Вівторок,
25 липня 2017
Наші спільноти

На Житомирщині тривають жнива: аграрії сподіваються на врожай не нижче минулорічного

УНІАН запитав у начальника управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації Руслана Кирилюка, як проходить кампанія зі збору врожаю і на що розраховують аграрії регіону, зважаючи на травневі заморозки та нинішню засуху.

Кирилюк: На Житомирщині врожай зернових буде на рівні минулого року / фото УНІАН
Кирилюк: На Житомирщині врожай зернових буде на рівні минулого року / фото УНІАН

- Руслане Миколайовичу, в області розпочалися жнива. Яка зараз ситуація із збором врожаю?

-Хочеться сказати про те, що жнива на Житомирщині вже почалися. Принаймні, Бердичівський район одним із перших почав обмолот озимого ячменю. Також приступили до обмолоту цієї культури Попільнянський, Чуднівський, Житомирський та Андрушівський райони.

-Як перезимував озимий ячмінь?

- Досить непогано. Врожайність буде на рівні минулого року - до 50 ц/га. Ми говоримо про те, що взагалі в області озимі зернові культури вийшли із зими непогано … хоча була така затяжна і незрозуміла весна з її температурним режимом і всі турбувалися, чи Житомирщина буде з хлібом, і телебачення неодноразово після таких заморозків травневих турбувалося, але сенсації не відбулося. Наразі все прогнозовано, все програмовано; тільки овочі, баштанні культури постраждали і окремі плодові дерева, і виноград . А так ситуація – на рівні.

І хоча Україна говорить про те, що цьогріч аграріями десь (до 8%) буде дещо зменшено виробництво зерна, однак я вважаю, що на Житомирщині врожай зернових буде на рівні минулого року. Думаю, що можна очікувати його не гіршим, ніж торік. Це показали Дні поля, які ми провели у Брусилівському та Любарському районах. Вони показали що у нас гарні зернові культури, завдячуючи тому, що сьогодні аграрії підбирають сортовий та видовий склад і таким чином, щоб сорти були сухостійкі, зимостійкі та менше вражалися хворобами.

В області озимі зернові культури вийшли із зими непогано / фото УНІАН
В області озимі зернові культури вийшли із зими непогано / фото УНІАН

Так, на базі ДПДГ «Нова Перемога» Інституту сільського господарства Полісся НААН України Любарського району ми провели обласну науково-практичну нараду-семінар «День поля» на тему: «Стан та перспективи розвитку галузі насінництва сільськогосподарських культур в умовах 2017 року».

Цю нараду провели для представників обласних служб агропромислового комплексу, начальників структурних підрозділів агропромислового розвитку райдержадміністрацій та для керівників агроформувань області. Вони ознайомилися з демонстраційними посівами озимих і ярих зернових культур, з новими сортами селекції Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН, а також з сучасними підходами до технології ведення насінництва в ДПДГ «Нова Перемога». Учасникам семінару показали нові препарати та захист сільськогосподарських культур в умовах 2017 року, ознайомили їх з новими сортами зернових культур Миронівської селекції, розповіли про сучасні технології у рослинництві та про інтегрований захист насіннєвих посівів. Так, якщо ми показували у Брусилівському районі на базі господарства 24 сорти озимих зернових культур, то я думаю, що з 24 сортів можна вибрати потрібний сорт. Так само ми показували порядка 20 сортів у господарстві «Нова Перемога» Любарського району. Ці дві зони Житомирської області відрізняються за кліматичними умовами і так само для півночі Житомирської області можна підібрати потрібні сорти рослин.

- А як перезимував озимий ріпак?

- Що стосується того, як перезимував озимий ріпак, то якщо на початку і були проблеми, то вони були у тих, хто класично, традиційно посіяв цю культуру. Хто дещо схитрував і посіяв раніше, у того гарні ріпаки. Якщо ми говоримо про те, що колись озима пшениця давала врожай за 50 ц/га і це був вже розкішний врожай, то ми сьогодні говоримо про отримання врожаю у 90-100 ц/га. 10 тонн з гектара – це потенційний врожай озимої пшениці і тоді дійсно рентабельність підвищується і у аграріїв є зацікавленість займатися цією культурою. Хоча озимою пшеницею займалися, займаються і будуть займатися, тому що брак продовольчого зерна у світі є був і завжди буде.

- Яка зараз ситуація з посівом ярих зернових культур? У вашому управлінні мені повідомили, що, на сьогодні ярі зернові та зернобобові культури у всіх категоріях господарств посіяні на площі 236,8 тис. га (102% до прогнозу), що на 2,8 тис. га більше ніж у минулому році?

- Щодо ярих зернових культур, Житомирщина впоралася з прогнозованими цифрами посіву. Я можу сказати, що цьогоріч під якісь культури посіви зменшили, а під якісь – збільшили. Так, є позитивні тенденції, збільшено площі під гречкою. Це пов'язано із тим, що на Житомирщині успішно працює обласна програма відшкодування аграріям коштів за вирощування гречки. Ми — найкращі в Україні за посівами гречки, і це відмічалося на урядовому рівні. Також в області зросла тенденція до розширення площ під просом, тому що це - круп'яна культура, яка має експортний потенціал, її експортують країни Азії, Африки. З ярих культур на рівні 141 тис. га посіяно кукурудзи, на рівні 140 тис. га – сої, 82 тис. га – соняшнику, він у гарному стані, причому торік ми найбільше зібрали соняшнику в історії існування Житомирщини в складі України. Я думаю, що в цьому році ми цю цифру підтвердимо. У минулому році був дуже посушливий рік, а цьогоріч маємо трохи кращу погоду, зараз йдуть помірні дощі, які впливають на нормальний розвиток даних культур. На Житомирщині є рослини і лісостепу і Полісся, їх поєднують і цим користуються наші аграрії.

/ фото УНІАН
Торік найбільше зібрали соняшнику в історії існування Житомирщини в складі України / фото УНІАН

- А скільки гречки засіяно?

- Гречкою засіяно порядка 14 тис. га, торік було близько 11 тис. га , а у позаминулому році - всього 6,5 тис. га. І якщо наші громадяни говорять про те, що аграрії не хочуть сіяти гречку, що вона дуже затратна, то я скажу, що скільки б ми гречки не посіяли, монополісти-скупники гречки її скуповують і ціни на неї дуже важко відрегулювати. Тобто, саме вони диктують, переробники, ті, хто переробляє і сортує гречку, а Аграрний фонд в деякому плані не спрацьовує в даному випадку. Тому що він дає невисоку закупівельну ціну аграріям за гречку і її в Аграрному фонді недостатньо. Треба активніше було б скуповувати гречку в аграріїв та зацікавити товаровиробників.

- Розкажіть, будь ласка, про цьогорічні індекси виробництва валової сільськогосподарської продукції?

- Звичайно. За січень-травень, бо червень тільки закінчився, 2017 року всіма категоріями господарств області вироблено валової продукції сільського господарства (продукції тваринницької галузі) в постійних цінах 2010 року на суму 1152,7 млн грн, що є на 1,9 млн грн більше показника відповідного періоду 2016 року, у т.ч. вироблено сільськогосподарськими підприємствами – 199,9 млн грн, господарствами населення – 752,8 млн грн.

фото УНІАН
Мрія Кирилюка – щоб Житомирщина була суцільним демополем / фото УНІАН

Індекс сільськогосподарського виробництва за січень – травень склав 100,2% (область на 9-му місці у державі). Впродовж останнього часу розвиток сільськогосподарської галузі супроводжується динамічним зростанням виробництва валової продукції.

- Ви колись образно казали, що мрієте про суцільні демополя на Житомирщині…

- Так, у червні цього року у нас відбулося дуже багато Днів поля, як на Житомирщині, так і у Васильківському районі на Київщині. Моя мрія – щоб Житомирщина була суцільним демополем, тобто, щоб на Житомирщині було найбільше демополів. Демополе — це поле, де вирощуються найпередовіші сорти й гібриди сільгоспкультур. Звісно, коли будуть на полях найпередовіші сорти й гібриди сільгоспкультур, тоді і врожайність виросте, і аграрії подивляться один в одного, втілять у життя і зросте врожайність.

Довідка УНІАН. За даними управління агропромислового розвитку Житомирської ОДА, за 5 місяців 2017 року у розвиток агропромислового комплексу Житомирщини надійшло 325,2 млн грн інвестиційних коштів, що на 43,5% більше, ніж у минулому році за цей період.

Сільськогосподарські підприємства залучили 322,7 млн грн інвестицій. У тому числі – на придбання техніки та технологічного обладнання – 262,3 млн грн, на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів – 42,8 млн грн, на формування основного стада – 2,7 млн грн, а на інші потреби – 14,8 млн грн.

Підприємства харчової та переробної промисловості Житомирщини за п’ять місяців цього року у розвиток галузі залучили 2,6 млн грн інвестиційних коштів.

Зоя Юхимчук

Теги: Аграрії Житомирської області, жнива на Житомирщині, врожай на Житомирщині

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку