Вулкан підштовхне зростання цін і відсоткових ставок?

Наслідком виверження ісландського вулкану може стати холодне літо, що неминуче позначиться на урожаї. Це спровокує різкий стрибок цін на продукти, що змусить банкірів підвищити відсоткові ставки. Перед світовою економікою нове випробування?

"Як стихійні лиха впливають на світову економіку" - дослідження аналітиківфінансової групи "Каліта-фінанс".

Останні кілька місяців метеорологічні зведення стають не менш важливим джерелом інформації для учасників фінансових ринків, аніж безпосередньо біржові дані. Що недивно, враховуючи ті численні природні катаклізми, які відбулися на нашій планеті тільки цього року.

Землетруси, буревії, обвали забирають тисячі людських життів і приносять величезні економічні збитки країнам, компаніям, людям. У результаті землетрусів на  Гаїті, в Чилі і Китаї загинули понад 225 тис. чоловік. При цьому зруйнованими виявилися будинки, інфраструктурні споруди та інші необхідні для життя об`єкти. Тільки від урагану «Ксинтія» в Західній Європі прямі збитки склали близько 1 млрд. євро. У допомогу Гаїті світова спільнота надала понад 10 млрд. доларів, приблизно таку ж суму ще планується виділити. Якщо ж проаналізувати обсяг збитку від різних катаклізмів за останнє десятиліття, то він, за підрахунками експертів компанії, досягає 1 трлн. доларів.

Таким чином, природні «сюрпризи» обходяться людству украй дорого. З останніх таких стихійних лих потрібно виділити виверження вулкану в Ісландії. І хоча, на щастя, цього разу обійшлося без людських жертв, економічні наслідки можуть виявитися вельми серйозними.

Прямі втрати туристичної індустрії і авіаперевізників за перші три дні з моменту закриття аеропортів перевищили 1 млрд. євро. Понад 60 тис. рейсів через європейський континент було скасовано, компанії були вимушені за свій рахунок розмістити в готелях сотні тисяч пасажирів, а також забезпечити їх харчуванням. Наприклад, найбільший туроператор Європи TUI Travel щодня втрачає через відміну авіарейсів 5-6 млн. фунтів стерлінгів.

Але все вищеперераховане є лише «вершиною айсберга», тими видимими збитками, які піддаються обрахунку. Тим часом, є й інші витрати, що мають куди більш довгостроковий характер. Наприклад, не кожен знає, що попіл ісландського вулкану вже частково потрапив у верхні шари тропосфери і стратосферу, що може привести до досить холодного літа. Зокрема, частинки попелу, а також сульфати, що містяться в сірчистому газі, знижують проникність атмосфери для сонячних променів. У результаті падає температура повітря. Подібне вже спостерігалося в історії людства, причому не раз.

Так, результатом виверження південноамериканського вулкана Уайнапутіна (1601 р.) в Росії стало сильно холодне літо. В результаті – втрати урожаю, в одній тільки Москві в 1601–1603 рр. загинули з голоду більше 120 тис. чоловік. Це привело до смути і появи Лжедмитра.

Інший, свіжіший приклад - виверження вулкану Тамбора в 1815 р.,  після якого Європа залишилася «без літа». Заморозки привели до неврожаю і масової загибелі людей на планеті.

Є й локальні приклади, з тієї ж Ісландії. У 1783 р. виверження серії вулканів на даному острові привело до вимирання половини поголів`я корів, більше половини поголів`я коней, а населення країни скоротилося на 10 тис. чоловік і повернулося до колишнього рівня тільки до 1811 р.

До чого тепер можуть привести неочевидні, на перший погляд, наслідки виверження вулкану в Ісландії?

Перше. Кого торкнеться можливе похолодання, так це фермерів. Заморозки, засуха і відсутність достатньої кількості сонячних днів може привести до різкого зниження урожаю цього року. Зокрема, подібна ситуація потенційно може торкнутися як західноєвропейських посівних площ, так і сільськогосподарських земель східно-європейского регіону (включаючи Україну і Росію). У результаті, ціни на основні агрокультури можуть істотно підскочити в ціні. Аналогічна динаміка вже спостерігалася восени 2009 року, коли на тлі засухи в Латинській Америці (Бразилії і Аргентині) ціни на кукурудзу і пшеницю за 1,5 місяця злетіли більш ніж на 30%.

Не варто вважати, що Землю чекає масовий голод (хіба що бідні країни Центральної Африки), проте споживачам доведеться затягти пояси.

Друге. Різкий стрибок цін на агрокультури приведе до зростання інфляції в розвинених країнах, що, у свою чергу, змусить фінансову владу підвищити процентні ставки. Центральні банки будуть вимушені посилювати монетарну політику прискореними темпами, і це не зможе не позначитися на відновленні посткризи економіки. Такі провідні галузі, як машинобудування, будівництво та ін., украй потребують дешевого капіталу. Але банкірам доведеться дисконтувати в ціні позикового капіталу інфляцію, що росте. А це може привести до того, що ті «зелені паростки», які зовсім недавно прокльовувалися в світовій економіці, ніколи не виростуть в повноцінні дерева.

І, нарешті, третє. Варто пам`ятати, що у будь-якої медалі існують дві сторони. Холодне літо і втрати фермерів приведуть до зниження спостережуваного зараз затоварювання складів сільгосппродукцією, а це дещо збалансує попит і пропозицію на ринку агрокультур.

(Фінансова група "Каліта-фінанс")

УНІАН в Google News