Небезпечні продукти харчування: не ГМО єдиним...

Влада "активно" бореться з ГМО, приймаючи абсолютно неадекватні закони. І якщо у цьому напрямку хоч щось роблять, то щодо інших, більш небезпечних речовин, заходів і взагалі не вживають...

Фобія щодо генетично-модифікованих організмів (ГМО) в українському суспільстві набирає обертів. У свідомості більшості ця абревіатура набула майже демонічного значення, з нею ототожнюється усе найгірше, що може бути у продуктах харчування. Потім голосно розрекламовані акції уряду - маркування продуктів "З ГМО" або "Без ГМО" - певна частина українців почала уважніше дивитися на упаковки продуктів, з полегшенням зітхаючи, якщо на обраному товарі красуються заповітні "Без ГМО", не заглиблюючись особливо, для чого така позначка, наприклад, на мінеральній воді, яка за законами природи не може містити ГМО. У той же час експерти переконують, що наявність позначки зовсім не гарантує відсутність небажаного компонента у продуктах.. І підкреслюють - в українській харчовій продукції безліч інших "забрудників", небезпека яких вже давно доведена, їх треба боятися не менше, а може навіть більше, ніж ГМО. Проте, з боку держави і відповідних інституцій, які повинні були б контролювати це питання, особливої цікавості до небезпечних інгредієнтів не спостерігаємо.

ГМО бути чи не бути?

Шкода від генетично-модифікованих організмів для людини науково не доведена, занадто мало часу пройшло для того, щоб робити якісь висновки, та і добровольців для дослідів негусто. Як заявляють учені, ГМО-компоненти вважаються потенційно небезпечними, поки не буде доведено зворотне. Тому, ставлення до ГМО кожна країна формує самостійно. США, які власні корпорації привчили до ГМО-їжі, нічого поганого у цьому не бачать. Країни Європи переважно намагаються оголосити себе вільними від ГМО зонами, або обмежити і жорстко контролювати звернення такої продукції. Україна доки не визначилася з державною позицією. На законодавчому рівні приймають різні рішення, але цілісного бачення проблеми вони не дають, а деякі норми взагалі є нелогічними. Наприклад, експерти галузі називають абсурдним рішення Кабміну про обов'язкове маркування "З ГМО" або "Без ГМО" усіх без виключення продуктів, навіть тих, де цих компонентів у принципі не може бути - мінеральна вода, пиво і інших продуктів, які не містять білок.

На думку представника компанії "Данон-Україна" Наталії Безхлібної, інформувати споживача треба коректно. "Україна - перша країна в Європі, яка ввела маркування "Без ГМО" як обов'язкове. У ЄС така познаяка є своєрідним привілеєм, і тільки певні виробництва, які пройшли відповідну сертифікацію, мають право наносити її на упаковку. Це - дуже високий рівень контролю сировини, самих заводів. В Україні подібного немає. У нас така позначка була як маркетинговий крок, а тепер вона стала обов'язковою", - сказала вона.

Введення додаткових аналізів на ГМО здорожчало продукцію - відповідні витрати виробники переклали на плечі споживача. Проте, для українців ясності в питанні не стало більше. Продукти, на упаковках яких чесно вказувався б зміст трансгенних компонентів, виявити на полицях магазинів так і не вдалося. Мабуть, виробники не дуже прагнуть "смакотою" хвалитися. Очевидно, закон не працює, якщо створюється враження, що уся наша продукція без ГМО, що насправді далеко не так. За словами керівника науково-дослідного Центру випробування продукції ДП "Укрметртестстандарт" Володимира Семеновича, з перевірених 154 продуктів харчування у 101 виявлені генетично модифіковані організми. "Перевірені кондитерські вироби, ковбаси, біологічно активні добавки, продуктові суміші та ін. Навіть у борошні і сухому молоці була виявлена генетично модифікована соя", - розповів він.

Не дивлячись на те, що наша влада так активно бореться з ГМО, відвойовуючи здоров'я нації, ситуація не змінюється на краще. Іноді ця "війна" нагадує нещодавню лихоманку зі свинячим грипом. Може, і в цьому випадку є на чому заробити?.. Експерти вважають, що прибуток приносять додаткові аналізи.

Як наголосив екс-міністр економіки України Богдан Данилишин, на створення лабораторій для визначення вмісту ГМО з різних джерел було передбачено близько 20 млн. грн. Сьогодні в нашій країні налічується понад 30 акредитованих таких лабораторій, цього недостатньо, мережу планують розширювати. Вартість проведення аналізу коливається від 300 до 900 грн. А тепер помножте на кількість продукції... За оцінками фахівців Української аграрної конфедерації, виконати треба, щонайменше, 20-25 млн. аналізів, тобто для проведення комплексу заходів відповідно до законів витрати на ринку продуктів харчування можуть скласти понад 2 млрд. грн. До речі, за останні 15 років у країнах ЄС залучено близько 200-300 млн. євро на перевірку впливу ГМО. Як влучно сказав один з учасників ринку, виробники устаткування для визначення ГМО і необхідних реактивів точно будуть в плюсі... А споживач, заплативши за задоволення бачити на упаковці "Без ГМО", не має ніяких гарантій, що таких компонентів в продукті немає...

Хто ще в їжі "живе"...

Поміж тим, українським споживачам не варто зациклюватися на ГМО-компонентах, їжа може приховувати в собі й інші, небезпечніші загрози. За словами голови правління "Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз ТЕСТ" Валентина Безрукого, проблема ГМО в Україні занадто роздута. "Чомусь усі сприйняли ГМО як найбільшу загрозу, але я вважаю, що порівняно з іншими забрудниками звичайних продуктів це не настільки серйозна проблема, щоб переважати над іншими", - каже експерт.

З ним погоджується завідувач лабораторією спецпродуктів та епідеміології харчування Інституту гігієни і медичної екології ім. Марзєєва Віталій Корзун. "Сьогодні у нас настільки багато різних токсикантів у харчових продуктах - пестицидів, нітратів, солей важких металів, радіонуклідів..., а усі зациклилися на ГМО, хоча це лише одне з потенційно можливих джерел негативного впливу", - підкреслив він.

В. Безрукий пояснив, що є забрудники, які утворюються в процесі виробництва, наприклад, гідроксилметилфурфурол - продукт розпаду цукрів, він має канцерогенні властивості. Ця речовина може утворюватися в продуктах, які містять природні цукри, наприклад, у виготовленні соків, у тому числі, дитячого харчування, або в меді. "Якраз мед - єдиний продукт, який в Україні контролюють по цій речовині, хоча мед ми літрами пити не будемо, тоді як соки взагалі не контролюють”, - додав В.Безрукий.

Він також розповів, що є речовини, які мають техногенне походження, наприклад, бензопірен (дуже сильний мутаген і канцероген, загрозливий для здоров'я людини). "Усі виробники, які відправляють соняшникову олію на експорт, знають, що необхідно обов'язково перевіряти на бензопірен свою продукцію. Але в українських нормативах цієї норми як не було, так і немає. Виробники ударилися в контроль з 2005 року, коли ми зробили тест соняшникової олії і виявили в ньому перевищення норми разів у 20 від норм ЄС. Тепер в одну з лабораторій стоїть черга на перевірку цього показника і, якщо є необхідність, проводять доочистку олії, але це лише олії, якя йде на експорт. Дехто з тих, хто виробляє виключно для внутрішнього ринку, навіть не знає, що є такий забрудник", - наголошує експерт.

Названі речовини - лише незначна частина сюрпризів, які готують для нас в продуктах харчування виробники. Але українське законодавство замість того, щоб впроваджувати механізм суворого контролю вмісту дійсно небезпечних компонентів, передбачає ряд норм, що не мають відношення до безпеки продуктів. "Наприклад, усім відомо, що миш'як - отрута. Але він може міститися в морепродуктах. Проте, учені довели, що миш'як в морепродуктах безпечний для організму людини, він проходить транзитом, не засвоюючись. На наш погляд, його можна виключити з нормативів перевірок. Ці дослідження проведені років 5 тому, і весь світ про це знає, окрім МОЗ України", - констатує В. Безрукий.

Якщо так відбувається, значить це комусь вигідно

Споживати продукцію з вмістом ГМО-компонентів, чи ні - справа особиста, але знати про їх наявність в продукті - право кожного. Тому маркування товару набуває першочергового значення. Проте, вводячи складні умови в цьому питанні, державні органи абсолютно не контролюють їх виконання, про що свідчать магазинні полиці. До того ж, покарання за порушення ГМО-законодавства можна назвати умовним. "Добре, ми встановимо факт порушення чинного законодавства, і що ми маємо? Ми маємо 85 грн. штрафу. Наскільки це ефективно діятиме, якщо передбачають таку умовну відповідальність", - каже юрист Микола Писаренко.

А питання, коли держава згадає про інші небезпечні забрудники, вміст яких треба нормувати і контролювати, переходить до розряду риторичних. Як писав класик, якщо зірки спалахують, значить це комусь потрібно. Тобто, якщо вміст шкідливих речовин в українських продуктах не контролюють, то це теж комусь потрібно...

"Хіба Міністерство охорони здоров'я не знає, що може бути у продуктах? Мінохоронздоров'я і Держспоживстандарт - два відомства, які повинні відповідати за якість і безпеку продуктів харчування", - підкреслив В. Безрукий.

Отже, або ці державні установи зі своїми обов'язками не справляються, або роблять це умисно. Може, Мінохоронздоров'я лобіює інтереси не населення, а корпорацій, яким тяжко і дорого виробляти якісний продукт, або виробників ліків (яким вигідна хвора нація). У цьому повинні розібратися компетентні органи, але, мабуть, це питання їх не хвилює. Схоже, українським споживачам не варто сподіватися на державу, як власне, і в інших питаннях…

Лілія Коваль (УНІАН)

УНІАН в Google News