних виробників?

Я дуже сподіваюсь, що їх вистачить, і усі гравці ринку зможуть отримати компенсацію. На цю програму закладено 4 млрд грн. Але не виключаю, що в якийсь із періодів може бути застосований понижуючий коефіцієнт. Мова йде про те, що система компенсацій може бути автоматичною, тобто, підтримка не буде надаватися шляхом прийняття якогось суб’єктивного рішення. Це дозволить зробити механізм чесним і прозорим.

Схема така. ДФС формує реєстр, в якому показана сума сплаченого ПДВ різними групами аграріїв – тваринниками, овочівниками, птахівниками, садівниками. Цей реєстр потім передається Мінагропроду, який говорить, скільки в даному конкретному періоді виділено коштів на ту чи іншу програму. Потім цифри порівнюють. Якщо ми маємо кошти до відшкодування – 100, і у нас є 100, то коефіцієнт виходить 1:1. Тоді реєстр передається в казначейство, яке автоматично здійснює виплату. Але можливий варіант, коли якась група сплатила, наприклад, понад 100, а грошей є 100. Тоді застосовується понижуючий коефіцієнт, щоб всім рівномірно розподілити кошти. Наприклад, 0,9. Зрештою усі ці дані також відправляються у казначейство. Мінагропрод не приймає рішення ні в контексті черговості надання цієї компенсації, ні в контексті обсягів компенсації для конкретних суб’єктів.

Які програми передбачено для підтримки малих сільгоспвиробників?

По-перше, малі виробники так само користуються системою компенсації ПДВ. По-друге, це - фонд підтримки фермерства. В 2016 році фермери отримали майже 97% коштів, які було заплановано їм виділити. В 2017 році ми проведемо цю компанію так само ефективно. Думаю, що в цьому році ми збільшимо обсяг прямої державної підтримки для фермерських господарств приблизно в три рази, і цю підтримку зможуть отримати лише ті, хто зареєстрований як фермери.

Міністр сподівається, що в цьому році буде збільшено обсяг прямої державної підтримки для фермерських господарств / фото УНІАН
Міністр сподівається, що в цьому році буде збільшено обсяг прямої державної підтримки для фермерських господарств / фото УНІАН

Також діє програма компенсації по відсотковим ставкам у тому самому обсязі. Фермери так само, як і всі інші компанії, користуються цим інструментом, єдине, що відсоток кредитування у фермерському середовищі не такий великий.

Крім того, Верховна Рада вже прийняла рішення, згідно з яким в 2017 році на підтримку сільськогосподарського машинобудування буде направлено 10% від суми держпідтримки, в 2018 році - 15%, 2019 році - 20%. Тобто фактично в цьому році ми говоримо про 550 млн. Гроші будуть надаватись безпосередньо фермерам і учасникам ринку – не заводам. Купуючи техніку українського виробництва, вони отримуватимуть компенсацію від вартості в залежності від локалізації. Паралельно вони зможуть використовувати понижуючу відсоткову ставку. Вважаю, це буде додатковий механізм, яким чином ми зможемо підтримувати українських фермерів.

Також у нас є програма підтримки розвитку тваринництва, програма розвитку садівництва. Пріоритети по всім програмам ми будемо надавати органічному виробництву. Органічне виробництво – маркер для надання підтримки. Хочу, щоб кількість виробників органічної продукції зростала, це якраз той нішевий сегмент, в якому ми можемо досягати успіхів.

Ви неодноразово стверджували, що розвиток органічного виробництва є одним з пріоритетних напрямів роботи міністерства. Яким чином плануєте підтримувати цю галузь?

Кабінет міністрів підтримав розроблений нами закон про органічне виробництво, порядок сертифікації, маркування. Думаю, що це великий крок в напрямку підтримки ринку, тому що загальний світовий ринок органічної продукції оцінюється в 100 млрд долл. У нас експорт – 17 млн євро. При цьому наша земля більш ніж придатна для виробництва органічної продукції.

Більшість працюючих підприємств – сертифіковані, їх близько 200. Зростання колосальне в контексті «нішевості». Це ті напрямки, в яких фермери можуть заробляти свою преміальну ціну та бути конкурентоздатними порівняно з великими холдингами.

У 2016 році українські аграрії поставили багато рекордів з  обсягів експорту. Але наскільки наші ціни на зовнішніх ринках конкурентні?

Те, що стосується збіжжя, зерна, кукурудзи тощо - ціни світові. Що ви продаєте з України, що ви продаєте з іншого порту – ціна буде майже однакова скрізь. Різниця буде тільки в логістиці. Усі трейдери, які працюють в Україні, а також великі компанії, які продають своє зерно, зав’язані на Чиказькій біржі. Від неї йде логістичне плече, хто і де знаходиться, і таким чином формується ціна. Але ціна зерна, як правило, однакова.

Але неодноразово лунали заяви, що ми продаємо деякі категорії товарів майже за найнижчими в світі цінами. Тобто ми поставляємо великий обсяг продукції, але неефективно її реалізуємо. Плюс основна частина експорту – сировина, яка не створює додаткової вартості…

Угоди теж можна підписувати з різною ефективністю – хтось знаходить кращу преміальну ціну, хтось - гіршу. Це вже питання позиціювання на ринку. Підвищуючи якість продукту, швидкість логістики, стаючи стабільним партнером, вони отримуватимуть кращу ціну. Не думаю, що там є якісь критичні відхилення, але працювати над покращенням ціни та пошуком потрібних ринків звичайно потрібно.

Ми шукаємо нові преміальні ринки, які складніші, ніж європейські, але на яких можна отримати кращу ціну. Треба розуміти, що іноді там, де можна отримати кращу ціну, вона як правило корелює з ризиком. Тобто ми матимемо кращу ціну, але більші ризики по оплаті, затримці та швидкості оплати. Наприклад, Бангладеш - 150 млн населення, іноді можна подумати про преміальну ціну, але переговорний процес займає багато часу. Іншим преміальним ринком є Індія, яка споживає дуже багато протеїну не м’ясного походження. Індія і ціну нормальну дає, і є стабільним покупцем. На сьогодні цей напрям займає 9,7% в структурі експорту з України. До речі, наш експорт (аграрної продукції – УНІАН) у 2016 році збільшився на 4,5% - непоганий показник. Це понад 15 млрд долл. в структурі надходжень валютної виручки. Вважаю, що сектор справді дає гарні результати. Питання в тому, скільки податків з нього сплачується, скільки робочих місць створюється. Я б хотів, щоб усі рекорди та досягнення галузі трансформувалися у гарні робочі місця і високу зарплату для аграріїв.

Хто є основними торговими партнерами України в аграрному секторі і яку долю в даній структурі займає ЄС?

Ми зараз більше переорієнтовуємось на азійські ринки, але ЄС стабільно тримає друге місце. Крім того, з ряду позицій цей ринок дуже вигідний логістично. Якщо говорити про наші квотні позиції, то, наприклад, 15 січня 2017 року квота по меду вже була використана. На середину лютого ми прогнозуємо, що буде так само повністю закрита квота по птиці. Також вже закрита квота по кукурудзі. Тобто, квоти з ряду напрямків значно менші, ніж потужності наших підприємств. Ми би хотіли це змінити.

На якому етапі перебувають перемовини з Єврокомісією щодо збільшення квот?

Зараз йде фінальний етап перемовин по певних позиціях,  відбуваються дуже напружені дискусії. Наприклад, європейські колеги все-таки вважають, що квоту по кукурудзі треба суттєво зменшити, оскільки Україна має колосальний потенціал з виробництва цієї культури. Ми по собівартості більш конкурентоздатні, ніж європейські виробники. Це - постійний переговорний процес.

Чиновник пояснив, що зараз йде фінальний етап перемовин по певних позиціях щодо квот між Україною та ЄС / фото: УНІАН
Чиновник пояснив, що зараз йде фінальний етап перемовин по певних позиціях щодо квот між Україною та ЄС / фото: УНІАН

Між тим, ми нещодавно досягли чергової перемоги у вирішенні питання експорту української птиці на європейський ринок у зв’язку з епідемією пташиного грипу. Ми регіоналізували цю біду. Тобто, якщо є захворювання в певному регіоні, то він закривається, але країна залишається відкритою. У нас майже 2 місяці був закритий ринок, але сьогодні українська продукція вже  експортується на європейські ринки. Пішов рух, і я вважаю це теж досягненням міністерства. Це додаткові мільйони євро для українських виробників.

Як поширення вірусних захворювань тварин, таких як АЧС і пташиний грип, впливає на обсяги українського аграрного експорту та до яких збитків призводить? Наскільки в Україні критична ситуація?

АЧС – не тільки українська біда. Це - біда світова, історично були великі спалахи. На цьому тижні ми обмінювалися досвідом з португальськими колегами, у них свого часу були дуже великі проблеми, коли майже вся галузь знаходилася на грані знищення. І такі ризики були нівельовані преміальною ціною за знищення заражених тварин. Ми пропонуємо ввести такий принцип і в Україні.

Ми разом з Національною поліцією, Держпродспоживслужбою ініціюємо створення мобільних груп, які будуть оперативно  реагувати на всі виклики і локалізувати проблеми. Але це буде ефективно, коли буде нормальна система компенсації. А то, на жаль, все виглядає так: ввечері власники худоби дізнаються, що є біда, знають, що вранці до них має прибути Держпродспоживслужба, і тому за ніч швидко вивозять до сусідніх сіл свиней по преміальній ціні. А потім через короткий проміжок часу у нас така ж сама проблема у сусідніх селах. Тобто, люди часто безвідповідально до цього ставляться.

Кожен день у мене нарада з цього приводу з керівником Держпродспоживслужби, ми провели і комісії. На минулому тижні в нас була чергова селекторна нарада з заступниками губернаторів. Це - великий шмат роботи, який треба зробити. Нам потрібна безпека всередині країни, тому що наші недоброзичливці іноді маніпулюють цим питанням.

Як ви оцінюєте роботу Держпродспоживслужби щодо боротьби з поширюванням цих захворювань?

Що стосується Держпродспоживслужби, то був складний перехідний період. Складний, тому що це нова структура, багато кадрових рішень. Прийшло багато досвідчених людей зі старої служби, є багато нових молодих людей, які будуть підтягуватися до колег. Тобто, вірю в реформи, вірю в те, що результат буде, і всі ці виклики, що в нас є по епізоотичній ситуації, будуть ефективно подолані.

Загрозою українському аграрному експорту також є нестача вагонів-зерновозів, а також вагові обмеження на дорогах по обсягам перевезень. Який ви бачити компроміс з Мінінфраструктури та «Укрзалізницею» в даному питанні?

Така проблема була. Ми с зерновою асоціацією та ключовими гравцями ринку створили робочу групу і щотижня проводили засідання. Завдяки цьому діалогу нам вдалося пройти цей період більш-менш безпроблемно. Ключова проблема полягає в нестачі вагонів-зерновозів, і тут є бажання «Укрзалізниці» збільшувати свій вагонний парк. Зернова корпорація так само планує закуповувати вагони українського виробництва. Ми почнемо будувати нові вагони більшої ємності і, думаю, в наступному році відкорегуємо це питання.

На початку розмови ви зауважили, що одним із пріоритетом у роботі є питання приватизації «Укрспирту»…

Нам вдалося розробити закон, який, на нашу думку, дає можливість провести приватизацію ефективно як в контексті майбутньої роботи галузі, так і в контексті стартового етапу, коли держава зможе займати якісь додаткові кошти, щоб розвивати економіку. Кабмін підтримав цей документ, і я дуже сподіваюсь, що він буде розглянутий Верховною Радою найближчим часом. Це, мені здається, буде базове рішення не тільки в контексті підвищення ефективності роботи держпідприємства, але і в контексті антикорупційної діяльності.

Раніше ви стверджували, що підприємство буде приватизоване ще до кінця 2016 року. Чому затягнувся процес?

Ця заява була колись зроблена керівником Фонду держмайна, що є такі очікування та плани. Ми планували до кінця року затвердити закон Кабінетом міністрів, передати його в Верховну Раду, і ми з цим успішно справилися. Процес підготовки закону і його погодження зайняв довгих 6 місяців, це був довгий і складний процес з відзивами, новими подачами, змінами назви, оскільки багато було перешкод навіть для того, щоб його зареєструвати. Але цю задачу ми виконали.

Інше питання – по прискоренню. В цьому законі ми заклали положення, що до кінця 2017 року галузь має бути приватизована. Але важливе питання – коли цей закон буде проголосований? Якщо він буде проголосований в лютому, то у нас є вікно можливостей зробити підготовку, передачу, залучити юристів, аудиторів для здійснення процесу. Але якщо у грудні, то вже вибачте. Усе залежить від того, скільки в нас є часу, щоб провести підготовчу роботу, внутрішню.

Тобто зараз не можна спрогнозувати, коли саме «Укрспирт» буде приватизовано?

Є вимога МВФ, щоб закон про приватизацію і демонополізацію галузі був проголосований в пакеті законопроектів, які передбачаються в рамках програми співпраці з МВФ, і цей закон там є. Це вселяє в мене надію, що закон буде внесено в порядок денний Ради досить швидко. Але закон вже декілька разів планувалось включити до поряду денного сесії, і жодного разу це питання не набирало більше 200 голосів. Я намагаюсь спілкуватися з народними депутатами, в тому числі з тими, які мають певне альтернативне бачення в цьому питанні. Мені не так важливо авторство законопроекту, мені важлива філософія, яка буде в ньому відображена.

