Ралі продуктових цін або Засуха у холодильнику забезпечена?…

Світові ціни на продукти харчування нестримно ростуть. Експерти лякають новою хвилею продовольчої кризи. Україна, на жаль, не залишається осторонь. Що, за скільки і чому...

Світові експерти серйозно заговорили про настання епохи дорогих споживчих товарів. Кліматичні зміни, руйнівні повені, аномальні посухи або морози в тих регіонах, у яких їх раніше не було, помножені на зростання населення і скорочення місць, придатних для землеробства, призводять до того, що кількість ЇЖІ скорочується і, відповідно, її вартість росте.

У нинішньому році аномальна спека не лише знищила урожай, але і поставила під питання посівну. Справедливості ради варто зазначити, що на цей момент подорожчання продовольства наслідок, радше, бажання заробити на спекуляціях, ніж якихось глобальних природних змін. Як кажуть, кому війна, а кому мати рідна - продукти харчування в Україні почали або додавати в ціні, або зникати з полиць, або - і те, і інше одночасно. Правда, економічні віщуни нас не раз про це попереджали, передбачаючи спад виробництва в третьому кварталі, а також тяжкі наслідки для урожаю від стійкої літньої спеки, зимових морозів і весняних злив. Причому, цього разу влада з ними згодна, але тільки не згущує фарби. Мабуть, обпікшись на газових обіцянках, продовольчі прогнози робить акуратно.

Хліба вистачить, але…

Почнемо з хліба. Він, як відомо, усьому голова. Несприятливі кліматичні умови в нинішньому році трохи пошарпали цього продуктового головнокомандувача. Але, як запевняють експерти, перехідних запасів вистачить, не варто хвилюватися. Президент теж стверджує, що дефіциту хліба не буде, проте не виключає його незначне подорожчання. Причому підвищення цін гарант обгрунтовує політикою "для людей", мовляв, цього року керівництво держави намагається діяти так, щоб товаровиробник-хлібороб упевнено міг заробити і забезпечити собі фінансові кошти наступного року. "Я можу сказати упевнено, що такої мети ми вже досягли", - підкреслює він. Причому глава держави доповнює свої запевнення тим, що з урахуванням внутрішньої і світової ситуації на ринку зернових сьогодні актуальним завданням для влади є забезпечення держави хлібом, а також вигідно заробити на зовнішніх ринках.

"Я скажу так: відносна стабільність цінова на хлібному ринку буде. Можливо, буде невелике подорожчання. Але ми працюватимемо, щоб цього не сталося, тому що у нас є державний резерв, за рахунок якого ми робитимемо інтервенції на внутрішній споживчий ринок", - заявив Віктор Янукович.

І дійсно, хіба може пляшка мінеральної води коштувати дорожче батона. Згодна, хліб повинен коштувати відповідно до витраченої праці аграріїв, хлібопекарів та інших учасників виробничого ланцюжка. Тільки у цьому ланцюжку, як і в усій нашій економіці, простежується досить багато "сірих" ланок. З ними вже не раз намагався розібратися Антимонопольний комітет. Іноді вдавалося, але частіше - ні.

А тут ще ЗМІ натякають, що Кабмін зібрався відмовитися від заборони цін на соціальні сорти хліба. Це, як розумієте, приведе до їх подорожчання, прогнозують на 15-20%. Та і в цьому випадку не страшно, що таке 40-50 копійок. Насторожує інше: якщо з нас з усіх боків дертимуть по гривні, десять, 100, то, як же вижити в такій турботі?..

Причому в натяках на подорожчання хлібобулочних виробів, схоже, є "раціональне зерно", адже диму без вогню не буває. Приміром, опозиція запропонувала, щоб уряд на державному рівні регулював ціни на важливі продукти харчування. Відповідний проект постанови (автор - депутат від фракції БЮТ Ольга БОДНАР) зареєстрований у парламенті. Прийме його Рада, чи ні, у принципі не має значення. Практика показала, що ручна заборона цін не приносить очікуваного владою ефекту, якщо навіть на деякий час вдається ціни утримати, то потім семимильними кроками вони піднімаються на раніше надуманий п`єдестал.

І що цікаво, вірніше не цікаво, просто ще раз підтверджує, нинішня влада таки намітила для себе уторований, у минулому критикований нею з останніх сил, колишнім керівництвом країни шлях. Так Мінекономіки (мабуть відчувши запах смаженого) пропонує розширити асортимент хліба, на який поширюється держрегулювання. Ось вам і принцип українських грабель, завжди вони лежать під ногами.

А тепер трохи цифр. Ціни на світовому ринку напружилися внаслідок заборони уряду Росії експорту зерна. До речі, хліб у Росії - призвідниці неспокою - подорожчав на початку серпня. В Україні поки ні, та і квоти на експорт ми поки не ввели, вирішили дійство недоцільним. Середньозважена закупівельна ціна на пшеницю 3-го класу, на 27 серпня, на нашому ринку складала 1 472 грн./т, що на 20% більше, ніж у липні, і на 41% більше, ніж роком раніше. Міністерство аграрної політики знизило прогноз урожаю зернових в поточному році до 40,5 млн. тонн. А аналітики ІА "АПК-Інформ" вважають, що урожай пшениці (основний продукт) складе 17,6 млн. тонн, що на 3,25 млн. тонн менше, ніж минулого року. Прогноз, як кажуть, невтішний але не забувайте про торішній урожай, його залишки вижити допоможуть.

***Основними видами зернових культур на світовому ринку є пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, рис, гречка і горох. Нині світовий ринок зерна контролюють п`ять основних експортерів: США, Канада, Австралія, Аргентина та Євросоюз. Сумарні експортні пропозиції зерна з боку основної "п`ятірки" експортерів складають понад 84% усього об`єму світової торгівлі. Провідне положення на ринку зерна відводиться США, на долю яких доводиться 28% об`єму торгівлі, далі йдуть Канада - 17%, Австралія та ЄС - по 15% і Аргентина - 11%.

Отож, що стосується хліба - готуйтеся, він ціною потішить.

Таки "вскочили в гречку"

А тепер перейдемо до гречки. Ажіотаж навколо неї не зовсім зрозумілий. У рік українець з`їдає цієї крупи не більше 2 кг, останнім часом вона і так тільки те і робила, що набирала в ціні. У чому ж тоді проблема? Як кажу голова МінАП Микола Присяжнюк, "ми споживаємо всього 140 тис. тонн на рік - це мізер. Гречка не є соціальною складовою соцпакета, але запевняю, що цього року виробництво гречки буде в 1,5 рази більше, ніж ми споживаємо".

При цьому, за словами міністра, Росія сьогодні забезпечена гречкою на 50% від потреби. "Існує такий синдром - у Росії гречки немає, в Росії гречка не вродила через посуху і пожежі, і сьогодні Росія забезпечена усього на 50% від потреби. І цей синдром переходить до нашого споживача», - пояснив він ситуацію.

М. Присяжнюк вважає, що причин для хвилювань щодо подорожчання круп бути не повинно. "Я думаю, що сьогодні подорожчання круп за рахунок сільгоспвиробника або за рахунок дефіциту не станеться, а щдо інших спекулятивних зловживань, то є розпорядження прем`єр-міністра, щоб не було таких спекулятивних зловживань, щоб наблизити сільгоспвиробника і споживача один до одного, ми увесь вересень і жовтень проводитимемо сільськогосподарські ярмарки".

Що стосується прем`єр-міністра Миколи Азарова, то він заявив таке: "Я звертаюся до вітчизняних виробників продуктів: не притримуйте товар". За його словами, у разі потреби уряд купить достатню кількість круп або інших продуктів з тим, щоб була можливість швидко погасити ажіотаж. "Тому хочу запитати у тих, хто зараз притримує товар: що ви робитимете з ним"? - зауважив М. Азаров.

Не залишився в стороні від питання Антимонопольний комітет. Зокрема, він пропонує для підвищення валового збору гречки ввести регулювання сівозміни, також рекомендує купити в продовольчі резерви гречку урожаю 2010 року в об`ємі 10% річного споживання, тобто, не менше 15 тис. тонн. Крім того, АМК виступає за введення регулювання цін на гречану крупу по усьому виробничому ланцюжку - від виробництва, упаковки, до роздрібних мереж.

Висновок напрошується один - на світовому ринку гречка не так вже сильно росте в ціні, можна сказати, вартість тонни топчеться на місці. Отже, турбуватися не треба. Коли б не північна сусідка. Схоже вона зібралася стати законодавцем моди і на цьому ринку, або наші "бізнесмени" вирішили заробити під шумок, вірніше "під пожежі".

М’яска більше, ціни - вищі…

Тепер поговоримо про м`ясо. Якщо відкинути вегетаріанців, то без цього продукту уявити раціон дуже важко. М`ясо і м`ясопродукти подорожчали з початку року усього на 1%, а їх виробництво збільшилося на 6,7% - до 1 млн. 570,9 тис. тонн. Причому на сільськогосподарських підприємствах виробництво м`яса виросло на 12,9%, але в господарствах населення знизилося на 0,2%. Важливо, що частка населення в загальному обсязі виробництва м`яса знизилася до 44,4% проти 47,5% у 2009 р. І це зрозуміло - утримувати корівок і хрюш за теперішніх часів дороге задоволення і не вдячне. Це може підтвердити будь-який аграрій.

А світовий ринок диктує свої умови. Індекс цін на м`ясо, який фіксує Організація ООН з продовольства і сільського господарства /ЮНФАО/, піднявся у серпні до найвищого за період з 1990 р. рівня, перевищивши показник минулого року на 16%. Як повідомила сьогодні британська газета Financial Times, це підвищення викликане стабільним зростанням попиту на м`ясо в країнах, що розвиваються, і зниженням його виробництва в державах-експортерах цієї продукції, таких як США та Австралія.

Збільшення розриву між попитом і пропозицією, як зазначило видання, посилює побоювання експертів з приводу можливого зростання "продовольчої інфляції".

Підвищення цін на м`ясо, як пише газета, залучило у сферу продажу худоби спекулятивних капітал, який сприяв зростанню цін - майже на третину з початку року - зокрема, на товарній біржі Чикаго. Але аналітики і продавці худоби все ж вважають, що не "гарячі гроші", а розбіжність між попитом і пропозицією стала головною причиною підвищення цін на м`ясо. Дорожчання кормів, посуха в Австралії і низці країн Латинської Америки, а також низькі ціни на м`ясо на початку 2000-х рр.. в сукупності призвели до скорочення поголів`я худоби в країнах-експортерах м`яса, вважають експерти, тоді як попит на м`ясо в таких державах як Китай і Бразилія стабільно підвищується.

Ціни на велику худобу по ф`ючерсних контрактах в Чикаго піднялися в серпні до 1 дол за фунт - найвищого за останні 22 місяці рівня, а ціна на баранину перевищила позначку в 5,5 дол за кг, чого не було з 1973-1974 рр. Рекордного рівня досягли і ціни на свинину, що йде на виробництво бекону, - майже 1,5 дол за фунт.

Іншими словами, і в питанні з м`ясом треба бути готовими до зростання цін, до чого ми в принципі звикли.

І їх шкода, але менше…

А тепер дещо в цілому про ціни в Україні. За даними Держкомстату (порівняльної характеристики серпня ще немає, використовуємо липневу), ціни на харчові продукти і безалкогольні напої в липні до липня 2009 року виросли на 7,6% (у січні-липні до січня-липня 2009 року - виросли на 10,5%). Зокрема, на продукти харчування - на 7,4% (до січня-липня 2009 р. - на 10,2%), хліб і хлібопродукти - на 10,9% (9,9%), у тому числі на хліб - на 9,5% (9,8%), макаронні вироби - на 5,1% (5,7%), кондитерські вироби з борошна - 12,5% (12,8%) м`ясо і м`ясопродукти - на 0,8% (1,2%), рибу і рибопродукти - на 6% (5,5%), молоко, сир і яйця - на 12,6% (у тому числі на молоко - на 22,3%, сир і творог - на 19,2%, на яйця - знизилися на 26,4%), на масло і жири - виросли на 4,1% (9,3%), у тому числі на масло вершкове - виросли на 21%, олію соняшникову - на 9%, на інші харчові тваринні жири - знизилися на 20,7%. Ціни на цукор - виросли на 50,5% (на 82,4%), кондитерські вироби цукристі - на 21,6% (24,2%) безалкогольні напої – на 7,5% (10,9%).

Якщо до цього додати зростання цін на газ, послуги ЖКГ, у транспортній, освітній, медичній сферах, а також у галузі туризму, то іноді дивуєшся, як нам вдається жити. Нас "вколисують" під давно обридлу пісню про кризу, мовляв, і "за бугром" не легше. Воно і правда.

Серед країн ЄС у липні найбільший ріст споживчих цін на продукти харчування спостерігався у Румунії (на 1.9%), Данії, Естонії, Латвії, Словенії (на 0.8-1.4%). У той же час в окремих державах ціни на продукти за липень помітно знизилися: у Польщі - на 1.2%, у Франції - на 0.7%.

З початку року серед країн ЄС найбільший приріст цін на продовольство був в Угорщині (8%), Естонії, Словаччині і Латвії (5-5.8%). У той же час в Болгарії, Фінляндії, Іспанії, на Кіпрі за період з початку року продукти подешевшали в середньому на 0.4-2%.

У липні в країнах ЄС в середньому збільшилися споживчі ціни на рибу і морепродукти; м`ясо і м`ясопродукти; молочні вироби, сири і яйця; масла і жири. Дещо подорожчали за місяць хлібобулочні вироби і крупи; цукор, джем, мед, шоколад і цукерки.

Усе зрозуміло, і їм важко. Але нас, з урахуванням зарплат в країнах ЄС, пошкодувати треба більше. Ми ще заслуговуємо на ордени і медалі за витримку - якщо в Європі страйкують, причому так, що на весь світ гримить, то ми тримаємося стійко.

Погода раціоном не тішить

А попереду не стає світліше. Координатор програм зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька, кажучи про зміну клімату в Україні, не виключила загального підвищення температур, зміщення кліматичних поясів - коли степи стають напівпустелями, пустелями, відповідно, і фауна змінюється.

"Для південних і східних регіонів є ризик виникнення проблем з питною прісною водою. А в Західній Україні, на Закарпатті є ризик почастішання злив, опадів. Збільшиться кількість природних катаклізмів, почастішають посухи, повені, смерчі, існує вірогідність поширення нетипових переносників захворювань, таких як малярія - коли умови для їх існування стануть придатними", - сказала Х.Рудницька.

Вона також зазначила, що зміна клімату - це і соціально-економічна проблема. "Це впливає на життя людей, на здоров`я. Україна є аграрною країною, а зміна клімату позначатиметься на продуктивності земель і на врожайності", - вважає експерт.

Х. Рудницька нагадала, що, на думку Міждержавної групи експертів зі зміни клімату, людство зможе адаптуватися до підвищення температури, якщо загальна температура підніметься не більше ніж на два градуси за Цельсієм.

"На цей момент, за останні 100 років, температура піднялася на 0,8 градуса. При цьому ми вже маємо негативні наслідки, і багато хто замислюється, що глобальне потепління - це не екологічні страшилки. У людства залишилося 1,2 градуса. Міжнародні документи зобов`язали індустріально розвинені країни, у тому числі і Україну, знижувати викиди парникового газу. До 2020 року індустріальні країни повинні знизити викиди на 25-40%, і тоді ми вписуємося у ці 2 градуси з 50% ймовірністю. На цей момент виходить, що ми йдемо на потепління на 3-4 градуси до 2050 року, тобто, людство наполегливо йде по курсу самознищення. Немає політичної волі, у тому числі і в України, яка планує навпаки збільшувати об`єми викидів, заявляючи про це на міжнародних переговорах", - вважає Х. Рудницька.

Ось бачите, як можна легко забути про ціни, коли тебе лякають такими страшилками. Але не варто відволікатися. Нам належить ще тігуше затягнути пояси і дотримуватися більш "легеньких" рецептів, рідше зазирати в холодильник і частіше перераховувати залишки зарплат. А за деяких прошу не хвилюватися, їх раціон не зміниться за будь-якої погоди…

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News