«Цукровий» бар'єр для Білорусі, або «Солодкий» шанс для українського виробника

МінАП ініціює вилучення цукру з режиму вільної торгівлі з Білоруссю. Експерти запевняють – споживачам зростання цін на солодкий продукт не загрожує, а для виробників відкриються нові перспективи...

Міністерство аграрної політики України ініціює вилучення цукру з режиму вільної торгівлі з Білоруссю. Вже у серпні проект рішення планується подати на розгляд у центральні органи влади.

Сірі будні "солодкого" виробництва

Дискусія щодо необхідності заборони ввезення в Україну білоруського цукру ведеться давно. Що стосується обсягів, то вони вражають. За даними національної асоціації цукровиробників «Укрцукор», з початку поточного маркетингового року (1 вересня 2009 р.) Білорусь ввезла в Україну 68 тис. тонн цукру, зокрема з 1 січня 2010 р. - 47 тис. тонн. Причина нинішнього рішення МінАП - "сірі" схеми поставок. Згідно з угодою про вільну торгівлю між двома країнами, Білорусь має право поставляти в Україну цукор, вироблений з власного цукрового буряка. Але насправді, розповідають експерти, діє інший  «механізм» – білоруси переробляють на рідних потужностях цукор-сирець, а після продукт везуть до нас. Такий «нечистий» імпорт негативно впливає на вітчизняну галузь, яка з таким же успіхом могла завантажити сирцем власні заводи.

«Білорусь свої цукрові заводи завантажувала двічі, переробляючи спочатку буряк, а потім сирець. А наша цукрова промисловість недозавантажена. І якщо брати поставки (цукру з Білорусі в Україну - авт.) останнього маркетингового року, думаю, левова частка цукру, що ввозиться до нас, була сирцевого походження. Тобто, формально ми взагалі не мали права його імпортувати в режимі вільної торгівлі, оскільки там не було достатнього ступеня переробки», - відзначає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа.

Щодо порушень, перший заступник глави правління «Укрцукру» Петро Борисюк додає, що з 6 липня Білорусь вступила в Митний союз з Росією і Казахстаном, прийнявши правила об`єднання, які ґрунтуються на російських канонах. «А у нас з Росією до 1 січня 2013 р. цукор вилучений із зони вільної торгівлі і встановлено ввізне мито 340 дол./т. Тому цукор, який йде до нас після 6 липня, постачається з порушеннями», - пояснив експерт.

Споживач не постраждає, виробник виграє

Головне питання – чи позначиться «цукрова» війна на гаманцях споживачів. Експерти стверджують – ні.

«Імпорт з Білорусі виглядав як підстраховування у той період, коли ми недостатньо виробляли цукру для внутрішнього ринку. А якщо ми, як прогнозують, матимемо більш ніж достатньо, то економічної доцільності такого імпорту немає», - відзначив В.Лапа.

«Якщо говорити про період вересень-жовтень цього року, коли на ринок почне надходити цукор нового урожаю, то основна проблема в тому, щоби не допустити різкого падіння цін, утримати їх на рівні, сприятливому для виробників. З жовтня питання про підвищення вартості цукру буде надовго зняте», - підкреслив В.Лапа.

Що стосується прогнозу урожаю, то, як відзначив П.Борисюк, сьогодні мови про дефіцит в Україні солодкого продукту бути не може. «Український ринок забезпечений цукром. З буряка нового урожаю ми виробимо 2,2 млн. тонн бурякового цукру. Цього обсягу більш ніж достатньо для власного споживання і для експорту на зовнішні ринки», - сказав експерт.

Тим часом, відмова від імпорту цукру з Білорусі відкриє нові можливості для розвитку вітчизняної «солодкої» промисловості. «Росія розглядає перспективу поставок цукру з України за умови, якщо ми не імпортуватимемо тростинний цукор. Для цього нам потрібно повністю забезпечити буряковим цукром свій внутрішній ринок і створити додатковий запас. Ми розрахували, що цукрова галузь може експортувати продукції на 1 млрд. дол. щорічно. Сьогодні ця можливість не використовується», - підкреслив П.Борисюк.

Таким чином, відмова від імпорту, прогнозоване перевиробництво бурякового цукру і, як результат, розширення зовнішніх ринків стануть дієвим поштовхом для розвитку цукрової галузі, а для економіки країни – додатковим джерелом валютних надходжень.

Мар`яна Щедра (УНІАН)

УНІАН в Google News