Фото УНИАН
Кутовий виступає за демонополізацію та приватизацію "Укрспирту" / Фото УНІАН


Які ще державні підприємства, окрім «Укрспирту», планується приватизувати?У мене нещодавно була зустріч з горілчаними компаніями і асоціаціями, вони всі одностайні в думці, що демонополізація потрібна. Як і, наприклад, взаємне бачення відносно питання щодо підвищення ціни на спирт. Є позиція виробників, є позиція державного монополіста. Якби ця галузь була демонополізована, і в Україні було 9-12 виробників спирту, думаю, цього питання взагалі б не існувало. Тому я за демонополізацію, приватизацію цього підприємства і сподіваюся, що це принесе додаткові мільярди гривень надходжень до державного бюджету.

Список насправді великий. По 2017 року – 33 підприємства. Але суттєва частина підприємств, які знаходяться в віданні Мінагропроду, є в списку заборонених до приватизації - такі підприємства, як «Артемсіль», також ми плануємо приватизувати елеватори, які знаходяться в управлінні міністерства. Вважаю, що в державній власності повинні залишитися підприємства, які опікуються питаннями державної безпеки, резерву, продовольчої безпеки. Можливо, вони повинні працювати в державно-приватному партнерстві, щоб була більша ефективність. Всі інші підприємства, які не несуть за собою такої функції, потрібно приватизувати. Слухайте, ми - Міністерство аграрної політики, а не Міністерство управління держпідприємствами! Держава дуже рідко була ефективним власником – не тільки в Україні, а і в всьому світі. Якщо ми говоримо про роздержавлення «Укрспирту», то у світі є лише дві монополії в цій галузі, які вважають, що це якась ексклюзивна модель, - ми і Білорусь.

Раніше лунали заяви, що китайці зацікавлені в придбанні Державної продовольчої зернової корпорації України. Чи ведуться зараз якісь перемовини з цього приводу?

Вважаю, що питання, як мінімум, приватної участі в цій компанії необхідне. Я не говорю про те, що 100% компанія повинна бути продана, але якась поетапна участь міжнародного інвестора в ній необхідна перш за все для того, щоб були додаткові інвестиції, і компанія покращувала свою ефективність. Компанія гарна, в неї великий потенціал, але в неї є історичний «хвіст», пов'язаний з кредитом. Компанія отримала 1,5 млрд долл. кредиту, умовами якого передбачено, що будь-які корпоративні зміни, в тому числі рішення про приватизацію, повинні бути узгоджені з китайською стороною.

На самому початку роботи в міністерстві я відправляв відповідний лист китайській стороні, бажаючи з’ясувати їхню позицію щодо приватизації компанії. Відповідь була такою - китайська сторона готова розглянути приватизацію компанії, але за умови і в рамках збільшення її ефективності. Вони вважають, що повинні бути проінвестовані кошти, повинна бути збільшена ефективність компанії, і в рамках нових фінансових показників з урахуванням того кредиту, який був наданий, буде прийняте відповідне рішення. Але я вважаю, що це повинен бути конкурентний процес. Те, що є кредит китайської сторони, – це не догма. Так, він стримує компанію в певних рухах, але є великі світові гравці, так само потужні фінансово, які, думаю, в стані так само запропонувати умови і боротися за компанію у випадку, якщо ми будемо розглядати якісь елементи, можливо, поетапного входження в неї приватного партнера. Я також вірю, що всі ці кримінальні справи попередніх періодів, які були порушені і розслідуються правоохоронними органами, будуть доведені до логічного завершення. І логічним завершенням для мене, перш за все, в контексті інтересів держави було б повернення тих коштів, які раніше були виведені з компанії.

На якому етапі зараз перебуває підготовка законопроекту з обігу земель сільськогосподарського призначення?

Є ключові тези, які ми опрацьовуємо в міністерстві і які зараз комунікуються на рівні Кабміну. На наступному тижні ми зробимо виїзне регіональне засідання, на яке запросимо представників фермерських асоціацій, підприємств. Хочемо відверто обговорити це питання, почути думку кожного. Так, як мені вбачається в контексті запобіжників, то є ряд моментів, які потрібно однозначно передбачити. Перше питання – питання виключної участі громадян України. Вважаю, що на цьому етапі, якщо ми будемо робити певні кроки в земельній реформі, це мають бути тільки громадяни України, без іноземців та юридичних осіб. Друге питання –  мінімальна ціна. Тобто ціна в рамках аукціонів, які будуть відбуватися, повинна бути не менша, ніж нормативно-грошова оцінка земельних ділянок. Це унеможливить ризик скупівлі землі за безцінь. Нормативно-грошова оцінка на сьогодні коливається більш-менш в європейських діапазонах. І третє питання – держава повинна гарантовано забезпечити фермерів можливістю, дешевим ресурсом – не більше 7% річних в гривні - купувати землю для своїх потреб. Фермер повинен бути, по-перше, конкурентоздатним в контексті наявності в нього коштів. Крім того, він повинен мати першочергове право купівлі земельних ділянок, якщо він проживає та працює на цій території і хоче там господарювати. Це - три ключових тези, і мені здається, вони обов’язково повинні бути в законі. Якщо їх там не буде, думаю, що шансів у такого закону немає. Але це питання широкого обговорення, воно дуже заполітизоване. Треба пам’ятати, що є мільйони українців, у яких є конституційне право власності, яке вони не можуть реалізувати. Вже більше мільйону з них померли, більше 300 тис. не успадкували землі – ця земля пішла в державний резерв. Вважаю, що це неправильно. Треба пам’ятати, що понад 30% цих людей – це люди старше 70 років, і їм або їх дітям, внукам треба дати можливість розпоряджатися своєю власністю.

Чи може ринок землі в Україні запрацювати в 2018 році?

У нас є обмеження – мораторій і закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. В принципі, прийняття такого закону не знімає мораторій, але коли закінчується термін дії мораторію, за наявності такого закону, він фактично скасовується. Так написано - мораторій діє до прийняття закону. Але в нас ще стоїть питання наповнення кадастру. Рівень його наповненості досить високий – близько 90%, але є ще частина роботи, яку потрібно зробити. Має бути створена єдина електронна система, єдина база для аукціону. Щоб усе було зрозуміло, прозоро, і щоб кількість учасників ринку була максимальна. Максимальна кількість учасників – це максимальна ціна і прозорість.

Можна прийняти закон, і в законі написати його термін дії. Я не виключаю, що народні депутати, якщо вони будуть в настрої за це голосувати, його приймуть, пропишуть правила, але скажуть, що це якийсь перехідний період, і закон вступає в дію такого-то числа такого-то року. Тому в цьому питанні робити прогноз не варто.

Почався 2017 рік. Якими будуть головні пріоритети міністерства?

Перш за все, це - інституційна реформа всередині міністерства. Ми зробили повний аудит функціоналу міністерства по всім напрямкам. Я хотів би, щоб Верховна Рада проголосувала усі розроблені нами законопроекти – по приватизації «Укрспирту» і по органічному виробництву. Також це - відкриття нових ринків, стабілізація епізоотичної ситуації та забезпечення інституційної спроможністі Держпродспоживслужби, стабільний розвиток усіх галузей. Ті п’ять років, що ми взяли по держпідтримці, я б хотів, щоб вони були трансформовані в програму розвитку галузей в рамках сільського господарства, щоб ми побачили певні результати. Я проти процесу заради процесу, я хочу, щоб він відображав якусь ціль, до якої ми йдемо, і зараз ми над цим будемо працювати. Також хочу збільшення кількості експортерів та обсягів експорту, обсягів валютної виручки, маржинальності цих учасників процесу, спорідненості їх показників з загальноєвропейськими. Тобто, я б хотів, щоб ми стали повноцінними учасниками європейського простору. Також не хотілось би, щоб виникала ситуація - «так, ми лідери, але ми лідери, тому що ми дешевше продаємо». Також хотілось би сприяти розвитку сільських територій. Хотілось би, щоб кінцевий результат, який ми побачимо, був, як мінімум, прийнятний, а, як максимум, глибоко обнадійливим.

Чи варто чекати в новому році нові рекорди?

Вважаю, що високі обсяги врожаю – це не ключове досягнення міністерства, за яке можна надмірно радіти. Це, в першу чергу, досягнення фермерів, компаній, які працюють на цьому ринку. Міністерство створює умови, в яких існує галузь, і мені як міністру, звичайно, є певна радість від того, що ми отримали гарні показники в обсязі валу. Але для мене більш важливо, скільки коштів заробляється на цьому валі, скільки платиться податків і скільки людей працевлаштовано. Розшифровувати ці показники ми будемо, і будемо, в тому числі, слідкувати за тим, яка інша позитивна динаміка по іншим галузям тягнеться за агровиробництвом. А все це повинно створити умови для зростання економіки. Кінцевий результат – добробут громадян, якість їх життя. 

Надія Бурбела

Теги: агро, Укрспирт, квоти

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку