Кулінарні вподобання українців: йдемо до Європи потихеньку...
Кулінарні вподобання українців: йдемо до Європи потихеньку...

Кулінарні вподобання українців: йдемо до Європи потихеньку...

14:13, 05.08.2010
6 хв.

Щоденний раціон українця свідчить: ми їмо краще, ніж 10 років тому, але гірше, ніж 2 роки тому, до кризи. Та й до показників розвинених країн нам ще дуже далеко...

"Людина є те, що вона їсть"

Німецький філософ Людвіг Фейєрбах

Щоденний раціон українця говорить про стан економіки країни набагато більше, ніж показники зростання середньої зарплати населення і обсягів депозитів у банках. Якщо порівнювати "харчові" показники року 2000-го і 2009-го, то зараз ми їмо краще, ніж 10 років тому, але гірше, ніж 2 роки тому, до кризи.

Відео дня

Так, за даними Держкомстату, у 2009 році наш співвітчизник за місяць з`їдав м`яса і м`ясопродуктів 4,8 кг, що на 45% більше, ніж в 2000 році, а в 2007-2008 рр. - 5,1 кг. Причин незначного падіння апетиту до «свіжини» в останні роки кілька: зниження доходів на тлі кризи, а також в цілому зміна структури харчування населення.

І якщо м`яса стало більше, то хліба, навпаки, – менше. За підсумками 2009 року, цього головного продукту за місяць українцем з`їдалося 9,3 кг, показник на 15% нижчий, ніж в 2000 році. Згідно з економічною теорією, споживання хлібопродуктів чітко свідчить про рівень добробуту населення – чим менше споживається хліба, а більше м`яса, тим краще живеться. Як правило, в країнах, які розвиваються, споживання хліба на 30-60% більше, ніж в розвинених. Хоча, багато що залежить від національних традицій і ряду інших чинників, але вони носять суто суб`єктивний характер. 

Картопля, вірніше страви з неї, в Україні вважаються незамінною кулінарною складовою меню на будь-якому гулянні. Тим часом, в 2009 році за місяць на українця її йшло 8 кг, що на 23% менше, ніж в 2000 році. А ось фруктів, ягід і горіхів цьогоріч українці з`їли більше на 44%, аніж у 2000-му. У той же момент, споживання овочів істотно не змінилося. У 2009 році обсяг з`їденого виріс тільки на 6% проти 2000-го. Збільшення споживання фруктів теж свідчить про зростання рівня добробуту, хоча менш яскраво, ніж приклад «м`ясо-хліб». У будь-якому випадку, структура харчування населення змінюється у напрямку дорожчих продуктів.

У порівнянні з 2000-м, у 2009 році українці стали більше пити молока і з`їдати молочних продуктів майже на 16%. Тим часом, в 2008 році показник склав більше 22,6 кг на місяць проти 19,8 кг в 2009-му. Зниження споживання слабко піддається поясненню. Можливо, зростання внутрішніх цін зробило свою справу.

Треба віддати належне: за останнє десятиліття споживання цукру істотно не змінилося, не зважаючи на постійний дефіцит цього солодкого продукту і безглузді заборони то на імпорт, то на експорт. Так, у 2009 році споживання склало 3,2 кг на місяць, 2008 - 3,4 кг, 2000 - 3,5 кг.

Щомісячне споживання риби і рибопродуктів в 2009 році склало 1,8 кг, що на 38% більше, ніж в 2000 році, і на 14% менше, ніж в 2008 році. Схоже, українці стали піклуватися про своє здоров`я, віддаючи перевагу дорожчим продуктам, що особливо «приємно» для бізнесу. Адже риба в Україні – в основному імпорт, тому і дохід для постачальників більший, ніж від вітчизняних поросят.

І, нарешті, споживання соняшникової олії та інших рослинних жирів. 2008 рік нічим не відрізнився від 2000-го - 1,8 кг на людину на місяць. Зате в 2009-му показник склав 1,9 кг.

Підсумовуючи вище сказане, хочеться відзначити, що за друге десятиліття незалежності відбулися незначні, але все ж таки позитивні зміни в структурі харчування українців. Хоча, до громадян розвинених країнах нам ще дуже далеко.

Поговоримо про їх раціон. Наприклад, в Англії дотепер свято дотримуються традиції не об`їдатися на ніч. Вечеря у англійців гранично легка: салат або овочевий суп-пюре, тости, фрукти. Французи віддають перевагу хлібу з борошна грубого помолу. А відомі у всьому світі "французькі" булки, пишні, з білого борошна, у себе на батьківщині втратили колишню популярність. Причому французи люблять "порожній" хліб — без масла, сира чи ковбаси. Свіжим овочам і фруктам віддають перевагу проти висококалорійних м`ясних страв.

У шведів на першому місці за популярністю стоїть картопля. Але їдять її невеликими порціями, так само як і м`ясо, яке в Швеції вважається дорогим продуктом. У італійців, винахідників і пристрасних прихильників піци, ця страва істотно відрізняється від піци, яку готують в інших країнах. В Італії її роблять, в основному, з томатів, базиліка і невеликої кількості сира. Така піца дуже смачна, але малокалорійна.

А ось у харчуванні німців дієтологи не знайшли нічого, що варто було би запозичити.

У країнах Західної Європи, перш за все, у Франції, Голландії, Швеції, сири, ковбасу та інші закуски нарізують якнайтоншими скибочками, що просвічуються, як папір, — тільки для смаку. Хліб ріжуть теж тонко, і на нього кладуть не більше двох шматочків сира. Отже людина наїдається удвічі-втричі меншою кількістю харчів.

У Європі не люблять фабричну їжу швидкого приготування. Це такі популярні в Америці хот-доги, гамбургери, чіпси, які подаються з гострою приправою, яка ще більше розпалює апетит. Не дуже популярні і різні заморожені напівфабрикати, які в мікрохвильовій печі без особливих зусиль перетворюються на готову страву, хоча реклама наполегливо прагне привчити до них європейців. Крім того, в Європі не прийнято жувати на ходу. Навіть порцію морозива їдять сидячи за столиком кав’ярні або ж удома.

Вельми показове і споживання м`ясних продуктів. Протягом тижня американець з`їдає 850 г м`яса, шинки, ковбас і т.д. Француз — 560 г, італієць — 500 г, англієць, голландець, швед — 400 р. До речі, в Японії цей показник складає всього 200 г, а в Китаї — 165 р... на місяць! Але навіть при такому мізерному споживанні м`ясопродуктів ці нації зовсім не вимирають.

Мимоволі напрошується думка, непогано було би й українцям дещо запозичити у Західної Європи.

Олександр Охріменко, кандидат економічних наук (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся