Неділя,
20 серпня 2017
Наші спільноти

УВАГА, продукти! В антибіотиках "сила" наша…

У звуках "ГМО-шного" шуму проблему антибіотиків у продуктах відкинули на узбіччя. Але сьогодні це питання не менш важливе. Перевіряти наявність препаратів нічим, а контролювати - закон "не дає"...

В Україні як у ЗМІ, так і на телебаченні, а також на домашній кухні продовжують обговорювати проблему ГМО, трансізомерів та інших "смачних" складових продуктів харчування. Гострий інтерес громадськості до цієї теми пов'язаний, передусім, з недовірою до якості продуктів, ніж з реальною цікавістю до питань генної інженерії. Ні у кого, напевно, уже немає сумнівів - на полицях наших магазинів  якісних продуктів практично не залишилося. Щоб вибрати безпечні продукти, український споживач повинен мати освіту хіміка, фізика та біолога. Тільки тоді він зможе зорієнтуватися в  різноманітті "Е-шок", консервантів та барвників.

Але слід пам'ятати, що коло "хворих місць" у справі безпеки продуктів харчування не обмежується ГМО. Ще однією, менш розкрученою, але не менш небезпечною "міною уповільненої дії", є вміст у харчових продуктах різних антибіотиків..

Продовольча "аптечка"

Наші продукти, переповнені всілякими "смаколиками", нагадують рецепт для провізора, ніж рецепт з куховарської книги. "Дійсно, проблема наявності антибіотиків у продуктах харчування є, і вона дуже серйозна", - констатує заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини України Богдан Андрющенко.

За його словами, антибіотики можуть бути у різній продукції тваринництва - м'ясі, молоці і навіть яйцях. Потрапляють вони туди в результаті лікування тварин (якщо правила застосування препарату не були дотримані), а також у разі використання кормових добавок з антибіотиками для стимуляції росту. А ось в молоко вони можуть потрапити іншим шляхом - недобросовісні виробники додають їх навмисно для продовження терміну зберігання.

Отож, згідно з діючим у нашій країні та світі законодавством, у харчових продуктах антибіотиків бути не повинно. Така категоричність заборони зрозуміла - йдеться далеко не про вітамінки. По-перше, це дуже сильний алерген. По-друге, постійне споживання антибіотиків викликає звикання, і якщо людині раптом знадобиться лікування цією категорією препаратів, то воно не матиме ніякого ефекту. Медики скаржаться: стійкість до антибіотиків - бич сучасної антибактеріальної терапії, що викликано, насамперед, безконтрольним прийомом ліків, а "харчові" антибіотики тільки додають свою порцію масла у вогонь.

Але, незважаючи на усі паперові законодавчі обмеження, антибіотики продовжують "сідати" з нами за стіл на рівних. Начальник бактеріологічної лабораторії ДП "Укрметртестстандарт" Алла Лазарева наголошує, що з листопада 2009 року до березня 2010-го в лабораторіях відомства проводили дослідження на вміст хлорамфеніколу та метаболитів нітрофуранів, фуразолідону та фуралтадону - антибіотиків, які в Україні на сьогодні не нормуються, тобто, не існує жодного нормативного документа, який би регулював або контролював їх в харчовій продукції. Згідно з дослідженнями, антибіотики виявили у семи зразках курячого м'яса (відомство не називає кількість поданих зразків, але якщо навіть в одному з десяти знайдено за умов категоричної заборони - уже поза розумінням), зразку молока і креветок, а в 17 зразках меду масова частка хлорамфеніколу (левоміцетину) склала від 0,027 до 0,066 мкг/кг, а масова частка метаболитів нітрофуранів у двох зразках 0,06 і 0,235 мкг/кг (лікувальна концентрація левиміцетину для більшості чутливих мікроорганізмів складає 4-10 мкг/мл)!

За правилами минулого століття

Згідно з нормами безпеки сировини і продуктів тваринного походження, саме наявність забрудників, у тому числі і лікарських препаратів, є одним з основних напрямів державної системи моніторингу. Ця вимога прописана і у вітчизняному, і в міжнародному законодавстві, підкреслює  Б.Адрющенко.

Врдночас, старший аналітик консультативної програми IFC в Європі і Центральній Азії Денис Торхов вважає, що чинна система державного регулювання безпеки харчових продуктів в Україні не відповідає європейській і в цілому міжнародній практиці, у тому числі вимогам СОТ. Серед недопрацювань він називає, зокрема, відсутність чіткої організаційної структури на національному рівні (через дублювання функцій органів контролю), фрагментованість та суперечність законодавчої та нормативної баз. За його словами, в Україні досі не створена дієва і всеосяжна система відстежування продукції, а система регулювання безпеки харчових продуктів не гарантує високих показників здоров'я українських громадян.

За словами фахівця з харчової безпеки Проекту IFC "Безпека харчової продукції в Україні" Юрія Зваженка, на сьогодні в Україні діє два документи, які регламентують вміст антибіотиків у продукції тваринного походження: "Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів" та "Обов'язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного і рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін.". З першим працюють  органи Державної санітарної служби, з другим - органи Держкомітету ветеринарної медицини. Але ці "догми закону" морально застаріли: перший  документ затверджували ще за часів СРСР, а другий його практично дублює.

Щодо того, "як там у них", то А. Лазарева пояснює, що на сьогодні в Україні законодавчо визначено 5 антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин, тетрациклін, гризни, цинкбацитрацин), вміст яких контролюють, хоча у Європі таких препаратів понад 20.

Але хімічна промисловість не стоїть на місці. "На сьогодні виробники можуть застосовувати антибіотики нових поколінь, які ніяк не регламентуються в названих документах, відповідно, їх не можливо ефективно контролювати" - підкреслив Ю.Зваженко.

Та не лише законодавчий рівень у цьому питанні відіграє вирішальну роль. За словами президента центру "Тест" Валентина Безрукого, лабораторії не зможуть виявити антибіотики, навіть якщо продукція буде ними нашпигована. "Державне завдання - зробити так, щоб органи контролю не відставали від науки, і "науки фальсифікації" у тому числі", - підкреслив В. Безрукий.

І тут виникає питання - на що йдуть наші податкові відрахування, коли ж Міністерство охорони здоров'я займеться своїми прямими обов'язками,  а головне - коли воно буде у фінансовому стані це робити. Причому не лікувати, а попереджати хворобу. Грошей немає ні на науку, ні на контроль. Ну, добре, тут можна ще якось зрозуміти. Але невже немає елементарної відповідальності за завтрашній день, немає сил виписати нові закони, зняти з полиць магазинів отруйний товар, притягнути до відповідальності недобросовісних виробників?.

Хто відповість за тих, кого нагодували?

Цікаво, як виглядає контроль експортних продуктів харчування? За словами  Б. Андрющенко, українська ветслужба насамперед концентрує увагу на контролі якраз цієї продукції. І це зрозуміло - якщо у ній виявлять антибіотики (чи інші "прикрості"), її повернуть у країну, почнеться розслідування і постраждає не лише виробник, але і престиж країни, а компетентність української ветслужби поставлять під сумнів. "Антибіотик - одна з перешкод експорту нашої продукції за кордон. Країни виставляють жорсткі вимоги для виходу на їх ринок. В Україні, усередині країни, на жаль, таких серйозних вимог немає", - констатує Б.Андрющенко.

Що стосується кроків для зміни ситуації з контролем і безпекою продуктів, то відомство "ініціювало прийняття минулого року Закону "Про державну цільову економічну програму моніторингу залишків ветеринарних препаратів і забруднюючих речовин в живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормі, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, на 2010-2015 роки". Його виконання сприятиме не лише розширенню можливостей експорту але і підніме рівень контролю безпеки та якості продукції усередині країни ", - вважає Б.Андрющенко.

Щодо іноземних продуктів і в цілому ЇХ системи, то, за словами старшого аналітика з правових питань IFC Катерини Онул, у ЄС основну відповідальність за безпеку продуктів харчування несе підприємець (виробник, перевізник або продавець). Учасники харчового ринку на усіх етапах виробництва забезпечують відповідність продуктів харчування вимогам законодавства, на підприємствах діє суворий внутрішній контроль. "На сьогодні процес гармонізації національного законодавства щодо харчової безпеки йде повільно. В Україні все ще не впроваджено інтегральний підхід "від поля до столу"… Ефективність системи самоконтролю виробника викликає сумніви через відсутність чітко виписаної відповідальності за виготовлення небезпечних продуктів", - констатує К.Онул.

Ось тут починаються емоції. Доки в Україні буде, м'яко кажучи, бардак. Керівництво країни змінюється, але залишаються незмінними правила життя для нас з вами. Невже уряд, причому будь-який, не знає, як усе змінити? Може, у теплих кабінетах сидять не ті фахівці, або усі вони їдять щось інакше? Дуже хочеться усім чиновникам, "причетним" до наших бід, побажати - щоб ти так жив і це їв.

Лілія Коваль (УНІАН)

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку