За останні два місяці оптові ціни на цукор в Україні зросли на 38%. Основна причина – прогнозований дефіцит цього продукту в 2009/2010 маркетинговому році, який за різними експертними оцінками складе 0,4-0,6 млн. тонн, повідомляє Дело.

Чи зможе Україна покрити дефіцит за рахунок імпорту і понизити таким чином вартість цукру на внутрішньому ринку, «Делу» розповів Ін. Херман Штрубе, співвласник компанії Strube, яка є одним з найбільшого в світі виробників насіння цукрового буряка

Чи можна чекати, що за рахунок імпорту ми покриємо дефіцит, що утворився, і вартість цукру повернеться до звичних рівнів – близько 5 тис. грн. за тонну?

Україна може купити бракуючі обсяги за кордоном. Але це ніяк не понизить ціни на цей продукт. Річ у тім, що зараз у світі також спостерігається дефіцит цукру, внаслідок чого його вартість істотно зросла. Наприклад, у вересні ціни жовтневих ф`ючерсів досягли найвищого за 28 років рівня на тлі спекуляцій щодо скорочення пропозиції через несприятливі для вирощування цукрового очерету погодні умови в Індії та Бразилії. З глобальної точки зору нинішня ситуації виглядає таким чином: світова потреба в цукрі постійно зростає – дефіцит цього продукту наступного року може досягти 3-4 мільйонів тонн. Врахуйте при цьому, що в 2008-2009 маркетинговому році було вироблено 143 млн. тонн цукру, з яких буряковий складає близько 30 млн. тонн, тобто більш ніж 20%.

Відео дня

Разом із тим відбувається скорочення і, відповідно, дорожчання водних запасів. А перевага цукрового буряка по відношенню до цукрового очерету полягає в тому, що при значно меншому споживанні води з буряка виробляється набагато більше цукру. Крім того, цукровий буряк дедалі частіше використовується, як складовий субстрат у пристроях, що працюють на біогазі, а також при виробництві біоетанолу.

Різноманітні можливості застосування цукрового буряка означають попит і на посівний матеріал, що зростає. Все це говорить про одне – у цього ринку великий потенціал, що ще раз підтверджує правильно обрану нами стратегію.

Німеччина – одна з найконсервативніших держав Євросоюзу щоод генетично модифікованих продуктів. За даними опиту, проведеного інститутом дослідження громадської думки «Поліс», близько 80% німців відмовляються від вживання в їжу генетично модифікованих продуктів. Які основні обмеження на виробництво ГМО існують у вашій країні?

Громадськість Німеччини дійсно дуже чутлива до цього питання. Про це свідчать передбачені законодавством високі грошові штрафи і деякі карно-процесуальні дії відносно порушників у сфері роботи з ГМО. У нас прийнятий спеціальний закон «Про генетичні технології». Згідно до нього, угіддя з генетично модифікованими сільгоспкультурами повинні розташовуватися не ближче ніж за 150 метрів від традиційних господарств. Такі спецугіддя повинні бути позначені спеціальними знаками.

Якщо ж пилок з рослин із зміненою генетичною структурою буде випадково занесений вітром на сільгоспкультури, що вирощуються за традиційною технологією, «фермерові-генетикові» доведеться відшкодувати збиток, що виник у результаті генетичного забруднення рослин. Тобто наше законодавство покликане захистити фермера-традиціоналіста, який у разі "генетичного забруднення своєї ділянки" позбавляється можливості реалізувати свій екологічно чистий урожай, що користується великою популярністю в країні, за високими цінами.

Наслідком того, що фермер-генетик проігнорує встановлені правила, може стати закриття його господарств, що займаються вирощуванням генетично модифікованих сельхозкультур.

Чи використовує компанія Strube генетично модифіковані організми при виробництві посівного матеріалу?

Посівний матеріал, що продається нами, готується за традиційними методиками вирощування, ГМО ми не використовуємо.

 

Із скороченнями, повний текст інтерв`ю читайте на сайті порталу Дело